Строфантин

Склад

• діюча речовина: g-strophanthin;
• 1 мл УАБАЇНУ (строфантину Г) 0,25 мг
• допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, натрію гідроксид вода для ін'єкцій.

Форма випуску

Розчин для ін'єкцій (по 1 мл в ампулах № 10 в пачці; № 10 № 5 × 2 у блістерах в пачці).

Основні фізико-хімічні властивості

Безбарвна прозора рідина.

Строфантин - це кардіотонічне засіб, що застосовується в терапії гострих і хронічних форм серцевої недостатності, включаючи IIb-III стадії (по NYHA - III-IV), а також при суправентрикулярної тахікардії та миготливої аритмії.

Ефективність дії строфантину обумовлена його здатністю посилювати скоротливість міокарда та покращувати гемодинаміку. Препарат потребує суворого контролю та індивідуального підбору дозування, оскільки у різних пацієнтів може виявлятися різноманітний рівень чутливості до глікозидів.

У ряді випадків при поліпшенні стану пацієнта може виникнути необхідність скасувати препарат, щоб уникнути накопичення діючої речовини в організмі та пов'язаних із цим ризиків.
Важливо дотримуватись запобіжних заходів при призначенні строфантину, щоб захистити пацієнта від можливих токсичних ефектів, особливо при порушеннях функції нирок або електролітного балансу. Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару. Актуальна ціна на Строфантин Г вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. Строфантин інструкція, а також інформація «Строфантин як вводити» та «Строфантин рецепт» знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Строфантин в ампулах є серцевим глікозидом, виділений з strophanthus gratus, це один з головних «полярних» серцевихглікозидів. Препарат має позитивний інотропний ефект, чинить кардіотонічну дію, підвищує силу і швидкість скоротливості міокарда (позитивний інотропний ефект), знижує частоту серцевих скорочень (негативний хронотропний ефект), зменшує атріовентрикулярну провідність (негативний дромотропний ефект). При серцевої недостатності збільшує ударний і хвилинний об'єм серця, поліпшує спорожнення шлуночків, що призводить до поліпшення кровообігу.

При серцевій недостатності збільшує ударний і хвилинний об'єм серця, покращує спорожнення шлуночків, що призводить до зменшення розмірів серця і зниження потреби міокарда в кисні.

Механізм дії строфантину полягає в частковому придушенні натрій / калій-АТФ-ази в мембранах клітин міокарда, в результаті чого зменшується повернення калію в кардіоціти, а також вихід з них натрію. Стимулює виникнення ваготропного ефекту (брадикардії) за рахунок затримки проведення імпульсів через провідну систему серця. Зміни ЕКГ при застосуванні строфантину виглядають подовження інтервалу QT, зниження інтервалу ST нижче ізолінії, збільшення інтервалу РР, збільшення інтервалу PQ, Т-зубець згладжується і може інвертувати.

Фармакокінетика

Після введення приблизно 40% введеної кількості препарату зв'язується з білками плазми крові. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові знаходиться в інтервалі 0,5-2 години. Біотрансформацію майже не проходить. На 70-90% виводиться нирками в незміненому вигляді, решта - з жовчю через кишечник. Ефект препарату проявляється через 2-10 хв після досягнення насичення. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові знаходиться в інтервалі 0,5-2 години. Біотрансформацію майже не проходить. На 70-90% виводиться нирками у незміненому вигляді, решта - з жовчю через кишечник. Тривалість дії Строфантину-Г становить від 1 до 3 днів. Період напіввиведення (Т _½) в середньому становить 23 годин, дія препарату триває 2-3 діб. У хворих з хронічною нирковою недостатністю Т _½ препарату збільшується.

Гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність IIb, -III стадії (III-IV стадії за класифікацією NYHA), суправентрикулярна тахікардія, миготлива аритмія.

Підвищена чутливість до компонентів препарату

Глікозидна інтоксикація, констриктивний перикардит, гострий інфаркт міокарда, шлуночкова тахікардія, виражена брадикардія, атріовентрикулярна блокада II і III ступенів, синдром слабкості синусового вузла, гіперкальціємія, гіпокаліємія, ізольований міфальний стеноз, міокардит, ендокардит, виражений кардіосклероз, синдром каротидного синуса, аневризма грудного відділу аорти, синдром Вольфа-Паркінсона-Вайта.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій. Симпатоміметики, метилксантини, резерпін, трициклічні антидепресанти, блокатори фосфодіестерази (наприклад, теофілін) - при одночасному застосуванні зі строфантином підвищується ризик розвитку порушень ритму серця.

Препарат застосовувати дорослим внутрішньовенно повільно. Максимальна разова доза - 0,25 мг, добова - 1 мг. Препарат вводять у низьких дозах по 0,1-0,15 мг з інтервалом від 30 хв до 2 год. При середньому темпі дигіталізації в період насичення зазвичай вводять по 0,25 мг 2 рази на добу з інтервалом 12 год. Тривалість періоду насичення в середньому становить 2 дні. Підтримуюча доза Строфантину, як правило, не перевищує 0,25 мг/добу.

Розвиток побічних реакцій здебільшого зумовлений передозуванням препарату, надто швидким внутрішньовенним введенням або підвищеною індивідуальною чутливістю пацієнта до серцевих глікозидів. Проявляється такими клінічними симптомами:

• з боку серцево-судинної системи: блокада і серцеві аритмії, в тому числі брадикардія, шлуночкова пароксизмальна тахікардія, шлуночкова екстрасистолія, бігемінія, політопна шлуночковатахікардія, синоатріальна блокада, фібриляція шлуночків, у важких випадках можливий розвиток мерехтіння шлуночків і зупинка серця;
• з боку травного тракту: анорексія, нудота, блювання, діарея, некроз стінок кишечника;
• з боку центральної нервової системи та органів чуття: головний біль, запаморочення, парестезії, неврит, радикуліт, забарвлення навколишніх предметів у зелений і жовтий колір, мерехтіння "мушок" перед очима, зниження гостроти зору, скотоми, макро- і микропсия; дуже рідко можливі сплутаність свідомості, синкопальні стани, маніакально-депресивний синдром.

Лікування відміни препарату, призначення препаратів калію і магнію, парентеральне введення унітіолу. Подальше лікування - симптоматичне, при ектопічних аритміях призначати антиаритмічні лікарські засоби (лідокаїн, дифенін, аміодарон).

Розвиток побічних реакцій пов'язаний переважно з передозуванням препарату, занадто швидким внутрішньовенним введенням або підвищеною індивідуальною чутливістю пацієнта до серцевих глікозидів. Проявляється наступними клінічними симптомами:

• з боку центральної нервової системи та периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, підвищена стомлюваність, сонливість, порушення сну, психічні розлади (депресія, галюцинації, делириозное психоз)
• з боку органів зору: порушення зору;
• з боку травного тракту: зниження апетиту, нудота, блювота, діарея, у важких випадках -бріжовій інфаркт;
• з боку ендокринної системи: гінекомастія у чоловіків (в окремих випадках);
• з боку системи крові: тромбоцитопенічна пурпура, петехії, носові кровотечі
• з боку серцево-судинної системи: порушення ритму серця (брадиаритмия, шлуночкова тахікардія) і провідності (блокада)
• з боку імунної системи: анафілактичні реакції, кропив'янка
• інші: алергічні реакції, зміни в місці введення.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Препарат протипоказаний в період вагітності та годування груддю.

Діти

Досвіду застосування препарату у дітей немає, тому його не можна призначати цій віковій категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

На період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з механізмами.

Симпатоміметики, метилксантини, резерпін, трициклічні антидепресанти, блокатори фосфодіестерази (наприклад, теофілін) - при одночасному застосуванні зі строфантином підвищується ризик розвитку порушень ритму серця.

Метилдопа, клонідин, спіронолактон, верапаміл, хінідин, аміодарон, каптоприл, антагоністи кальцію, еритроміцин, тетрациклін - при одночасному застосуванні підвищується концентрація строфантину в плазмі крові.

Діуретики (в більшій мірі тіазидні та інгібітори карбоангідрази), глюкокортикоїди, катехоламіни, інсулін, препарати кальцію - при одночасному застосуванні зі строфантином підвищують ризик розвитку глікозидної інтоксикації.

Глюкокортикоїди та діуретики - при одночасному застосуванні зі строфантином підвищується ризик розвитку гіпокаліємії і гіпомагніємії.

Блокатори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину - при одночасному застосуванні зі строфантином знижується ризик розвитку гіпокаліємії і гіпомагніємії.

ß-адреноблокатори та антиаритмічні лікарські засоби Ia класу, верапаміл, магнію сульфат - при одночасному застосуванні зі строфантином більш виражено знижується AV-провідність.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 5 років.

Лікарський препарат Строфантин можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна на Строфантин ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.