Етопозид

Концентрат для інфузій і приготування розчину для прийому всередину у флаконах по 2,5 мл (50 мг); 5 мл (100 мг) і 10 мл (200 мг).

4-Деметілпіподофіллотоксін 9- [4, 6 OR) -етіліден] - b -D-глікопіранозід.

1 мл препарату містить 0,02 г етопозиду.

Етопозид – протипухлинний препарат, який застосовується при таких важких захворюваннях, як герміногенні пухлини, рак яєчників, рак легені, хвороба Ходжкіна, неходжкінські лімфоми та рак шлунка. Його протипухлинні властивості пов'язані з впливом на ферменти, що відповідають за реплікацію ДНК, завдяки чому препарат ефективно може діяти на клітини, що швидко діляться. Купити Етопозид можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю.

Препарат використовується як монотерапії, так і у складі комбінації з іншими цитостатиками. При цьому важливо дотримуватися режиму введення, оскільки оптимальний діапазон доз підбирається індивідуально. При правильному застосуванні можливе зменшення розмірів пухлини та контроль прогресування.

Етопозид застосовується переважно курсами, де передбачено повторення циклів терапії. Після закінчення лікування пацієнт може поступово відновлюватись, проте слід враховувати ризик побічних реакцій, включаючи підвищений ризик інфекцій через пригнічення кровотворення. Актуальна ціна на Етопозид вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. Етопозид інструкція, а також інформація «Етопозид рецепт» знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1. Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Протипухлинний препарат з групи похідних подофіллотоксіна. Надає цитотоксичну дію за рахунок ушкодження ДНК. Етопозид специфічний щодо наступних фаз мітотичного циклу: блокує G2 фазу, викликає загибель клітин в G2 фазі та пізньої S-фазі.

Етопозид не пригнічує збірку мікротрубочок. Високі концентрації (10 мкг/мл і вище) викликають лізис клітин на вході в мітоз. Низькі концентрації (0.3-10 мкг/мл) інгібують входження клітин в профазу.

Фармакокінетика:

Після в / в введення значення максимальної концентрації етопозиду в плазмі та криві «концентрація-час» демонструють значні індивідуальні коливання. Зв'язування з білками плазми становить приблизно 90% (при концентрації 10 мкг/мл). Уявний об'єм розподілу при досягненні стабільного рівня концентрації варіює від 7 до 17 л / кв.см у дорослих і від 5 до 10 л / м 2 у дітей. Препарат виявляється у плевральній рідині, в слині, тканині печінки, селезінці, нирках, міометрії, в тканинах мозку (в т.ч. в пухлинах). Дані про виділення препарату з грудним молоком відсутні. Препарат проникає через плацентарний і гематоенцефалічний бар'єри. Значення концентрації етопозиду у спинномозковій рідині коливаються від невизначених до значень, що складають 5% від концентрації в плазмі.

Нечисленні дані дозволяють припустити, що етопозид надходить в тканину пухлини мозку швидше, ніж в здорову тканину мозку. Було показано, що концентрації етопозиду в здорової тканини легенів вище, ніж в легеневих метастазах, а рівні, що досягаються в первинних пухлинах міометрія схожі з такими в здорової тканини міометрія. Препарат активно метаболізується в організмі. Після в / в введення фармакокінетичні параметри описуються 2-х фазної моделлю. Однак деякі дані дозволяють припустити наявність пролонгованої третьої фази. У дорослих з нормальною функцією нирок і печінки T1 / 2 в середньому становить 0.6-2 ч в початковій фазі та 5.3-10.8 ч в термінальній фазі. У дітей з нормальною функцією печінки та нирок час напіввиведення в середньому становить 0.6-1.4 ч в початковій фазі та 3-5.8 ч в термінальній фазі. Приблизно 40-60% дози виводиться із сечею у вигляді незміненої речовини та метаболітів протягом 48-72 год; менше 2-16% - з калом протягом 72 год.

Герміногенние пухлини (пухлини яєчка, хоріокарціономи / рак, що виник з кліток зовнішнього шару зародка - трофобластов /); рак яєчників; дрібноклітинний і недрібноклітинний рак легені; хвороба Ходжкіна (рак лімфатичної системи, при якому в лімфатичних вузлах і внутрішніх органах утворюються щільні утворення, що складаються зі швидко зростаючих кліток) і неходжкінських лімфом (рак, що походить з лімфоїдної тканини); рак шлунка (етопозид застосовують як для монотерапії, так і в складі комбінованої терапії).

Препарат призначають всередину протягом 21 дня в дозі 50 мг / м кв. поверхні тіла на добу щодня; потім в тій же дозі - на 28-й день. Можливі 4-6 повторних курсу. Розчин для прийому всередину готують з використанням тільки води.
Для внутрішньовенних інфузій застосовують розчини з концентрацією активної речовини зазвичай 0,2 мг/мл (рідше -до 0,4 мг/мл). Для приготування інфузійного розчину з концентрацією 0,2 мг/мл концентрат розводять 5% розчином глюкози або фізіологічним розчином у співвідношенні 1: 100. Тривалість інфузій може складати від 30 хв до 2 год. Рекомендуються такі схеми парентерального (минаючи травний тракт) застосування етопозиду: 1). по 50-100 мг / м кв. протягом 5-ти днів поспіль; повторити курс через 2-3 тижні; 2). на 1-й, 3-й і 5-й день -по 120-150 мг / м кв .; повторний курс через 2-3 тижні.

