Генотропін

Склад

Діюча речовина: соматропін;

передня камера: соматропіну 6,1 мг або 13,8 мг;

1 мл відновленого розчину містить соматропіну 16 МО (5,3 мг) або 36 МО (12 мг);

допоміжні речовини: гліцин, маніт (E 421), натрію дигідрофосфат безводний, натрію гідрофосфат (додекагідрат);

задня камера (розчинник): м-крезол, маніт (E 421), вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Порошок ліофілізований та розчинник для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована гомогенна речовина білого кольору. Розчинник повинен бути практично вільним від механічних включень.

Фармакотерапевтична група

Гормони передньої частки гіпофіза та їх аналоги. Соматропін і агоністи соматропіну. Соматропін. Код АТХ H01A C01.

Фармакодинаміка

Соматропін — рекомбінантний метаболічний гормон, який відіграє ключову роль у регуляції ліпідного, вуглеводного, білкового та водно-сольового обміну, а також стимулює ріст скелета й кістковий метаболізм.

Основні ефекти та вплив на органи і системи

Ріст і будова тіла: У дітей з дефіцитом гормону росту прискорює лінійний ріст скелета. У пацієнтів будь-якого віку підтримує нормальну будову тіла завдяки засвоєнню нітрогену, росту скелетних м'язів і мобілізації жиру (особливо вісцерального, із меншим надходженням тригліцеридів у депо). Підвищує рівні ІФР-1 та ІФРЗБ-3 у сироватці крові.

Метаболізм ліпідів: Стимулює рецептори ЛПНЩ у печінці, що у пацієнтів із дефіцитом гормону росту призводить до зниження концентрації ЛПНЩ, аполіпопротеїну B та загального холестерину.

Метаболізм вуглеводів: Підвищує рівень інсуліну, зазвичай не змінюючи рівень глюкози натще, а також усуває гіпоглікемію натще у дітей з гіпопітуїтаризмом.

Водно-сольовий обмін: Збільшує об'єми плазми крові й тканинної рідини, а також сприяє затримці натрію, калію та фосфору.

Кістковий метаболізм: Стимулює оновлення кісткової тканини, підвищуючи мінеральний склад і щільність кісток на опорних ділянках при остеопорозі.

Фізична здатність: Підвищує силу м'язів, витривалість та збільшує серцевий викид (імовірно, за рахунок зменшення периферичного судинного опору).

Дані клінічних досліджень у дітей, народжених малими для гестаційного віку

Застосування доз від 0,033 до 0,067 мг/кг на добу до досягнення остаточного зросту показало значну ефективність. У пацієнтів, які отримували постійне лікування, величина стандартного відхилення (ВСВ) для середньої зміни зросту становила +1,90 ВСВ (для дози 0,033 мг/кг) та +2,19 ВСВ (для дози 0,067 мг/кг), тоді як без лікування спонтанний пізній ріст зазвичай становить у межах 0,5 ВСВ.

Фармакокінетика

Абсорбція: Біодоступність соматропіну при підшкірному введенні становить близько 80 % (як у здорових добровольців, так і в пацієнтів із дефіцитом гормону росту). При дозі 0,035 мг/кг максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) досягає 13–35 нг/мл, а час її досягнення (tmax) становить 3–6 годин.

Виведення: Період напіввиведення після внутрішньовенного введення дорослим становить приблизно 0,4 години, тоді як після підшкірного введення він подовжується до 2–3 годин через повільну абсорбцію з місця ін'єкції.

Субпопуляції та особливі групи: Абсолютна біодоступність однакова для обох статей. Дані щодо фармакокінетики у пацієнтів літнього віку, дітей, різних рас, а також при порушеннях функцій нирок, печінки чи серцевій недостатності відсутні або неповні.

Доклінічні дані з безпеки

Дослідження загальної токсичності, місцевої переносимості, репродуктивної токсичності та тести на генотоксичність (in vitro та in vivo) не виявили клінічно релевантної дії або генних мутацій.

В одному дослідженні in vitro на лімфоцитах пацієнтів після тривалого лікування соматропіном із подальшим застосуванням блеоміцину спостерігалася підвищена ламкість хромосом (клінічне значення цього незрозуміле), тоді як в іншому аналогічному дослідженні жодних хромосомних аномалій виявлено не було.

