Азибіот

табл. п / полон. оболонкою 500 мг блістер, № 3

• Азитроміцин 500 мг

Таблетки Азібіот - це антибіотик широкого спектру дії, активною речовиною якого є азитроміцин, який належить до групи макролідів. Азібіот від чого призначається: препарат рекомендований лікарем для лікування інфекцій, викликаних бактеріями, що виявляють до нього сприйнятливість. Основна властивість азитроміцину – здатність створювати високу концентрацію у вогнищі запалення. Перед початком терапії необхідно враховувати показник чутливості збудника. В азибіоті інструкція вказано, що прийом зазвичай одиничний раз на добу, а курс лікування короткий. Важливо припинити прийом у разі виникнення гіперчутливості; такі реакції можуть спостерігатись у невеликої кількості пацієнтів.

фармакодинамика. Азитроміцин є представником групи макролідних антибіотиків - азалідів, що мають широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка шляхом зв'язування з 50S-субодиницею рибосом і запобігання транслокації пептидів при відсутності впливу на синтез полінуклеотидів.

Механізм резистентності. Резистентність до азитроміцину може бути вродженою чи набутою. Повна перехресна резистентність існує до Streptococcus pneumoniae, β-гемолітичного стрептокока групи А, Enterococcus faecalis і Staphylococcus aureus, включаючи метицилінрезистентний золотистий стафілокок (MRSA), до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів.

Фармакокінетика. Біодоступність після перорального прийому становить близько 37%. Cmax в плазмі крові досягається через 2-3 години після прийому препарату.

При пероральному прийомі азитроміцин розподіляється по всьому організму. У фармакокінетичних дослідженнях було показано, що концентрації азитроміцину в тканинах значно вище (в 50 разів), ніж в плазмі крові, що свідчить про сильне зв'язування препарату з тканинами.

Зв'язування з білками плазми крові варіює в залежності від плазмових концентрацій і становить від 12% при 0,5 мкг/мл до 52% при 0,05 мкг/мл в плазмі крові. Уявний об'єм розподілу в рівноважному стані (VVss) становив 31,1 л/кг. T½ з тканин становить 2-4 дня.

Препарат активно метаболізується в печінці. Метаболіти не є мікробіологічно активними. В основному вони виводяться з калом, менше 10% дози азитроміцину виводиться в незміненому вигляді з сечею протягом наступних 3 днів. Особливо високі концентрації незмінного азитроміцину виявлено в жовчі людини.

Лікарський препарат можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Актуальна ціна на антибіотик вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

інфекції, викликані мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:

• інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт / тонзиліт(в т.ч. ангіна), синусит, середній отит);
• інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія);
• інфекції шкіри та м'яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози; лікування неважких форм Akne vulgaris;
• інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнені та ускладнені уретрит / цервіцит, спричинений Chlamydia trachomatis.

Азібіот необхідно приймати за 1 год до або через 2 години після їжі, оскільки одночасний прийом порушує всмоктування азитроміцину. Препарат приймають 1 раз на добу. Таблетки ковтають не розжовуючи.

Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку, і діти з масою тіла> 45 кг. При інфекціях ЛОР-органів, дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (окрім мігруючої еритеми): 500 мг (1 таблетка) на добу протягом 3 днів.

При мігруючої еритеми: 1 раз на добу протягом 5 днів: 1-й день - 1 г (2 таблетки по 500 мг), з 2-го по 5-й день - 500 мг (1 таблетка).

При інфекціях, що передаються статевим шляхом: 1 г препарату Азібіот одноразово.

При Akne vulgaris: курсова доза становить 6 г. Рекомендується наступна схема лікування: у перші 3 дні по 1 таблетці по 500 мг 1 раз на добу, наступні 9 тижнів - по 1 таблетці по 500 мг 1 раз на тиждень, причому в 2-у тиждень таблетку застосовують через 7 днів після попереднього прийому.

У разі пропуску прийому 1 дози препарату пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні - з інтервалом 24 год.

