Новопарин

Склад

Діюча речовина: еноксапарин натрію

1 мл розчину містить еноксапарину натрію з анти-фактор ха активністю: 10000 ме еквівалентно еноксопаріну натрію 100 мг

• 2000 анти-фактор ха ме / 0,2 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 20 мг;
• 4000 анти-фактор ха ме / 0,4 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 40 мг;
• 6000 анти-фактор ха ме / 0,6 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 60 мг;
• 8000 анти-фактор ха ме / 0,8 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 80 мг;
• 10000 анти-фактор ха ме / 1,0 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 100 мг.

Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Форма випуску

Розчин для ін'єкцій (100 мг/мл по 20 мг / 0,2 мл або по 40 мг / 0,4 мл або по 60 мг / 0,6 мл або по 80 мг / 0,8 мл або по 100 мг / 1, 0 мл в попередньо наповнених шприцах № 2 у блістері в картонній коробці)

Основні фізико-хімічні властивості

Безбарвний або світло-жовтий прозорий розчин. 

Новопарин - це препарат на основі еноксапарину натрію, низькомолекулярного гепарину, що застосовується для профілактики та лікування тромбоемболічних станів. Показання до застосування Новопарину 0,4% включають профілактику венозної тромбоемболії при хірургічних втручаннях з помірним та високим тромбогенним ризиком, особливо у пацієнтів, які зазнають ортопедичних або загальнохірургічних операцій, включаючи втручання з онкологічних захворювань. Препарат також використовується для профілактики тромбозу глибоких вен у терапевтичних пацієнтів, які перебувають на постільному режимі через гострі захворювання, такі як серцева недостатність III або IV класу за класифікацією NYHA, гостра дихальна недостатність, тяжкі інфекції або ревматичні захворювання, за наявності додаткових факторів ризику венозної. Новопарин застосовується для запобігання тромбоутворенню в екстракорпоральному контурі кровообігу під час гемодіалізу (процедура триває приблизно 4 години), а також для лікування діагностованого тромбозу глибоких вен з тромбоемболією легеневої артерії або без неї, якщо немає важких клінічних симптомів. Препарат ефективний при лікуванні нестабільної стенокардії та гострого інфаркту міокарда без зубця Q у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою, а також при гострому інфаркті міокарда з підйомом сегмента ST у комбінації з тромболітичними засобами у пацієнтів, яким проводиться або не проводиться корко.

Новопарин вводиться підшкірно, дозування залежить від показань та стану пацієнта. Побічні ефекти, такі як кровотечі або місцеві реакції в місці ін'єкції, часто трапляються, тоді як алергічні реакції або тромбоцитопенія спостерігаються відносно рідко. Клінічні дослідження, що порівнюють Новопарин із плацебо, показали статистично значуще зниження ризику тромбоемболічних ускладнень, що підтверджує його ефективність у зазначених станах.

Фармакодинаміка

При застосуванні в профілактичних дозах еноксапарин не має значного впливу на АЧТЧ (активований частковий тромбопластиновий час).

При застосуванні лікувальних доз препарату АЧТЧ може бути пролонгований і в 1,5-2,2 рази перевищувати контрольний час максимальної активності. Ця пролонгація відображає залишкову антитромбінову активність.

Лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента st в поєднанні з тромболітичні засобом у хворих, яким проводять подальшу коронарну ангіопластику, а також у хворих, яким цю процедуру не проводять.

Частота виникнення масивних кровотеч до 30-го дня була достовірно вищою у групі еноксапарину (2,1%) порівняно з групою гепарину (1,4%). Частота шлунково-кишкових кровотеч була вищою у групі еноксапарину (0,5%), ніж у групі гепарину (0,1%), тоді як частота внутрішньочерепних крововиливів в обох групах була однаковою (0,8% у разі застосування еноксапарину у порівнянні з 0 7% у разі застосування гепарину).

Лікування тромбозу глибоких вен із тромбоемболією легеневої артерії або без неї.

