Конвулекс

Капсули Конвулекс по 10 або 20 штук в блістерній упаковці, в картонній пачці 100 капсул (10х10 або 20х5).

1 капсула препарату Конвулекс 150 містить:

• Вальпроєвоїкислоти - 150 мг;
• Додаткові компоненти, включаючи сорбіт.

1 капсула препарату Конвулекс 300 містить:

• Вальпроєвоїкислоти - 300 мг;
• Додаткові компоненти, включаючи сорбіт.

1 капсула препарату Конвулекс 500 містить:

• Вальпроєвоїкислоти - 500 мг;
• Додаткові компоненти, включаючи сорбіт.

Конвулекс – протиепілептичний препарат, призначити який може лише фахівець. Відповідь на питання Конвулекс для чого це лікування різних форм епілепсії у хворих, включаючи підлітків.

Препарат потребує регулярного контролю, оскільки його вміст у крові має ретельно контролюватись. Конвулекс дозування встановлюється індивідуально та може зростати або підвищуватися залежно від результатів обстеження та клінічного ефекту.

Фармакокінетичний профіль препарату важливий, тому що він зазнає інтенсивного метаболізму в печінці, що може посилювати негативний вплив на цей орган. Будь-яка поява порушень або інших ознак дисфункції, які можуть виникати у хворого, вимагає негайно припинити прийом та звернутися до лікаря.

Якщо негативний ефект стає значним, лікування слід припинити поступово. Вся корисна інформація про ризики та взаємодії міститься в інструкціях.

Підвищений контроль потрібний при зміні схеми лікування, щоб не допустити погіршення стану або розвитку небажаних наслідків. Конвулекс активно використовується в медичній практиці і часто виявляється ефективною допомогою пацієнтам, які страждають на епілептичні розлади. Актуальна ціна на Конвулекс ампули або Конвулекс 500 вказано в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. Конвулекс інструкція знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Конвулекс - протисудомний препарат, який надає прямий вплив на центральну нервову систему. Конвулекс містить вальпроєву кислоту - лікарська речовина, ефективне при різних видах судом.

Ефект вальпроєвоїкислоти реалізується за рахунок прямого і непрямого механізму дії. Прямий пов'язаний з концентрацією вальпроату в головному мозку і плазмі крові. Непрямий обумовлений метаболітами вальпроєвоїкислоти, які залишаються в головному мозку, модифікаціями нейромедіаторів або прямою дією на мембрану. При застосуванні препарату Конвулекс також відзначається підвищення рівня гамма-аміномасляної кислоти.

Вальпроєвая кислоти знижує тривалість проміжної фази сну і підвищує фазу повільно-хвильового сну.

При пероральному прийомі біодоступність вальпроєвоїкислоти досягає 100%. Активний компонент препарату Конвулекс проникає через гематоенцефалічний бар'єр (рівень вальпроату в спинномозковій рідині дорівнює такому вільної фракції в плазмі). Рівноважні концентрації вальпроєвої кислоти в плазмі досягаються на 3-4 день терапії, ступінь зв'язку з білками плазми пропорційна дозі.

Період напіввиведення вальпроєвоїкислоти досягає 15-17 годин. Екскретується вальпроєва кислота переважно нирками у формі похідних (одержуваних в ході глюкуронізації і бета-окислення).

В ході гемодіалізу виводиться тільки вільна фракція вальпроєвоїкислоти.

Вальпроат не впливає на активність ферментів системи цитохрому Р450.

Конвулекс застосовують для лікування пацієнтів, які страждають епілептичним синдромом, первинними та вторинними генералізованими епілептичними припадками, а також парціальними епілептичними припадками.

Конвулекс може застосовуватися в терапії біполярних розладів, в тому числі при супутньому маніакальному синдромі.

Капсули Конвулекс приймають перорально. Не слід подрібнювати та відкривати капсулу перед прийомом. Рекомендується приймати Конвулекс під час або після прийому їжі. Допускається призначення добової дози на один прийом або поділ її на 2 прийоми (одноразовий прийом може бути рекомендований пацієнтам з добре контрольованою епілепсією). Незалежно від форми вальпроєвої кислоти при перорально (включаючи форми з негайним і пролонгованим вивільненням) добову дозу активного компонента, необхідну для контролю епілепсії, рекомендується зберігати.

Дозу вальпроєвоїкислоти рекомендується підбирати індивідуально, поступово коригуючи дозу до досягнення оптимального ефекту (в тому числі при комплексній терапії). При комбінованої терапії титрування дози рекомендується проводити протягом 2-3 тижнів, при монотерапії - протягом 1 тижня.

Пацієнтам з епілепсією рекомендується призначення вальпроєвоїкислоти в початковій дозі 10-15 мг/кг ваги на добу. Середня підтримуюча доза становить 20-30 мг/кг ваги на добу (при необхідності застосовують більш високі дози під ретельним контролем лікаря).

Дітям рекомендується призначати вальпроєву кислоту в дозі 30 мг/кг ваги на добу (лікування дітей повинно проходити під суворим контролем лікаря).

Пацієнтам літнього віку слід підбирати дозу індивідуально, контролюючи рівні вальпроєвоїкислоти.

При титруванні дози слід враховувати не тільки плазмові концентрації вальпроєвої кислоти, але і переносимість препарату Конвулекс і ефективність контролю епілепсії (плазмовий рівень вальпроату може не корелювати з терапевтичним ефектом).

При маніакальному синдромі на тлі біполярних розладів, як правило, рекомендується призначення вальпроєвої кислоти в дозі 20 мг/кг ваги на добу. Підтримуюча доза при біполярних розладах може становити 1000-2000 мг вальпроєвої кислоти в добу.

Не слід перевищувати добову дозу 3000 мг вальпроєвої кислоти.

Необхідно контролювати функцію печінки та картину крові протягом усього періоду прийому препарату Конвулекс.

При застосуванні препарату Конвулекс у пацієнтів відзначали розвиток такого небажаного впливу:

На репродуктивну систему: ризик тератогенної дії (при застосуванні в період вагітності), порушення репродуктивної функції у чоловіків, аменорея, порушення менструального циклу, гінекомастія, підвищення рівня тестостерону.

На систему крові, судини та серце: дозозалежні тромбоцитопенія, зниження рівня фібриногену, пригнічення другої фази агрегації тромбоцитів, анемія, лейкопенія, макроцитоз, справжня еритроцитарна аплазія, панцитопенія, агранулоцитоз, аплазія червоного кісткового мозку, лімфоцитоз, зниження рівня VIII фактора коагуляції.

На лабораторні показники: підвищення рівня трансаміназ, амілази, лужної фосфатази та ЛДГ.

На нервову систему: сонливість, постуральний тремор, атаксія, паркінсонізм, сплутаність свідомості, головний біль, васкуліт, парестезія і дезорієнтація, а також депресивні стани. У рідкісних випадках відзначали розвиток летаргії, ступору, тимчасової коми та оборотних порушень когнітивної функції (які розвивалися поступово) аж до повної деменції. Переважно у дітей можливий розвиток гіперактивності, ністагму, порушень мови та шуму у вухах.

На травну систему: блювота, диспепсичні явища, порушення стільця, біль в епігастрії, панкреатит, гіперсалівація.

На сечовидільну систему: ураження нирок, енурез, оборотний синдром Фанконі.

Алергічні реакції: набряк Квінке, гірсутизм, акне, алопеція, екзантемоподобная висип, мультиформна еритема, синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона, системний червоний вовчак.

Інші побічні ефекти: зміна апетиту і маси тіла, втрата слуху (оборотна), зниження мінеральної щільності кісткової тканини, остеопороз, підвищення ризику переломів кісток, остеопенія.

При застосуванні препарату Конвулекс у пацієнтів також можливий розвиток гіперамоніємії, симптомами якої є атаксія, неврологічні порушення, нудота і набряки (при розвитку подібний симптомів необхідно провести діагностику і вирішити питання про коригування дози вальпроєвої кислоти або її скасування).

В поодиноких випадках при терапії вальпроєвої кислотою відзначали розвиток гіпонатріємії, синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону і дефіциту карнітину.

На початку терапії можливе загострення основного захворювання, яке може бути обумовлено зміною дози препаратів комплексної терапії, проявом токсичності або взаємодії лікарських препаратів.

При розвитку панкреатиту необхідна корекція дози препарату Конвулекс або його скасування і проведення відповідної терапії (повідомлялося про розвиток панкреатиту з летальним результатом під час терапії препаратом Конвулекс).

Вальпроєва кислота може приводити до отримання хибно-позитивних результатів тесту на діабет і гіпотиреоз.

Конвулекс може провокувати загострення системного червоного вовчака.

Конвулекс протипоказаний пацієнтам з непереносимістю вальпроата, дивальпроат, вальпромід або додаткових компонентів капсул.