Ниркова недостатність. Пацієнтам з незначною дисфункцією нирок (кліренс креатиніну> 0,6 мл / с (40 мл/хв)) немає необхідності змінювати дозу. Чи не проведено досліджень за участю пацієнтів з кліренсом креатиніну <40 мл/хв. Відповідно, слід з обережністю застосовувати азитроміцин у таких пацієнтів.

Печінкова недостатність. Оскільки азитроміцин метаболізується в печінці та виводиться з жовчю, препарат не слід застосовувати у пацієнтів з важкими захворюваннями печінки.

підвищена чутливість до діючої речовини, будь-якого іншого компоненту препарату або інших макролідних антибіотиків. Через теоретичну можливість розвитку Ерготизм азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.

нижче вказані побічні реакції за системами органів і частотою: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100, <1/10), нечасто (≥1 / 1000, <1/100), рідко (≥1 / 10 000, <1/1000).

У кожній групі за частотою побічні ефекти представлені в порядку зниження ступеня тяжкості.

Шлунково-кишковий тракт: часто - нудота, блювота, діарея (іноді важка), болі в животі та судоми; нечасто - метеоризм, зниження апетиту; рідко - запор, зміна кольору язика, псевдомембранозний коліт.

З боку органів слуху та рівноваги: рідко - порушення слуху, дзвін у вухах.

Нетривалі порушення слуху і дзвін у вухах виникають особливо у пацієнтів, які приймають високі дози протягом тривалого часу. Більшість цих реакцій мають оборотний характер.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: рідко - інтерстиціальний нефрит і ниркова недостатність.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко - порушення функції печінки, включаючи гепатит, холестатична жовтяниця і, у виняткових випадках, печінкова недостатність, підвищення активності печінкових ферментів.

З боку нервової системи: нечасто - запаморочення, головний біль, безсоння, судоми, порушення смаку; рідко - відчуття поколювання.

З боку психіки: рідко - агресивність, нервозність, неспокій, страх.

З боку імунної системи: нечасто - легкі та важкі форми алергічних реакцій, таких як свербіж, висипи, кропив'янка; рідко - світлочутливість, біль в суглобах, бронхоспазм і набряк Квінке, у виняткових випадках - мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона і епідермальнийнекроліз, анафілаксія.

З боку серцево-судинної системи: рідко - серцебиття, тахікардія і біль в грудях.

З боку крові та лімфатичної системи: рідко - тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія.

Якщо виникають важкі побічні ефекти, лікування необхідно припинити.

алергічні реакції: повідомлялося, що в окремих випадках після прийому азитроміцину виникали важкі алергічні (рідко летальні) реакції, такі як ангіоневротичний набряк та анафілаксія. Деякі з цих реакцій зумовлювали розвиток рецидивних симптомів і потребували більш тривалого спостереження і лікування.

Подовження серцевої реполяризації та інтервалу Q-T, які підвищували ризик розвитку серцевої аритмії і тріпотіння-мерехтіння шлуночків, спостерігалися при лікуванні іншими макролідними антибіотиками. Подібний ефект азитроміцину не можна повністю виключити у пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку подовженою серцевої реполяризації.

Стрептококові інфекції: азитроміцин в цілому ефективний в лікуванні стрептокока в ротоглотці, але немає даних, які демонструють ефективність азитроміцину у профілактиці гострого ревматоїдного поліартриту.

Суперінфекції: як і у випадку з іншими антибактеріальними препаратами, можливе виникнення суперінфекції (наприклад мікозів).

Оскільки печінка є основним шляхом виведення азитроміцину, препарат слід застосовувати з обережністю у хворих з вираженим захворюванням печінки. При лікуванні азитроміцином зареєстровані випадки фульминантного гепатиту, який може привести до небезпечної для життя печінкової недостатності. У разі появи ознак і симптомів порушення функції печінки, таких як швидко розвивається астенія, пов'язана з жовтяницею, сеча темного кольору, схильність до кровотеч або печінкової енцефалопатії, необхідно негайно провести обстеження. Лікування азитроміцином слід припинити при появі ознак дисфункції печінки.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Азитроміцин проникає через плаценту, однак не виявлено шкідливого впливу препарату на плід. Відповідні та добре контрольовані дослідження за участю вагітних відсутні. Тому азитроміцин можна застосовувати в період вагітності лише за відсутності адекватних альтернативних препаратів.

