Оофорит

Оофорит

Оофорит — запалення яєчників. Буває одностороннім (право- або лівостороннім) і двостороннім. Яєчники відіграють важливу роль у жіночому організмі — тут визрівають яйцеклітини, виробляються статеві гормони. Запальний процес порушує роботу репродуктивної системи, що загрожує різними ускладненнями, аж до безпліддя.

Причини оофориту

Оофорит украй рідко буває самостійним захворюванням. Первинній інфекції складно потрапити в яєчники через особливості їхнього розташування. Зазвичай оофорит виникає на тлі іншого інфекційного захворювання — трихомоніазу, гонореї, хламідіозу, уреаплазмозу. Найчастіше супроводжується запаленням придатків матки і/або маткової труби.

Іноді запальний процес поширюється з іншого органа, розташованого в черевній порожнині. У цьому випадку захворювання викликають ентеробактерії, стафілококи, клостридії, ентерококи, кишкова паличка, клебсієла.

Фактори ризику розвитку оофориту:

• захворювання сечостатевої системи;
• аборти;
• хронічні інфекційні захворювання;
• ендокринні хвороби;
• часта зміна статевих партнерів;
• гормональні порушення;
• інструментальні маніпуляції на органах малого таза;
• використання внутрішньоматкової спіралі;
• слабкий імунітет, у тому числі на тлі перевтоми, неповноцінного харчування, частих стресів;
• шкідливі звички;
• переохолодження.

Оофорит: симптоми в жінок

Гострий оофорит проявляється ріжучим болем у нижній частині живота, що віддає в ділянку паху й попереку. Утруднюється сечовипускання, з’являються гнійні виділення з піхви. Запалення супроводжується підвищенням температури тіла. Погіршується загальний стан, з’являються м’язово-суглобні й головні болі. 

Якщо на цьому етапі не провести лікування, відбувається хронізация процесу. Хронічний оофорит проявляється невираженим больовим синдромом. Біль тупий, виникає періодично — при переохолодженні, після стресу, перевтоми, під час статевого акту. В ураженому яєчнику порушується вироблення естрогену, через що відбувається збій менструального циклу.

Діагностика

Основними діагностичними заходами є УЗД, гістеросальпінгоскопія (обстеження матки, дослідження прохідності маткових труб), гінекологічний огляд, бакпосів піхвового мазка. Для підтвердження діагнозу проводять лапароскопію.

Оскільки оофорит не має специфічних ознак, велике значення має диференціальна діагностика з апоплексією яєчника, ендометріозом, кістою яєчника, позаматковою вагітністю, апендицитом, перитонітом, кишковою та нирковою колькою, пухлинами кишечника.

Лікування оофориту

При гострому запальному процесі призначають протимікробні препарати від оофориту залежно від типу збудника. Щоб знеболити, приймають протизапальні препарати й анальгетики. Після усунення гострих симптомів рекомендуються фізіотерапевтичні процедури: лазеротерапія, електрофорез, магнітотерапія, НВЧ- і УВЧ-терапія. 

При хронічній формі хвороби, крім антибіотико- і фізіотерапії, призначають дезінтоксикацйіне лікування, імуномодулятори, мінеральні й вітамінні комплекси. Пацієнткам рекомендується збільшити фізичну активність, щоб усунути застійні явища в малому тазі.

Для ліквідації спайкового процесу проводять електрофорез, можуть бути призначені ін’єкції розсмоктувальних засобів.

У випадку нагноєння яєчника потрібне хірургічне втручання.

Ускладнення

Якщо оофорит не лікувати, він може призвести до серйозних наслідків:

• цистит;
• пієлонефрит;
• порушення яєчникового й менструального циклу;
• запалення інших органів малого таза й черевної порожнини;
• позаматкова вагітність;
• спайковий процес у фаллопієвих трубах, що є частою причиною безпліддя.

Профілактика

Попередити розвиток захворювання дають можливість прості правила здорового способу життя. Медичні фахівці рекомендують жінкам регулярно відвідувати гінеколога, користуватися презервативами під час випадкових статевих контактів, вчасно лікувати інфекційні захворювання.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Поширені запитання про оофорит