Цефтум

пор. д / п ін. р-ра 1 г фл., № 10

Цефтазидим 1 г

1 флакон містить цефтазидим для ін'єкцій стерильний (стерильна суміш цефтазидиму пентагідрату і натрію карбонату) в перерахунку на цефтазидим 1 г.

Цефтум таблетки наразі недоступні в Україні. Існує лише порошок для приготування розчину для внутрішньовенного або внутрішньом’язевого введення.

Фармакодинамика

Цефтазидим - бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, механізм дії якого пов'язаний з порушенням синтезу стінок бактеріальної клітини. Має високу активність відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи штами, резистентні до гентаміцину та інших аміноглікозидів. Дуже стійкий до дії більшості β-лактамаз, що продукуються як грампозитивними, так і грамнегативними мікроорганізмами. Цефтазидим має високу активність in vitro та діє в межах вузького діапазону МІК (мінімальна інгібуюча концентрація) проти більшості збудників інфекцій. У дослідженнях in vitro показано, що при застосуванні препарату в поєднанні з аміноглікозидними антибіотиками зафіксований адитивний ефект, а в експериментах з деякими штамами зареєстровані та явища синергізму.

Набута резистентність до антибіотика відрізняється в різних регіонах і може змінюватися з часом, а для окремих штамів може відрізнятися істотно. Бажано використовувати місцеві (локальні) дані щодо чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні важких інфекцій.

При дослідженні in vitro показано, що цефтазидим виявляє активність проти таких мікроорганізмів.

Грам: Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas spp. (Включаючи Ps. Pseudomallei), Еscherichia coli, Klebsiella spp. (Включаючи Klebsiella pneumoniae), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii (Proteus morganii), Proteus rettgeri, Providencia spp., Enterobacter spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia enterocolitica, Pasteurella multocida, Acinetobacter spp., Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae (включаючи ампіциллінрезістентниє штами), Haemophilus parainfluenzae (включаючи ампіциллінрезістентниє штами).

Грампозитивні: Staphylococcus aureus (штами, чутливі до метициліну), Staphylococcus epidermidis (штами, чутливі до метициліну), Micrococcus spp., Streptococcus pyogenеs (β-гемолітичні стрептококи групи А), Streptococcus групи В (Strept. Agalactiae), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus mitis, Streptococcus spp. (Виключаючи Streptococcus faecalis).

Анаеробні: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Streptococcus spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Bacteroides spp. (Багато штамів Bacteroides fragilis резистентні).

Цефтазидим неактивний in vitro проти резистентних до метициліну стафілококів, Streptococcus faecalis і багатьох інших ентерококів, Listeria monocytogenes, Campylobacter spp. і Clostridium difficile.

Фармакокінетика

У пацієнтів після в / м ін'єкції 500 мг та 1 г швидко досягається максимальна концентрація 18 і 37 мг/л відповідно. Через 5 хв після в / в болюсного введення 500 мг, 1 г або 2 г в плазмі крові досягаються концентрації в середньому 46; 87 або 170 мг/л відповідно. Терапевтично ефективні концентрації зберігаються в плазмі крові навіть через 8-12 год після в / в і в / м введення. Зв'язування з білками плазми крові становить близько 10%. Концентрація цефтазидиму, що перевищує МІК для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у таких тканинах і середовищах, як кістки, серце, жовч, мокротиння; внутриглазная, синовіальна, плевральна та перитонеальна рідини. Цефтазидим швидко проникає через плаценту та в грудне молоко. Препарат погано проникає через неушкоджений гематоенцефалічний бар'єр, за відсутності запалення концентрація препарату в ЦНС низька. Однак при запаленні мозкових оболонок концентрація цефтазидиму в ЦНС становить 4-20 мг/л і вище, що відповідає рівню його терапевтичної концентрації.

Цефтазидим не метаболізується в організмі. Після парентерального введення досягається висока та стійка концентрація цефтазидиму в плазмі крові. Т½ становить близько 2 год. Препарат виводиться в незміненому вигляді в активній формі з сечею шляхом клубочкової фільтрації; близько 80-90% дози виводиться з сечею протягом 24 год. У пацієнтів з порушенням функції нирок елімінація цефтазидиму знижується, тому дозу слід знизити. Менше 1% препарату виводиться з жовчю, що значно обмежує кількість препарату, який потрапляє в кишечник.

