Мирцера

Склад:

• діюча речовина: methoxy polyethylene glycol-epoetin beta;
• 1 шприц-тюбик з 0,3 мл розчину для ін'єкцій містить 30, 50, 75, 100, 120, 150, 200, 250 мкг метокси поліетилен гліколь-епоетину бета; 1 шприц-тюбик з 0,6 мл розчину для ін'єкцій містить 360 мкг метокси поліетилен гліколь-епоетину бета;
• допоміжні речовини: L-метіонін; натрію сульфат безводний натрію дигідрофосфат моногідрат, маніт (E 421) полоксамер 188; кислота соляна розведена або розчин натрію гідроксиду (qs до рН 6,2) вода для ін'єкцій.

Форма випуску:

Розчин для ін'єкцій (по 30 мкг / 0,3 мл, 50 мкг / 0,3 мл, 75 мкг / 0,3 мл, 100 мкг / 0,3 мл, 120 мкг / 0,3 мл, 150 мкг / 0, 3 мл, 200 мкг / 0,3 мл, 250 мкг / 0,3 мл, 360 мкг / 0,6 мл у шприц-тюбику, 1 шприц-тюбик разом з голкою для ін'єкцій у картонній упаковці)

Основні фізико-хімічні властивості:

Препарат являє собою прозору рідину від безбарвного до злегка жовтуватого кольору.

Придбати Мирцера можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Природний гормон еритропоетин, первинний фактор росту для еритроїдного розвитку, проводиться нирками та виділяється в судинне русло у відповідь на гіпоксію. У відповідь на гіпоксію еритропоетин взаємодіє з клітинами-попередниками еритропоезу, що призводить до збільшення вироблення еритроцитів.

Мирцера не дозволена для лікування пацієнтів з анемією, індукованої хіміотерапією.

Клінічна ефективність

Результати досліджень корекції анемії у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Мірцера з частотою введення один раз на 2 тижні або один раз на 4 тижні, демонструють, що частота відповіді з боку гемоглобіну у групі застосування препарату Мірцера наприкінці періоду корекції була високою та порівнянною з групами препаратів. порівняння. Середній період відповіді становив 43 дні у групі застосування Мірцеру та 29 днів у групі препарату порівняння, при цьому збільшення гемоглобіну протягом перших 6 тижнів було на рівні 0,2 г/дл/тиждень та 0,3 г/дл/тиждень відповідно.

До цих пір проведено 4 рандомізовані контрольовані дослідження пацієнтів, які перебували на діалізі та отримували дарбепоетин альфа або епоетин на момент включення до дослідження. На час включення до дослідження пацієнтів було рандомізовано на терапію еритропоетинами, які пацієнти отримували раніше, або на перехід на лікування препаратом Мірцера з метою досягнення стабільного рівня гемоглобіну. У період оцінки (29-36 тиждень) середній рівень та медіана рівня гемоглобіну у пацієнтів, які отримували препарат Мірцера, фактично були ідентичними початковому рівню гемоглобіну.

Фармакокінетика

Фармакокінетика метокси поліетилен гліколь-епоетину бета вивчалася у здорових добровольців і у пацієнтів з хронічною хворобою нирок і анемією, включаючи хворих, які отримують і не одержують діаліз.

Після введення пацієнтам з хронічною хворобою нирок, які отримують діаліз, загальний системний кліренс становив 0,494 мл / ч / кг. Після введення період напіввиведення метокси поліетилен гліколь-епоетину бета становив 134 години.

Порівняння концентрації метокси поліетилен гліколь-епоетину бета в сироватці крові, яка визначалася перед і після гемодіалізу в 41 пацієнта з хронічною хворобою нирок, показало, що гемодіаліз не впливає на фармакокінетику препарату Мирцера.

Лікування симптоматичної анемії, пов'язаної з хронічною хворобою нирок (ХХН).

Підвищена чутливість до метокси поліетилен гліколь-епоетин бета або до якої допоміжної речовини. Неконтрольована артеріальна гіпертензія.

Лікування препаратом Мирцера слід проводити під наглядом лікаря, який має досвід в лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю.

Препарат Мирцера можна вводити підшкірно або внутрішньовенно. Мирцера вводиться підшкірно в область живота, плеча або стегна. Зазначені ділянки однаково підходять для підшкірного введення.

У зв'язку з обмеженим досвідом застосування у пацієнтів, які перебувають на діалізі, рекомендується регулярний моніторинг рівня гемоглобіну і суворе дотримання рекомендацій по корекції дози.

