Такс-о-бід

На сайті немає в наявності товарів з торговою назвою «Такс-о-бід»
Редакторська група
Дата створення: 27.04.2021       Дата оновлення: 28.03.2024

Склад і форма випуску:

Склад:

  • діюча речовина: cefotaxime;
  • 1 флакон містить цефотаксиму натрію в перерахунку на цефотаксим 250 мг, 500 мг або 1000 мг.

Форма випуску:

Порошок для приготування розчину для ін'єкцій (по 250 мг, 500 мг або 1000 мг у флаконі на 10 мл із прозорого скла. По 1 флакону в картонній коробці)

Основні фізико-хімічні властивості:

Кристалічний порошок від білого до блідо-жовтого кольору, розчин порошку повинен бути прозорим безбарвним або злегка жовтуватого кольору, вільним від сторонніх часток, рН розчину 4,5-6,5.

Фармакологічна дія:

Фармакодинаміка

Напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії відноситься до групи цефалоспоринів III покоління для парентерального застосування. За хімічною природою близький до цефалоспоринових антибіотиків першого та другого покоління, однак особливості структури забезпечують високу активність його щодо грамнегативних бактерій, стійкість до дії продукованих ними бета-лактамаз.

Препарат має бактерицидну дію за рахунок пригнічення синтезу клітинної стінки бактерій. Механізм дії обумовлений ацетилюванням мембранозв'язаних транспептидаз і порушенням перехресної зшивки пептидогліканів, необхідної для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки. Має широкий спектр антимікробної дії. Високоактивний щодо грамнегативних мікроорганізмів, стійких до інших антибіотиків:

  • чутливі (аеробні грамнегативні бактерії) Acinetobacter spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Haemophilus influenzae (включаючи ампіцілінстійкі штами), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp. (Включаючи Klebsiella pneumoniae), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (включаючи та до бета-лактамази позитивні та негативні штами), Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia stuartii, Providencia rettgeri, Proteus inconstant (група В), Salmonella spp. (Включаючи Salmonella typhi), Serratia species, Serratia marcescens.

Примітка: багато штамів вищезгаданих організмів, стійких до інших антибіотиків, наприклад до пеніциліни, цефалоспорини та аміноглікозидів, чутливі до цефотаксиму натрію. Цефотаксим натрію активний щодо деяких штамів Pseudomonas aerugіnosa;

  • чутливі (аеробні грампозитивні бактерії) Enterococcus spp., Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують бета-лактамази; стафілококи, стійкі до метициліну / оксациліну також будуть стійкі до цефотаксиму натрію); Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В), Staphylococcus epidermids, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи A), Streptococcus spp., Bifidobacterium spp.; Corynebacterium spp., Propionibacterium spp.;
  • чутливі (анаеробні грампозитивні бактерії) Bacteroides spp. (Включаючи Bacteroides fragilis), Clostridium spp. (Виняток стійкі штами Clostridium difficile), Fusobacterium spp. (Включаючи Fusobacterium nucleatum), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Bifidobacterium spp., Veillonella spp., Eubacterium spp.;
  • стійкі (аеробні грампозитивні бактерії) Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (Стафілококи, стійкі до метициліну / оксациліну, також будуть стійкими цефотаксиму натрію);
  • стійкі (аеробні грамнегативні бактерії) Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas cepacia; Stenotrophomonas maltophilia, Acinetobacter baumannii;
  • стійкі (анаеробні грампозитивні бактерії) Clostridium difficile.

Препарат неактивний відносно Chlamydia, грибів і вірусів.

При ацетилюванні в організмі цефотаксим утворює головний метаболіт - дезацетилцефотаксим, який є більш мікробіологічно активним щодо аеробних грампозитивних бактерій, ніж цефазолін або цефокситин. Попередні результати показують, що антибактеріальна активність цефотаксиму і дезацетилцефотаксиму в умовах in vitro діє синергічного щодо цефотаксімчутлівого Staphylococcus aureus і Enterobacterіaceae

Фармакокінетика

Абсорбція. Після одноразового введення 500 мг або 1 г цефотаксиму у здорових добровольців зумовлює пікову концентрацію в плазмі, яка проявляється через 30 хв і становить приблизно 11,7 мкг/мл для дози 500 мг і 20,5 мкг/мл для дози 1 г. Період напіввиведення цефотаксима становить 1:00. Після внутрішньовенного введення 500 мг, 1 г і 2 г доз цефотаксиму максимальна концентрація в плазмі крові становить відповідно 38,9; 101,7 і 214,4 мкг/мл період напіввиведення цефотаксиму не змінний.