Цефтум для чого призначається? Лікування моно- та змішаних інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами. Важкі інфекції: сепсис, бактеріємія, перитоніт, менінгіт, інфекції у хворих зі зниженим імунітетом; у пацієнтів відділень інтенсивної терапії, наприклад, з інфікованими опіками; інфекції дихальних шляхів (внутрішньолікарняна пневмонія, бронхіт), включаючи інфекції легенів у хворих на муковісцидоз; інфекції ЛОР-органів (при отиті і т.д.); інфекції сечовивідних шляхів; інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції травного тракту, жовчних шляхів і черевної порожнини; інфекції кісток і суглобів; злоякісний зовнішній отит; інфекції, пов'язані з гемо- та перитонеальним діалізом і неперервним амбулаторним перитонеальним діалізом.

Профілактика: оперативні втручання на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).

При призначенні цефтазидиму слід враховувати його антибактеріальний спектр, спрямований головним чином проти грамнегативних аеробів.

Підвищена чутливість до цефтазидиму пентагідрат, інших компонентів препарату і цефалоспоринових антибіотиків.

Одночасне застосування високих доз цефалоспоринів і нефротоксичних препаратів, таких як аміноглікозиди або сильнодіючі діуретики (наприклад фуросемід), може несприятливо впливати на функцію нирок. Досвід клінічного застосування цефтазидиму ампули показав, що при дотриманні рекомендованої дози це явище малоймовірне.

Хлорамфенікол in vitro є антагоністом цефтазидиму та інших цефалоспоринів. Клінічне значення цього явища невідоме, проте якщо передбачається одночасне застосування препарату Цефтум з хлорамфеніколом, слід враховувати можливість антагонізму.

Як і інші антибіотики, лікарський засіб Цефтум може впливати на флору кишечника, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивів.

Цефтазидим не впливає на результати визначення глюкозурії ензимними методами, проте невеликий вплив на результати аналізу  може спостерігатися при застосуванні методів відновлення міді (Бенедикта, Фелінга, Клінітест).

Цефтазидим не впливає на щелочнопікратний метод визначення креатиніну.

Несумісність. Цефтум менш стабільний в розчині натрію бікарбонату для ін'єкцій, ніж в інших розчинах для в / в введення, тому він не рекомендується як розчинник.

Цефтазидим та аміноглікозиди не слід змішувати в одній інфузійній системі або шприці.

Відзначено випадки утворення осаду, коли до р-ру цефтазидима додавали ванкоміцин, тому рекомендують промивати інфузійні системи та в / в катетери між використанням цих препаратів.

До початку лікування необхідно встановити, чи була у пацієнта в анамнезі реакція гіперчутливості до цефтазидиму, цефалоспоринів, пеніцилінів або інших препаратів.

У зв'язку з лікуванням цефтазидимом повідомлялося про виникнення важких шкірних побічних реакцій (ТШПР), включаючи синдром Стівенса-Джонсона (ССД), токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), індуковану лікарськими засобами еозинофілію з системними симптомами (ГРГ) та гострий генерал (DRESS) та гострий генерал (DRESS) летальному результату, із частотою «невідомо».

Пацієнтів слід поінформувати про ознаки та симптоми та ретельно спостерігати за реакціями з боку шкіри.

При появі ознак та симптомів, що вказують на ці реакції, цефтазидим слід негайно відмінити та розглянути можливість альтернативного лікування.

З особливою обережністю слід призначати цефтазидим пацієнтам з алергічною реакцією на пеніциліни або інші β-лактамні антибіотики в анамнезі. У разі виникнення алергічної реакції на цефтазидим необхідно негайно припинити застосування препарату. Важкі реакції гіперчутливості можуть вимагати застосування адреналіну, гідрокортизону, антигістамінних препаратів та інших засобів невідкладної допомоги.

Немає даних про те, що цефтазидим несприятливо впливає на функцію нирок у звичайних терапевтичних дозах.

