Аримідекс

Діюча речовина: anastrozole;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 1 мг анастрозолу;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; повідон, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат; плівкова оболонка: гіпромелоза, макрогол 300, титану діоксид (Е 171).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, білі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Таблетки вигравірувані.

Антагоністи гормонів та споріднені засоби. Інгібітори ароматази. Код АТХ L02B G03.

Фармакодинаміка

Потужний і високоселективний інгібітор ароматази. У жінок в постменопаузі естрадіол в основному продукується шляхом перетворення в периферичних тканинах андростендіону в естрон за участю ферменту ароматази, потім естрон перетворюється в естрадіол. Зниження рівня естрадіолу в крові має терапевтичний ефект у жінок, хворих на рак молочної залози. У жінок в постменопаузі анастрозол в добовій дозі 1 мг викликає зниження рівня естрадіолу в крові на 80%. Не володіє прогестагенной, андрогенної активністю. У дозі до 10 мг/добу не впливає на секрецію кортизолу і альдостерону, в тому числі в стандартному тесті зі стимуляцією АКТГ. При застосуванні анастрозола не потрібно замісного введення кортикостероїдів.

У 3-фазному дослідженні, яке проводили за участю 9366 жінок в постменопаузі з операбельним раком грудей, який лікували протягом 5 років, анастрозол перевершував тамоксифен щодо показника виживання без захворювання. Значно більше переваг щодо показника виживання без захворювання відзначали на користь анастрозола в порівнянні з тамоксифеном у осіб, позитивних до певного рецептора гормону. Анастрозол перевершував тамоксифен щодо часу настання рецидиву, а також віддаленого рецидиву. Частота виникнення контралатерального раку грудей була нижче для анастрозола, в порівнянні з тамоксифеном. Через 5 років анастрозол так само ефективний, як тамоксифен, щодо показників загального виживання. Проте з причин низьких показників смертності потрібне додаткове відстеження з метою більш точного визначення показників тривалої виживаності після застосування анастрозолу у порівнянні з тамоксифеном.

Сумарна таблиця кінцевих точок, отриманих під час дослідження АТАС: аналіз після завершення лікування, що тривало 5 років

^аПоказник виживаність без ознак захворювання включає всі випадки рецидивів та визначається як перший епізод місцевого регіонального рецидиву, нового раку контрлатеральної молочної залози, віддалений рецидив або смерть (з будь-якої причини).

^bВиживання без ознак метастазування захворювання визначається як перший епізод віддаленого рецидиву або смерть (за будь-якої причини).

^сЧас до настання рецидиву визначається як перший епізод місцево-регіонарного рецидиву, контралатерального раку іншої молочної залози, віддалений рецидив або смерть унаслідок раку грудей.

^dЧас до настання віддаленого рецидиву визначається як перший епізод віддаленого рецидиву або смерть унаслідок раку грудей.

^еКількість (%) померлих.

Комбінація Аримідексу та тамоксифену не показала більшої ефективності порівняно з тамоксифеном у всіх пацієнтів, а також у популяції з позитивними показниками рецепторів гормонів. Ця група лікування була виведена із дослідження.

Як і у випадку з іншими рішеннями щодо лікування, жінки, хворі на рак грудей, і їх лікар повинні оцінити відносні переваги та ризик лікування.

При одночасному застосуванні анастрозола і тамоксифену їх ефективність і безпеку були подібні тамоксифеном незалежно від статусу рецептора гормону. Вважається, що це зумовлено зниженням ступеня пригнічення естадіола - ефекту, який проявляє анастрозол.

Допоміжна терапія ранньої стадії раку грудей у жінок, які отримували допоміжну терапію тамоксифеном

Після серединного контролю (24 міс) в дослідженні III фази (ABCSG 8), в якому брали участь 2579 пацієнток з раком грудей на ранній стадії з позитивними показниками рецептора гормону і яким було проведено хірургічне втручання без радіо-та хіміотерапії, показники виживаності без захворювання в групі, яка перейшла на анастрозол після 2 років допоміжної терапії тамоксифеном, переважали такі ж показники, як в групі, яка залишилася на лікуванні тамоксифеном.