При внутрішньовенному введенні багаторазових 1 г доз з інтервалом 6:00 протягом 14 днів у пацієнтів з нормальною функцією нирок кумуляції цефотаксима в плазмі крові та сечі не відбувається. Приблизно 60% дози віводться з сечею в незміненому вигляді протягом 6.00, після чого подальша екскрекції з сечею незначна.

Всмоктування. Максимальна концентрація в плазмі (С max) досягається відразу ж після внутрішньовенно ін'єкції.

Розподілу. У дорослих після одноразового введення 1 г дози цефотаксиму максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 0,5 год і становить від 0,22 до 0,29 л/кг. Зв'язування з білками плазми крові становить від 13 до 38%.

Цефотаксим легко проникає в рідини та тканини організму, але в ЦНС, при відсутності запального процесу, проникає слабко. Досягає терапевтичних концентрацій у спинномозковій рідині, особливо при менінгіті. Високі концентрації цефотаксиму виявляються в мокроті, бронхіальному секреті, перитонеальній, асцитичної рідини, нирках, жовчі, серці, кістках, слизовій оболонці, синусах.

Цефотаксим легко проникає через плацентарний бар'єр, потрапляє в грудне молоко в незначній кількості. У проведених дослідженнях через 2-3 год після одноразового введення 1 г дози цефотаксиму мікробіологічна активність в молоці становить 0,25-0,52 мкг/мл.

Цефотаксим ацетилюється в організмі та утворює два неактивних метаболітів - дезацетілцефотаксімлактони (M2 і M3) і один активний - дезацетилцефотаксим.

Метаболізм. Цефотаксим частково піддається метаболізму в печінці, причому один із метаболітів - дезацетилцефотаксим - має власну бактерицидну активність.

Висновок. Період напіввиведення цефотаксиму у здорових добровольців становить 1-1,2 години. Близько 90% введеної дози виводиться сечею 40-60% в незмінному вигляді: 20% - у вигляді активних метаболітів. Частково виводиться з жовчю.

У пацієнтів похилого віку. Період напіввиведення цефотаксиму збільшується до 2,5 години у пацієнтів старше 80 років.

У пацієнтів з порушенням функції нирок. Обсяг розподілу не змінюється, а період напіввиведення становить 2,5 години, навіть на останніх стадіях ниркової недостатності.

У дітей, немовлят і недоношених. У дітей рівень цефотаксиму в плазмі крові та обсяг розподілу такі ж як і у дорослих, яким застосовують таку ж дозу препарату в мг/кг. Період напіввиведення цефотаксиму становить від 0,75 до 1,5 години. У доношених і недоношених немовлят рівень цефотаксиму в плазмі та об'єм розподілу такий же, як і у дітей. Період напіввиведення цефотаксиму становить від 1,4 до 6,4 години.

Показання до застосування:

Лікування бактеріальних інфекційних процесів, викликаних мікроорганізмами, які чутливі до цефотаксиму, а саме:

Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на травному тракті, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.

Протипоказання:

Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів та інших бета-лактамних антибіотиків.

Підвищена чутливість до лідокаїну (при використанні в якості розчинника).

Внутрішньом'язове введення дітям до 2,5 років.

Спосіб застосування та дози:

Препарат застосовують для струминного, крапельного і введення.

Перед застосуванням препарату необхідно провести шкірні проби на чутливість до антибіотика лідокаїну.

Для струминного введення 1 г порошку розчинити в 8 мл стерильної волі для ін'єкцій. Вводити повільно протягом 3-5 хвилин.

Для внутрішньовенної інфузії 1 г порошку розчинити в 50 мл 0,9% розчину нагрію хлориду або 5% розчині глюкози. Тривалість інфузії становить 50-60 хвилин. Для внутрішньом'язового введення 1 г порошку розчиняють в 4 мл стерильної води для ін'єкцій або 1% розчині лідокаїну і вводять глибоко в сідничний м'яз.

Флакон з препаратом ТАКС-О-БІД® струшувати до повного розчинення порошку. Для отримання прозорого безбарвного або злегка жовтуватого кольору розчину, вільного від сторонніх часток.

Тривалість курсу лікування встановлюється індивідуально.

Дорослим і дітям з масою тіла 50 кг і більше призначають ТАКС-О-БІД® в дозі 1 г кожні 12.00. У важких випадках призначають препарат в дозі 1 г 3-4 рази на добу.

При неускладнених інфекціях, а також при інфекціях сечовивідних шляхів призначають внутрішньом'язово або внутрішньовенно в дозі 1 г кожні 12:00; при неускладненій гострій гонореї призначають 1 флакон в дозі 1 г внутрішньом'язово 1 раз на добу або внутрішньовенно; при інфекціях середньої тяжкості призначають в дозі 1-2 г кожні 12:00; при важких інфекціях (менінгіт) призначають у дозі 2 г препарату кожні 6-8 годин.

Максимальна добова доза становить 12 г.

З метою профілактики інфекцій перед хірургічною операцією звичайно вводити 1 г внутрішньом'язово або внутрішньовенно з початком операції, потім повторно вводити через 6-12 годин після операції. При виконанні кесаревого розтину в момент накладання затискачів на пуповину вводити 1 г препарату ТАКС-О-БІД® внутрішньовенно, повторно вводити 1 г через 6-12 годин внутрішньом'язово або внутрішньовенно.

При порушеннях функції нирок дозу препарату слід зменшити. При КК 10 мл/хв і менше добову дозу зменшують вдвічі.

Дітям з масою тіла до 50 кг препарат призначають в дозі 50-100 мг/кг маси тіла на добу, розподілена на 3-4 внутрішньом'язові або внутрішньовенні введення. При важких інфекціях (в тому числі минингит) добову дозу збільшити до 100-200 мг/кг маси тіла і ввести 4-6 разів внутрішньом'язово або внутрішньовенно.

Для недошенность дітей і дітей від 1-го тижня життя добова доза становить 50 мг на 1 кг маси тіла, розділена на дві рівні частини, і вводиться внутрішньовенно.

Для дітей 1-4-го тижня життя добова доза препарату становить 50-100 мг на 1 кг маси тіла, розділена на три рівні частини, і вводиться внутрішньовенно.

Побічні дії:

У більшості випадків побічні дії при застосуванні препарату ТАКС-О-БІД® були важкими - діарея, блювота, нудота - переносилися пацієнтами, не вимагаючи скасування. За частотою виникнення ця побічна дія становить (³1 / 100 - <1/10).

Дані про побічні реакції, наведені нижче, класифікована за органами та системами та за частотою їх виникнення. Застосовується така класифікація за частотою виникнення побічних ефектів: дуже часто (1/10); часто (1/100 - <1/10); нечасто (1/1000 - <1/100); рідко (1/10000 - <1/1000); дуже рідко (<1/10000).

Побічні реакції наведені в таблиці.

Класифіковані за органами та системами, частотою виникнення Побічні ефекти
Кров і лімфатична система:
рідко Лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія еозинофілія.
Дуже рідко Гемолітична анемія агранулоцитоз, гіпокоагуляція, гіпопротромбінемія, кровотечі та крововиливи.
З боку імунної системи:
Не часто Реакції гіперчутливості - шкірні висипання, свербіж, гіперемія.
рідко Лихоманка, ацідоцітоз.
Дуже рідко Кропив'янка, анафілаксіс, ексудативна злоякісна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм.
Порушення психіки:
Дуже рідко Дезорієнтація, галюцинація, збудливість.
Розлади нервової системи:
Не часто Головний біль, оборотна енцефалопатія (наприклад кандидозний вагініт).
рідко Запаморочення, судоми, міокланія, генералізовані судоми м'язів, підвищена стомлюваність, слабкість.

Розлади серцево-судинної системи:

Дуже рідко Після введення цефотаксиму через центральний венозний катетер, в рідкісних випадках -арітмія.
Шлунково-кишкові розлади:
Не часто Діарея, нудота, блювання, дисбактеріоз, метеоризм, стоматит, глосит.
рідко Біль в животі, псевдомембранозний коліт, обумовлений Clostridium difficile.
Розлади травної системи:
Не часто Підвищення активності ниркових ферментів АСТ, АЛТ, ЛДГ в сироватці крові, лужної фосфатази в сироватці крові.
рідко Гепатит, порушення функції печінки, жовтяниця, холелітіаз, холестаз, гостра печінкова недостатність.
Порушення нирок і сечовивідних шляхів:
Не часто Підвищення креатиніну сироватки крові.
рідко Інтерстиціальнийнефрит.
Дуже рідко Кандидоз, олігурія.
Загальні порушення і реакції в місці введення препарату:
Не часто Біль, запалення тканин, флебіт, інфільтрат в місці вутрішньомьязового введення.

Лабораторні показники.

Позитивний результат тесту Кумбса без гемолізу, можлива хибнопозитивна реакція на глюкозу в сечі при проведенні тестів з розчинами Бенедикта або Фелінга, збільшення концентрації азоту сечовини.

При лікуванні бореліозу: реакція Яриша-Герксхаймера (протягом перших днів лікування), шкірний висип, свербіня, лихоманка, лейкопенія, підвищення рівня ферментів печінки, утруднене дихання і дискомфорт в області суглобів.