Показання для дітей:

• Порушення росту внаслідок недостатності секреції гормону росту (дефіцит гормону росту).
• Порушення росту, пов’язане із синдромом Тернера або хронічною нирковою недостатністю.
• Низкорослість у дітей, народжених меншими за норму для свого гестаційного віку, які не досягли вікової норми зросту до 4 років і старше.
• Синдром Прадера–Віллі (для покращення росту і будови тіла, з підтвердженням діагнозу генетичними тестами).
• Ідіопатична низькорослість (без дефіциту гормону росту) у дітей з незакритими епіфізарними зонами росту та виключенням інших причин.

Показання для дорослих (замісна терапія при вираженому дефіциті гормону росту):

• Виникнення в дорослому віці: тяжкий дефіцит через множинний гормональний дефіцит внаслідок патології гіпоталамуса чи гіпофіза або дефіцит хоча б одного гормону гіпофіза (окрім пролактину), що підтверджується динамічним тестом.
• Виникнення в дитячому віці: пацієнти зі спадковими, генетичними, набутими або невідомими причинами. Після завершення росту проводиться повторний тест на секрецію гормону (або оцінка рівня ІФР-1 для пацієнтів з високою ймовірністю постійного дефіциту чи тести стимуляції для решти).

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу лікарського засобу.

Соматропін заборонено призначати при наявності будь-яких ознак активності пухлини. Внутрішньочерепні пухлини повинні бути неактивні, а також перед початком терапії гормоном росту потрібно закінчити протипухлинну терапію. При наявності будь-яких ознак пухлинного росту лікування слід припинити.

Генотропін® не слід застосовувати для стимуляції росту дітям із закритими епіфізарними зонами росту.

Лікування препаратом Генотропін® протипоказано пацієнтам, які перебувають у гострому критичному стані внаслідок ускладнення операції на відкритому серці, на черевній порожнині, у результаті множинної травми, гострої дихальної недостатності або інших подібних станів.

Одночасне застосування з глюкокортикоїдами пригнічує стимулюючий вплив препаратів соматропіну на швидкість росту. Пацієнтам з дефіцитом адренокортикотропного гормону слід уважно підбирати замісну терапію глюкокортикоїдами, щоб уникнути будь-якого пригнічувального впливу на ріст.

Тому необхідно ретельно контролювати ріст пацієнтів, які отримують лікування глюкокортикоїдами, щоб мати можливість оцінити потенційний вплив застосування глюкокортикоїдів на ріст.

Гормон росту зменшує перетворення кортизону в кортизол і може призвести до прояву раніше не діагностованої центральної гіпофункції надниркових залоз або зробити неефективним застосування низьких доз глюкокортикоїдів для замісної терапії (див. розділ «Особливості застосування»).

Дані, отримані під час дослідження взаємодії лікарських препаратів, проведеного з участю дорослих пацієнтів з дефіцитом гормону росту, свідчать про те, що застосування соматропіну може підвищувати кліренс сполук, які метаболізуються за допомогою ізоферментів цитохрому Р450. Кліренс сполук, які метаболізуються за допомогою цитохрому Р450 3А4 (таких як статеві стероїдні гормони, кортикостероїди, протисудомні препарати і циклоспорин), може бути занадто підвищеним, призводячи до зменшення концентрації цих речовин у плазмі крові. Клінічне значення цього факту невідоме.

Додаткову інформацію щодо цукрового діабету і дисфункції щитовидної залози див. у розділі «Особливості застосування».

Жінкам, які отримують заміcну терапію естрогеном перорально, для досягнення мети лікування може бути потрібна більш висока доза гормону росту (див. розділ «Особливості застосування»).

Медичний контроль: Призначення, діагностику та контроль терапії повинні проводити лише кваліфіковані лікарі з відповідним досвідом.

Обмін речовин та ендокринна система

Соматропін може знижувати чутливість до інсуліну; пацієнтам із цукровим діабетом або факторами ризику необхідний регулярний контроль і можлива корекція дози.

Потрібен моніторинг функції щитовидної залози через ризик розвитку гіпотиреозу, а також контроль надниркових залоз (можливе зниження рівня кортизолу та потреба у замісній терапії).