Інтервали в лікуванні встановлюють індивідуально, залежно від відновлення гемопоезу (функції кровотворення), виходячи з кількості лейкоцитів, тромбоцитів. Зазвичай цей період становить 3-4 тижні. Доза може бути змінена з урахуванням ефективності препарату і його переносимості.

Інфузійний розчин готують безпосередньо перед застосуванням, неприпустимо його зберігання більше 48 ч. Етопозид несумісний з іншими лікарськими засобами.

Лікування препаратом повинно проводитися в умовах спеціалізованого стаціонару (лікарні) лікарем, який має досвід застосування протипухлинних хіміотерапевтичних препаратів.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок дозу препарату знижують відповідно до кліренсом креатиніну (швидкістю очищення крові від кінцевого продукту азотистого обміну -креатініна). У жінок репродуктивного віку необхідно застосовувати ефективні методи контрацепції (попередження вагітності) під час лікування препаратом і протягом 3-х місяців після його закінчення.

За об'єднаним даними різних досліджень, що включали 2081 пацієнта, який одержував етопозид в якості монотерапії як всередину, так і в / в з використанням різних режимів дозування при лікуванні різних злоякісних новоутворень, спостерігалися наступні побічні ефекти.

Гематологічна токсичність: лейкопенія менш 1Ї109 / л (3-17%), лейкопенія менш 4Ї109 / л (60-91%), тромбоцитопенія менше 50Ї109 / л (1-20%), тромбоцитопенія менше 100Ї109 / л (22-41%) , анемія (0-33%).

Мієлосупресія є дозозалежним і дозолімітуючим ефектом. У разі лейкопенії максимальне зниження числа гранулоцитів зазвичай спостерігається через 7-14 днів після введення. Найменший рівень тромбоцитів відзначається через 9-16 днів після введення.

Відновлення функції кісткового мозку відбувається зазвичай до 20-го дня. Про кумулятивної мієлосупресії не повідомлялося.

Були відзначені поодинокі випадки гострого лейкозу (як з передлейкозною фазою, так і без неї) у пацієнтів, які отримували етопозид в монотерапії або в поєднанні з іншими протипухлинними препаратами.

Гастроинтестинальная токсичність: нудота і блювота (31-43%), біль в животі (0-2%), анорексія (10-13%), діарея (1-13%), стоматит (1-6%), гепатотоксичність (0 -3%), в т.ч. транзиторна гіпербілірубінемія, підвищення рівня печінкових трансаміназ.

Нудота і блювання - найбільш часто виникають побічні ефекти зазвичай помірної або середнього ступеня вираженості, що вимагають відміни лікування у 1% пацієнтів, зазвичай трохи більше виражені при пероральному прийомі, ніж при в / в введенні. Для контролю цих побічних ефектів показані протиблювотні засоби.

Гіпотензія: (1-2%). Після швидкого в / в введення відзначалася транзиторна гіпотензія, не пов'язана з кардиотоксичностью або ЕКГ-змінами. Для запобігання цьому ускладненню рекомендується проводити інфузію етопозиду повільно (протягом 30-60 хв). При виникненні гіпотензії зазвичай припиняють інфузію і вводять рідини або проводять іншу підтримуючу терапію. При поновленні введення швидкість вливання слід зменшити.

Алергічні реакції: (1-2%).

Анафілактоїдні реакції: озноб, лихоманка, тахікардія, бронхоспазм, задишка і / або зниження артеріального тиску - відзначалися у 0,7-2% пацієнтів при в / в введенні етопозиду і у ≤1% пацієнтів при прийомі всередину. Ці реакції зазвичай спостерігалися під час або відразу після введення етопозиду (див. "Особливості застосування"). Повідомлялося також про випадки гіпертензії і / або приливів крові до обличчя. Нормалізація АТ зазвичай відбувається протягом кількох годин після припинення інфузії етопозиду.
Іноді виникали набряклість обличчя або язика, кашель, рясне потовиділення, ціаноз, відчуття здавлювання в горлі, ларингоспазм, біль в спині, втрата свідомості. Про виникнення апное, пов'язаного з гіперчутливістю, повідомлялося рідко. У рідкісних випадках анафілаксія може призводити до летального результату.

Дерматологічні реакції: оборотна алопеція (8-66%), іноді призводить до повної втрати волосся. При застосуванні в рекомендованих дозах можуть спостерігатися висипання, кропив'янка і / або свербіж. При використанні етопозиду в дозах, що знаходяться в стадії дослідження, повідомлялося про розвиток генералізованих зудять еритематозних плямисто-папульозні висипань, що супроводжуються періваскулітов.

Інші токсичні прояви. Периферична нейротоксичність (1-2%). Зрідка відзначаються: залишковий присмак у роті, лихоманка, пігментація, дисфагія, сліпота коркового генезу; спостерігався рецидив променевого дерматиту (1 випадок), метаболічний ацидоз, токсична дія на ЦНС (незвичайна втома, утруднення при ходьбі, відчуття оніміння або поколювання в пальцях рук і ніг, слабкість), м'язові судоми, гіперурикемія; флебіт (біль в місці ін'єкції), при попаданні під шкіру - виражене местнораздражающее дію.

Гіперчутливість, порушення функції печінки та нирок, мієлосупресія, вітряна віспа, ураження слизової, серцеві аритмії, вагітність, лактація, вік (до 2 років).

Лікарська взаємодія: етопозид сумісний з 5% розчином глюкози та фізіологічним розчином. Не слід змішувати з розчинами, що мають лужні значення pH.

Список А. У захищеному від світла місці.