Ризик мієлосупресії
Повідомляли про виникнення мієлосупресії у пацієнтів (зокрема анемію, лейкопенію, панцитопенію та тромбоцитопенію) під час застосування лінезоліду У таких випадках після припинення його застосування порушені гематологічні показники поверталися до рівня, який спостерігався до початку лікування Імовірно, що ризик розвитку цих ефектів пов’язаний з тривалістю лікування У пацієнтів літнього віку застосування лінезоліду може супроводжуватися більш високим ризиком виникнення патологічних змін крові порівняно з молодшими пацієнтами У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (незалежно від того, чи проходять вони процедури діалізу) можливе підвищення частоти розвитку тромбоцитопенії
Таким чином, під час застосування лікарського засобу необхідний ретельний моніторинг формули крові таким пацієнтам пацієнти з уже існуючою анемією, гранулоцитопенією або тромбоцитопенією; пацієнти, які отримують супутні препарати, здатні знижувати рівні гемоглобіну, зменшувати кількість формених елементів крові або негативно впливати на кількість чи функціональну активність тромбоцитів; пацієнти з тяжкою формою ниркової недостатності; пацієнти, курс лікування яких триває більш ніж 10–14 днів Лікарський засіб бажано застосовувати таким пацієнтам лише у поєднанні з ретельним контролем рівня гемоглобіну, загального аналізу крові та, у разі можливості, кількості тромбоцитів
Якщо застосування лікарського засобу розвивається значна мієлосупресія, лікування необхідно зупинити Винятком є випадки, коли продовження лікування визнане абсолютно необхідним У таких ситуаціях необхідно проводити ретельний моніторинг показників загального аналізу крові та впроваджувати відповідні стратегії лікування
Крім того, під час застосування лікарського засобу рекомендується щотижня проводити моніторинг показників загального аналізу крові (включаючи визначення рівнів гемоглобіну, кількості тромбоцитів, загальної кількості лейкоцитів та розгорнутої лейкоцитарної формули) у пацієнтів, які проходять лікування лінезолідом, незалежно від початкових показників аналізу крові
У дослідженнях із застосуванням незареєстрованого лінезоліду по гуманітарній програмі (compassionate use) у групі пацієнтів, які отримували лінезолід протягом більше 28 днів (максимальна рекомендована тривалість лікування), спостерігали підвищення частоти виникнення тяжкої анемії Такі пацієнти частіше потребували переливання крові Про випадки анемії з потребою у переливанні крові також повідомляли у післяреєстраційному періоді Така анемія частіше виникала у пацієнтів, які отримували лінезолід протягом більше 28 днів
Повідомляли про випадки сидеробластної анемії у післяреєстраційному періоді Серед випадків, для яких був відомий час виникнення анемії, більшість пацієнтів отримувала лінезолід протягом більше 28 днів Після припинення застосування лінезоліду більшість пацієнтів повністю або частково одужували внаслідок проведення лікування анемії або навіть без лікування
Дисбаланс показників летальності у клінічному дослідженні з участю пацієнтів з інфекціями кровотоку, пов’язаними з використанням катетерів та спричиненими грампозитивними збудниками
У ході відкритого дослідження з участю пацієнтів із серйозними внутрішньосудинними інфекціями, спричиненими використанням катетерів, спостерігали зростання летальності у групі пацієнтів, яким застосовували лінезолід, порівняно з групами лікування ванкоміцином/диклоксациліном/оксациліном (78 з 363 (21,5 %) проти 58 з 363 (16,0 %)) Основним фактором впливу на показник летальності була наявність грампозитивної інфекції на початкому рівні
Показники летальності у пацієнтів з інфекціями, спричиненими винятково грампозитивними організмами, були схожі (переважне співвідношення 0,96), але у групі лікування лінезолідом частота летальних випадків була значно вищою (p=0,0162) у пацієнтів з будь-яким додатковим збудником або відсутністю збудників на початковому рівні (переважне співвідношення 2,48) Найбільший дисбаланс спостерігався під час лікування та протягом 7 днів з моменту відміни лінезоліду Більшість пацієнтів у групі лікування лінезолідом, набули грамнегативні інфекції протягом дослідження та померли від інфекцій, спричинених грамнегативними збудниками, та від полімікробних інфекцій Таким чином, при ускладнених інфекціях шкіри та м’яких тканин у пацієнтів зі встановленою або підозрюваною супутньою інфекцією, спричиненою грамнегативними збудниками, лікарський засіб слід застосовувати лише у разі відсутності інших варіантів лікування (див розділ «Показання») За таких обставин необхідно розпочинати паралельне лікування грамнегативної інфекції
Ризик діареї та коліту, пов’язаних із застосуванням антибіотиків
При застосуванні майже усіх антибіотиків, включаючи лінезолід, повідомляли про виникнення діареї та коліту, пов’язаних із застосуванням антибіотиків, включаючи псевдомембранозний коліт, та пов’язану з Clostridium difficile діарею (CDAD), тяжкість проявів яких може варіювати від помірної діареї до коліту з летальним наслідком Таким чином, важливо враховувати можливість цього діагнозу у пацієнтів, у яких під час або після застосування лінезоліду розвивається діарея У разі наявності підозри на діарею чи коліт, що пов’язані з застосуванням антибіотиків, або підтвердження цього діагнозу необхідно припинити поточне лікування антибактеріальними препаратами (включаючи лінезолід) та негайно розпочати відповідні терапевтичні заходи У таких ситуаціях протипоказане застосування препаратів, які пригнічують перистальтику
Ризик лактоацидозу
Повідомляли про розвиток лактоацидозу при застосуванні лінезоліду Пацієнти, у яких під час застосування лікарського засобу виникають симптоми та прояви метаболічного ацидозу, включаючи рецидивуючу нудоту або блювання, біль у животі, низький рівень бікарбонатів або гіпервентиляцію, повинні негайно звернутися за медичною допомогою У разі розвитку молочнокислого ацидозу необхідно зважити користь подальшого лікування лінезолідом та потенційні ризики
Ризик дисфункції мітохондрій
Лінезолід пригнічує мітохондріальний синтез білків У результаті цього пригнічення можуть розвиватися такі побічні реакції як лактоацидоз, анемія та нейропатія (периферична та зорового нерва) Ці явища більш поширені при застосуванні лінезоліду протягом більш ніж 28 днів
Потенційні взаємодії, що спричиняють підвищення артеріального тиску
За винятком випадків, коли можливе спостереження за пацієнтами стосовно можливого підвищення артеріального тиску, лікарський засіб не слід застосовувати пацієнтам із неконтрольованою артеріальною гіпертензією, феохромоцитомою, тиреотоксикозом та/або супутнім прийомом таких типів лікарських засобів як прямої та непрямої дії симпатоміметики (наприклад псевдоефедрин), вазопресори (наприклад епінефрин, норепінефрин), дофамінергічні засоби (наприклад дофамін, добутамін)
Ризик серотонінового синдрому
Надходили спонтанні повідомлення про розвиток серотонінового синдрому, пов’язаного з одночасним застосуванням лінезоліду та серотонінергічних препаратів, включаючи антидепресанти (такі як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)) Тому одночасне застосування лінезоліду та серотонінергічних препаратів протипоказане (див «Протипоказання»), за винятком випадків, коли застосування як лінезоліду, так і одночасне з ним застосування серотонінергічних препаратів має вирішальне значення У таких випадках пацієнт повинен знаходитись під пильним спостереженням з метою виявлення симптомів серотонінового синдрому, таких як порушення когнітивної функції, гіперпірексія, гіперрефлексія та порушення координації рухів У разі виникнення таких симптомів лікар повинен розглянути можливість відміни того чи іншого препарату Після відміни серотонінергічного препарату можливе виникнення симптоматики відміни
Ризик периферичної нейропатії та нейропатії зорового нерва
Повідомляли про розвиток периферичної нейропатії, а також нейропатії зорового нерва, та неврит зорового нерва, які іноді прогресували до втрати зору, під час застосування лінезоліду Такі повідомлення у першу чергу стосувалися пацієнтів, які отримували лікування протягом більше 28 днів (максимальна рекомендована тривалість лікування)
У разі застосування лікарського засобу пацієнтам необхідно рекомендувати повідомляти про виникнення симптомів порушення зору, такі як зміни гостроти зору, зміни кольорового сприйняття, нечіткість зору або випадання частини поля зору У подібних випадках рекомендовано терміново провести огляд з направленням до офтальмолога, якщо необхідно Якщо пацієнт приймає лінезолід протягом більше рекомендованих 28 днів, необхідно регулярно перевіряти зір
У разі розвитку периферичної нейропатії або нейропатії зорового нерва необхідно зважити користь подальшого лікування лінезолідом та потенційні ризики
Можливе підвищення ризику розвитку нейропатій при застосуванні лінезоліду пацієнтам, які отримують або нещодавно отримували терапію антибактеріальними препаратами для лікування туберкульозу
Ризик судом
Повідомляли про випадки судом у пацієнтів, які отримували лінезолід У більшості випадків повідомляли про такий фактор ризику як судоми в анамнезі Пацієнтам необхідно повідомляти лікарів, якщо у них раніше виникали судоми
Одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази
Лінезолід є неселективним інгібітором моноаміноксидази (МАО) зворотної дії Проте в дозах, які застосовують для антибактеріальної терапії, він не проявляє антидепресивний ефект У дослідженнях взаємодії лікарських препаратів та дослідженнях безпеки застосування лінезоліду було отримано дуже обмежену кількість даних про застосування лінезоліду для лікування основного захворювання та/або одночасного лікування препаратами, які можуть нести певні ризики, внаслідок пригнічення МАО Тому застосування лінезоліду за таких обставин не рекомендоване, якщо неможливо проводити пильне спостереження та моніторинг стану пацієнта (див розділи «Протипоказання» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)
Застосування у поєднанні з насиченими тираміном продуктами
Під час застосування лікарського засобу пацієнтам слід рекомендувати уникати споживання великої кількості продуктів, збагачених тираміном (див розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)
Ризик гіпоглікемії
Повідомлення, отримані у післяреєстраційний період, свідчать про випадки симптоматичної гіпоглікемії при застосуванні лінезоліду, неселективного інгібітору МАО зворотної дії, у пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають інсулін або пероральні гіпоглікемічні препарати Застосування деяких інгібіторів МАО пов’язане з гіпоглікемічними епізодами у хворих на цукровий діабет, які отримують інсулін або гіпоглікемічні засоби Хоча причинного зв’язку між лінезолідом і гіпоглікемією не встановлено, пацієнтів з цукровим діабетом слід попереджати про потенційну гіпоглікемічну реакцію під час застосування лікарського засобу
У разі виникнення гіпоглікемії може бути потрібне зменшення дози інсуліну або перорального гіпоглікемічного засобу або припинення застосування перорального гіпоглікемічного засобу, інсуліну чи лінезоліду
Ризик суперінфекції
Вплив лінезоліду на нормальну мікрофлору не вивчали під час клінічних випробувань
Застосування антибіотиків іноді може призводити до надмірного росту нечутливих організмів Наприклад, приблизно у 3 % пацієнтів, які отримували лінезолід у рекомендованих дозах, протягом клінічних досліджень спостерігали виникнення кандидозу, пов’язаного із його застосуванням У разі виникнення суперінфекцій під час застосування лікарського засобу слід вживати відповідних заходів
Застосування в особливих групах пацієнтів
Застосовувати лікарський засіб пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю слід з обережністю та лише у ситуаціях, коли очікувана користь є більшою за теоретичний ризик (див розділ «Спосіб застосування та дози»)
Застосовувати лікарський засіб пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю рекомендується лише у ситуаціях, коли очікувана користь є більшою за теоретичний ризик (див розділ «Спосіб застосування та дози»)
Немає необхідності в корекції дози лікарського засобу залежно від статі пацієнта
Ризик порушення фертильної функції
Лінезолід знижував фертильність та спричиняв відхилення морфологічних показників якості сперми у здорових дорослих самців щурів при рівнях експозиції, приблизно таких, що очікуються у людей Ці зміни мали оборотний характер Можливий вплив лінезоліду на репродуктивну функцію чоловіків невідомий
Клінічні випробування
Безпека та ефективність лінезоліду при застосуванні його протягом більше 28 днів не встановлені
У контрольованих клінічних випробуваннях не брали участь пацієнти з пролежнями або ішемічними ураженнями, тяжкими опіками чи гангреною Відповідно, досвід застосування лінезоліду для лікування таких станів обмежений
Застереженя пов’язані з допоміжними речовинами
Лікарський засіб містить 15,072 г глюкози моногідрату на дозу (300 мл), тому його слід з обережністю застосовують хворим на цукровий діабет
Лікарський засіб містить 114 мг/дозу натрію Слід бути обережним при його застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту