· Відома гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин.
· Діагностований у минулому або підозрюваний рак молочної залози.
· Встановлені або підозрювані естрогензалежні злоякісні пухлини (наприклад рак ендометрія).
· Встановлені або підозрювані прогестагензалежні новоутворення (наприклад менінгіома).
· Генітальна кровотеча нез’ясованої етіології.
· Нелікована гіперплазія ендометрія.
· Венозна тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії) у минулому або наявна.
· Наявність тромбофілічних| розладів (наприклад дефіцит протеїну С, протеїну S або антитромбіну, див. розділ «Особливості застосування»).
· Гостре або недавно перенесене тромбоемболічне захворювання артерій (наприклад стенокардія, інфаркт міокарда).
· Гостре захворювання печінки або захворювання печінки в анамнезі, якщо показники функції печінки не нормалізувалися.
· Порфірія.
Взаємодія з|із| іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження лікарських взаємодій не проводилися.
Ефективність естрогенів і прогестагенів| може порушуватися
- Метаболізм естрогенів і прогестагенів| може посилюватися|підсилюватися| при одночасному застосуванні|вживанні| речовин з|із| відомою здатністю|здібністю| індукувати ферменти, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів, особливо ферменти 2В6, 3А4, 3А5, 3А7 системи цитохрому Р450. До таких речовин належать протисудомні засоби|кошти| (наприклад фенобарбітал, карбамазепін|, фенітоїн) та протиінфекційні засоби|кошти| (наприклад рифампіцин|, рифабутин|, невірапін|, ефавіренц|).
- Незважаючи на те, що ритонавір| і нелфінавір| відомі як потужні інгібітори CYP450| 3А4, А5, А7, при одночасному застосуванні|вживанні| зі|із| стероїдними гормонами вони, навпаки, індукують вказані ферменти.
- Рослинні препарати, компонентом яких є|з'являється| звіробій|Звіробой| перфорований (Hypericum| perforatum|), можуть посилювати|посилювати| метаболізм естрогенів і прогестагенів| завдяки впливу на CYP450 | 3А4.
- Клінічно доведено, що підвищений метаболізм естрогенів і прогестагенів| може призвести до послаблення|ослабіння| їх ефекту і зміни профілю маткових кровотеч.
Естрогени можуть перешкоджати метаболізму інших лікарських засобів
Естрогени можуть пригнічувати ферменти CYP450|, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів, шляхом конкурентної інгібіції|. Це особливо слід враховувати стосовно|щодо| лікарських засобів з|із| вузьким терапевтичним індексом, таких як:
- такролімус| і циклоспорин| А (CYP450| 3A4, 3A3);
- фентаніл (CYP450| 3A4);
- теофілін (CYP450| 1A2).
Клінічно це може призвести до збільшення плазмових рівнів таких речовин до токсичних концентрацій. Таким чином, може бути потрібний ретельний моніторинг рівня лікарських засобів протягом тривалого періоду, а також зменшення дози такролімусу|, фентанілу, циклоспорину| А та теофіліну.
Особливості застосування|вживання|.
Для лікування симптомів, пов’язаних з постменопаузою у жінок, замісну гормональну терапію (ЗГТ) слід розпочинати|розпочинати| тільки|лише| за наявності таких симптомів, які несприятливо|несприятливий| впливають на якість життя. У всіх випадках необхідно проводити ретельний аналіз ризиків і користі як мінімум щорічно|щорік|, і ЗГТ доцільно продовжувати, тільки|лише| якщо користь перевищує ризики.
Докази щодо|відносно| ризиків, пов’язаних із ЗГТ при лікуванні передчасної менопаузи, обмежені. Однак|однак|, завдяки низькому рівню абсолютного ризику у жінок молодшого віку, співвідношення переваг та ризиків у таких жінок може бути сприятливішим, ніж у старших жінок.
