Як зрозуміти, що в тебе глисти: перші ознаки зараження

Перші ознаки зараження глистами можуть бути досить різноманітними і часто неспецифічними, що ускладнює ранню діагностику. Серед найпоширеніших симптомів можна відзначити свербіж у ділянці ануса, порушення травлення (нудота, блювота або діарея), а також незрозумілу втрату ваги та загальну слабкість. Якщо ви помітили подібні прояви, важливо звернутися до лікаря для проведення необхідних обстежень і встановлення точного діагнозу.

Кишкові паразити, які охоплюють червів і одноклітинні організми, залежні від людських господарів (зокрема, їхнього кишківника), тому що не можуть харчуватися і розмножуватися поза організмом людини. Вони можуть потрапити в організм, коли людина вживає їжу, заражену яйцями паразитів.

Паразитарні інфекції часто є причиною різних несприятливих станів. Це можуть бути проблеми з травленням або навіть посттравматичний стресовий розлад. Тобто різні глистяні інвазії можуть вплинути на фізичне та психічне здоров'я.

Що таке глисти?

Глисти — це паразитарні черви, які можуть мешкати в різних органах людського тіла, таких як кишківник, печінка, легені та інші. Вони можуть спричиняти широкий спектр симптомів залежно від типу гельмінтів і ступеня зараження. Найпоширеніші види глистів включають аскариди, гострики, анкілостоми та стьожкові черви.

Умовно гельмінтів можна розділити на три групи:

• цестоди або стьожкові черви;
• нематоди або круглі черви;
• трематоди або сисуни (плоскі черви).

Гельмінти відрізняються від інших патогенних мікроорганізмів тим, що мають складну будову тіла. Вони є багатоклітинними й мають часткову або повну систему органів (наприклад, м'язову, нервову, травну та репродуктивну системи).

Деякі з препаратів, що використовуються для лікування глистових інфекцій, впливають на нервову систему паразита і призводять до паралічу м'язів. Інші ліки впливають на поглинання глюкози та, як наслідок, на запаси енергії.

Захворювання, за якого відбувається зараження організму глистовими інвазіями, називається гельмінтоз. Воно охоплює зараження круглими червами, анкілостомами та волосоголовцями.

Як глисти потрапляють в організм?

Глисти можуть потрапити в організм кількома способами. Найчастіший шлях зараження — це через забруднені продукти та воду, контакт із зараженим ґрунтом або фекаліями, а також через тварин, які є переносниками паразитів. Недостатня термічна обробка їжі та недотримання правил особистої гігієни збільшують ризик зараження.

Симптоми глистової інвазії

За гельмінтозу варто звертати увагу на ознаки та зовнішні прояви. Вони можуть допомогти в питанні, як зрозуміти, що в тебе глисти. Симптоми наявності глистів можуть бути різноманітними й включати:

• свербіж у ділянці ануса;
• порушення травлення: нудота, блювота, діарея або закреп;
• болі в животі та дискомфорт;
• знижений або іноді навпаки підвищений апетит (залежить від індивідуальної реакції організму і типу гельмінта);
• втрата ваги;
• слабкість, втома і дратівливість;
• збільшення живота, особливо в дітей.

Ці симптоми можуть також вказувати на інші захворювання, тому важливо враховувати їх у сукупності та консультуватися з лікарем для точного діагнозу.

Також варто звернути увагу, що крім загальних симптомів гельмінтозу, кожен вид паразита може спричиняти більш характерні ознаки, що вказують на нього: 

1. Інфекція стьожкових червів — жовтушність шкіри та нігтів, нудота, блювота, втрата апетиту, іноді навіть недоїдання.
2. Інфекція круглих червів — діарея, виявлення видимих глистів у калі, сухий кашель, лихоманка.
3. Інфекція гостриків — свербіж навколо ануса, проблеми зі сном, болісне сечовипускання.
4. Анкілостомна інфекція — свистяче дихання, кашель, втома, анемія.

Як батькам самостійно зрозуміти, що в дитини глисти?