У багатоцентровому дослідженні в паралельних групах 900 пацієнтів з гострим ТГВ нижніх кінцівок, з ТЕЛА або без неї, були рандомізовані для стаціонарного лікування або натрію еноксапарином у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш; або еноксапарином натрію в дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) кожні 12 год п/ш; або гепарином у вигляді внутрішньовенного болюса

(5000 МО) з наступним безперервним інфузійним введенням (для досягнення АЧТП від 55 до 85 секунд). Загалом у дослідженні було рандомізовано 900 пацієнтів, усі вони отримували досліджуване лікування. Усі пацієнти також отримували варфарин натрію (доза коригувалася відповідно до показника протромбінового часу з метою досягнення значення МНВ від 2,0 до 3,0), лікування яким розпочиналося в межах 72 годин після початку застосування еноксапарину натрію або стандартної терапії гепарином і тривало протягом 90 днів. Еноксапарин натрію або стандартна терапія гепарином призначалися протягом не менше 5 днів до досягнення цільового МНО на фоні застосування варфарину натрію. Обидві схеми застосування еноксапарину натрію були еквівалентні стандартній терапії гепарином щодо зниження ризику рецидивуючих венозних тромбоемболій (ТГВ та/або ТЕЛА).

Фармакокінетика

Загальні характеристики.

Фармакокінетичні показники еноксапарину натрію досліджувалися переважно з урахуванням динаміки анти-Xa активності в плазмі крові, а також за впливом на анти-IIa активність у рекомендованому діапазоні доз після одноразового та багаторазового підшкірного введення та після одноразового внутрішньовенного введення. Кількісне визначення фармакокінетичної анти-Xa та анти-IIa активності виконувалось за допомогою валідованих амідолітичних методів.

Всмоктування. Абсолютна біодоступність еноксапарину натрію після п/ш ін'єкції за результатами оцінки анти-Xa активності наближається до 100%.

Можна використовувати різні дози, лікарські форми та схеми введення препарату.

Середній максимальний рівень анти-Xa активності у плазмі крові спостерігається протягом
3-5 годин після підшкірної ін'єкції і досягає приблизно 0,2, 0,4, 1,0 та 1,3 МО анти-Xa активності на мл після одноразового підшкірної введення препарату в дозах 2000 МО, 4000 МО, 100 МО/кг і 150 МО/к/к/.

Після введення 3000 МО (30 мг) внутрішньовенно болюсно з наступним негайним введенням 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин початковий максимальний рівень анти-Xa активності в плазмі крові становив 1,16 МО/мл (n = 16). Рівноважний стан досягався на другу добу застосування препарату.

Після багаторазового п/ш введення препарату за схемами 4000 МО (40 мг) один раз на добу та 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу у здорових добровольців рівноважний стан досягався на другу добу застосування препарату, при цьому середнє відношення експозиції було приблизно на 15% вище. Після багаторазового п/ш введення препарату за схемою 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу рівноважний стан досягався в період між 3 та 4 діб, при цьому середня експозиція була приблизно на 65% вищою порівняно з одноразовим введенням дози препарату, а середні максимальний та мінімальний рівні 2 .

Об'єм ін'єкції та концентрація дози в діапазоні 100-200 мг/мл не впливали на фармакокінетичні показники у здорових добровольців.

У діапазоні доз фармакокінетика еноксапарину натрію лінійна.

Внутрішньо- та міжіндивідуальна варіабельність низька. Після багаторазового підшкірного введення препарату кумуляції не спостерігається.

Анти-IIа активність у плазмі після п/ш введення приблизно в 10 разів нижче, ніж анти-Ха активність. Середній максимальний рівень анти-IIа активності спостерігається приблизно через 3-4 години після п/ш ін'єкції, досягаючи 0,13 МО/мл та 0,19 МО/мл після багаторазового введення препарату за схемами 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу та 150 МО/к/кг.

Поділ. Об'єм розподілу анти-Ха активності еноксапарину натрію становить приблизно 4,3 літра і наближається до об'єму циркулюючої крові.

Біотрансформація. Еноксапарин метаболізується головним чином у печінці шляхом десульфатування та/або деполімеризації з утворенням сполук з меншою молекулярною масою та значно нижчою біологічною активністю.

Виведення. Еноксапарин натрію є лікарським засобом з низьким кліренсом, у якого середній кліренс анти-Ха активності з плазми крові становить 0,74 л/год після 6-годинної інфузії у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг).

Елімінація носить монофазний характер, при цьому період напіввиведення становить близько 5 годин після одноразового п/ш введення до близько 7 годин після багаторазового введення.

Нирковий кліренс активних фрагментів включає близько 10% введеної дози, а загальна ниркова екскреція активних та неактивних фрагментів – 40% дози.