Конвулекс не призначають пацієнтам, що страждають важкими захворюваннями підшлункової залози, печінковою порфірією, гострої і хронічної формою гепатиту, а також пацієнтам із зазначенням на важку форму гепатиту, включаючи гепатит, який розвинувся внаслідок прийому лікарських

препаратів, в анамнезі (у тому числі в сімейному анамнезі).
Конвулекс не застосовують під терапії пацієнтів, які отримують препарати звіробою і мефлохин, а також інші препарати, несумісні з вальпроєвої кислотою (див. Взаємодія з іншими лікарськими речовинами).

Конвулекс в формі капсул в педіатричній практиці застосовують тільки для лікування дітей старше 6 років з масою тіла більше 17 кг.

У дітей віком до 3 років підвищений ризик розвитку порушень функції печінки при терапії вальпроєвої кислоти (особливо у пацієнтів з епілепсією, яка супроводжується тяжкими ураженнями мозку і затримкою розвитку) з віком ризик знижується.

Тільки після ретельної оцінки користі та ризиків Конвулекс слід призначати пацієнтам з порушенням метаболізму сечовини (при дефіциті ензимів в циклі сечовини), системний червоний вовчак, порушеннями функції кісткового мозку (в тому числі в анамнезі).

Слід відмовитися від водіння автомобіля і управління небезпечними механізмами під час лікування препаратом Конвулекс (з огляду на ризики розвитку сплутаність свідомості, сонливості та запаморочення).

Конвулекс не застосовують для лікування вагітних жінок і жінок, які планують вагітність. Необхідно виключити можливість вагітності у жінок репродуктивного віку до початку терапії вальпроєвої кислотою. Необхідно використовувати надійні методи контрацепції протягом усього курсу терапії препаратом Конвулекс.

У жінок з епілепсією, які отримували протиепілептичні препарати під час вагітності, народження дітей з вродженими вадами в 2-3 рази вище такого в загальній популяції. Найбільш часто зазначалося розвиток заячої губи та пороків серця. Прямий зв'язок між застосуванням комбінованої протиепілептичної терапії і даними вадами не встановлена. В ході досліджень виявлено випадки затримки розвитку плода при прийомі вальпроєвої кислоти (чітка зв'язок не встановлений, можливо, порушення розвитку обумовлені епілептичних синдромом матері або іншими супутніми чинниками).

Незважаючи на існуючі ризики припиняти протисудомну лікування при настанні вагітності не можна, оскільки в такому випадку існує загроза і матері та плоду.

Застосування вальпроату може призводити до розвитку дефектів нервової трубки (частота подібних порушень при застосуванні препарату Конвулекс 1-2%).

При плануванні вагітності необхідно переглянути схему лікування і вибрати найбільш безпечні препарати. Додатковий прийом фолієвої кислоти на етапі планування вагітності у таких пацієнток знижує ризик розвитку вад нервової трубки.

Слід ретельно титрувати дозу протиепілептичних засобів на етапі планування вагітності та зміни схеми терапії, оскільки прийом завищених разових або добових доз значно підвищує ризик розвитку вад плоду.

Необхідно ретельно контролювати перебіг вагітності та розвиток плоду у жінок з епілепсією.

У новонароджених, чиї матері отримували під час вагітності вальпроєву кислоту, може відзначатися розвиток геморагічного синдрому і афібріногенеміі. Необхідно контролювати картину крові та згортання крові у новонароджених.

В період лактації вальпроєву кислоту можна призначати (рівень вальпроєвої кислоти в грудному молоці 1-10% і у новонароджених не відзначається розвитку небажаних ефектів, обумовлених прийомом вальпроєвоїкислоти їх матерями).

Конвулекс не застосовуються сочетано з іншими лікарськими препаратами, які в організмі перетворюються в вальпроєву кислоту (вальпромід і дивальпроат).

Конвулекс заборонено застосовувати сочетано з препаратами, які можуть призводити до розвитку судом або знижувати судомний поріг. Зокрема Конвулекс не слід приймати сочетано з антидепресантами (включно з виборчими інгібітори захоплення серотоніну і іміпрамін), нейролептиками (включаючи бутирофенони та фенотіазини), трамадолом, мефлохіном, хлорохіном і бупропріон.

Конвулекс потенціює психотропну дію бензодіазепінів, барбітуратів, нейролептиків, антидепресантів та інгібіторів МАО, а також вплив етилового спирту на центральну нервову систему.

Строго заборонено одночасне застосування вальпроєвої кислоти з мефлохіном і хлорохіном (в зв'язку з ризиком розвитку епілептичного нападу), а також препаратами звіробою (в зв'язку зі значним зниженням ефективності вальпроєвої кислоти).