Цефтазидим не є прийнятним лікарським засобом для монотерапії деяких типів інфекцій, якщо тільки невідомий збудник хвороби і невідомо, що він чутливий до цього препарату або є велика ймовірність того, що можливий збудник буде чутливим до лікування цефтазидимом. Це особливо важливо, коли вирішується питання про лікування пацієнтів з бактеріємією, бактеріальним менінгітом, інфекціями шкіри та м'яких тканин, інфекціями кісток та суглобів. Крім того, цефтазидим чутливий до гідролізу деякими бета-лактамазами з розширеним спектром дії. Тому при виборі цефтазидиму для лікування слід врахувати інформацію про поширення мікроорганізмів, які продукують бета-лактамази з розширеним спектром дії.

Цефтазидим виводиться нирками, тому дозу слід знижувати відповідно до ступеня ураження нирок. Повідомлялося про випадки неврологічних ускладнень, коли доза не була відповідно знижена.

Як і при застосуванні інших антибіотиків широкого спектра дії, тривале лікування препаратом Цефтум може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів (наприклад Candida, Enterococci); в цьому випадку може знадобитися припинення лікування або застосування інших необхідних заходів. Дуже важливо постійно контролювати стан хворого.

Як і при застосуванні інших цефалоспоринів і пеніцилінів широкого спектра дії, деякі раніше чутливі штами Enterobacter spp. і Serratia spp. можуть стати резистентними під час лікування цефтазидимом. У таких випадках слід періодично проводити дослідження на чутливість.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Дані про наявність ембріотоксичної і тератогенної дії цефтазидиму відсутні, але, як і інші препарати, його слід призначати з обережністю жінкам під час перших місяців вагітності та дітям грудного віку.

Цефтазидим у невеликих кількостях проникає в грудне молоко, тому його слід з обережністю призначати жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Чи не описана.

Перед початком терапії із застосуванням цефтазидима необхідно виключити наявність у пацієнта непереносимості препарату, провівши шкірну пробу. Доза залежить від тяжкості захворювання, чутливості, локалізації та типу інфекції, а також від віку та функції нирок пацієнта.

Дорослі. У більшості випадків добова доза становить 1-6 г в 2-3 прийоми шляхом в / в або в / м ін'єкції.

Інфекції сечостатевих шляхів і менш тяжкі інфекції: 500 мг-1 г кожні 12 год.

Більшість інфекцій (ускладнені інтраабдомінальні інфекції, ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин): 1 г кожні 8 год або 2 г кожні 12 год.

Дуже важкі інфекції, особливо у хворих з імунодефіцитом, включаючи пацієнтів з нейтропенією: 2 г кожні 8 або 12 годин або 3 г кожні 12 год.

Муковісцидоз у поєднанні з синьогнійною інфекцією легенів: 100-150 мг/кг маси тіла на добу в 3 прийоми.

Лікування слід продовжувати ще 2 дні після зникнення проявів інфекції, однак у випадку важких інфекцій лікування може бути тривалим.

Застосування дози до 9 г/добу у дорослих з нормальною функцією нирок не викликало будь-яких ускладнень.

Постійна інфузія. Фебрильна нейтропенія, бактеріальний менінгіт - вводиться завантажувальна доза 2 г з подальшим постійним інфузійним введенням від 4 до 6 г кожні 24 години.

При застосуванні для профілактики при оперативних втручаннях на передміхуровій залозі слід ввести 1 г під час індукції в анестезію. Другу дозу вводити в момент видалення катетера.

Немовлята і діти віком від 2 міс: 30-100 мг/кг маси тіла на добу в 2-3 прийоми. Дітям з імунодефіцитом, муковісцидозом або менінгітом рекомендується вводити дози до 150 мг/кг / добу (максимально 6 г на добу) в 3 прийоми.

Новонароджені (0-2 міс): 25-60 мг/кг / добу у вигляді 2 ін'єкцій. У новонароджених Т½ цефтазидиму із плазми крові може бути в 3-4 рази довше, ніж у дорослих.

Хворі похилого віку. З огляду на зниження кліренсу цефтазидиму, для хворих похилого віку з гострими інфекціями добова доза звичайно не повинна перевищувати 3 г, особливо для пацієнтів у віці старше 80 років. Тривалість лікування визначається індивідуально.

Дозування при порушенні функції нирок. Цефтазидим виводиться нирками в незміненому вигляді, тому для пацієнтів з порушенням функції нирок доза повинна бути знижена. Початкова доза повинна становити 1 г. Визначення підтримуючої дози повинно базуватися на швидкості гломерулярної фільтрації.

