Белалгін

• функціональні розлади шлунково-кишкового тракту (болі в животі функціонального походження);
• жовчокам'яна хвороба.

• підвищена чутливість до беладони, бензокаїну, інших амідних анестетиків, метамізолу натрію та інших похідних піразолону, до компонентів препарату;
• захворювання серцево-судинної системи, при яких збільшення частоти серцевих скорочень може бути небажаним: миготлива аритмія, тахікардія, хронічна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, мітральний стеноз, тяжка артеріальна гіпертензія;
• глаукома;
• затримка сечі або схильність до неї, в т.ч. аденома передміхурової залози з порушенням відтоку сечі;
• міастенія;
• захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються непрохідністю;
• гіпертермічний синдром;
• тиреотоксикоз;
• гостра кровотеча;
• зміна складу периферичної крові: агранулоцитоз, лейкопенія;
• захворювання крові: анемія будь-якої етіології, цитостатична або інфекційна нейтропенія;
• виражені зміни функції печінки та / або нирок;
• вроджена недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• бронхіальна астма;
• підозра на гострі хірургічні патології.

Таблетки Белалгін призначені для симптоматичного короткотривалого застосування, тому дозу та тривалість лікування слід підбирати індивідуально.

Застосовувати знеболювальне дорослим внутрішньо по 1 таблетці при болях, (у разі необхідності). Максимальна добова доза - 10 таблеток. Лікарський препарат можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Діти. Клінічних даних щодо ефективності та безпеки застосування дітям немає, тому не слід застосовувати препарат пацієнтам віком до 18 років.

Нервова система:

• головний біль, запаморочення;
• нервозність, безсоння, психомоторне збудження, судоми.

Сечовидільна система:

• утруднення і затримка сечовипускання;
• зазвичай у пацієнтів з порушенням функції нирок і/або при застосуванні надмірних доз розвивається транзиторна олігурія, анурія, протеїнурія, токсична нефропатія в різних формах, в т.ч. інтерстиціальний нефрит. Можливе забарвлення сечі в червоний колір.

Травна система:

• сухість у роті, відчуття спраги, порушення смакових відчуттів, дисфагія, зменшення моторики кишечнику до атонії, зменшення тонусу жовчовивідних шляхів і жовчного міхура;
• запор, діарея.

Органи зору:

• розширення зіниць, світлобоязнь, параліч акомодації, нечіткість зору, підвищення внутрішньоочного тиску, тимчасові розлади зору.

Серцево-судинна система:

• почервоніння обличчя, припливи, серцебиття, аритмії (в т.ч. екстрасистолія), ішемія міокарда;
• тахікардія, зниження артеріального тиску.

Дихальна система та органи середостіння:

• зменшення секреторної активності та тонусу бронхів, що призводить до утворення в'язкого мокротиння.

Імунна система:

• можливі прояви реакцій гіперчутливості, в т.ч. анафілактичні реакції, анафілактичний шок;
• висипання на шкірі та слизових оболонках, кон'юнктивіт, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, в т.ч. набряк Квінке, бронхоспастичний синдром, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла.

Шкіра і підшкірна клітковина:

• шкірні висипання, свербіж, кропив'янка, дерматит, гіперемія.

Система крові та лімфатична система:

• при тривалому застосуванні можливі агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, гранулоцитопенія.

Інше: зниження потовиділення, сухість шкіри та слизових оболонок, дизартрія.

При застосуванні препарату можлива метгемоглобінемія (ціаноз шкіри, губ і нігтьових лож, головний біль, запаморочення, задишка, слабкість, тахікардія) (препарат містить бензокаїн).

У разі появи будь-яких небажаних реакцій слід припинити прийом препарату і обов'язково звернутися до лікаря.

Перед початком лікування Белалгін слід порадитися з лікарем. Препарат не використовують при головному, зубному болях та болях при місячних.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Інструкція повідомляє, що препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не рекомендується застосовувати препарат пацієнтам, діяльність яких пов'язана з необхідністю концентрації уваги, швидкості психомоторних реакцій.

Діти. Не слід застосовувати ліки пацієнтам у віці до 18 років.

симптоми:

• посилення проявів побічних реакцій, нудота, блювота, тахікардія, зниження артеріального тиску, порушення акомодації, психомоторне збудження, дратівливість, тремор, судоми, безсоння, сонливість, галюцинації, делірій, гіпертермія, пригнічення центральної нервової системи, пригнічення активності дихального і судинного центрів, затримка сечі.
• гіпотермія, виражене зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття, задишка, дисфагія, шум у вухах, нудота, блювота, біль у шлунку, олігурія, анурія, тахікардія, слабкість, марення, порушення свідомості, судомний синдром; можливий розвиток гострого агранулоцитозу, геморагічного синдрому, гострої ниркової і печінкової недостатності, паралічу дихальних м'язів;
• можлива сонливість, занепокоєння, збудження, у тяжких випадках – судоми через його системну абсорбцію. Є повідомлення, що призначення препаратів, що містять бензокаїн, може спричиняти метгемоглобінемію. Такі симптоми як ціаноз шкіри, губ і нігтьових лож, головний біль, запаморочення, задишка, слабкість, тахікардія можуть вказувати на метгемоглобінемію, що потенційно загрожує життю і потребує невідкладного медичного втручання.

Лікування: промивання шлунка, призначення сольових проносних, активованого вугілля. Проведення форсованого діурезу, гемодіалізу, залуження крові, симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво важливих функцій. При розвитку судомного синдрому проводити внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбітуратів, парентеральне введення холіноміметиків та антихолінестеразних засобів. При гіпертермії показані вологі обтирання і жарознижувальні засоби; при збудженні – внутрішньовенне введення тіопенталу натрію або оксибутирату натрію; при мідріазі – місцево, у вигляді очних крапель, фосфакол, фізостигмін, пілокарпін. При нападі глаукоми слід негайно почати закапувати у кон'юнктивальний мішок по 2 краплі 1% розчину пілокарпіну кожну годину і підшкірно вводити 1 мл 0,05% розчину прозерину 3-4 рази на добу. Не застосовувати фенотіазини. У разі розвитку метгемоглобінемії - введення метиленового синього. Лікування симптоматичне.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Functional gastrointestinal disorders / ncbi.nlm.nih.gov;
• Disorders of gut–brain interaction / sciencedirect.com.