Багато батьків вдаються до питання, як самостійно перевірити, чи є в дитини глисти? Для цього потрібно уважно поспостерігати за дитиною, якщо у вас є підозра, що в неї може бути гельмінтоз. У дітей глисти можуть проявлятися у вигляді частого свербіння в ділянці заднього проходу, особливо вночі, коли дитина може бути більш дратівливою і неспокійною. Також варто звернути увагу на незвичайні симптоми, як-от часті кольки, нічний енурез або зміни в апетиті та вазі. Якщо є підозри на глисти, батькам слід звернутися до лікаря для діагностики та лікування.

Як зрозуміти, що глисти виходять?

Визначити, що глисти залишають організм, може бути складно, оскільки це не завжди супроводжується яскравими симптомами. Однак є кілька ознак, які можуть вказувати на те, що паразити починають виходити з організму:

1. Зміни в калі. Однією з найбільш очевидних ознак є виявлення глистів у калі. Паразитів може бути видно неозброєним оком, особливо якщо їх багато. У калі можуть з'явитися довгі білі черви, сегменти стрічкових червів або яйця глистів.
2. Біль і дискомфорт у животі. Це пов'язано з подразненням кишкової стінки та фізичною присутністю паразитів, які можуть спричиняти спазми.
3. Підвищена активність кишківника. Іноді вихід глистів супроводжується прискореною дефекацією або діареєю. Це може бути пов'язано з тим, що організм намагається позбутися паразитів.
4. Зміни в апетиті, наприклад, його різке збільшення або зниження, коли глисти починають виходити. Це пов'язано зі зміною метаболічних процесів в організмі.
5. Загострення симптомів, таких як свербіж у ділянці ануса, нудота або блювота, може також вказувати на те, що паразити виходять. Ці симптоми можуть виникати через те, що глисти переміщуються по кишківнику.

Діагностика: коли необхідно звернутися до лікаря?

Якщо у вас або вашої дитини є ознаки, що вказують на можливе зараження глистами, важливо звернутися до лікаря для діагностики. Лікар може призначити аналізи, такі як аналіз калу на яйця глистів, кров на антитіла або УЗД органів черевної порожнини. Правильна діагностика допоможе визначити тип паразитів і вибрати ефективне лікування.

Як позбутися глистів: медикаментозна терапія та народні засоби

Лікування глистової інвазії зазвичай включає медикаментозну терапію, спрямовану на знищення паразитів.

Більшість глистових інфекцій можна легко вилікувати. Для цього, як правило, лікар призначає протипаразитарні засоби з широким або вузьким спектром дії.

Цестодні глистогінні засоби

Стьожкові черви (цестоди) прикріплюються до кишкового тракту за допомогою присоски або гачків. На відміну від нематод і трематод, стьожкові черви не проникають глибоко в тканини організму, а живуть у просвіті кишківника. У результаті інфекції стьожкових червів загалом лікуються легше, ніж інфекції, спричинені червами, які проникають у тканини господаря. Завдяки такій характерній особливості стьожкових червів, препарати, що застосовуються проти такого виду гельмінтозу, необов'язково повинні всмоктуватися зі шлунково-кишкового тракту, тому що цей вид глистів паразитує тільки в кишківнику. Засоби, які використовуються для видалення кишкових червів, мають назву «верміфуг». Тобто, вони не мають верміцидної (такої, що призводить до загибелі червів) дії, а лише сприяють їх виведенню з організму природним шляхом із калом.

Основними препаратами, що використовуються для інфекцій цестода (цестодози), є альбендазол і празиквантел.

Альбендазол інгібує поглинання глюкози гельмінтом і, отже, вироблення енергії. Чинить спастичну або паралітичну дію на червів.

Празиквантел також спричиняє скорочення мускулатури червів. На відміну від альбендазолу, празиквантел легко всмоктується з кишкового тракту, внаслідок чого має системну дію. Це глистогінний засіб широкого спектра дії, що вражає як сисунів, так і стьожкових червів.

