Торгівельна назва | Сумамед |
Діючі речовини | Азитроміцин |
Форма випуску | порошок для ін’єкцій |
Кількість в упаковці | 5 флаконов по 500 мг |
Спосіб застосування | Інфузійно |
Взаємодія з їжею | Не має значення |
Температура зберігання | від 5°C до 25°C |
Чутливість до світла | Не чутливий |
Ознака | Імпортний |
Ринковий статус | Брендований дженерик |
Виробник | ПЛІВА ХРВАТСКА Д.О.О. |
Країна виробництва | Хорватія |
Заявник | Teva |
Умови відпуску | За рецептом |
Код АТС |
J Засоби для лікування інфекцій J01 Антибактеріальні засоби J01F Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни J01FA Макроліди J01FA10 Азитроміцин |
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка. азитроміцин є макролідних антибіотиком, який належить до групи азалідів. молекула утворюється в результаті введення атома азоту в лактоновое кільце еритроміцину а. механізм дії азитроміцину полягає в придушенні синтезу бактеріального білка за рахунок зв'язування з 50 s-субодиницею рибосом і гноблення транслокации пептидів.
Механізм резистентності. Резистентність до азитроміцину може бути спадковою або набутою. Повна перехресна резистентність існує у Streptococcus pneumoniae, β-гемолітичного стрептокока групи А, Enterococcus faecalis і Staphylococcus aureus, включаючи метицилінрезистентний золотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.
Макроліди, які вводяться в / в, є активними щодо Legionella pneumophila. Макроліди застосовують для лікування інфекцій, викликаних Campylobacter jejuni. Азитроміцин призначений для лікування інфекцій, викликаних S. typhi і Shigella spp.
Поширеність набутої резистентності може бути різною в залежності від місцевості та часу для виділених видів, тому локальна інформація про резистентність потрібно особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності можна звернутися за кваліфікованою порадою, якщо місцева поширеність резистентності є такою, що ефективність препарату при лікуванні принаймні деяких типів інфекцій сумнівна.
Спектр антимікробної дії азитроміцину
Зазвичай чутливі види |
Аеробні грампозитивні бактерії |
Staphylococcus aureus метицилін |
Streptococcus pneumoniae пеніціллінчувствітельний |
Streptococcus pyogenes (група А) |
Аеробні грамнегативні бактерії |
Haemophilus influenzae Haemophilus parainfluenzae |
Legionella pneumophila |
Moraxella catarrhalis |
Pasteurella multocida Neisseria gonorrhoeae |
анаеробні бактерії |
Clostridium perfringens |
Fusobacterium spp. |
Prevotella spp. |
Porphyromonas spp. |
інші мікроорганізми |
Chlamydia trachomatis Chlamydia pneumoniae Chlamydia psittaci Mycoplasma pneumoniae Mycoplasma hominis |
Види, для яких набута резистентність може бути проблемою |
Аеробні грампозитивні бактерії |
Streptococcus pneumoniae з проміжною чутливістю до пеніциліну і пеніцилін |
Врожденнорезістентние організми |
Аеробні грампозитивні бактерії |
Enterococcus faecalis |
Стафілококи MRSA, MRSE (Methicillin-resistant Staphylococcus epidermidis) * |
анаеробні бактерії |
Група бактероїдів Bacteroides fragilis |
* Метіціллінрезістентних золотистий стафілокок має дуже високу поширеність придбаної стійкості до макролідів і вказано тут через рідкісну чутливості до азитроміцину.
Фармакокінетика. У пацієнтів з негоспітальну пневмонію, щодня отримували в / в інфузії 500 мг азитроміцину протягом 1 год в концентрації 2 мг/мл, середня C max ± СО (стандартне відхилення) становила 3,63 ± 1,60 мкг/мл, тоді як мінімальна концентрація (24 год) - 0,2 ± 0,15 мкг/мл, а AUC 24 - 9,6 ± 4,80 мкг • год / мл.
У здорових добровольців, які отримували в / в інфузію 500 мг азитроміцину протягом 3 ч в концентрації 1 мг/мл, середня C max ± СО, мінімальна концентрація (24 год) і AUC 24 становили 1,14 ± 0,14 мкг/мл, 0,18 ± 0,02 мкг/мл і 8,03 мкг • год / мл відповідно.
Після перорального застосування значно вищі рівні азитроміцину виявлено в різних тканинах, наприклад у легенях, мигдаликах або передміхуровій залозі, де концентрації азитроміцину до 50 разів вище, ніж в плазмі крові. Високі концентрації азитроміцину зареєстровані в тканини статевих органів через 96 годин після 500 мг перорально застосованого азитроміцину у вигляді одноразової дози.
Середній об'єм розподілу становить близько 30 л/кг. T ½ - 2-4 дня як в плазмі крові, так і в тканинах.
Метаболізм здійснюється за допомогою деметилювання, гідроксилювання і гідролізу.
Кліренс у плазмі становить приблизно 600 мл/хв. Основний шлях виведення азитроміцину - через печінку. Високі концентрації незміненого речовини виявлені в жовчі разом з численними мікробіологічно неактивними метаболітами. Приблизно 12% в / в введеної дози виводились в незміненому вигляді з сечею протягом 3 днів після введення, основна частина - протягом перших 24 годин.
У пацієнтів з серйозною дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації 10 мл/хв) відзначалося збільшення системної експозиції азитроміцину на 33%. Не виявлено відмінностей фармакокінетики при дисфункції печінки легкого або помірного ступеня.
Показання
Інфекції, при яких потрібно початкова інфузійна терапія, викликані мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину: негоспітальна пневмонія; запальні захворювання органів малого таза.
Застосування
дорослі
Негоспітальна пневмонія: 500 мг в / в 1 раз на добу протягом не менше 2 днів, в подальшому терапія продовжується перорально по 500 мг азитроміцину у вигляді одноразової добової дози. Загальна тривалість лікування - 7-10 днів.
Запальні захворювання органів малого тазу, включаючи сечостатеві інфекції, такі як ендометрит і сальпінгіт: 500 мг в / в 1 раз на добу, в подальшому терапію продовжувати перорально по 250 мг азитроміцину 1 раз на добу у вигляді одноразової добової дози. Загальна дли
Опис товару завірено виробником Пліва.
Зверніть увагу!
Опис препарату Сумамед ліофіл. д/р-ну д/інф. 500мг фл. №5 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.