Клоназепам

Фармакодинаміка

Клоназепам відноситься до групи похідних бензодіазепіну. Механізм дії клоназепаму тісно пов'язаний із гальмівним ендогенним нейромедіатором гамма-аміномасляною кислотою (ГАМК) та рецепторами, через які вона реалізує більшість ефектів у нервовій системі – ГАМК-А. Як і всі бензодіазепіни, клоназепам посилює гальмівний вплив ГАМК-ергічних нейронів кори головного мозку, гіпокампу, мозочка, стовбура та інших структур центральної нервової системи (ЦНС).

Клінічний ефект лікарського засобу проявляється сильною та тривалою протисудомною дією; лікарський засіб має анксіолітичну, заспокійливу, седативну, помірну снодійну, а також помірну міорелаксантну дію.

Фармакокінетика

Абсорбція

При пероральному застосуванні клоназепам швидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Біодоступність при пероральному застосуванні становить 90%. При прийомі разової пероральної дози клоназепаму 2 мг максимальна концентрація у сироватці спостерігається через 1-4 години, в окремих випадках - через 4-8 годин. Рівноважна концентрація у крові досягається через 4-6 діб.

Необхідність поточного моніторингу плазмових концентрацій клоназепаму не доведена, оскільки вони не корелюють достатньо з терапевтичними або побічними ефектами.

Розподіл

У зв'язку з гарною розчинністю у жирах клоназепам швидко розподіляється у тканинах. Клоназепам проникає через плацентарний та гематоенцефалічний бар'єр та у грудне молоко.

Метаболізм

Біотрансформація клоназепаму включає окисне гідроксилювання та відновлення 7-нітрогрупи в печінці з утворенням 7-аміно- або 7-ацетиламіносполук з незначною кількістю 3-гідроксипохідних всіх трьох сполук, а також їх глюкуронових і сульфатних кон'югатів. Нітросполуки фармакологічно активні, тоді як аміносполуки – ні.

Елімінація

Період напіввиведення становить від 20 до 60 годин (загалом 30 годин).

Протягом 4-10 діб 50-70% загальної радіоактивності радіоактивно міченого клоназепаму, введеного перорально, елімінується з сечею і 10-30% виводиться з фекаліями практично повністю у вигляді вільних або кон'югованих метаболітів. Менше 0,5% незміненого клоназепаму виявляється у сечі.

Епілепсія у дітей грудного, дошкільного та шкільного віку (в основному типові та атипові напади малої епілепсії та первинні або вторинні генералізовані тоніко-клонічні кризи).

Епілепсія у дорослих (в основному фокальні напади).

Синдром пароксизмального страху, стан страху при фобіях, наприклад, при агорафобії (не призначати дітям).

Стани психомоторного збудження на тлі реактивних психозів.

Гіперчутливість до бенздіазепінів або будь-яких інших компонентів препарату. Порушення дихання центрального походження та тяжкі стани дихальної недостатності незалежно від причини; синдром нічного апное, закритокутова глаукома, порушення свідомості, міастенія, тяжка печінкова або ниркова недостатність, зловживання алкоголем, медикаментозна або наркотична залежність.

Депресивна дія клоназепаму на ЦНС посилюють усі лікарські засоби з подібною дією, такі як барбітурати, антигіпертензивні препарати центральної дії, антипсихотичні лікарські засоби, трициклічні антидепресанти та споріднені з ними антидепресанти, протисудомні препарати, опіоїдні анальгетики.

Одночасне застосування седативних препаратів, таких як бензодіазепіни або лікарські засоби з подібною бензодіазепіновою дією, збільшує ризик седації, пригнічення дихання, коми та летального результату через посилення пригнічення ЦНС.

Одночасне застосування клоназепаму з міорелаксантами подовжує та посилює їхню дію.

Одночасне застосування з антиаритмічним засобом ІІІ класу аміодароном може посилити токсичність клоназепаму (в т.ч. пригнічення ЦНС, порушення координації рухів).

Клоназепам може виступати в якості антагоніста ефектів леводопи.

Такі селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІОС) як сертралін та флуоксетин не впливають на фармакокінетику клоназепаму при комбінованому застосуванні.