Рекомендовані підтримуючі дози цефтазидиму при нирковій недостатності

Для пацієнтів з тяжкими інфекціями одноразову дозу можна підвищити на 50% або відповідно збільшити частоту введення. Для таких пацієнтів рекомендується контролювати рівень цефтазидиму в плазмі крові, який не повинен перевищувати 40 мг/л.

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Цефтум шляхом постійної внутрішньовенної інфузії дітям, маса тіла яких <40 кг, з порушеною функцією нирок не встановлені. Рекомендується ретельне клінічне спостереження за ефективністю та безпекою застосування. У дітей кліренс креатиніну слід коригувати відповідно до площі поверхні тіла або масою тіла.

Гемодіаліз. Т½ цефтазидиму із плазми крові під час гемодіалізу становить 3-5 ч. Після кожного сеансу гемодіалізу слід вводити підтримуючу дозу цефтазидиму, яка рекомендується в таблиці, наведеній вище.

Перитонеальний діаліз. Цефтазидим можна застосовувати при перитонеальному діалізі в звичайному режимі та при тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.

Крім в / в застосування, цефтазидим можна включати до діалізної рідини (звичайно 125-250 мг на 2 л діалізної рідини).

Для пацієнтів з нирковою недостатністю, яким проводяться тривалий артеріовенозний гемодіаліз або високошвидкісна гемофільтрація у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 1 г/добу у вигляді одноразової дози або декількох застосувань. Для гемофільтрації з низькою швидкістю слід застосовувати дози, як при порушенні функції нирок.

Для пацієнтів, яким проводяться віновенозна гемофільтрація і веновенозний гемодіаліз, рекомендації з дозування наведені в таблицях.

Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривала веновенозна гемофільтрація

^аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.

Рекомендації з дозування цефтазидиму для пацієнтів, яким проводиться тривалий вено-венозний гемодіаліз

^аПідтримуючу дозу слід вводити кожні 12 годин.

Вступ. Цефтум антибіотик слід вводити в / в або шляхом глибокої в / м ін'єкції. Рекомендованими ділянками для в / м введення є верхній зовнішній квадрант великого сідничного м'яза або латеральна частина стегна.

Розчини цефтазидиму можна вводити безпосередньо у вену або в систему для в / в інфузій, якщо пацієнт отримує рідина парентерально.

Інструкція по приготуванню. Цефтум сумісний з найбільш часто вживаними розчинами для в / в введення. Розчини слід готувати безпосередньо перед введенням.

* Розчинення слід проводити в два етапи (див. Нижче).

Цефтум сумісний з більшістю широко використовуваних розчинів для в / в введення. Однак не слід застосовувати як розчинник натрію бікарбонат для ін'єкцій (див. Несумісність).

Цефтазидим у концентраціях від 1 до 40 мг/мл сумісний з такими розчинами: 0,9% розчин натрію хлориду; М / 6 розчин натрію лактату; р-р Хартмана; 5% р-р глюкози; 0,225% розчин натрію хлориду в 5% розчині глюкози; 0,45% розчин натрію хлориду в 5% розчині глюкози; 0,9% р-р натрію хлориду в 5% розчині глюкози; 0,18% розчин натрію хлориду в 4% розчині глюкози; 10% р-р глюкози; 10% р-р глюкози 40 в 0,9% розчині натрію хлориду; 10% р-р глюкози 40 в 5% розчині глюкози; 6% р-р декстрану 70 у 0,9% розчині натрію хлориду; 6% р-р декстрану 70 у 5% розчині глюкози.

Цефтазидим у концентраціях від 0,05 до 0,25 мг/мл сумісний з рідиною для інтраперитонеального діалізу (лактатом).

Цефтазидим для в / м введення можна розчиняти в 0,5% або 1% розчині лідокаїну гідрохлориду. В цьому випадку слід провести шкірну пробу на переносимість лідокаїну. У разі застосування лідокаїну в якості розчинника, необхідно враховувати інформацію з безпеки лідокаїну.