Медичне обстеження/ подальше спостереження
Перед початком або поновленням|поновленням| замісної гормональної терапії необхідно з’ясувати повний|цілковитий| особистий|особовий| і сімейний|родинний| анамнез. Фізикальне обстеження (включаючи гінекологічне обстеження і обстеження молочних залоз) необхідно робити|чинити|, враховуючи дані анамнезу, протипоказання і застереження до застосування|вживання| даного препарату. Під час лікування рекомендується проводити періодичні огляди, частота і обсяг|обсяг| яких визначається індивідуально. Жінок слід поінформувати, про які зміни в молочних залозах необхідно повідомляти лікареві|лікарку| або медичній сестрі (див. «Рак молочної залози» нижче). Обстеження, включаючи відповідні методи візуалізації, наприклад мамографію, слід проводити відповідно до існуючої практики скринінгу, модифікованої залежно від індивідуальних клінічних потреб.
Захворювання, при яких необхідно спостерігати за станом|достатком| пацієнток
Пацієнткам, у яких наявні будь-які із вказаних нижче захворювань на даний момент, у минулому та/або їх погіршення під час вагітності або попередньої гормональної терапії, слід знаходитися під ретельним спостереженням. Необхідно мати на увазі, що ці стани можуть рецидивувати або їх перебіг погіршуватися під час лікування препаратом ФЕМОСТОН® КОНТІ МІНІ. До них належать:
лейоміома (міома матки) або ендометріоз; фактори ризику виникнення тромбоемболічних порушень (див. нижче); фактори ризику виникнення естрогензалежних| пухлин, наприклад перший ступінь спадкової|спадкоємної| схильності до раку молочної залози; артеріальна гіпертензія; захворювання печінки (наприклад аденома печінки); цукровий діабет із|із| судинними ускладненнями або без них; жовчнокам’яна хвороба; мігрень або (сильний) головний біль; системний червоний вовчак; гіперплазія ендометрія в анамнезі (див. нижче); епілепсія; бронхіальна астма; отосклероз.
Причини для негайного припинення терапії
Терапію необхідно припинити у разі|в разі| виявлення протипоказання, а також у таких|слідуючих| ситуаціях:
поява жовтяниці|жовтухи| або погіршення функції печінки; значне підвищення артеріального тиску|тиснення|; поява вперше|уперше| мігренеподібного головного болю; вагітність.
Гіперплазія ендометрія та карцинома
У жінок з|із| інтактною маткою ризик розвитку гіперплазії ендометрія і карциноми підвищується при призначенні тільки|лише| естрогенів протягом тривалого періоду часу. Помічено|помітити| зростання|зріст| ризику раку ендометрія у 2–12 разів у жінок, які приймають тільки|лише| естроген, порівняно з тими, хто|КТО| не приймає його, залежно від тривалості лікування і дози естрогену (див. розділ «Побічні реакції»). Після|потім| припинення лікування ризик може залишатися підвищеним протягом як мінімум 10 років.
Додавання|добавляти| прогестагену| циклічно протягом мінімум 12 днів на місяць/28-денний цикл або безперервна комбінована естроген-прогестагенова| терапія у жінок зі|із| збереженою маткою може запобігати надмірному ризику, що асоціюється з|із| ЗГТ із|із| застосуванням|вживанням| тільки|лише| естрогену.
Протягом перших місяців лікування можливі проривні маткові кровотечі або кров’янисті виділення. Якщо вони виникають через деякий час від початку лікування або тривають після|потім| його припинення, необхідно з’ясувати їх причину, що може включати проведення біопсії ендометрія для виключення|винятку| злоякісних новоутворень.
Рак молочної залози
Загальні|спільні| дані показують підвищений ризик раку молочної залози у жінок, які приймають комбіновану естроген-прогестагенову або | тільки|лише| естрогенову| ЗГТ, що залежить від тривалості ЗГТ.
Комбінована естроген-прогестагенова| терапія
Як рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження «Ініціативи заради здоров’я жінок» (Women’s Health Initiative Study (WHI)), так і метааналіз проспективних епідеміологічних досліджень узгоджено показали підвищений ризик виникнення раку молочної залози у жінок, які застосовують комбіновану естроген-прогестагенову| терапію як ЗГТ, що стає очевидним приблизно після|потім| 3 (1–4) років (див. розділ «Побічні реакції»).
Терапія тільки|лише| естрогеном
Дослідження Women’s Health Initiative study (WHI)| не виявило підвищення ризику раку молочної залози у жінок після|потім| гістеректомії|, які приймають ЗГТ із|із| застосуванням|вживанням| тільки|лише| естрогену. В ході обсерваційних досліджень переважно повідомлялося про незначне підвищення ризику діагностування раку молочної залози, що є|з'являється| істотно|суттєвий| нижчим, ніж у пацієнток, які приймають комбінації естрогену і прогестагену (див. розділ «Побічні реакції»).