Індуктори печінкових ферментів збільшують кліренс бензодіазепінів.

Клоназепам ІС необхідно приймати суворо під контролем лікаря.

Повідомлялося про суїцидальні думки та поведінку у пацієнтів, які отримували протиепілептичні препарати за різними показаннями.

Необхідний ретельний індивідуальний підбір доз пацієнтам з уже існуючими захворюваннями печінки або дихальної системи (наприклад, хронічні обструктивні захворювання легенів) і пацієнтам, які отримують лікування іншими препаратами центральної дії або протисудомними (протиепілептичними) лікарськими засобами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Слід уникати сумісного застосування клоназепаму з депресантами ЦНС через можливість посилення клінічних ефектів клоназепаму, зокрема сильного седативного ефекту, клінічно значущого пригнічення функції дихальної системи та/або серцево-судинної системи (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Застосовувати з обережністю пацієнтам з хронічною легеневою недостатністю, з порушенням функції нирок або печінки, пацієнтам літнього віку або ослабленим пацієнтам, особливо з порушенням рівноваги та зниженими руховими можливостями через підвищення ризику падінь та переломів.

З особливою обережністю застосовувати пацієнтам зі спінальною або церебральною атаксією, тяжкими ураженнями печінки (наприклад, цироз печінки), у разі гострої інтоксикації.

Застосовувати з особливою обережністю пацієнтам зі зловживанням алкоголем або медикаментозною залежністю в анамнезі.

Клоназепам може спричинити підвищене продукування слини та бронхіального секрету у немовлят і маленьких дітей.

Вплив на дихальну систему може бути посилений у разі існуючої обструкції дихальних шляхів або уражень головного мозку, або у разі застосування інших лікарських засобів, які пригнічують дихання.

Вважається, що клоназепам, імовірно, не має порфіріногенної активності, хоча є деякі суперечливі дані. У рідкісних випадках клоназепам спричиняв судоми у пацієнтів з порфірією.

Як і всі лікарські засоби цього типу, клоназепам залежно від дози, способу застосування та індивідуальної чутливості може змінювати реакції пацієнта (див. розділ «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами»).

Тривале застосування бензодіазепінів може призвести до розвитку залежності з симптомами відміни при припиненні їх прийому.

Тривале застосування клоназепаму послаблює його терапевтичний ефект.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Препарат Клоназепам не слід застосовувати у період вагітності, якщо це не є вкрай необхідним.

Клоназепам у невеликих кількостях проникає у грудне молоко, тому клоназепам не слід застосовувати матерям, які годують груддю, якщо це не є вкрай необхідним.

Діти

Препарат можна застосовувати у педіатричній практиці. Дітям віком до 3 років необхідну кількість таблеток розтирати до порошкоподібного стану, розчиняти у невеликій кількості води та застосовувати у вигляді суспензії.

Не призначати дітям для лікування синдрому пароксизмального страху, стану страху при фобіях (наприклад, при агорафобії).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Слід уникати керування автотранспортом або іншими механізмами та інших небезпечних видів діяльності при застосуванні таблетки Клоназепам, особливо протягом перших кількох днів лікування. Навіть у разі адекватного контролю нападів на тлі застосування клоназепаму підвищення дози або зміна часу між прийомами препарату може модифікувати реакції пацієнта залежно від індивідуальної чутливості. Ліки Клоназепам можуть уповільнювати реакцію до такого рівня, що здатність керувати транспортним засобом або іншими механізмами погіршується.

Тому керування автотранспортом або іншими механізмами та інших небезпечних видів діяльності слід уникати взагалі, або принаймні протягом перших кількох днів лікування.

Рішення дозволити пацієнтові керування автотранспортом залишається за лікарем та має бути засноване на реакції пацієнта на лікування.

Лікарський засіб приймати внутрішньо, не розжовуючи та запиваючи невеликою кількістю рідини. Таблетка Клоназепама має діаметр приблизно один сантиметр, тому її легко ковтати без дискомфорту. Дозу та тривалість терапії визначають індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням характеру, ступеня тяжкості та особливостей перебігу захворювання, стабільності досягнутого терапевтичного ефекту та переносимості лікарського засобу. Лікування необхідно починати з мінімальної ефективної дози, поступово збільшуючи до отримання терапевтичного ефекту. Якщо немає можливості розподіляти добову дозу рівномірно на дози прийому протягом доби, вищу дозу слід приймати перед сном. Скасування терапії слід проводити повільно з поступовим зменшенням добової дози.