Час до настання будь-якого рецидиву, час до настання місцевого або віддаленого рецидиву та час до настання віддаленого рецидиву підтвердили перевагу анастрозола, що збігається з результатами виживання без захворювання. Частота виникнення контралатерального раку грудей була дуже низькою в двох групах лікування з чисельною перевагою в сторону анастрозола. Загальна виживаність була схожою в двох групах лікування.

Сумарна таблиця кінцевих точок та результатів дослідження ABCSG 8

Два подальші подібні дослідження (GABG/ARNO 95 та ITA), в одному з яких пацієнтки отримували хірургічне лікування та хіміотерапію, а також комбінований аналіз досліджень ABCSG 8 та GABG/ARNO 95 підтверджують ці результати.

Характеристики безпеки анастрозола в цих 3 дослідженнях відповідали характеристикам безпеки для жінок при раку грудей на ранній стадії з позитивними показниками рецептора гормону.

Мінеральна щільність кісток (МЩК)

У дослідженні III/IV фази (Study of Anastrozole with the Bisphosphonate Risedronate [SABRE]) 234 жінки у постменопаузі з раннім раком молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів, яким планувалося призначення Аримідексу в дозі 1 мг/добу, були розподілені на групи. середнім та високим ризиком відповідно до існуючого у них ризику виникнення остеопоротичних переломів. Первинним параметром ефективності був аналіз густини кісткової маси поперекового відділу хребта з використанням сканування DEXA. Усі пацієнтки отримували вітамін D та кальцій. Пацієнтки у групі з низьким ризиком отримували лише Аримідекс (N = 42), пацієнтки у групі із середнім ризиком були рандомізовані та отримували Аримідекс плюс ризедронат у дозі 35 мг один раз на тиждень (N = 77) або Аримідекс плюс плацебо (N = 77) пацієнтки у групі з високим ризиком отримували Аримідекс плюс ризедронат у дозі 35 мг один раз на тиждень (N = 38). Первинною кінцевою точкою була зміна щільності кісткової маси поперекового відділу хребта через 12 місяців порівняно з вихідним рівнем.

Основний аналіз через 12 місяців показав, що у пацієнток із середнім та високим ризиком виникнення остеопоротичного перелому не спостерігалося зменшення щільності кісткової маси (оцінювалася мінеральна щільність кісткової маси поперекового відділу хребта з використанням сканування DEXA) при лікуванні Аримідексом у дозі 1 мг/добу у ком. Крім того, зниження МЩК, яке не є статистично значущим, спостерігалося в групі з низьким ризиком при лікуванні лише Аримідексом у дозі 1 мг на добу. Ці результати було відображено вторинним показником ефективності – зміною загальної МЩК стегна через 12 місяців порівняно з вихідним рівнем.

Терапія першої лінії для жінок у постменопаузі із поширеним раком молочної залози

Два подвійних сліпих контрольованих клінічних дослідження з подібним дизайном (дослідження 1033IL/0030 та дослідження 1033IL/0027) проводилися з метою оцінки ефективності Аримідексу порівняно з тамоксифеном як терапії першої лінії місцево-поширеного або метастатичного раку молочної залози з позитивними або невідомими. у постменопаузі. Загалом 1021 пацієнтка була рандомізована для застосування Аримідексу в дозі 1 мг один раз на добу або тамоксифену в дозі 20 мг один раз на добу. Первинними кінцевими точками в обох дослідженнях були час до прогресування пухлини, частота об'єктивної пухлинної відповіді та безпека.

Оцінка первинних кінцевих точок дослідження 1033IL/0030 продемонструвала, що Аримідекс мав статистично значущу перевагу над тамоксифеном за часом до прогресування пухлини (відношення ризиків (ОР) 1,42; 95% довірчий інтервал (ДІ) [1,11; 1,82] медіана часу до прогресування 11,1 та 5,6 місяця для Аримідексу та тамоксифену відповідно, р = 0,006) частота об'єктивної відповіді пухлини була однаковою для Аримідексу та тамоксифену. Дослідження 1033IL/0027 продемонструвало, що частота об'єктивної відповіді пухлини та час до прогресування пухлини для Аримідексу та тамоксифену були подібними. Результати вторинних кінцевих точок підтверджували результати первинних кінцевих точок ефективності. Досить низький рівень смертності у групах лікування обох досліджень не дозволив зробити висновки про відмінності показників загального виживання.

Фармакокінетика

Швидко всмоктується після прийому всередину, максимальна концентрація в плазмі крові досягається протягом 2 год при прийомі натщесерце. Одночасний прийом їжі злегка пригальмовує, але не ступінь абсорбції. Приблизно 90-95% рівноважної концентрації досягається через 7 днів від початку прийому. Фармакокінетика анастрозолу не залежить від віку жінок у період постменопаузи. Фармакокінетику анастрозола у дітей не вивчали.

З білками плазми крові зв'язується 40% анастрозола. Анастрозол виводиться повільно, період напіввиведення - 40-50 год. Анастрозол екстенсивно метаболізується у жінок в період менопаузи поста, менше 10% дози виводиться з сечею в незміненому вигляді протягом 72 год. Метаболізується за допомогою N-деалкілування, гідроксилювання і глюкуронізації. Метаболіти виводяться в основному з сечею. Триазол, основний метаболіт, який визначають в плазмі крові та сечі, не є інгібітором ароматази. Кліренс анастрозолу після перорального прийому у осіб з компенсований цироз печінки або порушенням функції нирок був у межах діапазону концентрацій, що спостерігалися у здорових учасників інших досліджень

Лікування поширеного раку молочної залози у жінок в період менопаузи поста, за винятком паціеток з естрогеннегатівним раком, якщо тільки раніше у них не було позитивної клінічної реакції на тамоксифен.

Ад'ювантне лікування інвазивного естрогенпозітівного раку молочної залози на ранніх стадіях у пацієнток в період постменопаузи.

Ад'ювантне лікування естрогенпозітівного раку молочної залози на ранніх стадіях у пацієнток в період постменопаузи, яким була проведена адекватна терапія тамоксифеном протягом 2-3 років.

Пременопаузальний період, період вагітності та годування груддю, ниркова недостатність (кліренс креатиніну нижче 20 мл/хв), печінкова недостатність, підвищена чутливість до анастрозолу. В інструкції немає інформації про застосування Аримідекс для чоловіків.

Анастрозол in vitro пригнічує ферменти CYP 1A2, 2C8/9 та 3A4. Клінічні дослідження із застосуванням антипірину та варфарину продемонстрували, що анастрозол у дозі 1 мг істотно не пригнічує метаболізм антипірину і R- та S-варфарину, і такі дані свідчать, що одночасне застосування Аримідексу з іншими лікарськими засобами навряд чи призведе до клінічно значущих взаємодій лікарських засобів, опосередкованих ферментами CYP.

Ферменти, що опосередковують метаболізм анастрозолу, не були ідентифіковані. Циметидин, слабкий неспецифічний інгібітор ферментів CYP, не впливає на плазмові концентрації анастрозолу. Дані про вплив потужних інгібіторів CYP відсутні.

Вивчення бази даних щодо безпеки препарату, накопичених у ході клінічних досліджень, не виявило відомостей про клінічно значущу лікарську взаємодію у пацієнток, які приймали одночасно Аримідекс та інші препарати, що часто призначаються. Про клінічно значущі взаємодії з бісфосфонатами не повідомлялось (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Слід уникати одночасного застосування тамоксифену або засобів, що містять естрогени, з Аримідексом, оскільки це може послабити його фармакологічну дію (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).

Загальні

Аримідекс не слід застосовувати жінкам у період пременопаузи. Менопауза має бути підтверджена результатами біохімічних досліджень (рівні лютеїнізуючого гормону [ЛГ], фолікулостимулюючого гормону [ФСГ] та/або естрадіолу) у разі сумнівів щодо менопаузального статусу пацієнтки. Відсутні дані щодо обґрунтування застосування Аримідексу з аналогами рилізинг-фактора лютеїнізуючого гормону (РФЛГ).

Слід уникати одночасного застосування тамоксифену або засобів, що містять естроген, з препаратом Аримідекс, оскільки це може знизити його фармакологічну дію (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Фармакологічні властивості»).

Вплив на мінеральну щільність кісток

Оскільки Аримідекс знижує рівні циркулюючого естрогену, це може призвести до зниження мінеральної щільності кісток з можливим збільшенням ризику перелому (див. розділ «Побічні реакції»).

У жінок, хворих на остеопороз чи з ризиком остеопорозу, слід оцінювати мінеральну щільність кісток на початку лікування та з регулярними інтервалами після лікування. При необхідності слід призначати лікування або профілактику остеопорозу та ретельно спостерігати за станом пацієнтки. Застосування специфічних засобів, наприклад бісфосфонатів, може припинити подальшу втрату мінеральної щільності кісток, спричинену Аримідексом у жінок у постменопаузі, і слід оцінити доцільність такого застосування (див. розділ «Побічні реакції»).

Порушення функції печінки

Не досліджувалося застосування препарату Аримідекс пацієнткам з раком молочної залози та помірним або тяжким порушенням функції печінки. У пацієнток з порушенням функції печінки експозиція анастрозолу може бути збільшеною (див. розділ «Фармакологічні властивості»); застосування Аримідексу пацієнткам з помірним та тяжким порушенням функції печінки потребує обережності (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Лікування повинно базуватись на оцінці співвідношення користі та ризику для кожної окремої пацієнтки.

Порушення функції нирок

Не досліджувалося застосування препарату Аримідекс пацієнтам з раком молочної залози та тяжким порушенням функції нирок. Експозиція анастрозолу не збільшується у пацієнток з тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації [ШКФ] < 30 мл/хв, див. розділ «Фармакологічні властивості»); застосування Аримідексу пацієнткам з тяжким порушенням функції нирок слід проводити з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Діти

Аримідекс не показаний для застосування дітям, оскільки для цієї групи пацієнтів безпека та ефективність встановлені не були.

Хлопчикам з дефіцитом гормону росту Аримідекс не слід застосовувати як доповнення до лікування гормоном росту. У базовому клінічному дослідженні ефективність не була продемонстрована і не була встановлена безпека. Оскільки анастрозол знижує рівні естрадіолу, Аримідекс не слід застосовувати дівчаткам з дефіцитом гормону росту як доповнення до лікування гормоном росту. Відсутні дані довготривалого спостереження щодо безпеки застосування дітям.

Гіперчутливість до лактози

Препарат Аримідекс містить лактозу. Пацієнткам з рідкими спадковими станами, такими як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або порушення всмоктування глюкози-галактози, не слід приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дані про застосування Аримідексу вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність. Аримідекс протипоказаний під час вагітності (див. розділ «Протипоказання»).

Дані про застосування Аримідексу в період лактації відсутні. Аримідекс протипоказаний в період годування груддю (див. розділ «Протипоказання»).

Фертильність

Вплив Аримідексу на фертильність людини не досліджувався. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Аримідекс не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами. Однак були отримані повідомлення про випадки астенії та сонливості, пов’язані з прийомом Аримідексу, тому слід дотримуватися обережності під час керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами, якщо спостерігаються такі симптоми.

Ліки Аримідекс приймають перорально.

Рекомендована доза для дорослих, включаючи жінок літнього віку, становить 1 таблетку (1 мг) 1 раз на добу.

При інвазивному раку молочної залози з позитивними показниками рецепторів гормонів на ранніх стадіях у жінок у постменопаузальному періоді рекомендована тривалість ад’ювантного ендокринного лікування становить 5 років.

Порушення функції нирок

Пацієнткам з легким або помірним порушенням функції нирок коригувати дозу не потрібно. Застосування препарату Аримідекс пацієнткам з тяжким порушенням функції нирок потребує обережності (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).

Порушення функції печінки

Пацієнткам з захворюванням печінки легкого ступеня тяжкості коригувати дозу не потрібно. Пацієнткам з помірним та тяжким порушенням функції печінки препарат слід застосовувати з обережністю (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти

Аримідекс не рекомендується призначати дітям через недостатність даних про безпеку та ефективність (див. розділ «Особливості застосування»).

