Ізоплазміл

Ізоплазміл показаний:

• для відновлення втрат рідини (наприклад, при опіках, травмах голови, переломах, інфекціях і подразненні очеревини);
• для відновлення втрат рідини під час хірургічних операцій;
• при геморагічному шоці та клінічних станах, що потребують швидкої трансфузії (сумісний з кров’ю);
• при метаболічному ацидозі легкого і помірного ступеня, а також при порушенні метаболізму лактату.

Даний лікарський засіб протипоказано застосовувати в таких випадках:

• гіперкаліємія;
• ниркова недостатність;
• блокада серця;
• метаболічний або респіраторний алкалоз;
• гіпохлоргідрія;
• підвищена чутливість до будь-якої діючої або допоміжної речовини, що входить до складу лікарського засобу.

Порушення з боку імунної системи.Невідомо: реакції гіперчутливості/інфузійні реакції, включаючи анафілактоїдну реакцію та наступні прояви: тахікардія, прискорене серцебиття, біль у грудній клітці, відчуття дискомфорту у грудній клітці, задишка, збільшення частоти дихання, почервоніння, гіперемія, астенія, погіршення самопочуття, пілоерекція («гусяча шкіра»), периферичні набряки, гіпертермія, кропив’янка.

Побічні реакції, які виникали при застосуванні аналогічних лікарських засобів: артеріальна гіпотензія, задишка, холодний піт, лихоманка, гіперкаліємія.

Неврологічні розлади. Невідомо: судоми, гостра гіпонатріємічна енцефалопатія^*.

Судинні розлади. Невідомо: тромбофлебіт, венозний тромбоз.

Зміни з боку шкіри і підшкірної клітковини. Невідомо: кропив’янка.

Загальні розлади та реакції у місці введення. Невідомо: реакції у місці введення, включаючи відчуття печіння, лихоманку; біль у місці введення, флебіт, подразнення, інфекція або інша реакція у місці введення, екстравазація.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Даних щодо застосування лікарського засобу у період вагітності або годування груддю недостатньо. Перед призначенням лікарського засобу вагітній жінці або жінці, яка годує груддю, слід ретельно оцінити потенційні ризики та користь у кожному конкретному випадку.

Лікарський засіб слід застосовувати з особливою обережністю вагітним жінкам під час пологів, зокрема щодо вмісту натрію в сироватці крові, у разі якщо його вводити у комбінації з окситоцином .

Діти

Лікарський засіб застосовують дітям залежно від маси тіла.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Відсутня інформація про вплив лікарського засобу на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Надмірне або надто швидке введення лікарського засобу може призвести до гіпергідратації і перевантаження натрієм з ризиком виникнення набряків, особливо при порушенні ниркової екскреції натрію. У такому випадку може виникнути необхідність у проведенні гемодіалізу.

Надмірне введення калію може призвести до гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. Симптоми включають парестезії кінцівок, м’язову слабкість, параліч, серцеві аритмії, блокади серця, зупинку серця, сплутаність свідомості. Лікування гіперкаліємії включає введення кальцію, інсуліну (з глюкозою), бікарбонату натрію, обмінних смол або гемодіаліз.

Надмірне парентеральне введення солей магнію може призвести до гіпермагніємії, важливими ознаками якої є втрата глибоких сухожильних рефлексів та пригнічення дихання, які виникають внаслідок нервово-м’язової блокади. Інші симптоми гіпермагніємії можуть включати нудоту, блювання, почервоніння шкіри, спрагу, артеріальну гіпотензію внаслідок периферичної вазодилатації, сонливість, сплутаність свідомості, м’язову слабкість, брадикардію, кому і зупинку серця. Є відомості про успішне лікування супралетальної гіпермагніємії за допомогою штучної вентиляції легенів, внутрішньовенного введення хлориду кальцію та форсованого діурезу з застосуванням інфузії манітолу.

Надмірне введення хлоридів може призвести до зниження рівня бікарбонатів та розвитку ацидозу.

Надмірне введення таких речовин як натрію ацетат та натрію глюконат, що метаболізуються з утворенням аніонів бікарбонату, може призвести до гіпокаліємії і метаболічного алкалозу, особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок. Симптоми можуть включати зміни настрою, втому, задишку, м’язову слабкість і порушення серцевого ритму. Гіпертонус м’язів, посмикування та судоми можуть виникати переважно у пацієнтів з гіпокальціємією. Лікування метаболічного алкалозу, пов’язаного з надмірною концентрацією бікарбонату, в основному складається з адекватної корекції водно-електролітного балансу.

Якщо передозування пов’язане з лікарськими засобами, що додаються в інфузійний розчин, ознаки і симптоми їх надлишкового введення будуть пов’язані з природою доданих речовин. При випадковому передозуванні лікування слід припинити і обстежити пацієнта щодо відповідних ознак та симптомів, пов’язаних з введеним лікарським засобом. При необхідності слід вжити відповідних симптоматичних та підтримувальних заходів.

Зберігати за температури не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.