Плетол

Склад

діюча речовина: cilostazol;

1 таблетка містить цілостазола 50 мг або 100 мг

таблетки по 50 мг:

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, гідроксиметилпропілцелюлоза Е 5, целюлоза мікрокристалічна 101, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна 12 кальцію кармеллоза;

таблетки по 100 мг:

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, гідроксиметилпропілцелюлоза Е 5, целюлоза мікрокристалічна 101, магнію стеарат, кальцію кармеллоза.

Форма випуску

Таблетки (по 10 таблеток в блістері, по 3 або 6 блістерів в картонній упаковці).

Основні фізико-хімічні властивості

• таблетки по 50 мг: круглі, плоскі таблетки від білого до майже білого кольору, з гравіруванням «50» на одному боці;
• таблетки по 100 мг: круглі, плоскі таблетки від білого до майже білого кольору, з гравіруванням «100» з одного боку.

Купити пігулки Плетол можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Цілостазол є інгібітором агрегації тромбоцитів. Препарат покращує здатність переносити фізичні навантаження, яка оцінюється за абсолютною дистанцією при переміжної кульгавості (або максимальної дистанцією ходьби, МДХ) і початкової дистанцією переміжної кульгавості (або безболісної дистанцією ходьби, БДХ) в тестуванні на біговій доріжці. За результатами досліджень при різних навантаженнях було встановлено значне абсолютне поліпшення на 42 метра максимальної дистанції ходьби (МДХ) при застосуванні препарату в порівнянні з такою при прийомі плацебо. Це відповідає відносному поліпшення на 100% в порівнянні з плацебо. Цей ефект був дещо нижчим у хворих на цукровий діабет.

Дослідження показали, що цілостазол викликає оборотне пригнічення агрегації тромбоцитів. Інгібування ефективне проти ряду агреганти (включаючи арахідонову кислоту, колаген, АДФ і адреналін), у пацієнтів пригнічення триває до 12:00, а після завершення прийому цілостазолу відновлення агрегації проходило в межах 48-96 годин без ефекту рикошету (гіперагрегації). Також встановлено вплив цілостазолу на ліпіди, які циркулюють в плазмі крові. Прийом препарату знижує рівень тригліцеридів і підвищує рівень HDL-холестерину. Тривале застосування препарату не викликало збільшення рівня летальності серед пацієнтів в порівнянні з плацебо.

Фармакокінетика

При регулярному прийомі цілостазола в дозі 100 мг 2 рази на добу у пацієнтів із захворюваннями периферичних судин стабільний стан досягається протягом 4 днів. Максимальна концентрація _(max) цілостазола і його первинних метаболітів підвищується менш пропорційно зі збільшенням дози. Однак площа під кривою «концентрація-час» (AUC) цілостазола і його метаболітів збільшується приблизно пропорційно дозування. Явний період напіввиведення цілостазола становить 10,5 години. Існує два основних метаболіти - дегідроцілостазол і 4 "Транс-гідроксіцілостазол, що мають близькі показники напіввиведення. Дегідрометаболіт має в 4-7 разів вище антитромботичну активність, ніж вихідна речовина, а 4" Транс-Гідроксиметаболіт - 1/5 від активності цілостазолу. Концентрації в плазмі крові (отримані за допомогою AUC) дегідро- і 4 "Транс-гідроксиметаболітів приблизно складають 41% і 12% від концентрації цілостазолу відповідно.

Цілостазол виводиться переважно з допомогою метаболізму і подальшого виведення його метаболітів з сечею. Первинні ізоферменти Р450, які беруть участь в його метаболізмі, - CYP3A4, в меншій мірі CYP2C19 і ще в меншій мірі CYP1A2. Головний шлях виведення - з сечею (74%), залишкові кількості виділяються з калом. Незначні кількості незміненого цілостазолу виділяються з сечею, а менше 2% його дози виділяється у вигляді дегідроцілостазолу. Приблизно 30% від початкової дози виділяється з сечею у вигляді 4 "Транс-Гідроксиметаболіт. Залишкова кількість виділяється як сума метаболітів, жоден з яких не перевищує 5% від загальної кількості.