• Профілактика венозної тромбоемболії при хірургічних втручаннях, що супроводжуються помірним і високим тромбогенним ризиком;
• Профілактика тромбозу глибоких вен у пацієнтів, які перебувають на постільному режимі у зв'язку з гострими терапевтичними захворюваннями: серцева недостатність III або Iv класу за класифікацією nyha, гостра дихальна недостатність, гостре інфекційне або ревматичне захворювання, при наявності як мінімум ще одного фактора ризику венозної тромбоемболії;
• Профілактика тромбоутворення в екстракорпоральному контурі кровообігу при проведенні гемодіалізу (процедура в середньому триває приблизно до 4 годин)
• Лікування діагностованого тромбозу глибоких вен, який супроводжується або не супроводжується тромбоемболією легеневої артерії і не має важких клінічних симптомів, за винятком тромбоемболії легеневої артерії, яка потребує лікування тромболітичні засобом або хірургічного втручання
• Лікування нестабільної стенокардії та гострого інфаркту міокарда без зубця q в поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою
• Лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом / елевацією сегмента st в поєднанні з тромболітичні засобом у хворих, яким можливе подальше застосування коронарної ангіопластики, а також у хворих, яким цю процедуру не проводять.
• Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у хірургічних пацієнтів з помірним та високим ризиком, особливо у пацієнтів, які підлягають ортопедичним або загальнохірургічним оперативним втручанням, у тому числі оперативним втручанням щодо онкологічних захворювань.
• Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у терапевтичних пацієнтів із гострими захворюваннями (такими як гостра серцева недостатність, дихальна недостатність, тяжкі інфекції або ревматичні захворювання) та зниженою рухливістю, які мають підвищений ризик виникнення венозної тромбоемболії.

Купити Новопарин 0,8% можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна Новопарин уколи вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Новопарин інструкція інформує про такі протипоказання:

• Підвищена чутливість до еноксапарину, гепарину або його похідних, включаючи інші низькомолекулярні гепарини;
• Наявність в анамнезі тяжкої гепариніндукованої тромбоцитопенії (гіт) типу II, викликаної застосуванням нефракціонованого або низькомолекулярного гепарину (див. Розділ «особливості застосування»);
• Геморагічні прояви або схильність до кровотечі в зв'язку з порушенням гемостазу (винятком для цього протипоказання може бути синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, якщо він не пов'язаний з лікуванням гепарином (див. Розділ «особливості застосування»);
• Органічні ураження органів з ймовірністю виникнення кровотечі
• Клінічно значуще активна кровотеча;
• Активна виразка шлунка або дванадцятипалої кишки;
• Хворим, які отримують гепарин для лікування, а не для профілактики, місцево-регіонарних анестезію при планових хірургічних втручаннях не застосовують.

Лікування тромбозу глибоких вен з/без тромбоемболії легеневих артерій. Пацієнти з гострим тромбозом глибоких вен без тромбоемболії легеневих артерій можуть лікуватися амбулаторно. Рекомендована доза становить 1 мг/кг маси тіла кожні 12 годин підшкірно. Пацієнти з гострим тромбозом глибоких вен із тромбоемболією легеневих артерій повинні лікуватися у стаціонарі. Доза, що рекомендується, становить 1 мг/кг маси тіла кожні 12 годин підшкірно або 1,5 мг/кг маси тіла 1 раз на добу підшкірно в один і той же час доби. Хворі повинні паралельно приймати Варфарин. Зазвичай лікування триває 5 діб, доки міжнародне нормалізаційне співвідношення (INR) не досягне показника 2 – 3.

У пацієнтів групи помірного ризику профілактичне лікування еноксапарином натрію слід продовжувати протягом періоду не менше 7-10 днів, незалежно від стану відновлення (наприклад, рухливості). Профілактику потрібно продовжувати, поки у пацієнта більше не буде відзначатись суттєво знижена рухливість.

1 мг (0,01 мл) еноксапарину натрію відповідає приблизно 100 одиницям активності анти-фактор ха ме. Новопарін ^® слід вводити підшкірно при профілактичному і лікувальному застосуванні за винятком таких випадків:

• Застосування препарату антикоагуляції у практиці гемодіалізу;
• Лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента st, яким необхідно внутрішньовенне болюсне введення.

