Ремедія

Склад:

1 таблетка містить:

Активна речовина: левофлоксацину гемігідрат 256.0мг, 512.0мг, або 768.0мг, що еквівалентно левофлоксацину 250мг, 500 мг, або 750 мг відповідно,

Допоміжні речовини: целлюлозамікрокрісталліческая, повідон (К30), кросповідон, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат,

Склад оболонки: веществодля покриття жовте (гіпромелоза, тальк, титану діоксид Е171, заліза (III) оксид жовтий Е172), пропіленгліколь.

Форма випуску:

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

В упаковці 5 і 10 шт.

Ремедіа - протимікробний препарат з групи фторхінолонів, лівообертаюча офлоксацину. Володіє широким спектром антимікробної дії. Левофлоксацин блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) і топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію і зшивання розривів ДНК, пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах бактерій. Левофлоксацин активний відносно більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo.

In vitro чутливі (МПК <2 мг/л) аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium diphtheriae, Enterococcus spp. (В т.ч. Enterococcus faecalis), Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (Коагулазонегатівние метицилін-чутливі / метицилін-помірно чутливі штами), Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі штами), Staphylococcus epidermidis (метицилін-чутливі штами), Staphylococcus spp. (Лейкотоксін-содержат і коагулазотріцательние метицилін-чутливі / помірно чутливі штами), Streptococcus spp. групи С і G (в т.ч. Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі / помірно чутливі / резистентні штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus spp. групи viridans (пеніцилін-чутливі / резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter baumannii , Acinetobacter spp., Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citrobacter freundii, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter spp. (в т.ч. Enterobacter cloacae), Escherichia coli, Gardnerella vaginalis, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (ампіцилін-чутливі / резистентні штами), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. (в т.ч. Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis (штами, які продукують і не продукують бета-лактамазу), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (штами, які продукують і не продукують пеніциліназу ), Neisseria meningitidis, Pasteurella spp. (в т.ч. Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida), Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp. (В т.ч. Providencia rettgeri, Providencia stuiartii), Pseudomonas spp. (В т.ч. Pseudomonas aeruginosa), Salmonella spp., Serratia spp. (Serratia marcescens); анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterum spp., Veillonella spp .; інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium spp. (В т.ч. Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis), Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsia spp., Ureaplasma urealyticum.

Левофлоксаціі помірно активний (МПК> 4 мг/л) відносно аеробних грампозитивних мікроорганізмів: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis (метицилін-резистентні штами), Staphylococcus haemolyticus (метицилін-резистентні штами); аеробних грамнегативних мікроорганізмів: Burkholderia cepacia, Campylobacter jejuni, Campylobacter coli; анаеробних мікроорганізмів: Bacteroides thetaiotaomiсron, Bacteroides vulgatus, Bacteroides ovatus, Prevotella spp., Porphyromonas spp.

До левофолоксаціну стійкі (МПК> 8 мг / год) аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium jeikeium, Staphylococcus aureus (метицилін-резистентні штами), Staphylococcus spp. (Коагулазонегатівние метицилін-резистентні штами); аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans; інші мікроорганізми: Mycobacterium avium.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Левофлоксацин при пероральному прийомі швидко та майже повністю всмоктується, при цьому пікові концентрації у плазмі досягаються протягом 1 години. Біодоступність становить приблизно 100%.

Їжа майже впливає всмоктування левофлоксацину.

Розподіл

Приблизно 30–40% левофлоксацину пов'язують із протеїном сироватки крові. Кумулятивний ефект при багаторазовому застосуванні левофлоксацину у дозі 500 мг 1 раз на добу практично відсутній. Існує незначний, але передбачуваний кумулятивний ефект після застосування доз по 500 мг двічі на добу. Стабільний стан досягається протягом 3 днів.

Проникнення в тканини та рідини організму

Проникнення в слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легень (БСТЛ)

Максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легень після застосування 500 мг перорально становила 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. Ці показники досягалися протягом 1 години після прийому препарату.

