Ангілекс спрей для ротової порожнини балон 30 мл

Фармакодинаміка. властивості препарату зумовлені дією трьох його активних інгредієнтів - гексетидину, холіну саліцилату, хлорбутанолу гемігідрату.

Антибактеріальна та протигрибкова дія обумовлена Гексетидин, який має антибактеріальну активність відносно грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів (як аеробів, так і анаеробів). Відносно аеробних мікроорганізмів він надає в основному бактеріостатичний вплив та слабкий бактерицидну. На анаеробні мікроорганізми гексетидин має виражений бактерицидний ефект. Механізм дії гексетидину заснований на конкурентному заміщенні тіаміну: структура гексетидину подібна до структури тіаміну, необхідного для росту мікроорганізмів.

Протизапальну дію обумовлено холін саліцилатом, який відноситься до групи нестероїдних протизапальних засобів і надає аналгезуючий, жарознижувальний та протизапальний ефекти.

Знеболювальна активність обумовлена також місцевим анестетиком хлорбутанолом, застосовуваним в отоларингології (краплі в ніс, полоскання) та стоматології (аплікації та зрошення) в основному як болезаспокійливий засіб.

Фармакокінетика. Активні речовини фіксуються на слизовій оболонці ротової порожнини, звідки потім поступово вивільняються.

Місцеве лікування захворювань і запальних процесів ротової порожнини та глотки у дорослих та дітей старше 2,5 років: гінгівіт, стоматит; пародонтит; афти та біль при прорізуванні зубів; післяопераційний догляд за ротовою порожниною; ангіна, гострий і хронічний тонзиліт, фарингіт, ларингіт.

Р-р застосовують як місцевий засіб для полоскання порожнини рота.

Для одного полоскання ротової порожнини: 2 чайні ложки препарату розчинити в ¼ склянки теплої води. Від 2 до 4 полоскань на добу. Чи не ковтати.

Спрей застосовують для зрошення порожнини рота.

Дорослим: 1 розпилення 4-6 рази на добу

Дітям у віці від 2,5 до 15 років: 1 розпилення 2-3 рази на добу.

Курс лікування - не більше 5 днів.

Не застосовувати у дітей віком 2,5 років. не використовувати в разі виявлення алергії на компоненти препарату.

Алергічні реакції: подразнення, шкірні реакції. в цьому випадку лікування необхідно припинити.

Не рекомендується тривале застосування, оскільки це може привести до порушення мікробної рівноваги в порожнині рота і горлі.

Застосування в період вагітності або годування груддю. У період вагітності та годування груддю препарат застосовують тільки за призначенням лікаря і тільки в тому випадку, якщо користь від застосування препарату для матері перевищує ризик для плода.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

Діти. Застосовують у дітей віком від 2,5 років. Безпека застосування препарату у дітей молодше 2,5 років не досліджена.

Не застосовувати одночасно з препаратами, що містять антисептики.

Повідомлень про передозування препарату не надходило.

При температурі не вище 25 °C. Не заморожувати.

Ангілекс - це препарат, часто призначається отоларингологами, стоматологами та лікарями загальної практики. відноситься до групи лікарських засобів, що застосовуються при захворюваннях горла, відпускається з аптек без рецепта лікаря.

У його склад (згідно з інструкцією МОЗ) входять наступні діючі речовини: гексетидин, холіну саліцилат, хлорбутанолу гемігідрат. Випускається у формі спрею і розчину для ротової порожнини.

Ангілекс - препарат, який надає місцеву антисептичну, протизапальну, знеболюючу дію. Його діюча речовина гексетидин діє бактеріостатично на аеробні мікроорганізми, бактерицидний ефект слабкий. А ось на анаероби діє бактерицидно. Механізм дії полягає в конкурентному взаємодії з тіаміном: за своєю хімічною структурою гексетидин схожий з тіаміном, необхідним для росту мікроорганізмів. Протизапальний і знеболюючий ефекти реалізуються за рахунок блокади ферменту ЦОГ. Холіну саліцилат відповідає за протизапальну активність препарату, також виявляє аналгетичну та жарознижувальну дію. Знеболюючий ефект забезпечується хлорбутанолом.

Застосування препарату Ангілекс доцільно в комплексній терапії при запальних захворюваннях ротоглотки, наприклад, тонзиліт, фарингіт. Ангілекс ефективний при захворюваннях пародонту, стоматиті, грибкових ураженнях порожнини рота (комплексна терапія). Призначається в складі комплексної терапії ГРВІ (при болю в горлі).

Гексетидин

Гексетидин - це антисептик, похідне піримідину, його ефективність і безпеку при місцевому застосуванні підтверджені в багатьох дослідженнях.