Новопарін не допускається вводити внутрішньом'язово. Препарат рекомендований до застосування тільки дорослим пацієнтам.

Техніка підшкірного введення. Заповнені виробником шприци готові до безпосереднього використання. У разі необхідності дозу можна відкоригувати залежно від маси тіла пацієнта. Для цього в разі потреби перед проведенням ін'єкції зі шприца потрібно видалити зайву кількість препарату. Якщо у видаленні зайвої кількості препарату необхідності немає, то щоб уникнути втрати препарату усувати повітряні бульбашки зі шприца перед ін'єкцією не потрібно.

Підшкірну ін'єкцію препарату краще виконувати, коли пацієнт перебуває в лежачому положенні. Вводити препарат в підшкірно-жирову тканину передньобічної або задньобічної поверхні черевної стінки, чергуючи правий та лівий бік, використовуючи різні місця для кожної ін'єкції. Голку потрібно ввести на всю довжину вертикально в товщу складки шкіри, а не під кутом до неї, утвореної між великим і вказівним пальцями. Складку шкіри потрібно утримувати протягом всього введення ін'єкції. Не можна терти місце ін'єкції після введення.

Дозування.

Новопарін призначати підшкірно 2 рази на добу в дозі 100 анти-фактор ха ме / кг кожні 12.00. У пацієнтів з масою тіла понад 100 кг і менше 40 кг коррекція дози НМГ не вивчалася. НМГ може бути менш ефективним у пацієнтів з масою тіла понад 100 кг і призводити до підвищеного ризику виникнення кровотечі у пацієнтів з масою тіла менше 40 кг. Тому необхідно ретельно контролювати клінічний стан цих пацієнтів.

Застосування препарату при спинальній/епідуральній анестезії або при люмбальній пункції. Якщо лікар прийме рішення про необхідність застосування антикоагулянтів при спинальній/епідуральній анестезії або при люмбальній пункції, рекомендується здійснювати ретельне неврологічне спостереження з огляду на ризик розвитку нейроаксіальних гематом (див. розділ «Особливості застосування»).

Випадкове передозування при підшкірному введенні великих доз НМГ може призвести до геморагічних ускладнень.

У разі кровотечі для лікування деяких хворих можна застосовувати протаміну сульфат, з огляду на наступні фактори:

• Ефективність протаміну набагато нижче, ніж ефективність, зареєстрована при передозуванні нефракційного гепарину;
• Через побічні реакції (зокрема анафілактичний шок) слід ретельно зважити співвідношення ризик / користь для протаміну сульфату.

Нейтралізацію гепарину здійснювати за допомогою повільного введення протаміну (сульфат або гідрохлорид).

Необхідна доза протаміну залежить:

• Від введеної дози гепарину (100 протігепаріновіх одиниць протаміну нейтралізують активність 100 анти-фактор ха ме НМГ), якщо з моменту введення еноксапарину натрію пройшло не більше 8:00;
• Від часу, що пройшов з моменту введення гепарину:
• Можливо введення інфузії 50 протігепаріновіх одиниць протаміну на 100 анти-фактор ха ме еноксапарину натрію, якщо з моменту введення еноксапарину натрію пройшло більше 8:00 або в разі необхідності в другій дозі протаміну;
• Якщо з моменту ін'єкції еноксапарину натрію пройшло більше 12:00, немає необхідності вводити протамін.

Ці рекомендації стосуються хворих з нормальною функцією нирок, які отримують повторні дози.

Однак неможливо повністю нейтралізувати анти-фактор ха активність. Більш того, нейтралізація може носити тимчасовий характер через особливості абсорбції низькомолекулярного гепарину і в результаті може виникнути необхідність розподілити загальну розраховану дозу протаміну на декілька ін'єкцій (2-4) для введення протягом 24 годин.

Були зареєстровані випадки значних геморагічних ускладнень, деякі з них були летальними. Спостерігалися внутрішньочерепні та ретроперитонеальні крововиливи. Також реєструвалися випадки геморагічних ускладнень (кровотечі), таких як гематома, екхімози в місцях і в відмінних від місця ін'єкції, гематома рани, гематурія, петехії, екхімози в місці ін'єкції, носова кровотеча та шлунково-кишкова кровотеча.

