Кселода

1 таблетка препарату Кселода 150 містить:

• Капецитабіну - 150 мг;
• Додаткові компоненти: лактоза безводна, натрію кроскармелоза, гіпромелоза, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат; плівкова оболонка: для таблеток по 150 мг – Opadry рожевий 03А14309 (гіпромелоза, тальк, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172)); для таблеток по 500 мг – Opadry рожевий 03А14380 (гіпромелоза, тальк, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172)).

1 таблетка препарату Кселода 500 містить:

• Капецитабіну - 500 мг;
• Додаткові компоненти, включаючи лактозимоногідрат.

Таблетки, вкриті оболонкою, Кселода по 60 або 120 штук в упаковці.

Фармакодинаміка.

Капецитабін – речовина, що є нецитотоксичною похідною фторпіримідину карбамату, пероральним попередником цитотоксичної сполуки 5-фторурацилу (5-ФУ). Капецитабін активується в декілька ферментних етапів. Фінальне перетворення до 5-ФУ відбувається під дією тимідинфосфорилази у тканині пухлини, а також у здорових тканинах організму, проте, як правило, на низькому рівні. На моделях ракових ксенотрансплантатів людини капецитабін продемонстрував синергічний ефект у комбінації з доцетакселом, що може бути пов’язано з підвищенням активності тимідинфосфорилази доцетакселом.

Докази свідчать, що метаболізм 5-ФУ анаболічним шляхом блокує реакцію метилювання дезоксіуридилової кислоти до тимідилової кислоти, таким чином перешкоджаючи синтезу дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Вбудовування 5-ФУ також пригнічує синтез РНК та протеїнів. Оскільки ДНК та РНК необхідні для ділення та росту клітин, 5-ФУ може спричиняти дефіцит тимідину, що сприяє незбалансованому росту та загибелі клітин. Впливи на ДНК та РНК більш виражені у клітинах з більш інтенсивною проліферацією і з вищим рівнем метаболізму 5-ФУ.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика капецитабіну була визначена в діапазоні доз 502–3514 мг/м2/добу. Параметри капецитабіну, 5'-дезокси-5-фторцитидину (5'-ДФЦТ) та 5'-дезокси-5-фторуридину (5'-ДФУР) на день 1 і 14 були подібними. На день 14 показник AUC 5-ФУ був на 30–35 % вищим. Зниження дози капецитабіну призводило до зниження експозиції 5-ФУ більше ніж пропорційно дозі внаслідок нелінійної фармакокінетики активного метаболіту.

Всмоктування

Після перорального прийому капецитабін швидко та повністю всмоктується, після чого проходить його біотрансформація в метаболіти 5'-дезокси-5-фторцитидин (5'-ДФЦТ) і 5'‑ДФУР. Прийом їжі може знизити швидкість всмоктування капецитабіну, проте не має значного впливу на величину площі під кривою «концентрація–час» (AUC) 5'-ДФУР і наступного метаболіту 5-ФУ. При призначенні препарату у дозі 1250 мг/м2 після прийому їжі на 14-й день максимальні концентрації (Сmах) капецитабіну, 5'-ДФЦР, 5'-ДФУР, 5-ФУ і ФБАЛ становили відповідно 4,67, 3,05, 12,1, 0,95 і 5,46 мкг/мл. Максимальний період досягнення концентрації (Тmах) дорівнює 1,50, 2,00, 2,00, 2,00 і 3,34 год, a AUC – 7,75, 7,24, 24,6, 2,03 і 36,3 мкг × год/мл відповідно.

Розподіл

Дослідження плазми людини in vitro продемонстрували, що для капецитабіну, 5'-ДФЦТ, 5'-ДФУР і 5-ФУ зв’язок з білками (головним чином з альбуміном) становить відповідно 54 %, 10 %, 62 % і 10 %.