Досліджень щодо проникнення препарату в грудне молоко не проводили, таким чином, азитроміцин не слід застосовувати в період годування груддю.

Діти. Інструкція попереджує, що препарат застосовують у дітей з масою тіла> 45 кг.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

слід з обережністю призначати азитроміцин пацієнтам разом з іншими препаратами, які можуть подовжувати інтервал Q-T.

Антациди: при вивченні впливу одночасного застосування антацидів на фармакокінетику азитроміцину не виявлено змін біодоступності, хоча максимальна концентрація азитроміцину в плазмі крові знижувалася на 30%. Азитроміцин необхідно приймати принаймні за 1 год до або через 2 години після прийому антациду.

Карбамазепін: у дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових волонтерів азитроміцин не чинив значного впливу на плазмові рівні карбамазепіну або його активних метаболітів.

Циклоспорин: деякі зі споріднених макролідних антибіотиків впливають на метаболізм циклоспорину. Оскільки не проводили фармакокінетичних і клінічних досліджень можливої взаємодії при одночасному прийомі азитроміцину і циклоспорину, слід ретельно оцінити терапевтичну ситуацію до призначення одночасного прийому цих препаратів. Якщо комбіноване лікування вважається виправданим, необхідно проводити ретельний моніторинг рівня циклоспорину і відповідно коригувати дозу.

Антикоагулянти кумаринового ряду: повідомлялося про підвищену тенденцію до кровотеч у зв'язку з одночасним застосуванням азитроміцину та варфарину і кумаріноподобних пероральних антикоагулянтів. Необхідно проводити моніторинг протромбінового часу.

Дигоксин: повідомлялося, що у деяких пацієнтів певні макролідні антибіотики впливають на метаболізм дигоксину в кишечнику. Відповідно, у разі одночасного застосування азитроміцину і дигоксину слід пам'ятати про можливе підвищення концентрації дигоксину і проводити моніторинг рівнів дигоксину.

Метилпреднізолон: у дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових волонтерів азитроміцин не чинив значного впливу на фармакокінетику метилпреднізолону.

Терфенадин уфармакокінетичних дослідженнях не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином і терфенадином. Як і у випадку з іншими макролідними антибіотиками, азитроміцин необхідно з обережністю призначати в комбінації з терфенадином.

Теофілін: азитроміцин не впливав на фармакокінетику теофіліну при одночасному прийомі азитроміцину і теофіліну здоровими волонтерами. Комбіноване застосування теофіліну та інших макролідних антибіотиків іноді призводило до підвищення рівня теофіліну в плазмі крові.

Зидовудин: одноразові дози 1000 мг і багаторазові дози 1200 або 600 мг азитроміцину не впливали на плазмову фармакокінетику та виведення з сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрації фосфорилированного зидовудину, клінічно активного метаболіту, в мононуклеарах в периферійному кровообігу. Клінічна значущість цих даних невияснена, але може бути корисною для пацієнтів.

Діданозін: при одночасному застосуванні добових доз в 1200 мг азитроміцину з диданозином у 6 добровольців не виявлено впливу на фармакокінетику диданозину порівняно з плацебо.

Рифабутин: одночасне застосування азитроміцину і рифабутину не впливало на плазмові концентрації цих препаратів. Нейтропенія відзначена у осіб, які брали одночасно азитроміцин і рифабутин. Хоча нейтропенія була пов'язана із застосуванням рифабутину, причинний зв'язок з одночасним прийомом з азитроміцином не встановлено.

типові симптоми: оборотне порушення слуху, виражена нудота, блювота, діарея. У разі передозування необхідно прийняти активоване вугілля та проводити симптоматичну терапію, спрямовану на підтримку життєвих функцій організму.

не потрібно спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці. Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.