Результати масштабного метааналізу показали, що після припинення лікування підвищений ризик з часом знизиться, а час, необхідний для повернення до початкового рівня, залежить від тривалості попереднього застосування ЗГТ. У разі, коли ЗГТ застосовувалась понад 5 років, ризик може зберігатися протягом 10 років або довше. ЗГТ, особливо комбінована естроген-прогестагенова| терапія, підвищує щільність мамографічних| зображень, що може негативно вплинути на радіологічне|радіологія| виявлення раку молочної залози.
Рак яєчників
Рак яєчників виникає значно рідше, ніж рак молочної залози. Епідеміологічні дані, отримані в результаті широкого метааналізу, засвідчили дещо підвищений ризик у жінок, які застосовують монотерапію естрогеном або комбінацію естрогену з прогестагеном як замісну гормональну терапію; цей ризик проявляється протягом 5 років застосування та зменшується з часом після припинення терапії. Деякі інші дослідження, зокрема дослідження WHI|, свідчать|засвідчують|, що застосування|вживання| комбінованих ЗГТ може бути пов’язане з таким самим або дещо нижчим ризиком (див. розділ «Побічні реакції»).
Венозна тромбоемболія
ЗГТ пов’язана з 1,3–3-разовим підвищенням ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто|цебто| тромбозу глибоких вен або емболії легеневих судин|посудин|. Виникнення такого явища ймовірніше|певно| у перший рік проведення ЗГТ, ніж пізніше (див. розділ «Побічні реакції»).
Пацієнтки з|із| відомими тромбофілічними| станами|достатками| мають підвищений ризик ВТЕ, і ЗГТ може додатково збільшувати цей ризик. Тому замісна гормональна терапія протипоказана цій групі пацієнток (див. розділ «Протипоказання»).
Загальновизнаними факторами ризику розвитку ВТЕ є застосування естрогенів, літній вік, великі хірургічні втручання, тривала іммобілізація, ожиріння (ІМТ > 30 кг/м2), вагітність/ післяпологовий період, системний червоний вовчак (СЧВ) і рак. Єдиної думки щодо ролі варикозного розширення вен у розвитку ВТЕ немає.
Як і для всіх післяопераційних пацієнтів, необхідно вжити профілактичних заходів для запобігання ВТЕ після|потім| хірургічного втручання. Якщо тривала іммобілізація необхідна після|потім| планової операції, рекомендується тимчасове припинення ЗГТ за 4–6 тижнів до втручання. Лікування не слід поновлювати|поновлювати|, поки|доки| жінка не відновить свою рухливість повністю|цілком|.
Жінкам без особистого|особового| анамнезу ВТЕ, але|та| за наявності в анамнезі у родичів першого ступеня родинного зв’язку тромбозу у молодому віці, можна запропонувати скринінг після|потім| ретельного обговорення його обмеженості (при скринінгу виявляють тільки|лише| частину|частку| тромбофілічних| розладів).
ЗГТ протипоказана, якщо виявлено тромбофілічний| розлад, який відрізняється від виду тромбозу у членів сім’ї, або якщо розлад є|з'являються| тяжким|тяжкими| (наприклад недостатність антитромбіну, протеїну S або протеїну С|із| або комбінація розладів).
Для жінок, які вже приймають постійну антикоагулянтну терапію, слід ретельно зважити|важити| користь та ризики застосування|вживання| ЗГТ.
Якщо венозна тромбоемболія розвивається після початку терапії, препарат потрібно відмінити|скасовувати|. Пацієнток слід попередити про необхідність негайно звернутися|обертатися| до лікаря|лікарки| при появі потенційних симптомів тромбоемболії (наприклад болісної|болючій| набряклості ноги, раптового болю у грудній клітці, задишки).
Ішемічна хвороба серця (ІХС)
У ході рандомізованих контрольованих досліджень не отримано доказів захисту від інфаркту міокарда у жінок з|із| або без ІХС, які приймали комбіновану естроген-прогестагенову| ЗГТ або ЗГТ тільки|лише| естрогеном.