Метаболізм

Метаболізується у печінці під дією карбоксилестерази до метаболіту 5'-ДФЦТ, який потім трансформується в 5'-ДФУР під дією цитидиндезамінази, що знаходиться в основному у печінці та пухлинних тканинах. Подальша каталітична активація 5'-ДФУР відбувається за рахунок тимідинфосфорилази. Ферменти, залучені у каталітичну активацію, знаходяться як у пухлинних тканинах, так і в нормальних тканинах, але зазвичай на нижчому рівні. Подальша ферментна біотрасформація капецитабіну до 5-ФУ призводить до вищих концентрацій у пухлинних тканинах. У випадку колоректальних пухлин значна частина 5-ФУ локалізується в стромальних клітинах пухлини. Після перорального застосування капецитабіну пацієнтами з колоректальним раком відношення концентрації 5-ФУ у колоректальних пухлинах до концентрації у прилеглих тканинах становила 3,2 (діапазон від 0,9 до 8,0). Відношення концентрації 5-ФУ у пухлині до концентрації у плазмі крові становило 21,4 (діапазон від 3,9 до 59,9, N=8), тоді як відношення концентрації у здорових тканинах до концентрації у плазмі крові становило 8,9 (діапазон від 3,0 до 25,8, N=8). При вимірюванні активність тимідинфосфорилази була у 4 рази вища у первинній колоректальній пухлині порівняно з прилеглими нормальними тканинами. За даними імуногістохімічних досліджень більша частина тимідинфосфорилази локалізується у стромальних клітинах пухлини.

Потім 5-ФУ катаболізується дигідропіримідиндегідрогеназою (ДПД) з утворенням менш токсичного дигідро-5-фторурацилу (ФУН2). Дигідропіримідиназа розщеплює піримідинове кільце з утворенням 5-фторуреїдопропіонової кислоти (ФУПК). Кінцевою реакцією є розщеплення β-уреїдопропіоназою ФУПК до α-фтор-β-аланіну (ФБАЛ), що виявляється в сечі. Активність дигідропіримідиндегідрогенази обмежує швидкість реакції. Дефіцит ДПД може призвести до зростання токсичності капецитабіну.

Виведення

Період напіввиведення (Т1/2) капецитабіну, 5'-ДФЦР, 5'-ДФУР, 5-ФУ і ФБАЛ становить відповідно 0,85, 1,11, 0,66, 0,76 і 3,23 години. Капецитабін та метаболіти капецитабіну в основному виводяться із сечею. Екскреція із сечею – 95,5 %, з калом – 2,6 %. Основним метаболітом у сечі є ФБАЛ, який становить 57 % від прийнятої дози. Приблизно 3 % прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому стані.

Комбінована терапія

У дослідженнях фази І не було виявлено впливу препарату Кселода® на фармакокінетику доцетакселу та паклітакселу (Cmax та AUC) та впливу доцетакселу та паклітакселу на фармакокінетику препарату Кселода® та 5'-ДФУР.

Фармакокінетика в особливих клінічних групах

Популяційний фармакокінетичний аналіз був виконаний після лікування капецитабіном у дозі 1250 мг/м2 двічі на добу 505 пацієнтів з колоректальним раком. Стать, наявність чи відсутність метастазів у печінку до початку лікування, індекс загального стану пацієнта за Карновськи, концентрація загального білірубіну, сироваткового альбуміну, активність АЛТ і ACT не мали достовірного впливу на фармакокінетику 5'-ДФУР, 5-ФУ і ФБАЛ.

Хворі з метастатичним ураженням печінки. Згідно з даними фармакокінетичних досліджень у хворих із легким і помірним ступенем порушення функції печінки, обумовленим метастазами, біодоступність капецитабіну та експозиція 5-ФУ можуть підвищуватися порівняно з такою у пацієнтів без порушень функції печінки. Дані з фармакокінетики щодо хворих з тяжким порушенням функції печінки відсутні.

Хворі з порушенням функції нирок. При різному ступені (від легкого до тяжкого) ниркової недостатності в онкохворих фармакокінетика незміненого препарату і 5-ФУ не залежить від кліренсу креатиніну (КК). КК впливає на величину AUC 5'-ДФУР (збільшення AUC на 35 % при зниженні КК на 50 %) і ФБАЛ (збільшення AUC на 114 % при зниженні КК на 50 %). ФБАЛ – метаболіт, що не має антипроліферативної активності.

Літній вік. За даними популяційного фармакокінетичного аналізу, що включав пацієнтів широкого вікового діапазону (27–86 років), з яких 234 пацієнти (46 %) були віком від 65 років, вік не впливає на фармакокінетику 5’-ДФУР і 5-ФУ. AUC ФБАЛ збільшується з віком (збільшення віку на 20 % супроводжувалося збільшенням AUC ФБАЛ на 15 %), що, імовірно, зумовлено зміною функції нирок.

Етнічні фактори. Після перорального застосування 825 мг/м2 капецитабіну двічі на добу протягом 14 днів у пацієнтів японської національності (N=18) Cmax капецитабіну була нижчою на 36 %, а AUC – на 24 % порівняно з такою у пацієнтів європеоїдної раси (N=22). А також для ФБАЛ, пацієнти японської національності мали Cmax капецитабіну, нижчу на 25 %, і AUC, нижчу на 34 %, у порівняння із пацієнтами європеоїдної раси. Клінічна значимість цієї різниці невідома. Не спостерігається суттєвої різниці в експозиції інших метаболітів (5'-ДФЦТ, 5’-ДФУР і 5-ФУ).

Препарат Кселода застосовують для терапії пацієнтів з метастатичним або місцево поширеним раком молочної залози (в комплексі з доцетакселом після неефективної курсу хіміотерапії, що включає лікарські засоби антрациклінового ряду).

Кселода призначають пацієнтам з місцево поширеним і метастатичний рак молочної залози після неефективного курсу хіміотерапії, який включав антрациклінові препарати та таксани, а також при наявності у пацієнта протипоказань до антрациклінів.

Кселода застосовується в ад'ювантної терапії раку ободової кишки.

Кселода є препаратом першого ряду в лікуванні колоректального раку з метастазами та поширеного раку шлунка і стравоходу в комбінації з препаратами на основі платини.

Тяжкі, у тому числі неочікувані, реакції на лікування фторпіримідином в анамнезі. Гіперчутливість до капецитабіну або до будь-якого компонента препарату, або до фторурацилу. Відомий повний дефіцит дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД).

Препарат Кселода протипоказаний пацієнтам з непереносимістю капецитабіну і додаткових компонентів таблеток, а також фторпіримідину і фторурацилу в анамнезі.

Кселода не призначають пацієнтам з вираженою нирковою недостатністю.

Препарат Кселода не рекомендується призначати пацієнтам, які отримують Соривудин або його структурні аналоги.

Даних про застосування препарату у пацієнтів молодше 18 років немає.

Кселода слід з особливою обережністю застосовувати у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, помірною нирковою недостатністю, а також пацієнтів літнього віку.

Кселода не призначають одночасно з соривудином, в зв'язку з ризиком підвищення токсичності капецитабіну при пригніченні соривудином дигідропіримідиндегідрогенази.

Кселода потенціює ефекти непрямих антикоагулянтів при одночасному застосуванні. При необхідності одночасного прийому даних препаратів слід контролювати згортання крові та коригувати дозу антикоагулянтів.

Слід з обережністю призначати препарат Кселода сочетано з лікарськими засобами, метаболізм яких відбувається за участю системи цитохрому Р450.

Кселода при одночасному застосуванні підвищує плазмові концентрації фенітоїну.

Антацидні магній- і алюминийсодержащие кошти кілька підвищують плазмові концентрації капецитабіну і 5-ДФЦР. На інші метаболіти антацидні засоби не впливають.

Фенітоїн. При одночасному застосуванні препарату Кселода та фенітоїну повідомлялося про окремі випадки підвищення концентрації фенітоїну у плазмі крові, що супроводжувалися виникненням симптомів інтоксикації фенітоїном. У хворих, які приймають капецитабін одночасно з фенітоїном, рекомендується регулярно контролювати концентрацію фенітоїну у плазмі.

Фолінова кислота/фолієва кислота. Фолінова кислота суттєво не впливає на фармакокінетику капецитабіну та його метаболітів. Однак фолінова кислота впливає на фармакодинаміку препарату Кселода®, що може призвести до збільшення токсичності капецитабіну: максимальна переносима доза препарату Кселода® в режимі монотерапії при переривчастій схемі дозування становить 3000 мг/м2 на добу, а при комбінованому застосуванні з фоліновою кислотою (30 мг перорально двічі на день) – лише 2000 мг/м2 на добу. Підвищена токсичність можлива при переході з 5-FU/LV на схему лікування капецитабіном. Це також може спостерігатися при застосуванні фолієвої кислоти з метою усунення дефіциту фолієвої кислоти через схожість між фоліновою та фолієвою кислотами.

У всіх клінічних дослідженнях пацієнти проінструктували про прийом препарату Кселода протягом 30 хв після їди. Оскільки дані щодо безпеки та ефективності базуються на застосуванні препарату Кселода з їжею, рекомендується приймати препарат Кселода з їжею. Прийом препарату Кселода з їжею призводить до уповільнення швидкості всмоктування капецитабіну.

Долонно-підошовний синдром

Долонно-підошовний синдром також відомий як долонно-підошовні шкірні реакції або долонно-підошовна еритродизестезія, або периферична еритема, спричинена хіміотерапією. Долонно-підошовний синдром І ступеня не порушує щоденної активності хворого і проявляється онімінням, парестезіями, дизестезіями, поколюванням, безболісним набряком або почервонінням долонь і/або підошов і/або дискомфортом.

Долонно-підошовний синдром ІІ ступеня проявляється болісним почервонінням і набряками кисті рук і/або підошов; викликаний цими проявами дискомфорт порушує щоденну активність хворого.

Долонно-підошовний синдром ІІІ ступеня визначається як волога десквамація, утворення виразок, поява пухирів і гострий біль долонь і/або підошов, і/або тяжкий дискомфорт, що не дає можливості пацієнтам працювати або займатися повсякденною діяльністю. Персистуючий або тяжкий долонно-підошовний синдром (ступеня ІІ або вище) може зрештою призвести до втрати відбитків пальців, що може вплинути на ідентифікацію пацієнта. У разі появи долонно-підошовного синдрому ІІ або ІІІ ступеня прийом капецитабіну слід припинити до зникнення симптомів або їх зменшення до І ступеня; при наступній появі синдрому ІІІ ступеня дозу капецитабіну потрібно зменшити. Хворим, які одночасно отримують препарат Кселода® і цисплатин, застосування вітаміну B6 (піридоксин) не рекомендується з метою симптоматичного чи вторинного профілактичного лікування долонно-підошовного синдрому, оскільки опубліковані дані свідчать, що це може призвести до зниження ефективності цисплатину. Деякі дані свідчать про те, що декспантенол ефективний для профілактики долонно-підошовного синдрому у пацієнтів, які отримували препарат Кселода.

Захворювання центральної чи периферичної нервової системи.

При призначенні препарату Кселода® пацієнтам із захворюванням центральної чи периферичної нервової системи, наприклад з метастазами в головний мозок чи невропатією, необхідно виявити обережність.

Цукровий діабет або порушення рівня електролітів.

При призначенні препарату Кселода® пацієнтам із цукровим діабетом або порушенням рівня електролітів необхідно виявити обережність, оскільки застосування капецитабіну може призводити до погіршення їх перебігу.

Порушення функції печінки.

У зв’язку з відсутністю даних з безпеки та ефективності застосування хворим з порушенням функції печінки застосування препарату Кселода® необхідно ретельно моніторувати у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості, незалежно від наявності чи відсутності метастазів у печінку. Якщо в результаті лікування капецитабіном спостерігається гіпербілірубінемія, що перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази, або підвищується активність печінкових амінотрансфераз (АЛТ, ACT) більше ніж у 2,5 раза порівняно з верхньою межею норми, застосування капецитабіну слід призупинити. Застосування капецитабіну як монотерапію можна відновити при зниженні рівня білірубіну і активності печінкових трансаміназ нижче за вказані межі.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Ліки Кселода є потенційно тератогенними. Не рекомендується використання препарату Кселода в період вагітності. Жінкам репродуктивного віку слід рекомендувати надійні методи контрацепції на період прийому препарату Кселода.

Не слід годувати груддю під час терапії препаратом.

Спосіб застосування таблеток Кселода пероральний. Необхідно приймати таблетку не пізніше, ніж через 30 хвилин після прийому їжі. Тривалість терапії та схему прийому препарату Кселода визначає лікар.

У монотерапії, як правило, призначають прийом добової дози капецитабіну з розрахунку 2500 мг / квадратний метр поверхні тіла. Препарат слід приймати у вигляді циклів, що тривають 3 тижні: щоденний прийом добової дози протягом 2 тижнів, 7 днів перерви. Добову дозу рекомендується ділити на 2 прийоми з рівними інтервалами.

У комбінованій терапії з доцетакселом, як правило, призначають прийом капецитабіну в дозі 1 250 мг / квадратний метр поверхні тіла двічі на добу. В такому дозуванні препарат Кселода приймають протягом 2 тижнів, після чого роблять 7 днів перерви в поєднанні з доцетакселом (в дозі 75 мг / квадратний метр поверхні тіла 1 раз в 3 тижні). Премедикацію проводять відповідно до інструкції до доцетакселу.

Якщо в процесі лікування xeloda виявляються ознаки токсичності важкої форми або захворювання прогресує, слід припинити прийом препарату Кселода.

Розрахунок дози капецитабіну по площі тіла:

Загальні рекомендації

Явища токсичності при лікуванні препаратом Кселода® можна усунути симптоматичною терапією і/або зміною дози препарату Кселода® (доза препарату має зменшитися). Якщо дозу довелося зменшити, надалі її не збільшують.

При явищах токсичності, які, на думку лікаря, малоймовірно можуть бути серйозними чи загрожувати життю, наприклад, алопеція, зміна смакових відчуттів, зміни нігтів, застосування препарату можна продовжувати в тій самій дозі, не перериваючи лікування та не зменшуючи дозу препарату.

Пацієнтів, які отримують лікування препаратом Кселода®, необхідно попередити, що лікування потрібно припинити у разі розвитку помірних або тяжких токсичних реакцій. Якщо через токсичні явища було пропущено кілька прийомів капецитабіну, то пропущені дози не потрібно застосовувати додатково.

Корекція дози препарату Кселода в ході терапії:

Токсичні ефекти препарату можна усунути, призначаючи симптоматичну терапію або коригуючи дозу активної речовини.

При токсичності першого ступеня тяжкості дозу не коригують. При токсичності другого і третього ступеня тяжкості прийом препарату Кселода припиняють і після зникнення токсичних ефектів терапію продовжують у тій же дозі або знижуючи дозу капецитабіну.

При токсичності четвертого ступеня тяжкості прийом препарату Кселода припиняють до зменшення симптоматики та відновлюють лікування, знижуючи дозу капецитабіну в 2 рази.

Оцінку ступеня тяжкості токсичності проводить лікар. Корекцію дози слід проводити під контролем лікаря-онколога.

Корекція доз препарату Кселода при комбінованої терапії з доцетакселом:

Корекцію дози обох препаратів необхідно проводити за загальними принципами, виключаючи індивідуальні випадки. При алопеції, зміні нігтів і порушення смакових відчуттів коригувати дозу не обов'язково.

На початку кожного циклу лікування необхідно враховувати можливість одночасного прийому обох препаратів, якщо необхідно відстрочити введення одного з них, другий також відкладають до того моменту, коли буде можливість використовувати та капецитабин і доцетаксел. Якщо доцетаксел потрібно відмінити - продовжують монотерапию капецитабіном у відповідних дозах.

Гематологічна токсичність:

Прийом капецитабіну можна продовжувати при розвитку нейтропенії (включаючи 3 ступінь тяжкості). Однак така ситуація вимагає ретельного контролю стану пацієнта і при розвитку інших типів токсичності вище 2 ступеня тяжкості капецитабин скасовують (можливо, з подальшим відновленням курсу терапії). При нейтропенії 4 ступеня важкості лікування переривають до відновлення рівня нейтрофілів вище 1,5x109 / л. У пацієнтів з нейтропенією може виникнути потреба в регулюванні дози доцетакселу.

У пацієнтів з кількістю нейтрофілів менше 1,5x109 / л або тромбоцитів менше 100x109 / л комбінована терапія доцетакселом і капецитабіном проводиться.

При важких реакціях гіперчутливості терапію припиняють і призначають відповідну терапію. Не слід в подальшому лікуванні використовувати препарат, який викликав розвиток важких алергічних реакцій.

При периферична нейропатія дозу доцетакселу знижують (при 2 ступеня тяжкості до 55 мг / квадратний метр поверхні тіла) або скасовують (при 3 ступеня токсичності). Дозу капецитабіну коригують відповідно тяжкості токсичності.