Жінкам, які приймають пероральні естрогени, може знадобитися коригування дози соматропіну для підтримки нормального рівня ІФР-1.

Специфічні ризики та стани

Гострі критичні стани: Препарат протипоказаний пацієнтам у критичних станах (внаслідок операцій, травм чи дихальної недостатності) через підвищений ризик летальності.

Синдром Прадера-Віллі: Лікування обов'язково поєднують із низькокалорійною дієтою. Перед початком і під час терапії ретельно перевіряють прохідність дихальних шляхів та наявність апное уві сні (особливо при ожирінні), оскільки зафіксовані летальні випадки, а також контролюють розвиток сколіозу.

Діти, народжені малими для гестаційного віку: Перед початком виключають інші причини порушення росту, щорічно контролюють рівень глюкози та інсуліну натще, а також моніторять рівні ІФР-1. Терапію не рекомендують починати безпосередньо перед статевим дозріванням.

Хронічна ниркова недостатність: Функція нирок до початку лікування має становити нижче 50 % від норми; при трансплантації нирки лікування припиняють.

Неврологічні та інші ускладнення: У разі сильного головного болю, порушень зору та нудоти слід перевірити наявність доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії. Рідкісними ефектами також є міозит (через консервант м-крезол) та панкреатит. У пацієнтів із перенесеними онкозахворюваннями (особливо після променевої терапії голови) слід звертати увагу на ризик вторинних пухлин.

Правила приготування та введення: Розчин готують шляхом обережного перекидання картриджа (без енергійного струшування, щоб уникнути денатурації). Дозволено використовувати лише прозорий безбарвний або ледь опалесцентний розчин без часток. Повторне заповнення порожніх ручок заборонено.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Вагітність

Не існує достатньо даних, отриманих у дослідженнях на тваринах, щодо впливу препарату Генотропін® на вагітність, ембріональний розвиток, пологи чи постнатальний розвиток (див. підрозділ «Фармакокінетика»). Клінічні дослідження щодо застосування препарату в період вагітності відсутні. Тому препарати, що містять соматропін, не рекомендується призначати вагітним та жінкам репродуктивного віку, які не використовують засоби для контрацепції.

Годування груддю

Клінічні дослідження щодо застосування препаратів соматропіну жінкам, які годують груддю, не проводились. Невідомо, чи проникає соматропін у грудне молоко людини, але абсорбція інтактного білка зі шлунково-кишкового тракту немовляти є надзвичайно малоймовірною. Отже, препарати соматропіну слід застосовувати з обережністю жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Генотропін® не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами.

Загальні правила: Ін'єкції вводять підібраною дозою підшкірно, регулярно змінюючи місце введення (на відстані щонайменше 2 см від попереднього та уникаючи ушкоджених чи болючих ділянок) для запобігання ліпоатрофії.

Дозування для дітей (залежно від показань)

Дефіцит гормону росту: 0,025–0,035 мг/кг маси тіла на добу (або 0,7–1,0 мг/м² на добу).

Синдром Прадера–Віллі: 0,035 мг/кг на добу (1,0 мг/м² на добу), максимум 2,7 мг на добу.

Синдром Тернера та хронічна ниркова недостатність: 0,045–0,050 мг/кг на добу (1,4 мг/м² на добу).

Діти, народжені малими для гестаційного віку: 0,035 мг/кг на добу (1 мг/м² на добу). Лікування припиняють, якщо після першого року швидкість росту становить менше +1 ВСВ або за досягнення віку закриття зон росту.

Ідіопатична низькорослість: до 0,067 мг/кг на добу (до 2 мг/м² на добу).

Дозування для дорослих

При продовженні терапії з дитячого віку: починають із 0,2–0,5 мг на добу з поступовим підбором за рівнем ІФР-1.

При виникненні дефіциту в дорослому віці: терапію починають із низьких доз (0,15–0,3 мг на добу), а для пацієнтів віком від 60 років — з 0,1–0,2 мг на добу. Метою є досягнення нормального рівня ІФР-1 (у межах 2 ВСВ), при цьому жінкам (особливо на естрогенах) зазвичай потрібні вищі дози, ніж чоловікам. Щоденна підтримуюча доза рідко перевищує 1,0 мг (для літніх осіб — 0,5 мг).