При епілепсії

Дорослі

Початкова доза становить 1 мг на добу, яку слід розподіляти на 3 прийоми через рівні проміжки часу. Дозу необхідно поступово збільшувати на 0,5-1 мг кожні 3 дні до отримання оптимального ефекту.

Підтримуюча доза встановлюється індивідуально для кожного пацієнта, залежно від терапевтичного ефекту (зазвичай 4-8 мг на добу на 3-4 прийоми) і досягається протягом 2-4 тижнів. Максимальна добова доза становить 20 мг.

Пацієнти похилого віку

Пацієнти похилого віку особливо чутливі до ефектів депресантів центральної дії, тому рекомендується починати терапію добовою дозою, що не перевищує 0,5 мг.

Діти

Початкова доза для немовлят та дітей від 1 до 5 років становить 0,25 мг на добу, для дітей від 6 років – 0,5 мг на добу. Дозу можна поступово збільшувати кожні 3 дні до отримання задовільного терапевтичного ефекту.

Підтримуюча добова доза:

• для немовлят до 1 року – 0,5–1 мг;
• для дітей віком від 1 до 5 років – 1–3 мг;
• для дітей віком від 6 до 12 років – 3–6 мг.

Максимальна добова доза для дітей становить 0,2 мг/кг маси тіла. Добову дозу слід розподіляти на 3-4 прийоми через рівні проміжки часу.

Купити Клоназепам або замовити Клоназепам можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю. Актуальна ціна на Клоназепам вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Як і у випадку з іншими бензодіазепіновими препаратами, передозування клоназепамом не має призводити до загрози для життя. При передозуванні, яке виникло внаслідок прийому дози понад 60 мг, стан пацієнтів нормалізувався без спеціального лікування. При передозуванні наявна тяжка сонливість із м’язовою гіпотонією.

З боку органів зору: диплопія та ністагм є оборотними порушеннями та виникають особливо при довготривалому лікуванні або при застосуванні високих доз.

З боку серцево-судинної системи: повідомлялося про серцеву недостатність, включаючи зупинку серця.

З боку системи крові та лімфатичної системи: поодинокі випадки патологічних змін крові.

З боку дихальної системи, органів середостіння та грудної клітки: при внутрішньовенному застосуванні клоназепаму рідко може виникати пригнічення дихання, особливо коли було застосовано інші препарати, які чинять пригнічувальну дію. Цей ефект може посилюватися у разі існуючої обструкції дихальних шляхів або ураження мозку, або якщо було застосовано інші препарати, які пригнічують дихання. Цього ефекту зазвичай можна уникнути шляхом індивідуального ретельного підбору дози. У немовлят та маленьких дітей, особливо із психічними розладами, може виникати підвищене продукування слини або бронхіального секрету зі слинотечею. У такому випадку може бути потрібний контроль за станом дихальних шляхів. Рідко можуть виникати симптоми катарального запалення верхніх дихальних шляхів.

З боку травного тракту: посилення секреції слини, зниження апетиту, біль у животі, запори, нудота, блювання, гастроінтестинальні симптоми.

З боку гепатобіліарної системи: повідомлялося про поодинокі випадки аномальних значень функціональних тестів печінки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – кропив’янка, свербіж, тимчасове випадання волосся, зміни пігментації шкіри.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: м’язова слабкість, епізодична м’язова гіпотонія; рідко – м’язовий біль.

З боку сечостатевої системи: рідко – нетримання сечі; часте сечовипускання, порушення менструального циклу.

У рідкісних випадках може виникати еректильна дисфункція та втрата лібідо.

З боку ендокринної системи: повідомлялося про поодинокі випадки оборотного розвитку передчасної появи вторинних статевих ознак у дітей (неповна рання статева зрілість).

З боку імунної системи: алергічні реакції та кілька випадків анафілаксії та ангіоневротичного набряку.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25ºС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.