Передозування:

При застосуванні препарату в високих дозах існує ризик появи оборотної енцефалопатії. Специфічний антидот не відомий. Лікування симптоматичне.

Особливості застосування:

Перед призначенням препарату ТАКС-О-БІД® необхідно зібрати алергологічний анамнез, особливо щодо зазначення на алергічний діатез, реакції підвищеної чутливості до бета-лактамних антибіотиків. Відома перехресна алергія між пеніцилінами та цефалоспоринами, яка виникає в 5-10% випадків. При виникненні реакцій гіперчутливості препарат слід відмінити.

ТАКС-О-БІД®, розведений лідокаїном, ніколи не можна вводити:

  • внутрішньовенно;
  • пацієнтам з внутрішньосерцева блокадою;
  • пацієнтам з тяжкою серцевою недостатністю,
  • дітям у віці до 30 місяців;
  • при підвищеній чутливості до лідокаїну або до іншого місцевого анестетика амідного типу.

Обережність слід дотримувати при лікуванні пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі. Уникати призначення препарату при копростазу. У перші тижні лікування можливе виникнення псевдомембранозного коліту, що проявляється тяжкою тривалою діареєю. Діагноз підтверджується при колоноскопії і / або гістологічного дослідження. Дане ускладнення розцінюють як дуже серйозне; ТАКС-О-БІД® негайно скасувати та призначити адекватну терапію і при необхідності заходи невідкладної допомоги.

Як і інші цефалоспорини, ТАКС-О-БІД® може викликати позитивний результат прямого тесту Кумбса. При визначенні рівня глюкози в сечі методом відновлення можуть бути отримані хибнопозитивні результати. Щоб уникнути цього, для визначення глюкозурії слід використовувати ферментативний метод.

При порушеннях функції нирок дозу препарату слід зменшити з урахуванням вираженої ниркової недостатності та чутливості збудника. Під час лікування не можна вживати алкоголь, оскільки можливі ефекти, подібні з дією дисульфіраму (гіперемія обличчя, спазм в животі та області шлунка, нудота, блювота, гольовній біль, зниження артеріального тиску, тахікардія, утруднення дихання). Одночасне застосування цефотаксиму з нефротоксичними препаратами потребує контролю функції нирок; при застосуванні препарату більше 10 днів необхідний контроль периферичної крові.

Особливі вказівки:

Застосування в період вагітності та годування груддю

Застосування ТАКС-О-БІД® в період вагітності можливо тільки у випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. У разі необхідності застосування препарату ТАКС-О-БІД® на час лікування слід припинити годування груддю.

Діти

Препарат не призначають дітям у віці до 2,5 року.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Через можливість виникнення побічних реакцій з боку нервової системи слід уникати керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами під час лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій:

ТАКС-О-БІД®, пригнічуючи кишкову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К. Тому при одночасному застосуванні з препаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (нестероїдні протизапальні засоби, саліцилати, сульфінпіразон), збільшується ризик розвитку кровотеч. З цієї ж причини при одночасному застосуванні з антикоагулянтами відзначається посилення антикоагулянтної дії. ТАКС-О-БІД® підсилює нефротоксичність аміноглікозидів.

Пробенецид уповільнює виведення препарату ТАКС-О-БІД® через зниження канальцевої секреції останнього. Несумісний в одному шприці з аміноглікозидами.

При одночасному застосуванні з протизаплідними засобами цефотаксим зменшує їх ефективність.

Не можна застосовувати цефотаксим з антибіотиками бактеріостатичної типу дії (тетрациклін, ерітоміцін і хлорамфенікол), оскільки можливо антогоністічних ефект.

Фізична несумісність цефотаксима і гентаміцин. Підсилює (взаємно) ризик прояву ото і нефротоксичності).

Несумісність:

Розчин препарату ТАКС-О-БІД® несумісний з розчинами інших антибіотиків в одному шприці або інфузійному розчині. Цефотаксим з лідокаїном не можна призначати для внутрішньовенного ведення.

Умови зберігання:

Зберігати при температурі не вище 25 °C в захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Після розчинення препарату у стерильній воді для ін'єкцій розчин зберігає свою активність до 12:00 при температурі не вище 25 °C або до 7 діб при температурі не вище 5 °C; розчин для внутрішньовенно ін'єкцій зберігає свою активність до 24 годин при температурі не вище 25 °C або 7 діб при температурі не вище 5 °C;

Термін придатності:

  • Для дозування 250 мг - 2 роки.
  • Для дозування 500 мг - 2 роки.
  • Для дозування 1000 мг - 3 роки.

Зверніть увагу!

Опис препарату Такс-о-бід на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).

Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.

Промокод скопійовано!
Завантаження