Для збільшення максимальної безболісної дистанції ходьби у пацієнтів з переміжною кульгавістю, які не мають болю в спокої і ознак некрозу периферичних тканин (захворювання периферичних артерій, стадія II по Фонтейном).

• Підвищена чутливість до цілостазолу або будь-якого компонента препарату
• тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну £ 25 мл/хв);
• помірна або тяжка печінкова недостатність;
• застійна серцева недостатність;
• вагітність;
• будь-яка відома схильність до кровотечі (наприклад активна виразка, недавній геморагічний інсульт (протягом 6 місяців), проліферативна форма діабетичної ретинопатії, слабоконтролірованная артеріальна гіпертензія);
• шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків або мультифокальна шлуночкова ектопія в анамнезі у пацієнтів, які проходили або не проходили відповідну терапію, а також подовження інтервалу QT;
• важка тахиаритмия в анамнезі
• одночасне лікування двома або більше додатковими антитромбоцитарними засобами або антикоагулянтами (наприклад ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель, гепарин, варфарин, аценокумарол, дабігатран, ривароксабан або апіксабан)
• нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда протягом останніх 6 місяців або коронарне втручання протягом останніх 6 місяців.

Рекомендована доза - по 100 мг 2 рази на добу. Таблетки приймають за 30 хвилин до їди або через 2:00 після прийому їжі вранці та ввечері.

Прийом препарату під час їжі може підвищувати його максимальна концентрація в плазмі, що збільшує ризик побічних реакцій. Значне поліпшення стану пацієнтів спостерігається після прийому препарату протягом 16-24 тижнів, іноді поліпшення відзначали вже після лікування протягом 4-12 тижнів. Якщо протягом 6 місяців лікування не було ефективним, лікар повинен призначити іншу терапію.

Пацієнти похилого віку.

Немає необхідності в корекції дози для цієї категорії пацієнтів.

Інформація про гостре передозування обмежений. Можливі сильний головний біль, діарея, тахікардія і аритмія. Пацієнти необхідно спостерігати та проводити підтримуючу терапію. Необхідно очистити шлунок шляхом індукції блювоти або промивання шлунка.

При застосуванні цілостазолу іноді можуть виникнути небажані ефекти, перераховані нижче.

З боку кровоносної та лімфатичної системи: часто - синці; нечасто - анемія рідко - подовжений час кровотечі, тромбоцитоз; поодинокі випадки - схильність до кровотечі, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія, апластична анемія.

З боку імунної системи: нечасто - алергічні реакції.

З боку травної системи та метаболізму: часто - набряк (периферичний набряк або набряк обличчя) нечасто - гіперглікемія, цукровий діабет поодинокі випадки - анорексія.

З боку психіки: нечасто - тривога.

З боку нервової системи: дуже часто - головний біль; часто - запаморочення нечасто - безсоння, незвичайні сновидіння; поодинокі випадки - парез, гіпестезія.

З боку органів зору: поодинокі випадки - кон'юнктивіт.

З боку органів слуху: поодинокі випадки - шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: часто - серцебиття, тахікардія, стенокардія, аритмія, шлуночковіекстрасистоли; нечасто - інфаркт міокарда, фібриляція передсердь, застійна серцева недостатність, надшлуночкова тахікардія, шлуночкова тахікардія, втрата свідомості, очні крововиливи, носові кровотечі, шлунково-кишкові кровотечі, невизначені кровотечі, ортостатичнагіпотензія поодинокі випадки - припливи, гіпертензія, гіпотензія, мозкові крововиливи, легеневі крововиливи, м'язові крововиливи, крововиливи в дихальних шляхах, підшкірні крововиливи.

З боку дихальних шляхів: часто - риніт, фарингіт; нечасто - задишка, пневмонія, кашель, поодинокі випадки - інтерстиціальна пневмонія.

Шлунково-кишковий тракт: дуже часто - діарея, порушення стільця; часто - нудота, блювання, диспепсія, метеоризм, болі в животі нечасто - гастрит.

З боку травної системи: поодинокі випадки - гепатит, порушення функції печінки, жовтяниця.

З боку шкіри та підшкірних тканин: часто - висип, свербіж поодинокі - екзема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив'янка.