Проникнення в тканини легень

Максимальні концентрації левофлоксацину в тканинах легень після застосування 500 мг перорально становили приблизно 11,3 мкг/г і досягалися через 4-6 годин після застосування препарату. Концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові.

Проникнення у вміст міхура

Максимальні концентрації левофлоксацину 4,0–6,7 мкг/мл у вмісті міхура досягаються через 2–4 години після прийому препарату протягом 3 днів застосування у дозі 500 мг 1–2 рази на добу відповідно.

Проникнення в цереброспінальну (спинномозкову) рідину

Левофлоксацин погано проникає у цереброспінальну рідину.

Проникнення в тканини простати

Після застосування 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів середні концентрації у тканині простати досягали 8,7 мкг/г, 8,2 мкг/г та 2,0 мкг/г відповідно через 2 години, 6 годин та 24 години; середній коефіцієнт концентрацій простату/плазма становив 1,84.

Концентрація у сечі

Середня концентрація в сечі через 8-12 годин після одноразового прийому внутрішньо дози 150 мг, 300 мг або 500 мг левофлоксацину становила 44 мг/л, 91 мг/л та 200 мг/л відповідно.

Біотрансформація

Левофлоксацин метаболізується дуже незначною мірою, метаболітами є дисметил-левофлоксацин і левофлоксацин N-оксид. Ці метаболіти становлять менше 5% від кількості препарату, що виділяється із сечею. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним і не підлягає інверсії хоральної структури.

Виведення

Після прийому та введення левофлоксацин виводиться з плазми відносно повільно (період напіввиведення становить 6-8 годин). Виводиться зазвичай нирками (85% введеної дози).

Немає істотної різниці у фармакокінетиці левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального застосування, що свідчить про те, що ці шляхи (пероральний та внутрішньовенний) є взаємозамінними.

Лінійність

Левофлоксацин має лінійну фармакокінетику в діапазоні 50-600 мг.

• Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами;
• інфекції нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія);
• гострий верхньощелепної синусит;
• неускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
• ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у т.ч. гострий пієлонефрит):
• інфекції шкіри та м'яких тканин (нагноившиеся атероми, абсцес, фурункули);
• септицемія / бактеріємія;
• хронічний бактеріальний простатит;
• інтраабдомінальні інфекції;
• комплексна терапія лікарсько-стійких форм туберкульозу.
• Протипоказання
• епілепсія;
• ураження сухожиль при раніше проводився лікуванні хінолонами;
• вагітність;
• період лактації;
• дитячий та підлітковий вік (до 18 років);
• підвищена чутливість до левофлоксацину, будь-якого іншого компоненту препарату або інших препаратів з групи фторхінолонів.

З обережністю: похилий вік (висока ймовірність наявності супутнього зниження функції нирок), дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, у пацієнтів з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт або тяжка травма), у пацієнтів, які одночасно отримують препарати, що знижують поріг судомної готовності головного мозку (можливий розвиток судом), у пацієнтів з псевдопаралітичній міастенією (myasthenia grais), з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT.

Купити Ремедія можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на Ремедія вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Антибіотик Ремедіа призначають дорослим 1-2 рази в день.

Дозування залежить від типу і ступеня тяжестіінфекціі, чутливості передбачуваного або виділеного мікроорганізму, що є збудником захворювання.

Тривалість лікування варіюється в залежності від захворювання з максимальною тривалістю лікування 14 днів, при бактеріальному простатиті можливо до 28 днів.

Відповідно до загальних прінціпаміантібактеріальной терапії, прийом Ремедіа таблетки повинен бути продовжений протягом мінімум 48-72часов після нормалізації температури тіла або отримання отріцательногобактеріологіческого аналізу.

Ремедіа таблетки приймають внутрішньо, не розжовуючи, з достатньою кількістю рідини. Для рекомендованого дозування таблеткімогут бути поділені по лінії розлому. Таблетки можна приймати під час пріемапіщі або між прийомом їжі. Ремедіа таблетки повинні бути прийняті за 2 години допріема солей заліза, антацидів і сукральфата в зв'язку з можливим сніженіемабсорбціі. 

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Інструкція попереджує, що левофлоксацин протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації (грудного вигодовування).

З боку травної системи: нудота, блювота, діарея (у т.ч. з кров'ю), порушення травлення, зниження апетиту, біль у животі, псевдомембранозний коліт, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, гепатит, дисбактеріоз.

З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, судинний колапс, тахікардія, збільшення інтервалу QT на кардіограмі, миготлива аритмія.

З боку обміну речовин: гіпоглікемія (підвищення апетиту, підвищене потовиділення, тремтіння, нервозність), гіперглікемія.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, занепокоєння, парестезії в кистях рук, страх, галюцинації, сплутаність свідомості, депресія, рухові розлади, судоми, периферична сенсорна нейропатія, периферична сенсорно-моторна невропатія, порушення психіки з порушеннями поведінки з заподіянням собі шкоди, включаючи суїцидальні думки та суїцидальні спроби.

З боку органів чуття: порушення зору, слуху, нюху, смакової і відчуття дотику.

З боку кістково-м'язової системи: артралгія, м'язова слабкість, біль у м'язах, розрив сухожиль, тендиніт, рабдоміоліз.

З боку сечовидільної системи: гіперкреатинінемія, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

З боку органів кровотворення: еозинофілія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз. тромбоцитопенія, панцитопенія, геморагія.

Алергічні реакції: свербіж і гіперемія шкіри, набряк шкіри та слизових оболонок, кропив'янка, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспазм, анафілактичний шок, алергічний пневмоніт, васкуліт.

Інші: астенія, загострення порфірії, фотосенсибілізація, стійка лихоманка, лейкоцитокластичний васкуліт, розвиток суперінфекції.

При нормалізації температури тіла рекомендується продовжувати лікування не менше 48-72 год.

Під час лікування необхідно уникати сонячного і штучного ультрафіолетового опромінення щоб уникнути пошкодження шкірних покривів (фотосенсибілізація). При появі ознак тендиніту, псевдомембранозного коліту, алергічних реакцій левофлоксацин негайно відміняють.

Слід мати на увазі, що у пацієнтів з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт або тяжка травма) можливий розвиток судом, при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази ризик розвитку гемолізу еритроцитів.

Під час лікування слід уникати вживання алкоголю.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

В період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автомобілем та іншими механізмами через можливе виникнення запаморочення, сонливості, скутості та розлади зору, що може привести до уповільнення швидкості психомоторної реакцій і зниження здатності до концентрації уваги.

Левофлоксаціі збільшує T1 / 2 циклоспорину.

НПЗП, теофілін підвищують ризик разития судом.

Прийом ГКС підвищує ризик розриву сухожиль (особливо в літньому віці).

Циметидин і лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, сповільнюють виведення левофлоксацину.

Розчин для інфузій сумісний з 0,9% розчином натрію хлориду, 5% розчином декстрози, 2.5% розчином Рінгера з декстрозой, комбінованими розчинами для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).

Не можна змішувати з гепарином і розчинами, що мають лужну реакцію (наприклад, з розчином натрію гідрокарбонату).

У хворих на цукровий діабет, які отримують пероральні гіпоглікемічні засоби або інсулін, на тлі введення левофлоксацину можливі гіпо- та гіперглікемічні стану, тому рекомендується контроль концентрації глюкози в крові.

Левофлоксацин підсилює антикоагулянтну активність варфарину

Алкоголь може посилювати побічні ефекти з боку ЦНС (запаморочення, заціпеніння, сонливість).

Симптоми: проявляються переважно з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судоми по типу епілептичних припадків).

Крім того, можуть відзначатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота) і ерозивні ураження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, подовження інтервалу QT.

Лікування: симптоматичне. Діаліз неефективний. Специфічний антидот не відомий.

Препарат слід зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від 10 ° до 25 °C.

Термін придатності - 2 роки.