При розвитку плеврального або перикардіальної випоту або асциту доцетаксел скасовують, допускається продовження застосування капецитабіну без корекції дози.

Гепатотоксичность:

Дозу доцетакселу коректують при підвищенні рівня АЛТ, АСТ і лужної фосфатази. Після відновлення показників печінкових проб дозу доцетакселу можна знову збільшити до початкової.

При розвитку дегідратації капецитабин скасовують і проводять регідратацію. До закінчення регідратації продовжувати терапію препаратом Кселода не рекомендується.

При корекції дози необхідно пам'ятати про те, що добову дозу ділять на 2 рівні прийоми, разова доза підбирається за допомогою таблеток, що містять 150 або 500 мг активної речовини.

Зміна дози у разі виникнення явищ токсичності при застосуванні капецитабіну протягом 3-тижневого циклу у комбінації з іншими лікарськими засобами

Зміну дози при виникненні явищ токсичності при застосуванні препарату Кселода® протягом 3-тижневого циклу у комбінації з іншими лікарськими засобами необхідно проводити відповідно до таблиці 3 для капецитабіну та відповідно до інструкцій для медичного застосування інших лікарських засобів.

На початку курсу лікування при необхідності відстрочення терапії препаратом Кселода® чи іншим лікарським засобом слід відстрочити також призначення інших препаратів до періоду можливості призначення всіх компонентів схеми.

При виникненні токсичних явищ під час лікування, які, на думку лікаря, не пов’язані із застосуванням капецитабіну, терапію препаратом Кселода® необхідно продовжувати та провести корекцію дози інших лікарських засобів-компонентів схеми відповідно до інструкцій для медичного застосування.

У разі необхідності відміни інших лікарських засобів-компонентів схеми лікування препаратом Кселода® можна продовжити при досягненні необхідних умов для повторного призначення препарату Кселода®.

Вказана рекомендація стосуються всіх показань для застосування та всіх груп пацієнтів.

Корекція дози у пацієнтів з порушеннями функцій печінки, які обумовлені метастазами:

При легкого та помірного ступеня тяжкості порушень функцій печінки початкову дозу капецитабіну не змінюють. Необхідно ретельно стежити за станом пацієнта і при розвитку токсичності коригувати дозу препарату Кселода.

Пацієнтам з помірними порушеннями функцій нирок (при показниках кліренсу креатиніну від 30 до 50 мл/хв) рекомендується призначати 3/4 стандартної дози. При легкому ступені порушення функцій нирок корекція дози препарату Кселода не потрібно.

Хворі літнього віку

Коригування початкової дози при монотерапії капецитабіном не потрібне. Проте у хворих віком ≥ 60 років побічні реакції 3 та 4 ступенів, пов’язані з лікуванням, можуть розвиватися частіше, ніж у молодших пацієнтів.

При застосуванні препарату Кселода® в комбінації з іншими лікарськими засобами у хворих літнього віку (≥ 65 років) відзначалася більша частота побічних реакцій 3 та 4 ступенів токсичності, які призвели до відміни лікування, порівняно з хворими молодшого віку. Рекомендується ретельний моніторинг стану хворих віком ≥ 60 років.

При лікуванні препаратом Кселода® у комбінації з доцетакселом у хворих віком понад 60 років відзначалося збільшення частоти побічних реакцій 3 та 4 ступенів токсичності. Пацієнтам цієї вікової категорії при комбінованому лікуванні препаратом Кселода® та доцетакселом рекомендується зменшити початкову дозу препарату Кселода® до 75 % (950 мг/м2 двічі на добу). У разі відсутності явищ токсичності при лікуванні пацієнтів віком ≥ 60 років зниженою початковою дозою капецитабіну у комбінації з доцетакселом дозу капецитабіну можна поступово збільшити до 1250 мг/м2 двічі на добу.

Діти.

Безпека і ефективність застосування препарату Кселода® дітям не вивчалися.

Купити таблетки Кселода можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за найдоступнішими цінами в Україні. Вартість медикаменту вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Симптоми гострого передозування: нудота, блювання, діарея, мукозит, подразнення шлунково-кишкового тракту та кровотечі, а також пригнічення кісткового мозку. Лікування повинно включати стандартні терапевтичні та підтримуючі заходи з метою корекції клінічних проявів та запобігання можливих ускладнень.

При застосуванні препарату Кселода найбільш часто (в 10% випадків) відзначали розвиток стоматиту, порушень стільця, блювоти, підвищеної сонливості, астенії, стомлюваності та долонно-підошовного синдрому. Побічні реакції внесені до відповідної групи за частотою відповідно до загальної частоти у комбінованому аналізі.

Крім того, можливий розвиток таких побічних ефектів:

• Травний тракт: виразковий стоматит, порушення апетиту, біль в епігастральній і абдомінальної області, сухість слизової оболонки рота, оральний кандидоз, метеоризм, коліт, дуоденіт, гастрит, езофагіт, шлунково-кишкова кровотеча. Описано також випадки розвитку холестатичного гепатиту і печінкової недостатності, проте зв'язок з прийомом капецитабіну не встановлена.
• Шкірні покриви: дерматит, еритема, сухість шкіри, облисіння, свербіж шкіри, порушення пігментації шкіри та нігтів, онихолизис, реакції світлочутливості, тріщини шкіри. Можливо також розвиток синдрому, подібного променевому дерматиту.
• Нервова система: порушення сну, парестезії, головний біль, периферична нейропатія, запаморочення, енцефалопатія, сплутаність свідомості, мозочкова симптоматика, депресія.
• Органи чуття: кон'юнктивіт, розлади роговиці, порушення смакових відчуттів, сльозотечу.
• Дихальна система: задишка, біль в горлі, носова кровотеча, кашель.
• Судини та серце: набряки, стенокардія, інфаркт міокарда, аритмія, серцева недостатність, тахікардія, миокардиопатия, фібриляція передсердь, шлуночковіекстрасистоли, раптова смерть.
• Система крові: анемія, панцитопенія, нейтропенія.
• Обмін речовин, метаболізм: дуже часті – анорексія; часті – дегідратація, зменшення маси тіла; нечасті – цукровий діабет, гіпокаліємія, розлади апетиту, знижене харчування, гіпертригліцеридемія.
• Лабораторні показники: лімфоцитопенія, гранулоцитопенія, гіпербілірубінемія, тромбоцитопенія, гіперкреатинінемія, підвищення активності АСТ / АЛТ і лужної фосфатази, гіперглікемія, гіперкальціємія, зниження рівня натрію, кальцію і калію.
• Інфекції та інвазії: інфекційні ускладнення на тлі мієлосупресії, порушень цілісності слизових оболонок і зниження імунітету, місцеві та системні інфекції різної етіології (грибкової, вірусної, бактеріальної), сепсис.

Діарея

Виникнення діареї під час лікування препаратом Кселода® спостерігали у майже 50 % хворих. За результатами метааналізу даних, отриманих від більш ніж 4700 пацієнтів у ході 14 клінічних досліджень, з підвищеним ризиком розвитку діареї при всіх досліджених комбінаціях статистично достовірно були пов’язані такі коваріанти: збільшення початкової дози капецитабіну (у грамах), збільшення тривалості лікування (тижні), збільшення віку пацієнта (приріст на 10 років), жіноча стать. Зі зниженням ризику розвитку діареї статистично достовірно були пов’язані такі коваріанти: зростання кумулятивної дози капецитабіну (0,1*кг) та відносної інтенсивності дози у перші 6 тижнів лікування.

Загальні розлади: дуже часті – підвищення температури тіла, слабкість, загальмованість, чутливість до підвищеної температури; часті – запалення слизових оболонок, біль у кінцівках, больові відчуття, озноб, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, гарячка, інфузійні реакції, реакції у місці введення, біль у місці інфузії, біль у місці ін’єкції.

Комбінована терапія. Деякі побічні реакції часто спостерігаються при хіміотерапії (наприклад, периферична чутлива невропатія при застосуванні доцетакселу чи оксаліплатину, реакції підвищеної чутливості при застосуванні бевацизумабу). Однак не можна виключити посилення вказаних побічних реакцій при застосуванні препарату Кселода.

Препарат Кселода слід зберігати подалі від дітей при температурному режимі від 15 до 30 градусів Цельсія.

Термін придатності препарату Кселода - 3 роки.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Капецитабін.