Зедан

Склад

діюча речовина: цефтазидим;

1 флакон містить цефтазидиму пентагідрату в перерахунку на цефтазидим 1000 мг

Допоміжні речовини: натрію карбонат.

Форма випуску

Порошок для приготування розчину для ін'єкцій (по 1 флакону з порошком у картонній коробці).

Основні фізико-хімічні властивості

Майже білий або жовтуватий порошок.

Фармакодинаміка

Цефтазидим - це бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, механізм дії якого пов'язаний з порушенням синтезу стінок бактеріальної клітини.

Придбана резистентність до антибіотика відрізняється в різних регіонах і може змінюватися з часом, а в окремих штамів може відрізнятися істотно. Бажано використовувати місцеві дані по чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.

Фармакокінетика

У пацієнтів після ін'єкції 1 г швидко досягається середня максимальна концентрація 37 мг/л. Через 5 хвилин після болюсного введення 1 г в сироватці крові досягаються концентрації в середньому 87 мг/л. Терапевтично ефективні концентрації залишаються в сироватці крові навіть через 8-12 год після ін'єкцій. Зв'язування з білками плазми крові становить приблизно 10%. Концентрація цефтазидиму, що перевищує МПК (МІК) для більшості поширених патогенних мікроорганізмів, досягається у таких тканинах і середовищах як кістки, серце, жовч, мокротиння, внутрішньоочна, синовіальна, плевральна та перитонеальна рідини. Цефтазидим швидко проникає через плаценту і в грудне молоко. Препарат погано проникає через неушкоджений гематоенцефалічний бар'єр, за відсутності запалення концентрація в центральній нервовій системі невелика. Однак при запаленні мозкових оболонок концентрація цефтазидиму в центральній нервовій системі становить 4-20 мг/л і вище, що відповідає рівню його терапевтичної концентрації.

Цефтазидим не метаболізується в організмі. Після парентерального введення досягається висока та стійка концентрація цефтазидиму в сироватці крові. Період напіввиведення становить приблизно 2:00. Препарат виводиться в незміненому вигляді, в активній формі з сечею шляхом клубочкової фільтрації; приблизно 80-90% дози виводиться з сечею протягом 24 годин. У пацієнтів з порушенням функції нирок елімінація цефтазидиму знижується, тому дозу слід зменшувати. Менше 1% виводиться з жовчю, що значно обмежує кількість препарату, потрапляє в кишечник.

Лікування таких інфекцій у дорослих і дітей, включаючи новонароджених:

• внутрілікарняна пневмонія;
• інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;
• бактеріальний менінгіт;
• хронічний середній отит;
• злоякісний зовнішній отит;
• ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
• ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин;
• ускладнені інфекції черевної порожнини;
• інфекції кісток і суглобів;
• перитоніт, пов'язаний з проведенням діалізу у хворих, які перебувають на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі.

Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів в результаті будь-який з наведених вище інфекцій.

Зеда можна застосовувати для лікування хворих з нейтропенією та лихоманкою, що виникає в результаті бактеріальної інфекції.

Зеда можна застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).

Призначаючи Зеда, слід враховувати, що його антибактеріальну дію, спрямоване головним чином проти грамнегативнихаеробних.

Зеда слід застосовувати з іншими антибактеріальними засобами, якщо очікується, що ряд мікроорганізмів, що викликали інфекцію, не підпадають під спектр дії цефтазидиму.

Призначати препарат слід згідно з чинним офіційним рекомендаціям за призначенням антибактеріальних засобів.

Підвищена чутливість до цефтазидиму або інших компонентів препарату.

Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.

Наявність в анамнезі важкої гіперчутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактамами та карбапенеми).

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

¹ У дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок застосування 9 г на добу не спричинювало побічних реакцій.

Діти з масою тіла <40 кг

¹ У немовлят і дітей ≤ 2 місяців період напіввиведення з сироватки крові може бути в 2-3 рази більше, ніж у дорослих

* Якщо це асоціюється або є підозра на асоціювання з інфекціями, наведеними в розділі «Показання».

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

Пацієнтам з тяжкими інфекціями одноразову дозу можна збільшити на 50% або відповідно збільшити частоту введення в таких пацієнтів рекомендується контролювати рівень цефтазидиму в сироватці крові.

У дітей кліренс креатиніну слід відкоригувати відповідно до площі поверхні тіла або з масою тіла.

Діти з масою тіла <40 кг

* Це рівень креатиніну в сироватці крові, розрахований відповідно до рекомендацій, і він може точно не відповідати рівню зменшення функції нирок у всіх пацієнтів з нирковою недостатністю.

** КК, обчислений на основі площі поверхні тіла, або визначений.

Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.

Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності: постійна інфузія

Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг

Вибір дози слід проводити з обережністю. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.

Діти з масою тіла <40 кг

Безпека і ефективність застосування препарату шляхом постійної інфузії дітям, маса тіла яких <40 кг, з порушенням функції нирок не встановлені. Рекомендується ретельний клінічний нагляд за ефективністю та безпекою застосування.

Якщо дітям з порушенням функції нирок необхідно застосувати препарат шляхом постійної інфузії, слід кліренс креатиніну скорегувати відповідно до поверхні тіла дитини або маси тіла.

гемодіаліз

Період напіввиведення цефтазидиму із сироватки крові під час гемодіалізу становить від 3 до 5:00.

Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, що рекомендується в таблиці, наведеній нижче.

перитонеальний діаліз

Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі в звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.

Крім внутрішньовенного застосування, цефтазидим можна включати в діалізної рідини (звичайно від 125 до 250 мг на 2 л діалізного розчину).

Для пацієнтів з нирковою недостатністю, яким проводиться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високопоточних гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г на добу у вигляді одноразової дози або кілька прийомів. Для нізькопоточноі гемофільтрації слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.

Рекомендації щодо дозування для пацієнтів, яким проводиться веновенозна гемофільтрація і веновенозний гемодіаліз, наведені в таблицях нижче.

Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація

^а підтримуюча дозу слід вводити кожні 12.00.

Рекомендації з дозування цефтазидиму пацієнтам, яким проводиться тривалий веновенозний гемодіаліз

^а підтримуюча дозу слід вводити кожні 12.00.

Вступ.

Зеда вводити ін'єкційно або інфузійно або шляхом глибокої внутрішньом'язової ін'єкції. Рекомендованими ділянками для внутрішньом'язового введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м'яза або латеральна частина стегна.

Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або в систему для внутрішньовенних інфузій, якщо пацієнт отримує рідини парентерально.

Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.

Придбана резистентність до антибіотика відрізняється в різних регіонах і може змінюватися з часом, а в окремих штамів може відрізнятися істотно. Бажано використовувати місцеві дані по чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій.

Приготування розчину для ін'єкцій

Зеда сумісний з більшістю розчинів для внутрішньовенного введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін'єкцій.

Флакони всіх розмірів виробляються під зниженим тиском. У міру розчинення препарату виділяється діоксид вуглецю, і тиск у флаконі підвищується. На невеликі бульбашки діоксиду вуглецю в розчиненому препараті можна не враховувати.

* Розчинення слід проводити в два етапи (див. Нижче).

Колір розчину варіює від світло-жовтого до янтарного залежно від концентрації, розчинника та умов зберігання. При дотриманні рекомендацій дія препарату не залежить від варіацій його забарвлення.

Цефтазидим у концентраціях від 1 мг/мл до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами: 0,9% розчин натрію хлориду М / 6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана; 5% розчин глюкози 0,225% розчин натрію хлориду і 5% розчин глюкози 0,45% розчин натрію хлориду і 5% розчин глюкози 0,9% розчин натрію хлориду і 5% розчин глюкози 0,18% розчин натрію хлориду та 4% розчин глюкози 10% розчин глюкози 10% розчин декстрану 40 і 0,9% розчин натрію хлориду 10% розчин декстрану 40 і 5% розчин глюкози 6% розчин декстрану 70 і 0,9% розчин натрію хлориду 6% розчин декстрану 70 і 5% розчин глюкози .

Цефтазидим у концентраціях від 0,05 мг/мл до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).

Цефтазидим для внутрішньом'язового введення можна розчиняти в 0,5% або 1% розчині лідокаїну гідрохлориду.

Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму в дозі 4 мг/мл з такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл в 0,9% розчині хлориду натрію або 0,5% розчині глюкози цефуроксим (цефуроксим натрію) 3 мг/мл в 0,9% розчині натрію хлориду для ін'єкцій клоксацилін (клоксацилін натрію) 4 мг/мл в 0,9% розчині натрію хлориду для ін'єкцій гепарин 10 МО / мл або 50 МО / мл в 0,9% розчині натрію хлориду для ін'єкцій калію хлорид 10 мекв / л або 40 мекв / л в 0,9% розчині хлориду натрію.

Приготування розчину для внутрішньом'язового або болюсної ін'єкції

1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести рекомендований об'єм розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струшувати флакон до отримання прозорого розчину.
3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути в розчині. На маленькі бульбашки вуглекислого газу можна не враховувати.

Приготування розчину для інфузії

1. Вколоти голку шприца через кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.
2. Вийняти голку шприца та струшувати флакон до отримання прозорого розчину.
3. Чи не вставляти голку для повітря до повного розчинення препарату. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для ослаблення внутрішнього тиску у флаконі.
4. Не виймаючи голку для повітря, довести загальний обсяг до 50 мл. Вийняти голку для повітря, струснути флакон і налагодити систему для інфузій, як зазвичай.