Зареєстровані випадки спінальної гематоми після введення низькомолекулярного гепарину під час спінальної анестезії, аналгезії або епідуральної анестезії.

Ці побічні реакції викликали неврологічні зміни різного ступеня тяжкості, в тому числі тривалий і постійний параліч.

Після підшкірного введення можливе утворення гематоми на місці введення ін'єкції. Були зареєстровані випадки болю в місці ін'єкції, інших реакцій, включаючи подразнення, набряк в місці ін'єкції, підвищена чутливість, запалення і утворення вузликів. Цей ризик зростає, якщо порушується рекомендована техніка проведення ін'єкції або застосовуються невідповідні засоби для її проведення. Запальні вузлики в місці ін'єкції, які проходять через кілька днів, можуть виникати внаслідок запалення. Однак це не вимагає припинення терапії.

Зареєстровано тромбоцитоз і тромбоцитопенія.

Можливо безсимптомний і оборотне підвищення рівня тромбоцитів.

Зареєстровані випадки некрозу шкіри при застосуванні гепарин. Їм може передувати поява пурпури або інфільтрованих і болісних еритематозних плям. У таких випадках слід негайно припинити терапію.

Виникали прояви системних алергічних реакцій (анафілактичні / анафілактоїдні реакції) або реакцій з боку шкіри (кропив'янка, свербіж, еритема, бульозні висипання), які в певних випадках могли призводити до припинення лікування.

Як і з нефракціонованого гепарину, не виключена можливість розвитку остеопорозу при продовженні терміну лікування.

Нефракційним гепарин можуть викликати гіпоальдостеронізм, який призводить до збільшення плазмових рівнів калію. Може виникнути клінічно значуща гіперкаліємія, особливо у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю і цукровим діабетом.

Короткочасне підвищення рівнів трансаміназ.

Повідомлялося про декілька випадків розвитку гіперкаліємії.

Спостерігалися випадки васкуліту, пов'язаного з підвищеною чутливістю шкіри.

Спостерігалася гіпереозінофілія окремо або одночасно зі шкірними реакціями, яка приводила до припинення лікування.

Дуже рідко спостерігалися випадки гіперліпідемії і спонтанного розриву селезінки.

Зареєстровані випадки порушення згортання крові та анемія.

З боку крові та лімфатичної системи.

Часто: геморагічні явища, геморагічна анемія, тромбоцитопенія, тромбоцитоз.

Рідко: еозинофілія.

Рідко випадки імуноалергічної тромбоцитопенії з тромбозом; у деяких із цих випадків тромбоз був ускладнений інфарктом органів або ішемією кінцівок (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку імунної системи.

Часто алергічна реакція.

Рідко: анафілактичні/анафілактоїдні реакції, включаючи шок.

З боку нервової системи.

Часто: головний біль.

З боку судин.

Рідко: спинальна гематома (або нейроаксіальна гематома). Ці реакції призводили до неврологічними розладами різного ступеня тяжкості, у тому числі до тривалого або незворотного паралічу (див. розділ «Особливості застосування»).

Гепатобіліарні розлади.

Дуже часто підвищення рівня печінкових ферментів (переважно рівнів трансаміназ більш ніж у 3 рази від верхньої межі норми).

Нечасто: гепатоцелюлярне ураження печінки.

Рідко: холестатична поразка печінки.

Геморагічні явища. Спостерігалися серйозні геморагічні явища, зареєстровані лише у 4,2% пацієнтів (хірургічних пацієнтів). Деякі з цих випадків були летальними. У хірургічних пацієнтів геморагічні ускладнення розцінювалися як серйозні в таких випадках: якщо геморагічне явище зумовлювало значну клінічну подію або супроводжувалося зниженням рівня гемоглобіну ≥ 2 г/дл або вимагало переливання 2 або більше стандартних одиниць препаратів крові. Ретроперитонеальні та внутрішньочерепні крововиливи завжди розглядалися як серйозні.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вагітність.

Люди не мають доказів того, що еноксапарин проникає через плацентарний бар'єр під час другого та третього триместрів вагітності. Інформація щодо першого триместру відсутня.

У ході досліджень на тваринах жодних ознак фетотоксичності чи тератогенності препарату виявлено не було. Дані, отримані в експериментах на тваринах, показали, що проникнення еноксапарину через плаценту є мінімальним.

Еноксапарин натрію слід призначати вагітним лише за умови встановлення лікарем чіткої потреби у такому лікуванні.

За вагітними жінками, які отримують еноксапарин натрію, необхідно ретельне спостереження виникнення ознак кровотечі або надмірної антикоагулянтної дії, а також необхідно поінформувати таких пацієнток про ризик геморагічних явищ. Загалом наявні дані вказують на відсутність будь-яких доказів підвищеного ризику кровотеч, тромбоцитопенії або остеопорозу у таких пацієнток порівняно з цим ризиком у не вагітних жінок, крім ризику, який спостерігається у вагітних зі штучними клапанами серця.

Якщо планується епідуральна анестезія, рекомендується відмінити лікування еноксапарином натрію перед виконанням.

Годування груддю.

Невідомо, чи екскретується еноксапарин у грудне молоко у людини. У щурів у період лактації проникнення еноксапарину чи його метаболітів у молоко дуже низьке.

Всмоктування еноксапарину натрію при пероральному прийомі малоймовірне, тому його можна застосовувати під час годування груддю.

Фертильність.

Клінічні дані про вплив еноксапарину натрію на фертильність поки що відсутні. Дослідження на тваринах не показали жодного впливу препарату на фертильність.

Діти

Безпека та ефективність застосування еноксапарину натрію дітям на сьогодні не вивчені. Через відсутність відповідних даних не рекомендується застосовувати НМГ в педіатричній практиці.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Прийом препарату не впливає на здатність керувати автотранспортним засобом і працювати з механізмами. Однак слід бути обережними, враховуючи можливі побічні реакції.

Механічні штучні клапани серця. Застосування еноксапарину натрію з метою тромбопрофілактики у пацієнтів із механічними штучними клапанами серця належним чином не вивчено. Повідомлялося про окремі випадки тромбозу штучних клапанів серця у пацієнтів з механічними штучними клапанами серця, які отримували еноксапарин натрію з метою тромбопрофілактики. Наявність факторів, які можуть обумовлювати додатковий ризик, у тому числі основне захворювання та недостатні клінічні дані, обмежують оцінку таких випадків. У деяких із зазначених випадків, що спостерігалися у вагітних жінок, тромбоз призводив до смерті матері та плода.

Пацієнти похилого віку. При застосуванні препарату у профілактичному діапазоні доз у пацієнтів похилого віку не спостерігалося зростання схильності до кровотеч. У пацієнтів похилого віку (особливо пацієнтів віком від 80 років) можливе підвищення ризику геморагічних ускладнень при застосуванні препарату у терапевтичних дозах. Для пацієнтів віком понад 75 років, які отримують лікування препаратом з приводу інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), рекомендується ретельний клінічний моніторинг та може бути розглянута доцільність зниження дози.

Для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15-30 мл/хв), враховуючи суттєве зростання експозиції еноксапарину натрію, рекомендується корекція дози препарату як при терапевтичному, так і при профілактичному застосуванні (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнтам з порушенням функції нирок помірного (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та легені (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) ступеня тяжкості корекції дози не рекомендується.

Розвиток гіперкаліємії може залежати від пов'язаних з нею факторів ризику.

Ризик її виникнення зростає, якщо вищевказані лікарські засоби застосовувати одночасно.

Комбінації, які слід враховувати.

Комбіноване застосування лікарських засобів, що впливають на різні фази гемостазу, підвищує ризик виникнення кровотечі. Отже, незалежно від віку хворого слід проводити постійний моніторинг клінічної картини та в разі необхідності виконувати лабораторні аналізи, коли слід призначати профілактичні дози НМГ одночасно з пероральними антикоагулянтами, антагоністами глікопротеїну IIb, / ша, ​​інгібіторами агрегації тромбоцитів (абциксимаба, НПЗЗ,

Ацетилсаліцилова кислота в будь-якій дозі, Клопідрогель, системні глюкокортикостероїди, ептифібатид, ілопрост, тиклопідин, тирофибан) і тромболітичні засобів.

Підшкірна ін'єкція. Чи не змішувати з іншими лікарськими засобами.

Внутрішньовенна (болюсна) ін'єкція (виключно для лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST). Еноксапарин натрію можна безпечно вводити з фізрозчином натрію хлориду (0,9%) або з 5% розчином глюкози.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці. Чи не заморожувати.

Термін придатності - 3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.