Кардіосклероз

Кардіосклероз – це патологічне розростання сполучної тканини міокарда. М’язові клітини серця замінюються нефункціональною тканиною, що спричиняє деформацію клапанів і втрату скорочувальної здатності серцевого м’яза. У разі несвоєчасного проведення лікування можливий летальний кінець. Зверніть увагу: це патологія м'язового волокна. Захворювання під назвою «кардіосклероз судин серця» не існує. 

Причини кардіосклерозу

1. Функціональні порушення:

• Ураження серцевого м’яза в результаті запальних захворювань.
• Гіпоксія через недостатнє постачання м’яз серця кров’ю внаслідок звуження великих серцевих судин. 
• Розтягнення стінок серця, що призводить до збільшення його в об’ємі. 

2. Спосіб життя і шкідливі звички пацієнта: 

• Зловживання алкоголем, куріння.
• Відсутня, мінімальна або надмірна фізична активність. 
• Стрес, що часто повторюється.
• Звичка переїдати й зайва маса тіла. 

Значну роль у виникненні захворювання відіграють спадкові чинники. 

Класифікація кардіосклерозу

Відповідно до морфологічного принципу виділяють вогнищевий (найчастіше розвивається як ускладнення після інфаркту міокарда і міокардиту) і дифузний кардіосклероз, за якого сполучна тканина розростається на весь міокард. 

З огляду на етіологічні причини розрізняють такі види:

• Постінфарктний. Внаслідок інфаркту міокарда на місці некротичних уражень утворюються рубці, які знижують скорочувальну здатність серцевого м’яза. Чим більше інфарктів міокарда переніс хворий, тим більше утворюється рубцевої тканини. Зростає загроза хронічної аневризми через випинання стінок серцевого м’яза, який розтягує і послаблює сполучна тканина. Розрив аневризми супроводжується високою летальністю.  
• Міокардичний. Запалення міокарда розвивається переважно в молодих пацієнтів з хронічними алергічними та інфекційними недугами. За цієї форми правий шлуночок серця збільшується в об’ємі і недостатньо постачається кров’ю.  
• Атеросклеротичний. Зазвичай є наслідком атеросклерозу коронарних судин та ішемічної хвороби серця. Ця форма захворювання розвивається тривало, оскільки через ураження судин клітини серця не отримують достатньо кисню, виникає гіпоксія, ускладнюється перебіг ішемічної хвороби серця, підвищується рівень холестерину. Це зумовлює розвиток дифузного кардіосклерозу, що супроводжується аритмією. 

Симптоми кардіосклерозу

Дуже часто перебіг початкових етапів захворювання є безсимптомним. У клініці початку склерозування перший симптом може стати аритмія. Типовими проявами дифузної форми можна вважати серцеву недостатність і порушення серцевого ритму. 

Симптоматика незалежно від форми (постінфарктної або атеросклеротичної):

• порушення ритму серця;
• задишка;
• поява рідини в черевній і плевральній порожнинах;
• біль в області серця;
• посилене серцебиття;
• набряк легенів;
• збільшення розмірів печінки. 

У міру збільшення площі уражених тканин серця вираженість симптомів кардіосклерозу зростає. 

У багатьох випадках перебіг кардіосклерозу супроводжується артеріальною гіпертензією. При цьому високі показники артеріального тиску чергуються з тривалими періодами нормального тиску.

Групи  ризику

Ризик кардіосклерозу найбільш високий у пацієнтів з патологіями у розвитку серця і серцево-судинними захворюваннями, а також у людей з різними видами алергії. 

В окрему групу можна виділити вагітних. Вагітність зумовлює гормональні, вегетативні, метаболічні і гемодинамічні зміни в організмі жінок і може виступати проаритмогенним чинником. Складні порушення серцевого ритму діагностують і у вагітних з кардіоваскулярною патологією, і у пацієнток без змін метаболізму та стану внутрішніх органів. 

Кардіосклероз у дітей може розвиватися на фоні патологій міокарда, до прикладу, запальних і дистрофічних процесів, зокрема захворювань серцевого м’яза, зумовлених порушенням метаболізму в клітинах серця. Ці біохімічні порушення відчутно послаблюють скорочувальну, провідникову, збуджувальну і автоматичну функції міокарда. 

Диагностика кардіосклерозу

Діагноз захворювання встановлюють за допомогою таких методів:

• електрокардіографія (ЕКГ),
• ультразвукове дослідження – ехокардіографія (ЕхоКГ)
• комп'ютерна томографія (КТ)
• або МРТ серця. 

Ці методи визнано стандартними в кардіології.

Кардіосклероз: лікування

Усунення симптомів захворювання і компенсація серцевої недостатності – мета консервативного лікування кардіосклерозу. 

Хірургічне лікування проводять за медичними показаннями при наявності аневризми серця. Електрокардіостимулятори вживлюють за наявності необоротних змін.  

Кардіосклероз ліки

Європейське товариство кардіологів рекомендує у терапії кардіосклерозу рекомендують засоби для усунення симптомів захворювання, а також його першопричини:

• Антигіпертензивні засоби. Задля підтримання тонусу судин і нормалізації артеріального тиску призначають інгібітори АПФ (Каптоприл, Еналаприл, Раміприл); антагоністи кальцію (Амлодипін, Семлопін, Фенігідин), бета-блокатори (Атенолол, Бісопролол, Метопролол), антитромбоцитарні (Аспірин), гіполіпідемічні препарати (Симвастатин, Аторвастатин, Аллеста).
• Кардіопротектори (антиангінальні засоби). Їхнє завдання – підтримувати функціональну активність серця і протидіяти впливу на нього негативних екзо- і ендогенних чинників. До них відносяться органічні нітрати (Нітрогліцерин, ізосорбіду Моно-і динітрат); сиднониминов (Мосікор, Сідокард); метаболічні засоби (Триметазидин). 
• Для нормалізації серцевого ритму і провідності: аміодарон (Аміодарон), дронедарон (Мультак).
• Для нормалізації метаболічних процесів – препарати калію і магнію: Панангін, Аспаркам, Магнерот.
• Антибіотики и кортикостероїди: у разі міокардиту та інших запальних процесів призначає лікар. 

Ускладнення кардіосклерозу

Через постійне перевантаження серця у разі кардіосклерозу найчастішим ускладненням є інфаркт міокарда. Також імовірні:

• ішемічна хвороба серця;
• інсульт;
• гіпертонічний криз;
• судинна деменція.

В особливо важких випадках можливе повне зупинення роботи серця. 

Профілактика

Профілактикою кардіосклерозу доречно вважати дотримання здорового способу життя; адекватне фізичне навантаження; повноцінний восьмигодинний сон; достатній водний баланс – до 2 л на добу; споживання не більше 7 г солі на добу; повноцінне харчування.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Поширені запитання про кардіосклероз