Використання шприц-ручки «GoQuick»

Препарат застосовують за допомогою багатодозових шприц-ручок на 5,3 мг (синя кнопка) або 12 мг (пурпурова кнопка) соматропіну.

Ручка має функцію запам'ятовування дози після первинного встановлення.

Основні етапи експлуатації

Перед першим використанням готують розчин шляхом акуратного змішування порошку з рідиною (не струшувати енергійно!).

Використовують лише нові голки (довжиною до 8 мм, сумісні типи 31G, 32G або 34G) для кожної ін'єкції та щоразу знімають їх перед зберіганням.

Проводять первинну заправку ручки (видалення повітря) виключно під час використання нової ручки.

Роблять ін'єкцію, вводячи голку підшкірно, натискаючи кнопку до упору та витримуючи затримку 5 секунд перед вилученням голки.

Умови зберігання та терміни

Ручку зберігають у холодильнику.

Після першого змішування та початку використання ручку необхідно утилізувати через 28 днів, навіть якщо в ній залишився розчин. Порожні ручки повторно не заповнюють.

Симптоми. Гостре передозування може призвести спочатку до гіпоглікемії та згодом до гіперглікемії.

Довготривале передозування може призвести до ознак і симптомів, що відповідають відомим ефектам надлишку гормону росту людини.

Основні побічні реакції на препарат Генотропін тісно пов'язані з його метаболічною дією та початковою компенсацією дефіциту рідини в організмі.

Затримка рідини (особливо у дорослих): У перші місяці лікування часто виникають периферичні набряки, набряк обличчя, скутість кінцівок, артралгія, міалгія та парестезія. Вони зазвичай мають слабкий або помірний характер і зникають самостійно або після корекції (зниження) дози. У дітей такі ефекти спостерігаються нечасто.

Утворення антитіл: У близько 1 % пацієнтів утворюються антитіла до препарату, проте вони мають слабку зв'язуючу здатність і не впливають на клінічний ефект.

Перелік побічних реакцій за частотою виникнення

Дуже часто (у дорослих): Артралгія, периферичні набряки.

Часто:

У дорослих: парестезія, синдром зап'ясткового каналу, міалгія, скутість кінцівок, головний біль.

У дітей: артралгія, головний біль.

Нечасто:

У дорослих: міалгія, скутість кінцівок, периферичні набряки.

У дітей: міалгія, парестезія, висип, свербіж, кропив'янка, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, реакції в місці ін'єкції.

У дорослих і дітей: гінекомастія, лейкемія (у дітей з дефіцитом гормону росту, імовірно, без підвищення загального ризику порівняно з пацієнтами без дефіциту).

Частота невідома:

Цукровий діабет 2-го типу (у дорослих і дітей).

Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія (у дорослих).

Набряк обличчя, реакції в місці ін'єкції (у дорослих).

Висип, свербіж, кропив'янка (у дорослих).

Зниження рівня кортизолу в крові (клінічна значущість невідома).

Особливі стани та застереження

Синдром Прадера–Віллі: У постмаркетинговий період зафіксовані поодинокі випадки раптового летального наслідку, проте прямий причинний зв'язок із лікуванням не доведено.

Кісткова система: У дітей на тлі лікування можливий вивих голівки стегнової кістки або хвороба Легга–Кальве–Пертеса (частіше пов'язані з наявними ендокринними розладами чи низьким зростом). У разі болю в стегні або коліні слід виключити ці діагнози.

Ефекти класу соматропінів: Додатково можливі гіперглікемія (через зниження чутливості до інсуліну) та зниження рівня вільного тироксину. Перед початком терапії рекомендовано оптимізувати заміну кортикостероїдів, якщо є відповідна потреба.

Зберігати при температурі 2–8 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Відновлений розчин може зберігатися при температурі 2–8 °С протягом 28 днів у оригінальній упаковці для захисту від світла.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Вартість на Генотропін вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1, де його можна купити за найвигіднішими цінами в Україні.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Somatropin Injection / medlineplus.gov;
• Somatropin / drugs.com.