При зростанні рівня гемоглобіну більш ніж на 2 г/дл (1,24 ммоль/л) у перший місяць лікування або при зростанні рівня гемоглобіну до 12 г/дл (7,45 ммоль/л) дозу Мірцеру зменшують приблизно на 25 %. Якщо рівень гемоглобіну продовжує зростати, лікування слід перервати до зниження рівня гемоглобіну, після чого відновити введення препарату Мірцера в дозі, яка приблизно на 25% менша від попередньої дози. Після переривання лікування очікується зниження рівня гемоглобіну приблизно на 0,35 г/дл (0,22 ммоль/л) на тиждень. Корекція дози препарату не повинна проводитися частіше, ніж раз на місяць.

припинення лікування

Лікування препаратом Мирцера звичайно тривалий. При необхідності лікування може бути припинено в будь-який час.

пропущена доза

Якщо одна доза Мирцера пропущена, її слід ввести якомога швидше. Введення препарату Мирцера необхідно відновити з частотою, яка використовувалася раніше.

Спеціальні рекомендації щодо дозування

застосування дітям

Не рекомендується лікування препаратом Мирцера дітям у віці до 18 років в зв'язку з відсутністю даних про ефективність і безпеку застосування препарату.

Пацієнти похилого віку

У клінічних дослідженнях вік 24% пацієнтів, які отримували лікування препаратом Мирцера, склав від 65 до 74 років, вік 20% пацієнтів склав 75 років і старше. Пацієнтам похилого віку старше 65 років і старше корекція дози не потрібна.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Корекція початкової дози та режиму дозування Мирцера не потрібно пацієнтам з печінковою недостатністю.

Правила зберігання розчину

Шприц-тюбик готовий до використання. Стерильний шприц-тюбик не містить консервантів і кожен шприц-тюбик можна застосовувати одноразово. Тільки одну дозу слід вводити за допомогою шприц-тюбика. Можна використовувати тільки прозорий, безбарвний або злегка жовтуватий розчин, в якому не міститься видимих частинок.

НЕ струшувати.

Перед застосуванням розчин доводять до кімнатної температури. Для цього слід дістати з холодильника картонну упаковку, яка містить препарат Мирцера. Чи не дістаючи шприц з картонної коробки з метою захисту препарату від світла, залиште шприц на 30 хвилин, щоб температура продукту досягла кімнатної.

Препарат Мирцера має широкий терапевтичний діапазон. При ініціації терапії слід враховувати індивідуальну відповідь на терапію. Передозування може призвести до збільшення фармакодинамічної ефекту, тобто надмірного еритропоезу. У разі надмірного підвищення рівня гемоглобіну слід тимчасово скасувати лікування Мирцера. При наявності клінічних показань може рекомендуватися флеботомія.

База даних з безпеки на основі результатів клінічних досліджень включає 3042 пацієнта з хронічною хворобою нирок, в тому числі тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять пацієнтів, які отримували лікування препаратом Мирцера, і 1103 пацієнта, які отримували лікування іншим засобом, що стимулює еритропоез. При застосуванні препарату Мирцера виникнення побічних реакцій можливо приблизно у 6% пацієнтів. Найчастішою побічною реакцією була артеріальна гіпертензія (часта побічна реакція).

Для опису частоти побічних реакцій використовуються наступні критерії: дуже часто (≥1 / 10); часто (≥1 / 100 і <1/10); рідкісні (≥1 / 1000 і <1/100); поодинокі (≥1 / 10000 та <1/1000); рідкісні (<1/10000); частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних).

Побічні реакції, пов'язані з лікуванням Мирцера пацієнтів з хронічним захворюванням нирок.

З боку крові та лімфатичної системи: частота невідома тромбоцитопенія, істинна еритроцитарна аплазія.

З боку імунної системи: рідко: реакції гіперчутливості, частота невідома: анафілактичні реакції.

Неврологічні розлади: нечасто головний біль рідко: гіпертензивна енцефалопатія.

Судинні розлади: часто: артеріальна гіпертензія, рідко: припливи; частота невідома: тромбоз емболія легеневої артерії.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко: висип, макулопапульозний; частота невідома синдром Стівенса-Джонсона / токсичний епідермальний некроліз.

Пошкодження, отруєння та ускладнення процедур: нечасто тромбоз шунта.

Опис окремих побічних реакцій

Були отримані спонтанні повідомлення про випадки тромбоцитопенії, частота якої невідома. У клінічних дослідженнях застосування було зареєстровано деяке зниження кількості тромбоцитів в межах діапазону норми.

Тромбоцитопенія (кількість тромбоцитів менше 100 × 10 ⁹ / л) спостерігалася у 7% пацієнтів, які отримували лікування препаратом Мирцера, і у 4% пацієнтів, які отримували інші засоби, що стимулюють еритропоез.

Згідно з даними, отриманими в контрольованих клінічних дослідженнях епоетину альфа або дарбепоетин альфа, інсульт був поширеною побічною реакцією.

Як і при застосуванні інших засобів, які стимулюють еритропоез, під час постмаркетингового застосування повідомлялось про випадки тромбозу, в тому числі емболії легеневої артерії, частота невідома.