Комбінована естроген-прогестагенова| терапія
Відносний ризик виникнення ІХС на тлі|на фоні| застосування|вживання| комбінованої естроген-прогестагенової| ЗГТ є|з'являється| дещо підвищеним. Оскільки базовий абсолютний ризик ІХС значною мірою залежить від віку, кількість додаткових випадків ІХС, зумовлених застосуванням|вживанням| естрогенів і прогестагенів|, дуже мала у здорових жінок у близькому до менопаузи віці, але|та| буде зростати з віком.
Терапія тільки|лише| естрогеном
Дані рандомізованих контрольованих досліджень не показали підвищеного ризику ІХС у жінок після|потім| гістеректомії|, які отримують терапію тільки|лише| естрогеном.
Ішемічний інсульт
Комбінована естроген-прогестагенова| та тільки естрогенова| терапії асоціюються з|із| підвищенням до 1,5 раза ризику ішемічного інсульту. Відносний ризик не змінюється з|із| віком або часом, що минув|минав| після|потім| настання|наступу| менопаузи. Проте|однак|, оскільки базовий ризик інсульту значною мірою залежить від віку, загальний|спільний| ризик інсульту у жінок, які приймають ЗГТ, зростатиме з|із| віком (див. розділ «Побічні реакції»).
Інші стани|достатки|
Естрогени можуть спричиняти|спричиняти| затримку рідини, і тому необхідно уважно стежити за станом|достатком| пацієнтів, які мають|біля| порушення функції серця або нирок.
Жінки з|із| існуючою|наявний| раніше гіпертригліцеридемією| повинні перебувати під ретельним спостереженням під час проведення замісної терапії естрогенами або гормональної замісної терапії, оскільки|тому що| у таких жінок при лікуванні естрогенами спостерігалися рідкісні випадки значного збільшення рівня тригліцеридів| у плазмі крові, що призводило|призводило| до панкреатиту.
Естрогени збільшують рівень тироксинзв’язуючого| глобуліну (ТЗГ), призводячи|призводити| до збільшення концентрації циркулюючих загальних|спільних| гормонів щитовидної залози, яку визначають за рівнем зв’язаного з білком йоду, тироксину| (при аналізі з використанням колонок або радіоімунному аналізі) або трийодтироніну (за допомогою радіоімунного аналізу). Захоплення|захват| трийодтироніну зменшене, що вказує|вказує| на підвищений рівень ТЗГ. Концентрації вільного тироксину і трийодтироніну |не змінюються. Рівні інших зв’язуючих білків у сироватці крові – кортикостероїдзв’язуючого| глобуліну та глобуліну, що зв’язує статеві гормони, – можуть підвищуватися, що призводить|призводить| до збільшення концентрації циркулюючих кортикостероїдів і статевих гормонів відповідно. Концентрації вільних або біологічно активних гормонів не змінюються. Можуть зростати|зростати| концентрації інших білків плазми (ангіотензиногену/ реніну субстрату|, альфа-I-антитрипсину|, церулоплазміну).
ЗГТ не поліпшує|покращання| когнітивну функцію. Були отримані|одержувати| деякі дані про підвищений ризик розвитку можливої деменції у жінок, які починають застосування|вживання| тривалої комбінованої або тільки|лише| естрогенової| ЗГТ у віці понад 65 років.
Пацієнткам з|із| такими рідкісними|рідкими| спадковими|спадкоємними| захворюваннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або синдром мальабсорбції глюкози-галактози, не слід приймати даний препарат.
Комбінована естроген/прогестагенова терапія не належить до способів контрацепції.
Досвід лікування жінок віком понад 65 років обмежений.
Застосування|вживання| у період вагітності або годування груддю.
ФЕМОСТОН® КОНТІ МІНІ не показаний для застосування у період вагітності. Якщо вагітність настала під час лікування препаратом ФЕМОСТОН® КОНТІ МІНІ, прийом препарату слід негайно припинити.
На сьогодні результати більшості епідеміологічних досліджень щодо|відносно| випадкового впливу на плід комбінації естрогенів і прогестагенів| вказують|вказують| на відсутність тератогенного або фетотоксичного ефекту.
Достатніх даних щодо|відносно| застосування|вживання| естрадіолу/дидрогестерону вагітним немає.
Годування груддю
ФЕМОСТОН® КОНТІ МІНІ не показаний для застосування у період годування груддю.