Ефективність обох препаратів зберігається при змішуванні цефтазидиму в дозі 4 мг/мл з такими речовинами: гідрокортизон (гідрокортизону натрію фосфат) 1 мг/мл в 0,9% розчині натрію хлориду або 0,5% розчині глюкози; цефуроксим (цефуроксим натрію) 3 мг/мл в 0,9% розчині натрію хлориду; клоксацилін (клоксацилін натрію) 4 мг/мл в 0,9% розчині натрію хлориду; гепарин 10 або 50 МО / мл в 0,9% розчині натрію хлориду; калію хлорид 10 або 40 мекв / л в 0,9% розчині натрію хлориду.

Вміст флакона препарату Цефтум 1 г, розчинений в 3 мл води для ін'єкцій, можна додати в кількості 1,5 мл до р-ру метронідазолу (500 мг в 100 мл), при цьому обидва препарати зберігають свою активність.

Приготування розчинів для в / м або в / в болюсної ін'єкції

1. Проколоть голкою шприца кришку флакона і ввести рекомендований об'єм розчинника.

2. Вийняти голку шприца та струшувати флакон до отримання прозорого розчину.

3. Перевернути флакон. При повністю введеному поршні шприца вставити голку у флакон. Набрати весь розчин у шприц, при цьому голка весь час повинна бути в розчині. Маленькі бульбашки вуглекислого газу можна не враховувати.

Приготування розчинів для в / в інфузії

1. Проколоть голкою шприца кришку флакона і ввести 10 мл розчинника.

2. Вийняти голку шприца та струшувати флакон до отримання прозорого розчину.

3. Вставити голку для повітря через кришку у флакон для ослаблення внутрішнього тиску у флаконі.

4. Не виймаючи голку для повітря, додати ще 40 мл розчинника. Вийняти голку для повітря, струснути флакон і налагодити систему для інфузій як звичайно.

Примітка. Щоб забезпечити стерильність препарату, дуже важливо не вставляти голку для повітря через кришку до розчинення препарату.

Діти. Застосовують у дітей з перших днів життя.

Цефтум купити можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. На Цефтум уколи ціна вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Може призвести до неврологічних ускладнень, таких як енцефалопатія, судоми та кома. Симптоми передозування можуть виникнути у пацієнтів з нирковою недостатністю, якщо не зменшити відповідно дозу. Концентрацію цефтазидиму в плазмі крові можна знизити шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу. Симптоматичне лікування.

Можливі такі побічні ефекти: інфекції та інвазії: кандидоз (включаючи вагініт і афтозний стоматит).

З боку кровоносної та лімфатичної систем: еозинофілія, тромбоцитоз, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лімфоцитоз, гемолітична анемія, агранулоцитоз.

З боку імунної системи: анафілаксія (включаючи бронхоспазм і / або артеріальна гіпотензія).

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, парестезії. Повідомлялося про випадки неврологічних ускладнень, таких як тремор, міоклонія, судоми, енцефалопатія та кома у пацієнтів з нирковою недостатністю, для яких доза цефтазидиму була відповідно знижена.

Судинні порушення: флебіт або тромбофлебіт у місці введення препарату.

Шлунково-кишковий тракт: діарея, нудота, блювота, біль у животі, коліт, порушення смаку. Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, коліт може бути пов'язаний з Clostridium difficile і може виявлятись у вигляді псевдомембранозного коліту.

З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

З боку травної системи: транзиторне підвищення рівня одного або декількох печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛДГ, ГГТ, ЛФ), жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірних тканин: макулопапульозний висип, кропив'янка, свербіж, набряк Квінке, поліморфна еритема, синдром Стівенса - Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

Загальні порушення і в місці введення: біль і / або запалення в місці ін'єкції, лихоманка.

Лабораторні показники: позитивний тест Кумбса; як і при застосуванні інших цефалоспоринів, інколи виникало транзиторне підвищення рівня сечовини крові, азоту сечовини крові та / або креатиніну в плазмі крові.

Позитивна реакція Кумбса зафіксована у близько 5% пацієнтів, що може впливати на визначення групи крові.

При необхідності лікар може розглянути аналоги з подібною дією. Цефтум аналоги підбираються лікарем індивідуально залежно від чутливості збудника та стану пацієнта.

Важливо! Детальна інформація, показання, дозування та побічні дії описані в документі Цефтум інструкція, який обов'язково додається до кожної упаковки.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.