Нематодні антигельмінтні препарати

Лікування круглих червів ускладнюється тим, що деякі живуть у крові, лімфатичній системі та інших тканинах (філяріальні черви), а тому потребують застосування препаратів, які всмоктуються з кишкового тракту і проникають у різні тканини організму. Інші зустрічаються в основному або виключно в кишковому тракті (кишкові нематоди). Діетилкарбамазін та івермектин, що застосовуються для лікування філяріальних глистових інфекцій, всмоктуються з кишкового тракту в загальний кровотік. Рівень у крові досягається швидко, внаслідок чого дія проти мікрофіляріїв не змусить довго чекати. Важка алергічна або гарячкова реакція через загибель мікрофілярій може виникнути після застосування цих препаратів.

Також за таких видів гельмінтозу застосовуються й інші препарати від глистів. Наприклад, як і альбендазол, мебендазол перешкоджає поглинанню глюкози й, отже, виробленню енергії. Мебендазол накопичується в кишківнику і використовується для лікування гельмінтозів, спричинених товстокишковими круглими червами (аскариди), анкілостомами та волосоголовцями. Добре переноситься, але дискомфорт у животі та діарея можуть виникати у людей з тяжкою інфекцією. Такий препарат як Пірантел викликає спастичний параліч м'язів гельмінтів. Більша частина препарату не всмоктується з кишкового тракту, що призводить до високих рівнів накопичення в просвіті кишківника. Внаслідок цього, цей засіб в меншій кількості всмоктується в системний кровотік і має менше побічних ефектів оскільки в основному діє в кишківнику.

Трематодні глистогінні засоби

Празиквантел є найефективнішим препаратом під час лікування інфекцій, спричинених кишковими, печінковими та легеневими сисунами, і є препаратом вибору під час лікування шистосомозу (інфекції сисунів крові). Празиквантел викликає скорочення і спастичний параліч черва, а також пошкоджує його мембрани, що активує захисні механізми господаря.

Для того, щоб знати, як позбутися глистів ефективно і правильно, потрібно для початку визначити вид гельмінтів, щоб дізнатися, яку інфекцію вони викликають. У результаті цього лікар призначить найбільш відповідний засіб від гельмінтозу. Це може бути як вузькоспрямований препарат на будь-який певний вид глистів, так і ліки широкого спектра дії.

До найефективніших протигельмінтних засобів відносять такі:

• Ворміл;
• Альбела;
• Пірантел;
• Плаквеніл;
• Вермокс;
• Декарис;
• Зентел.

Ліки проти глистів застосовують переважно протягом 1-3 днів. Симптоми зазвичай починають поліпшуватися через кілька тижнів.

Профілактика: як запобігти зараженню глистами

Для запобігання зараженню глистами слід дотримуватися кількох простих правил:

• ретельно мийте руки перед їдою та після контакту з тваринами;
• обробляйте їжу, особливо м'ясо, термічно до повної готовності;
• дотримуйтесь гігієни особистих предметів та іграшок, особливо для дітей;
• проводьте регулярні перевірки у лікаря і дегельмінтизацію домашніх тварин.

Дотримання перерахованих вище заходів допоможе знизити ризик зараження глистами й зберегти здоров'я всієї родини.

Деякі чинники роблять дітей вразливішими до зараження глистами, наприклад, через низький рівень гігієни, тісний контакт у дитячому колективі, а також через незрілу імунну систему. Зокрема останнє може не тільки призвести до гельмінтозу, але також і до зниження стійкості організму до вірусних інфекцій. Щоб знати, як зміцнити загальні сили організму і підвищити місцевий і загальний імунітет у дітей, рекомендуємо вам прочитати нашу статтю про профілактику ГРВІ у дітей і як зміцнити імунітет, коли дитина пішла до школи.

apteka911.ua — інформаційна медична платформа, яка завжди поруч із вами!

Список використаної літератури

• Handbook of Helminthiasis for Public Health / cdc.gov
• Worm Infestations / apolloclinic.com
• Anthelmintics / drugs.com
• Intestinal Parasites / clevelandclinic.org
• Intestinal Worms: How to Tell If You Have Them / verywellhealth.com
• Tapeworms vs. Pinworms: Which Is More Dangerous? / webmd.com
• Worms in humans / nhs.uk