Антивірусні властивості гексетидину при інфекціях дихальних шляхів і вірусу герпесу, були вивчені in vitro. Було встановлено, що гексетидин нецітотоксічен для клітин людини, однак послаблює дію високовірулентних вірусів грипу A / H5N1, A / H1N1pdm, РС вірусу і вірусу простого герпесу 1-го типу в 100 разів і більше. Такими властивостями гексетідін має навіть при короткочасному його застосуванні (протягом 30 с) (Дерябін П.Г. та ін., 2016).

В одному з досліджень вивчали терапевтичну дію 0,1% розчину і 0,2% аерозолю гексетидину для місцевого застосування. Було встановлено, що гексетидин є безпечним антисептиком з широким спектром антибактеріальної активності in vitro та in vivo. Також має місцевоанестезуючу, в'язким і дезодорує ефектами. Крім того, перешкоджає утворенню мікробних біоплівок. Патогенні мікроорганізми володіють низькою резистентністю до гексетидину (Capic E. et al, 2002). Вищеописані характеристики гексетидину пояснюють ефективність препарату Ангілекс і його призначення в терапії інфекцій порожнини рота і горла.

В одному з досліджень порівнювали ефективність 0,1% гексетидину і 0,1% хлоргексидину в формі розчину для полоскання ротової порожнини. Ці розчини призначали хворим з гінгівітом або періодонтитом. Були вивчені терапевтична ефективність і побічні ефекти обох препаратів. В результаті дослідження були зроблені наступні висновки: розчин гексетидину є альтернативою розчину хлоргексидину, оскільки під час терапії вищевказаних захворювань не менш ефективний. Побічні ефекти обох речовин були схожі, проте гексетидин в меншій мірі впливав на зміни кольору зубної емалі (Ernst CP et al., 2005).

Однак, призначаючи препарати, що містять гексетидин, слід враховувати, що існують дослідження, які підтверджують велику кількість побічних ефектів при застосуванні гексетидину. У них гексетидин порівнювали з плацебо і хлоргексидином при лікуванні гінгівіту. Автори щодо нових досліджень акцентують увагу на тому, що все-таки слід застосовувати хлоргексидин, оскільки він краще переноситься хворими (Afennich F. et аl., 2011). У той же час в дослідженні, присвяченому порівнянні терапевтичної ефективності флуконазолу і гексетидину в якості місцевої терапії кандидозу порожнини рота у пацієнтів із зубними протезами було виявлено, що гексетидин краще переноситься хворими, ніж флуконазол, і викликає меншу кількість побічних ефектів. Терапія кандидозу порожнини рота Гексетидин виявилася ефективною і, з огляду на її більшу безпеку, було рекомендовано призначати гексетидин (Koray M. at al., 2005).

У стоматологічній практиці гексетидин вивчався в якості лікарського засобу для профілактики розвитку карієсу. Він знижує утворення зубного нальоту. Активні речовини, що застосовуються для профілактики карієсу, повинні запобігати утворенню біоплівки патогенних бактерій, не впливаючи на біологічну рівновагу мікрофлори порожнини рота. Призначення антимікробних препаратів насамперед характерно при вторинної і третинної профілактики (з метою запобігання реколонізації патогенними мікроорганізмами) для запобігання рецидиву захворювання. Результати цих досліджень свідчать, що гексетидин здатний пригнічувати розвиток і дозрівання патогенної біоплівки, а також впливати на метаболізм бактерій (Baehni PC, Takeuchi Y., 2003).

Надясенний зубний наліт (зубний камінь) є однією з проблем в стоматології. Зменшення його освіти - це ключовий момент профілактики карієсу і захворювань пародонту. Тільки механічне видалення зубного нальоту під час чищення зубів не завжди ефективно. Властивості гексетидину пригнічувати утворення зубного нальоту були досліджені групою європейських вчених. За результатами досліджень зроблено висновки, що гексетидин уповільнює утворення зубного нальоту, тому застосовується для профілактики розвитку гінгівіту, а також має протизапальний ефект і, отже, може застосовуватися в комплексній терапії даного захворювання. Також були зроблені висновки про безпеку препарату для широкого клінічного застосування. Гексетидин ефективний проти C. albicans, часто колонізує зубні протези. Також встановлено, що гексетидин може застосовуватися в стоматологічній практиці як в формі розчину для полоскання ротової порожнини, так і в формі орального спрея. Для профілактики колонізації зубних протезів патогенними мікроорганізмами було запропоновано обробляти їх, зануривши в 0,1% розчин гексетидину на ніч (8 год) (Aoun G et al., 2005).

Патогенні мікроорганізми є причиною розвитку запальних процесів ротової порожнини та глотки. В одному з досліджень, проведеному in vitro, порівнювалася активність 4 антисептиків (цетилтриметиламоній напроксенат, хлоргексидин, бензидамін, гексетидин) з 4 антибіотиками (амоксицилін, амоксицилін і клавуланова кислота, кларитроміцин, цефаклор). Було вивчено дію препаратів обох груп на мікроорганізми, що колонізують ротоглотку і дихальні шляхи, в тому числі на Streptococcus pyogenes і Streptococcus pneumoniae. Це дослідження показало, що обрана група бактерій була більш чутливою до групи антисептиків, ніж до амоксициліну та амоксициліну та клавуланової кислоти. В результаті дослідження встановлено, що вищеописані антисептики можуть застосовуватися проти патогенних мікроорганізмів порожнини рота і горла (Pilloni AP еt al., 2002).

Гексетидин також застосовували для обробки ендотрахеальної трубки при ШВЛ у пацієнтів відділення інтенсивної терапії. За результатами дослідження були зроблені висновки, що стійкість гексетідінсодержащего ПВХ 1% до мікробної адгезії була вище, ніж у нативного ПВХ. Тому передбачається, що цей метод може дозволити знизити частоту виникнення вентіляторассоціірованних пневмоній (особлива форма пневмоній, виникає у пацієнтів, що знаходяться на ШВЛ) (Jones DS et al., 2002).

холіну саліцилат

Холіну саліцилат - це ефективне і добре переноситься пацієнтами протизапальну лікарський засіб, відоме з 60-х років ХХ ст., Коли його застосовували та як жарознижуючий препарат (Broh-Kahn Rh., 1960). Холіну саліцилат застосовується і для лікування ревматичних захворювань, перш за все ревматоїдного артриту, у складі вушних, очних крапель, для лікування отиту, гінгівіту і усунення зубного нальоту (Scully FJ, 2010).

Холіну саліцилат позитивно зарекомендував себе в лікуванні запальних захворювань ясен (Brodniewicz Z. et al., 1986), а завдяки своїм знеболюючим властивостям - і в лікуванні виразкових уражень ротової порожнини (Daniel A. et al., 1960).

В якості ефективного протизапального і анальгетического лікарського засобу холіну саліцилат рекомендується включати в комплексну терапію гострого катарального середнього отиту (Развозжаєв Леонід Михайлович А.А. та ін., 2012).

В одному з досліджень було вивчено подразнюючу дію 2% холіну саліцилату в формі очних крапель. Протягом 5 хв їм діяли на клітини рогівки ока кролика. Потім визначалася життєздатність клітин рогівки. В результаті дослідження було встановлено, що у препарату низька цитотоксичность. Після його застосування життєздатність клітин становила понад 70% (Wroblewska K. et al., 2015).

Цікаве дослідження було проведено в 1986 р Раніше вважалося, що холіну саліцилат може призначатися особам з підвищеною чутливість до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів. Але були описані випадки розвитку гіперчутливості та загострення бронхіальної астми після прийому холіну саліцилату. Таким чином, можна зробити висновок, що можливий розвиток перехресної реакції гіперчутливості (Чудвін Д.С. та ін., 1986). Відповідно, призначати препарат Ангілекс таким пацієнтам слід з особливою обережністю.

Також існує інформація, що застосування препаратів, що містять в своєму складі холіну саліцилат для лікування захворювань порожнини рота може привезти до розвитку рефрактерної виразки шлунка (Lim YC et al., 2014 року). Ця побічна дія особливо актуально при самолікуванні препаратами, що містять дане діюча речовина. Хворих слід інформувати про можливе виразковому ураженні шлунково-кишкового тракту як побічний ефект препаратів, що містять холіну саліцилат, а також про небезпеку безконтрольного їх застосування.

хлорбутанолу гемігідрат

Хлорбутанол входить до складу деяких седативних лікарських засобів і анестетиків. При внутрішньому застосуванні виявляє седативну дію. Місцево він призначається в якості антисептика, володіє відволікаючим ефектом, характерні помірні протизапальні властивості.

При дослідженнях токсичності хлорбутанолу було виявлено, що дане діюча речовина має низьку токсичність. Входить до складу великої кількості лікарських засобів. Однак його слід призначати з особливою обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки та нирок. Можливе виникнення порушення мови, дизартрії, сонливості, порушення гемодинаміки. Розвиток токсичних ефектів можливо при тривалому безконтрольному застосуванні препаратів, що містять хлорбутанолу гемігідрат (Nordt SP et al., 1996).

Необхідно пам'ятати, що в дослідженнях in vitro хлорбутанол надавав несприятливий вплив на тканини ембріона миші. У дослідженнях на мишах було виявлено, що він проникав через плаценту і надавав токсичну дію на тканини ембріона (Smith WS et al., 1997).

Ангілекс є препаратом, діючі речовини якого підібрані таким чином, що терапевтична дія кожного взаємодоповнюючих і взаимоусиливающего. Однак необхідно пам'ятати, що у препарату є протипоказання і побічні ефекти, тому перед його застосуванням необхідно проконсультуватися з лікарем, навіть незважаючи на те, що він відноситься до препаратів безрецептурного відпуску.