Ліки, які призначають для лікування:
Кишковий грип, харчове отруєння, гастрит — розмаїття назв пов'язано з тим, що з цією хворобою стикався кожен. Гастроентерит (сучасний термін) — запалення шлунка, товстого і тонкого кишечника.
Незважаючи на букет симптомів, гастроентерит — не грізне захворювання. У більшості випадків воно виліковується мимоволі, а з грамотною медичною допомогою термін хвороби скорочується до кількох днів.
Однак варто знати, що гастроентерит становить небезпеку для маленьких дітей і літніх людей, особливо якщо у них є хронічні захворювання.
Хвороба, незалежно від причини, проявляє себе приблизно однаково. Пацієнт відзначатиме:
До перелічених ознак хвороби зазвичай додається зниження апетиту, внаслідок чого пацієнт може швидко худнути. Дуже важливо не пропустити зневоднення, яке також характеризується втратою ваги. Воно супроводжується зменшенням кількості сечі (колір змінюється на темний), сухістю шкіри і слизових, спрагою.
Левова частка гастроентеритів припадає на віруси. Серед них виділяють чотири найпоширеніші збудники:
Причиною більшості вірусних гастроентеритів є ротавірус. Оскільки його характерна риса — сильна багаторазова блювота, ротавірусний ентерит становить загрозу для дітей молодшого віку, яких важко вберегти від зневоднення.
Для запобігання гострому гастроентериту ротавірусної етіології у деяких країнах введене календарне щеплення, яким вакцинують дітей від 2 місяців.
Інфекційний гастроентерит має й інші причини. Серед його збудників — бактерії (кишкові палички, сальмонели, шигели) і паразити (лямблії, дизентерійні амеби, криптоспоридії).
На бактеріальний характер інфекції вказують кров'янистий пронос і висока температура. Хронічний гастроентерит дає підставу припустити, що причина захворювання — паразити.
Подібні підозри повинні підтверджуватися лабораторно. Лікування призначається на підставі отриманих аналізів.
Неінфекційний гастроентерит розвивається в результаті вживання деяких ліків (наприклад, аспірину, ібупрофену, диклофенаку та інших нестероїдних протизапальних засобів), харчової алергії, погрішностей у харчуванні.
Причиною може стати незвична їжа під час подорожі (навіть при дотриманні всіх гігієнічних заходів).
Також симптоми гастроентериту іноді виникають у період сильного фізичного та емоційного стресу.
У діагностиці особлива увага приділяється збору анамнезу. Оскільки клініка у захворювання досить специфічна, в більшості випадків лікар обмежується оглядом та опитуванням пацієнта.
Якщо виникають сумніви в точності діагнозу, пацієнту рекомендують додаткові дослідження: загальний аналіз крові, бактеріологічний аналіз калу, алергопроби та ін.
В окремих випадках пацієнту роблять обстеження кишечника (КТ, колоноскопія та ін.) для виключення інших захворювань, наприклад, хвороби Крона.
Зазвичай пацієнту достатньо тижня, щоб повністю відновитися від хвороби в домашніх умовах.
Пацієнтам пропонується дотримуватися дієти, виключити гостре, смажене і жирне. Перші два дні бажане голодування, а потім — дробове харчування невеликими порціями. Обов'язково — рясне пиття у вигляді мінеральних вод без газу, компотів.
У разі сильного зневоднення і неможливості дотримуватися питного режиму хворого госпіталізують. Дефіцит рідини та електролітів відновлюють за допомогою внутрішньовенних вливань.
Ускладнення захворювання також лікуються в стаціонарі.
Лікуємо гастроентерит: препарати, які можна приймати за призначенням лікаря і самостійно
Залежно від причини захворювання гастроентерит лікується або симптоматично, або впливом на збудника.
Якщо за допомогою аналізів встановлено, що хворобу викликали бактерії, пацієнту призначають антибіотики, наприклад, Ампіцилін або Цедекс. Приймають ліки строго відповідно до рекомендацій лікаря. Якщо причина в паразитах, призначаються антипротозойні препарати: Макмірор, Альбендазол.
Антиперистальтичний засіб Імодіум (лоперамід) рекомендується приймати тільки в тому випадку, якщо у вас виникла необхідність переміщення — з дому до лікаря або з роботи додому. Він допоможе уникнути неприємних сюрпризів у дорозі.
У разі нестримного блювання, щоб уникнути зневоднення, слід прийняти ліки від нудоти: Метоклопрамід (церукал).
Для боротьби з лихоманкою і загальним поганим самопочуттям можна приймати жарознижуючі. Також полегшення приносять сорбенти (Атоксил гель, Сорбекс, Ентероклін) і спазмолітики (Но-Шпа (дротаверин)).
Водно-сольовий баланс, порушений частою блювотою і діареєю, коригується за допомогою порошків електролітів — Регідрону, Регісолу IC, Іоніки.
У період одужання варто звернути увагу на відновлення мікрофлори кишечника. З цим впораються пробіотики, наприклад, Лацидофіл і Лінекс.
У дітей зневоднення відбувається швидше і викликає більш серйозні ускладнення. Події розвиваються за прискореним сценарієм, коли йдеться про немовлят першого року життя.
Варто хвилюватися, якщо:
У цих випадках потрібна негайна госпіталізація.
Основа профілактики — дотримання гігієнічних правил. «Хвороба немитих рук» — ще одна назва гастроентериту.
Рекомендації з профілактики прості: мити руки, стежити за якістю продуктів, пити кип'ячену або пляшковану воду, користуватися індивідуальним посудом.
За кордоном, особливо в тропічних країнах, намагайтеся не тільки пити воду з пляшки, а й полоскати нею рот під час чищення зубів.
Це запалення шлунка і кишечника, яке супроводжується проносом, блювотою, поганим самопочуттям.
У більшості випадків, захворювання минає за тиждень і за умови дотримання питного режиму може виліковуватися мимовільно. Однак якщо захворювання має важкий перебіг або трансформується з гострого в хронічний, необхідно повторно звернутися до лікаря.
Вірусний гастроентерит передається від людини до людини, причому заразність у нього висока. Джерело зараження — немиті руки, брудний посуд або столові прибори, в деяких випадках — загальні тісні приміщення. Зіпсована або погано термічно оброблена їжа, забруднена вода — причини гастроентериту бактеріального.
Хвороба супроводжується всім комплексом описаних вище симптомів. Як правило, вона минає швидко і без ускладнень. Винятки становлять люди похилого віку та особи з ослабленим імунітетом.
Увага! Карта симптомів призначена виключно для освітніх цілей. Не займайтеся самолікуванням; з усіх питань, які стосуються визначення захворювання і способів його лікування, звертайтеся до лікаря. Наш сайт не несе відповідальності за наслідки, спричинені використанням розміщеної на ньому інформації.