Примітка. Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.

Готовий розчин можна зберігати протягом 24 годин при температурі нижче 25 °C або протягом 7 днів при температурі 4 °C.

Передозування може призвести до неврологічних ускладнень, таких як енцефалопатія, судоми та кома. Симптоми передозування можуть виникнути у пацієнтів з нирковою недостатністю, якщо відповідно не зменшити для них дозу (див розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). Концентрацію цефтазидиму в сироватці крові можна зменшити шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.

Побічні ефекти були класифіковані за органами та системами, а також за частотою виникнення: дуже часто ³ 1/10; часто ³ 1/100 та <1/10; нечасто ³ 1/1000 та <1/100; рідко ³ 1/10000 і <1/1000; дуже рідко <1/10000; частота невідома.

Інфекції та інвазії

• Нечасто - кандидоз (включаючи вагініт і стоматит).

З боку кровоносної та лімфатичної системи.

• Часто - еозинофілія і тромбоцитоз.
• Нечасто - лейкопенія, нейтропенія і тромбоцитопенія.
• Частота невідома - лімфоцитоз, гемолітична анемія та агранулоцитоз.

З боку імунної системи

• Частота невідома - анафілаксія (включаючи бронхоспазм і / або гіпотензії).

З боку нервової системи

• Нечасто - запаморочення, головний біль.
• Частота невідома - парестезії.

Повідомлялося про випадки неврологічних ускладнень, таких як тремор, міоклонія, судоми, енцефалопатія та кома у хворих з нирковою недостатністю, для яких доза цефтазидиму не була відповідно зменшена.

З боку судин

• Часто - флебіт або тромбофлебіт у місці введення препарату.

З боку шлунково-кишкового тракту

• Часто - діарея.
• Нечасто - нудота, блювота, біль у животі та коліт.

Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, коліт може бути пов'язаний з Clostridium difficile і може виявлятись у вигляді псевдомембранозного коліту (див. Розділ «Особливості застосування»).

• Частота невідома - порушення смаку.

З боку сечовидільної системи

• Дуже рідко - інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

З боку травної системи

• Часто - транзиторне підвищення рівня одного або декількох печінкових ферментів (аланінамінотрансфераза (АЛТ), аспартамінотрансфераза (АСТ), лактогідрогеназа (ЛДГ), гамма-глутамілтрансферази (ГГТ), ЛФ).
• Частота невідома - жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірних тканин

• Часто - макулопапульозний висип або кропив'янка.
• Нечасто - свербіж.
• Частота невідома - ангіоневротичний набряк, поліморфна еритема, синдром Стівенса - Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

Загальні та розлади в місці введення

• Часто - біль та / або запалення в місці ін'єкції.
• Нечасто - лихоманка.

лабораторні показники

• Часто - позитивний тест Кумбса.
• Нечасто - минуще підвищення рівня сечовини крові, азоту сечовини крові та / або креатиніну в сироватці крові.

Позитивна реакція Кумбса спостерігається приблизно у 5% пацієнтів, що може впливати на визначення групи крові.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Дані по лікуванню Зеданом вагітних обмежені. Дослідження на тваринах не вказують на пряме або непряме шкідливий вплив на вагітність, ембріональний або постнатальний розвиток. Призначати вагітним слід тільки тоді, коли користь від його застосування перевищує можливий ризик.

Цефтазидим виводиться в грудне молоко в невеликих кількостях, але при застосуванні терапевтичних доз впливу на дитину, яка перебуває на грудному вигодовуванні, не очікується.

Зеда можна застосовувати в період годування груддю.

Діти

Застосовувати дітям з перших днів життя.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Відповідних досліджень не проводилося. Але виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення може вплинути на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Одночасне застосування високих доз препарату з нефротоксичними лікарськими засобами може негативно впливати на функцію нирок.

Хлорамфенікол in vitro є антагоністом цефтазидиму та інших цефалоспоринів. Клінічне значення цього явища невідоме, проте, якщо пропонується одночасне застосування препарату з хлорамфеніколом, слід враховувати можливість антагонізму.

Як і інші антибіотики, Зеда може впливати на флору кишечника, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивів.

Цефтазидим не впливає на результати визначення глюкозурії ензимними методами, проте невеликий вплив на результати аналізу може спостерігатись при застосуванні методів відновлення міді (Бенедикта, Фелінга, «Клінітест»).

Цефтазидим не впливає на лужнопікратній метод визначення креатиніну.

Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C.

Термін придатності - 2 роки (з дати виробництва in bulk).