При одночасному застосуванні препарату Конвулекс з ламотриджином відзначається уповільнення метаболізму і збільшення періоду напіввиведення останнього, що може призводити до збільшення токсичності ламотриджину. При необхідності одночасного застосування даних препаратів слід контролювати плазмові концентрації ламотриджину і своєчасно коригувати його дозу.

Карбапенеми, азтреонам ірифампіцин при одночасному застосуванні знижують плазмові концентрації вальпроєвої кислоти та підвищують ризик розвитку судом. Якщо уникнути одночасного застосування даних препаратів не можна, рекомендується контролювати плазмові концентрації вальпроєвої кислоти.

При одночасному застосуванні препарату Конвулекс з фенобарбіталом або карбамазепіном відзначається підвищення рівня фенобарбіталу або активного метаболіту карбамазепіну в плазмі та розвиток симптомів їх передозування, а також зниження рівня вальпроєвої кислоти в плазмі та підвищення ризику розвитку судом. При необхідності комбінованої терапії необхідно контролювати рівень вальпроєвої кислоти та фенобарбіталу або карбамазепіну в плазмі та відповідно коригувати їх дози.

При одночасному застосуванні препарату Конвулекс з фелбаматом відзначається підвищення рівня вальпроєвої кислоти та фелбамату (при одночасному застосуванні необхідний контроль плазмових концентрацій препаратів і корекція їх доз).

Вальпроєва кислота може змінювати метаболізм фенітоїну і його плазмові концентрації, крім того, при одночасному застосуванні цих препаратів відзначається деяке зниження плазмових концентрацій вальпроєвої кислоти (необхідно контролювати плазмові рівні активних речовин і при необхідності коректувати дози фенітоїну і вальпроєвоїкислоти).

Відзначається підвищення ризику розвитку енцефалопатії та гіперамоніємії при одночасному застосуванні вальпроєвої кислоти з топіраматом (необхідно контролювати лабораторні показники під час терапії даними препаратами).

Конвулекс підвищує ризик розвитку гематологічних побічних ефектів зидовудину при одночасному застосуванні (слід контролювати картину крові при одночасному застосуванні цих препаратів).

Холестирамін знижує біодоступність пероральних форм вальпроєвоїкислоти при одночасному прийомі.

Вальпроєва кислота замеляет метаболізм німодипіну і потенціює його гіпотензивну дію.

Циметидин та еритроміцин при одночасному застосуванні з препаратом Конвулекс підвищують плазмові концентрації вальпроєвої кислоти.

Аспірин і інші речовини, що мають високий ступінь зв'язку з білками плазми, можуть витісняти вальпроєву кислоту із зв'язків з білками та підвищувати рівні вільного речовини в плазмі.

Флуоксетин може змінювати плазмові концентрації вальпроєвої кислоти при одночасному прийомі (зазначалося як зниження рівня вальпроєвої кислоти, так і його підвищення).

Відзначається підвищення ризику розвитку кровотечі при одночасному застосуванні препарату Конвулекс з антикоагулянтами (включаючи ацетилсаліцилову кислоту). При одночасному застосуванні вальпроєвої кислоти з антикоагулянтами необхідно контролювати згортання крові.

Вальпроєва кислота трохи знижує кліренс темозоломіду, проте даний ефект не має клінічного значення.

При передозуванні препарату Конвулекс у пацієнтів відзначається розвиток симптомів різного ступеня тяжкості. При легкій інтоксикації можливий розвиток сонливості, седації, блювоти, нудоти та запаморочення. При важкому передозуванні у пацієнтів можливий розвиток гіпорефлексія, гіпотонії м'язів, миоза, пригнічення дихання, метаболічного ацидозу та коми. При прийомі значно завищених доз вальпроєвоїкислоти описані випадки розвитку підвищення внутрішньочерепного тиску, які пов'язані з набряком мозку.

При передозуванні препарату Конвулекс показано проведення промивання шлунка, призначення абсорбентів, а також контроль функції дихальної і серцево-судинної системи. При необхідності призначають проведення форсованого діурезу.

При тяжких формах захворювань для зниження плазмових рівнів вальпроєвоїкислоти проводять діаліз.

Для відновлення свідомості може застосовуватися налоксон під контролем лікаря.

Як правило, прогноз при передозуванні препарату Конвулекс сприятливий, проте описані кілька випадків летального результату внаслідок передозування вальпроєвої кислоти.

Капсули Конвулекс слід зберігати в недоступному дітям сухому місці, де підтримується температура від 15 до 25 градусів Цельсія.

Термін придатності капсул Конвулекс становить 5 років.

КОНВУЛЬСОФІНУ, Енкорат, Вальпарін, Депакін. Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару