Баланопостит

Чоловіче захворювання баланопостит характеризується запаленням, що зачіпають голівку статевого члена і прилеглу до неї крайню плоть. Важкість ураження та прояву хвороби можуть бути різними залежно від агента, що викликав запальний процес. Проблема вкрай розповсюджена — за статистикою, кожен другий чоловік стикається з нею. Ця хвороба не залежить від віку та вражає однаковою мірою і дорослих чоловіків, і дітей, і старих.

Причини захворювання

Баланопостит на члені найчастіше виникає при зараженні інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), проявляється як супутнє основній інфекції захворювання. Наприклад, ця хвороба виникає при зараженні:

• грибками роду Candida albicans (найчастіше);
• трихомонадами;
• стрептококами;
• анаеробами (фузобактеріями, актиноміцетами, клостридіями — найчастіше у змішаній формі);
• грамваріабельними бактеріями Gardnerella vaginalis;
• золотистим стафілококом;
• блідою трепонемою;
• вірусами герпесу.

Багато із цих інфекційних агентів у нормі присутні у препуції в чоловіків, але через ряд факторів можуть сильно розмножитися і викликати запальний процес.

Баланопостит статевого члена буває й неінфекційної природи, наприклад, пов’язаний зі шкірними проблемами (склеротичний ліхен, червоний плоский лишай, контактний алергічний дерматит, псоріаз), недостатнім дотриманням правил гігієни, травмами й подразненнями.

Фактори ризику

До факторів ризику, що сприяють виникненню баланопоститу в чоловіків, відносять:

• загальні захворювання, що знижують імунітет, ВІЛ;
• невпорядковані статеві контакти;
• цукровий діабет;
• атеросклероз;
• звуження крайньої плоті (фімоз);
• патології, пов’язані із затримкою сечі;
• умови роботи в агресивному середовищі.

Симптоми також виникають при схильності людини до алергії, у результаті застосування тих або інших мийних засобів, мастил тощо.

Симптоми баланопоститу

Простий баланопостит проявляється гострим запаленням, почервонінням шкіри, дискомфортом під час оголення голівки статевого члена, набряклістю і подальшим виникненням червонуватих ерозій із відділюваним гнійним вмістом і виділеннями з уретри, що погано пахнуть. Суб’єктивно пацієнт відчуває печіння і свербіж у ділянці голівки, іноді біль під час спроби зсунути крайню плоть.

Далі залежно від природи інфекції та ступеня запущеності процесу можуть бути варіанти:

1. Ерозивний тип характеризується появою білих набряклих зон мертвого епітелію та утворенням великих ерозій. Ці симптоми часто супроводжують паховий лімфаденіт і лімфангіт. З наслідків можливий фімоз або парафімоз (защемлення голівки статевого члена внаслідок неможливості зсунути крайню плоть), при якому показане термінове хірургічне втручання.
2. Гангренозний тип вирізняється утворенням некротичних виразок із гнійними виділеннями, сильним почервонінням і набряклістю статевого члена. У хворого, як правило, піднімається температура, з’являються симптоми загальної інтоксикації. При блискавичному перебігу (у випадку гангрени Фурньє) можливий летальний кінець.

Окремі види баланопоститу, такі як гонорейний і трихомонадний, зазвичай сполучаються з уретритом — запаленням сечівника.

Для герпетичного типу характерна хронічна форма — періодично на шкірі голівки та крайньої плоті виникають дрібні водянисті пухирці, які після розкриття утворюють ерозії, що перетворюються згодом на пігментні плями.

Діагностика баланопоститу

Баланопостит статевого члена зазвичай безпомилково діагностується за зовнішніми ознаками, його важко переплутати з будь-яким іншим захворюванням. Однак для виявлення причин хвороби проводиться обстеження:

• клінічний і біохімічний аналізи крові (визначення холестерину й цукру);
• визначення цукру в сечі;
• ПЛР-аналіз на ІПСШ;
• серологічна діагностика сифілісу;
• мікроскопічне дослідження зскрібка з уражених ділянок;

У ряді випадків призначається біопсія шкіри для виключення злоякісного процесу.

Лікування баланопоститу препаратами

Після консультації, обстеження і виявлення причин лікар призначає відповідне лікування. Основні препарати при баланопоститі усувають інфекцію та борються з її проявами. 

При інфекційній природі захворювання майже завжди призначаються антибіотики, специфічні для виявлених збудників цієї недуги. Винятком є кандидозна форма.

Для усунення симптомів, пов’язаних із запаленням, лікар призначає креми й мазі на основі антигістамінних препаратів і кортикостероїдів.

У разі бактеріальних інфекцій простий і дієвий засіб — ванночки розчину перманганату калію, перекису водню чи фурациліну.

При хронічних формах хвороби показана циркумцизія (обрізання).

Особливості баланопоститу в дітей

У дитячому віці захворювання може бути викликане:

• занадто ретельними гігієнічними процедурами;
• травмами, викликаними розчісуваннями;
• перегріванням від носіння памперсів;
• застосуванням лікарських препаратів.

Алергічні реакції на пральний порошок або харчові продукти також можуть спровокувати хворобу.

З типово дитячих ознак недуги виділяють:

• плач під час сечовипускання;
• відмова сісти на горщик;
• відсутність сечовипускання при скаргах, що дитина хоче в туалет.

Терапією займається дитячий уролог, що призначає препарати за результатами аналізів. З домашніх засобів рекомендуються теплі ванночки, у тому числі з відварами лікарських трав, промивання розчином фурациліну й марганцівкою.

Профілактика

Із профілактичних заходів найбільш дієвими є регулярна особиста гігієна й використання презервативів під час статевих контактів.

У дорослих чоловіків під час миття крайню плоть слід відсувати, оголюючи голівку й вимиваючи скупчення смегми із препуціального мішка.

У дітей у зв’язку з фізіологічним фімозом до 3–5 років цю процедуру не слід проводити. Під час купання можна промити голівку слабким розчином марганцівки зі шприца (без голки).

Можливі наслідки захворювання

Запущені випадки баланопоститу на члені загрожують зниженням його чутливості та, як наслідок, — розвитком імпотенції.

Багато видів інфекцій, що викликають описані симптоми, поширюються по сечовивідних шляхах і призводять до різних проблем із сечовипусканням, провокуючи хвороби нирок.

Розвиток запального процесу може викликати зниження якості сперми (аж до безпліддя).

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Поширені запитання про Баланопостит