З боку сечовидільної системи: рідко - ниркова недостатність, порушення функції нирок поодинокі випадки - гематурія, поллакиурия.

Загальні порушення: часто - біль в грудях, астенія нечасто - біль у м'язах, озноб; поодинокі гіпертермія, нездужання, біль.

Лабораторні дослідження: поодинокі випадки - підвищення рівня сечової кислоти, сечовини в крові, креатиніну.

Збільшення кількості випадків серцебиття і периферичних набряків спостерігалося, коли цілостазол застосовували спільно з іншими вазодилататорами, які можуть викликати рефлекторну тахікардію, наприклад з дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Відсутні підтверджені дані щодо застосування цілостазолу вагітним, потенційний ризик невідомий. Препарат застосовують вагітним.

Цілостазол може проникати в грудне молоко, точні дані відсутні. З огляду на можливий негативний вплив на дитину, застосування препарату в період годування груддю не рекомендується. У разі необхідності лікування цілостазолом слід припинити годування груддю.

Діти

Препарат не рекомендується призначати дітям через відсутність даних з безпеки та ефективності застосування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Слід дотримуватися обережності, оскільки при прийомі препарату можливе запаморочення.

Антитромботичні засоби. Цілостазол є інгібітором фосфодіестерази ІІІ з антитромбоцитарної активністю. Його застосування здоровим добровольцям в дозі 150 мг протягом 5 днів не призводило до подовження часу кровотечі.

Ацетилсаліцилова кислота (АСК). Спільне застосування з АСК протягом короткого часу (до 4 днів) було пов'язано з підвищенням на 23-25% пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів у порівнянні з прийомом тільки АСК. Чи не спостерігалося очевидних тенденцій до збільшення рівня геморагічних побічних ефектів у пацієнтів, що приймали аспірин і цілостазол в порівнянні з пацієнтами, які приймали плацебо і еквівалентні дози АСК.

Клопідогрел та інші антитромбоцитарні засоби. Спільний прийом цилостазолу та клопідогрелю не впливав на кількість тромбоцитів, протромбіновий час (ПВ) або активований частковий тромбопластиновий час (АЧТВ). Всі здорові добровольці мали подовжений час кровотечі при прийомі клопідогрелю як монотерапію і при спільному застосуванні з цилостазолом, що не призводило до значного сумарного впливу на час кровотечі. Однак потрібно бути обережними при комбінованому застосуванні цилостазолу з будь-якими антикоагулянтами засобами. Слід розглянути можливість періодичного моніторингу кровотечі. Лікування цилостазолом протипоказане пацієнтам, які приймають два або більше додаткових антитромбоцитарних/антикоагулянтних засобів. Більш висока частота крововиливів спостерігалася при одночасному застосуванні клопідогрелю, АСК і цилостазолу в процесі дослідження CASTLE.

Пероральніантикоагулянти (наприклад варфарин). При одноразовому прийомі не було виявлено пригнічення метаболізму варфарину або впливу на параметри коагуляції (ПЧ, АЧТЧ, час кровотечі). Однак рекомендується дотримуватися обережності пацієнтам, які приймають цілостазол з будь-яким антикоагулянти засобом, і проводити періодичний моніторинг для мінімізації можливості кровотечі.

Спільний прийом одноразових доз кетоконазолу (сильний інгібітор CYP3A4) 400 мг і цілостазолу 100 мг призводив до підвищення AUC цілостазолу на 117%, що супроводжувалося зниженням на 15% AUC дегідрометаболіту і підвищенням на 87% AUC 4 "Транс-гідроксиметаболіту, що в цілому підвищувало загальну фармакологічну активність на 32% в порівнянні з монотерапією цілостазолом.

Субстрати ферменту цитохрому Р450. Було відмічено підвищення цілостазолом AUC ловастатину (чутливий субстрат CYP3A4) і його β-гідроксикислоти до 70%. Слід дотримуватися обережності при одночасному прийомі цілостазолу з субстратами CYP3A4 з вузьким терапевтичним індексом (таких як цизаприд, галофантрин, пімозид, похідні ріжків). Необхідна обережність у разі спільного прийому з симвастатином.

Під час досліджень куріння (яке індукує CYP1A2) знижувало концентрацію цілостазолу в плазмі крові на 18%.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.