| Торгівельна назва | Докцеф |
| Діючі речовини | Цефподоксим |
| Форма випуску | порошок для внутрішнього застосування |
| Спосіб застосування | Орально |
| Взаємодія з їжею | Під час |
| Температура зберігання | від 5°C до 25°C |
| Чутливість до світла | Не чутливий |
| Ознака | Імпортний |
| Ринковий статус | Брендований дженерик |
| Виробник | ЛЮПІН ЛІМІТЕД |
| Країна виробництва | Індія |
| Заявник | Люпін |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Код АТС |
J Засоби для лікування інфекцій J01 Антибактеріальні засоби J01D Інші бета-лактамні антибіотики J01DD Цефалоспорини третього покоління J01DD13 Цефподоксим |
Порошок для оральної суспензії Докцеф показаний при інфекціях, спричинених чутливими до цефподоксима збудниками:
- ЛОР-органів;
- дихальних шляхів (включаючи пневмонію, гострий бронхіт або бронхіоліт, ускладнений бактеріальною суперінфекцією);
- неускладнені інфекції верхніх і нижніх сечовивідних шляхів.
Склад
Діюча речовина: cefpodoxime; 5 мл суспензії містять цефподоксима проксетилу еквівалентно цефподоксима 40 мг;
Допоміжні речовини: натрію карбоксиметилцелюлоза і целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілцелюлоза, натрію бензоат (Е 211), лимонна кислота, аспартам (Е 951), смакова добавка банан, заліза оксид жовтий (Е172), сахароза.
Протипоказання
Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів, пеніцилінів; спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози / галактози; фенілкетонурія.
Спосіб застосування
Суспензія Докцеф призначена для застосування в педіатрії. Приготовану суспензію слід приймати внутрішньо під час їжі для посилення абсорбції.
Особливості застосування
Діти
Препарат призначають дітям віком від 6 місяців до 12 років.
Передозування
Симптоми: нудота, блювота, біль у животі, діарея. У разі передозування, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, можливе виникнення енцефалопатії. Випадки енцефалопатії, як правило, оборотні при низьких рівнях цефподоксима в плазмі крові.
Лікування: гемодіаліз, перитонеальний діаліз. Особливості застосування.
Побічні ефекти
- З боку крові: рідко - еозинофілія; дуже рідко - лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, агранулоцитоз, зниження концентрації гемоглобіну, гемолітична анемія.
- З боку імунної системи: рідко - гіперчутливість, анафілактичні реакції.
- Метаболічні порушення: рідко - зневоднення, подагра, периферичний набряк, збільшення маси тіла.
- З боку кістково-м'язової системи: рідко - біль у м'язах.
- З боку нервової системи: нечасто - цефалгія; рідко - вертиго; дуже рідко - запаморочення, безсоння, сонливість, невроз, дратівливість, нервозність, незвичайні сновидіння, погіршення зору, сплутаність свідомості, нічні кошмари, парестезії.
- З боку дихальної системи: рідко - астма, кашель, носова кровотеча, риніт, дихання зі свистом, бронхіт, задуха, плевральнийвипіт, пневмонія, синусит.
- Шлунково-кишковий тракт: рідко - діарея нечасто - біль у животі, нудота.
Взаємодія
Препарати, що блокують гістамінові Н 2 рецептори та антацидні засоби, знижують біодоступність препарату. Одночасне застосування препарату з петльовими діуретиками може підвищити нефротоксичність. Рекомендується проводити ретельний моніторинг ниркової функції, якщо Докцеф призначають одночасно з препаратами, які виявляють нефротоксичний ефект. Рівні цефподоксима в плазмі підвищуються, якщо препарат призначають з пробенецидом.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 2 роки.
Опис товару завірено виробником Люпін Лімітед.
Зверніть увагу!
Опис препарату Докцеф пор. д/орал. сусп. 40мг/5мл фл. 100 мл на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