Були виявлені випадки широкої еритроцитарної аплазії, опосередкованої виробленням нейтралізують антитіл до еритропоетину, частота якої невідома. При встановленні діагнозу істинної еритроцитарної аплазії лікування Мирцера слід припинити, і пацієнтів не слід переводити на лікування іншими рекомбінантного еритропоетину.

Застосування в період вагітності або годування груддю

вагітність

Немає даних щодо застосування препарату Мирцера вагітним.

У дослідженнях на тваринах не було виявлено прямий шкідливий вплив препарату Мирцера на вагітність, розвиток ембріона, плода, пологи та постнатальний розвиток, проте спостерігалося оборотне зниження маси плода, пов'язане із застосуванням класу засобів, що стимулюють еритропоез. Застосовувати препарат Мирцера вагітним необхідно з обережністю.

Годування грудьми

Невідомо, чи виводиться Мирцера в грудне молоко. В одному з досліджень у тварин було показано, що метокси поліетилен гліколь-епоетин бета виводиться в материнське молоко. Рішення про продовження або скасування годування грудьми, або продовження або скасування терапії препаратом Мирцера необхідно приймати, враховуючи користь грудного годування для дитини та користь лікування Мирцера для жінки.

фертильність

У дослідженнях на тваринах не було виявлено ознаки порушення фертильності. Потенційний ризик для людини невідомий.

Діти

Не рекомендується лікування препаратом Мирцера дітям (віком до 18 років) у зв'язку з відсутністю даних про ефективність і безпеку застосування препарату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Препарат не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з машинами та механізмами.

Безпека та ефективність терапії препаратом Мирцера^Ò при інших показаннях для застосування, у тому числі анемії у пацієнтів зі злоякісними пухлинами, не встановлені.

Слід виявляти обережність при підвищенні доз препарату Мирцера^Ò пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю, оскільки високі кумулятивні дози епоетину можуть асоціюватися з підвищеним ризиком летальних випадків, серйозних серцево-судинних і цереброваскулярних ускладнень. Якщо у пацієнта слабка відповідь за рівнем гемоглобіну на лікування епоетинами, слід розглянути наявність альтернативних пояснень (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Додаткова терапія залізом рекомендується всім пацієнтам з рівнем феритину в сироватці крові менше 100 мкг/л або насиченням трансферину залізом менше 20 %. Для забезпечення ефективного еритропоезу рівень заліза необхідно визначати у всіх пацієнтів до і під час лікування.

При відсутності відповіді на лікування препаратом Мирцера^Ò необхідно ініціювати пошук причинних факторів. Дефіцит заліза, фолієвої кислоти і вітаміну В12 знижують ефективність терапії засобами, що стимулюють еритропоез, тому дефіцит вказаних речовин необхідно коригувати. До зниження ефективності терапії засобами, що стимулюють еритропоез, можуть призводити також інтеркурентні інфекції, запальні процеси, травми, прихована втрата крові, гемоліз, тяжка алюмінієва токсичність, наявні захворювання крові, фіброз кісткового мозку. При обстеженні пацієнтів слід визначати також число ретикулоцитів. У разі виключення перерахованих станів і при раптовому зниженні рівня гемоглобіну, асоційованому з ретикулоцитопенією і виявленням антитіл до еритропоетину, необхідно провести дослідження кісткового мозку для виключення діагнозу істинної еритроцитарної аплазії. При підтвердженні діагнозу істинної еритроцитарної аплазії лікування препаратом Мирцера^Ò слід припинити, і пацієнтів не слід переводити на лікування іншими засобами, які стимулюють еритропоез.

За запитом лікаря компанія Рош запропонує тестування або повторне тестування зразків сироватки крові у референтній лабораторії. Ця послуга є безкоштовною у разі підозри або підтвердження істинної еритроцитарної аплазії, опосередкованої антитілами до еритропоетину, або нез’ясованої втрати ефекту під час лікування препаратом Мирцера^Ò (наприклад, спостерігається клінічно як тяжка анемія з низьким числом ретикулоцитів).

Про істинну еритроцитарну аплазію, спричинену антитілами до еритропоетину, повідомлялося на тлі застосування усіма засобами, які стимулюють еритропоез, у тому числі препаратом Мирцера^Ò. Було показано, що антитіла до еритропоетину перехресно реагують з усіма засобами, що стимулюють еритропоез. Пацієнтів, у яких підозрюється наявність чи виявлені антитіла до еритропоетину, не слід переводити на лікування препаратом Мирцера^Ò (див. розділ «Побічні реакції»).

Істинна еритроцитарна аплазія у пацієнтів з вірусним гепатитом С: при парадоксальному зниженні рівня гемоглобіну і розвитку тяжкої анемії, асоційованої з низьким числом ретикулоцитів, необхідно припинити лікування епоетином і обстежити пацієнта на антитіла до еритропоетину. Зафіксовано випадки істинної еритроцитарної аплазії у пацієнтів із гепатитом С, які отримували лікування інтерфероном і рибавірином одночасно з епоетинами. Епоетини не зареєстровані для застосування при анемії, асоційованій з вірусним гепатитом С.

Моніторинг артеріального тиску: як і при застосуванні інших засобів, які стимулюють еритропоез, можливе підвищення рівня артеріального тиску під час лікування препаратом Мирцера^Ò. Рівень артеріального тиску необхідно адекватно контролювати у всіх пацієнтів перед, на початку та під час лікування препаратом Мирцера^Ò. Якщо артеріальний тиск не вдається контролювати медикаментозно чи за допомогою дієти, дозу препарату Мирцера^Ò необхідно зменшити чи припинити лікування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Повідомлялося про тяжкі шкірні побічні реакції, зокрема синдром Стівенса – Джонсона (ССД) та токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), що можуть бути небезпечними для життя або смертельними, у зв’язку з лікуванням епоетином (див. розділ «Побічні реакції»). Більш тяжкі випадки спостерігалися під час застосування епоетинів тривалої дії. Під час призначення препарату слід повідомляти пацієнтам про симптоми таких реакцій, а також слід уважно наглядати за станом пацієнтів щодо розвитку шкірних реакцій. У разі появи ознак, які можуть свідчити про розвиток таких реакцій, слід негайно припинити застосування препарату Мирцера^® та розглянути можливість альтернативного лікування. У разі розвитку тяжкої шкірної реакції, такої як ССД або ТЕН, спричиненої застосуванням препарату Мирцера^®, лікування із застосуванням лікарських засобів, що стимулюють еритропоез, надалі не слід повторно призначати такому пацієнту.

Концентрація гемоглобіну: у пацієнтів з хронічною хворобою нирок концентрація гемоглобіну не повинна перевищувати верхню межу норми цільової концентрації гемоглобіну, рекомендованої у розділі «Спосіб застосування і дози». У клінічних дослідженнях спостерігався підвищений ризик летальних випадків і серйозних серцево-судинних подій, у тому числі тромбозу або цереброваскулярних подій, включаючи інсульт, при застосуванні засобів, які стимулюють еритропоез, з метою досягнення цільового рівня гемоглобіну вище 12 г/дл (7,5 ммоль/л) (див. розділ «Побічні реакції»).

У контрольованих клінічних дослідженнях не було продемонстровано суттєвої користі від застосування епоетинів при зростанні концентрації гемоглобіну, що перевищувала рівень, необхідний для контролю симптомів анемії та уникнення трансфузії крові.

Безпека та ефективність лікування препаратом Мирцера^Ò не встановлені для пацієнтів із гемоглобінопатіями, епілептичними нападами, кровотечами, у тому числі нещодавніми кровотечами в анамнезі, що потребували гемотрансфузій, із кількістю тромбоцитів більше 500 × 10⁹/л. Тому застосовувати препарат Мирцера^Ò у даної категорії пацієнтів необхідно з обережністю.

Вплив на пухлинний ріст: Мирцера^Ò, подібно до інших засобів, що стимулюють еритропоез, є фактором росту, який в основному стимулює продукцію еритроцитів. Рецептори до еритропоетину можуть бути експресовані на поверхні різних пухлинних клітин. Вважається, що засоби, що стимулюють еритропоез, як і інші фактори росту, можуть стимулювати ріст будь-якого типу злоякісних пухлин. У двох контрольованих клінічних дослідженнях, в яких епоетини призначалися пацієнтам із різними пухлинами, включаючи рак голови і шиї, рак молочної залози, спостерігалося збільшення летальних випадків, причини якої незрозумілі.

Помилкове застосування препарату Мирцера^Ò здоровими людьми може призвести до надлишкового зростання рівня гемоглобіну, що може асоціюватися із серцево-судинними ускладненнями, небезпечними для життя.

З метою покращення відстежування застосування засобів, які стимулюють еритропоез, торговельну назву цих засобів необхідно чітко вказувати у медичній документації пацієнта.

Препарат містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) в 1 мл, тобто препарат вважається таким, що не містить натрію.

Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності: надходження препарату в навколишнє середовище необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану «систему збору відходів» за наявності такої.

Дослідження взаємодії препарату Мирцера не проводилися. Немає даних, Мирцера впливає на метаболізм інших лікарських засобів.

Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі від 2 до 8 °C в захищеному від світла місці. Чи не заморожувати.

Шприц-тюбик можна дістати з холодильника і зберігати одноразово при кімнатній температурі (не вище 30 °C). Препарат слід використовувати протягом цього періоду, який не повинен перевищувати 1 місяць.

Термін придатності - 3 роки.