Купити Аримідекс можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на таблетки Аримідекс вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Клінічний досвід випадкового передозування обмежений. У ході досліджень на тваринах анастрозол продемонстрував низьку гостру токсичність. Під час клінічних досліджень застосовували різні дозування Аримідексу: до 60 мг одноразово здоровим чоловікам-добровольцям та до 10 мг щоденно жінкам у постменопаузальному періоді з поширеним раком молочної залози; ці дози добре переносилися. Одноразову дозу Аримідексу, що призводить до симптомів, які загрожують життю, встановлено не було. Специфічного антидоту при передозуванні не існує, лікування повинно бути симптоматичним.

При лікуванні передозування слід враховувати можливість того, що могли бути прийняті кілька речовин. Якщо пацієнт не знепритомнів, можна викликати блювання. Може бути корисним діаліз, оскільки Аримідекс не має значного зв’язування з протеїнами. Рекомендується загальне підтримуюче лікування, включаючи частий моніторинг життєвих функцій, та ретельне спостереження за пацієнтом.

Під час прийому анастрозолу можуть виникнути нижчеперелічені небажані явища:

Порушення обміну речовин і харчування: часто - анорексія, гіперхолестеринемія; нечасто – гіперкальціємія (з підвищенням або без підвищення рівня паратиреоїдного гормону).

Психічні розлади: дуже часто – депресія.

З боку нервової системи: дуже часто - головний біль;часто – сонливість, зап'ястковий тунельний синдром*, розлади чутливості (включаючи парестезію, втрату смаку та зміни смакових відчуттів).

З боку судинної системи: дуже часто - припливи.

З боку травної системи: дуже часто - нудота; часто – діарея, блювання.

З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення рівнів лужної фосфатази, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази; нечасто – підвищення рівнів гамма-ГТ та білірубіну, гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – висипання; часто – витончення волосся (алопеція), алергічні реакції; нечасто – кропив'янка; рідко – еритема поліморфна, анафілактоїдна реакція, шкірний васкуліт (включаючи певну кількість повідомлень про випадки пурпури Шенлейна-Геноха)**; дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: дуже часто – артралгія/порушення рухливості у суглобах, артрит, остеопороз; часто – біль у кістках, міалгія; нечасто – синдром клацаючого пальця.

З боку репродуктивної системи та молочної залози: часто – сухість піхви, вагінальна кровотеча***, системні порушення та ускладнення у місці введення; дуже часто – астенія.

*Частота виникнення зап'ястного тунельного синдрому була більша у пацієнток, які отримували Арімідекс у ході клінічних досліджень, порівняно з такою у пацієнток, які отримували тамоксифен. Однак більшість цих випадків виникали у пацієнток із певними факторами ризику розвитку цього стану.

** Оскільки у дослідженні ATAC випадки шкірного васкуліту та пурпури Шенлейна-Геноха не спостерігалися, частота цих явищ може вважатися рідкою (від ≥0,01% до <0,1%) на основі найгіршого значення точкової оцінки.

***Вагінальні кровотечі виникали часто, переважно у пацієнток з поширеним раком молочної залози під час перших кількох тижнів після заміни гормональної терапії на лікування препаратом Арімідекс. Якщо кровотечі продовжуються, слід провести подальше обстеження.

За потреби лікар може розглянути аналоги Аримідекс зі схожою дією.

У таблиці представлена частота попередньо визначених побічних реакцій у ході дослідження АТАС (період спостереження з медіаною 68 місяців) незалежно від причин їх виникнення, що спостерігалися у пацієнток, які отримували досліджувану терапію, та протягом періоду до 14 діб після припинення лікування.

Частота попередньо визначених побічних реакцій у дослідженні АТАС

У групах Аримідексу та тамоксифену спостерігалась така кількість переломів: 22 на 1000 пацієнто-років та 15 на 1000 пацієнток-років відповідно (період спостереження з медіаною 68 місяців). Частота переломів у групі Аримідексу була подібна до такої, що спостерігалася у пацієнтів відповідного віку у постменопаузальному періоді. Частота випадків остеопорозу становила 10,5 % у пацієнток, яких лікували Аримідексом, та 7,3 % у пацієнток, яких лікували тамоксифеном.

При гормонозалежному раку молочної залози лікар може призначити Аримидекс аналоги, що містять анастрозол і мають антиестрогенну дію.

Важливо! Детальніша інформація, показання, дозування та побічні дії описані в документі Аримідекс інструкція, який обов'язково додається до кожної упаковки.