Атовакс

Склад

Діюча речовина: моксифлоксацин (moxifloxacin);

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить моксифлоксацину гідрохлориду у перерахуванні на моксифлоксацин 400 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), повідон К 29/32, магнію стеарат, покриття Opadry 03F84827 рожевий (гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172), поліетиленгліколь, тальк.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, рожевого кольору, капсуловидної форми, гладкі з обох сторін.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Код АТХ J01M А14.

Фармакодинаміка 

Механізм дії

Бактерицидний ефект зумовлений інгібуванням обох типів II топоізомерази (ДНК-гіраза та топоізомераза IV), необхідних для реплікації, транскрипції та відновлення бактеріальної ДНК.

Має залежну від концентрації бактерицидну активність (МБК зазвичай відповідають МІК). Структурні особливості (С8-метокси та дициклоаміновий залишок у положенні С-7) підвищують активність, захищають від резистентності та запобігають активному відтоку.

Вплив на кишкову флору

Тимчасово знижує кількість низки бактерій (E.coli, Enterococcus, бактероїди тощо) та підвищує Bacteroides fragilis. Показники нормуються упродовж двох тижнів.

Механізм та формування резистентності

Класичні механізми інактивації пеніцилінів, цефалоспоринів чи макролідів не впливають на моксифлоксацин. Резистентність розвивається через точкові мутації топоізомераз або бар'єри проникнення (наприклад, у Pseudomonas aeruginosa).

Існує перехресна резистентність з іншими фторхінолонами, проте завдяки інгібуванню обох топоізомераз деякі бактерії можуть залишатися чутливими до моксифлоксацину попри стійкість до інших хінолонів.

Контрольні точки (EUCAST)

Для більшості чутливих мікроорганізмів (Staphylococcus spp., S. pneumoniae, H. influenzae, Enterobacteriaceae тощо) поріг чутливості становить не більше ніж 0,5 мг/л, а резистентності — понад 1 мг/л (з відповідними показниками дискової дифузії).

Мікробіологічна чутливість

Чутливі види: багато аеробних грампозитивних (включаючи S. pneumoniae, S. aureus метициліночутливий, стрептококи груп A, B, C, G) та грамнегативних бактерій (H. influenzae, L. pneumophila, M. catarrhalis), анаероби (Fusobacterium, Prevotella), а також Chlamydia, Mycoplasma та Legionella.

Види з можливим набуттям резистентності: Enterococcus faecalis/faecium, MRSA, E. coli, K. pneumoniae, N. gonorrhoeae, B. fragilis тощо.

Резистентні види: Pseudomonas aeruginosa.

Фармакокінетика

Всмоктування та біодоступність

Швидко і майже повністю всмоктується при пероральному прийомі; абсолютна біодоступність — близько 91%.

Фармакокінетика є лінійною (при дозах 50-800 мг). Після прийому 400 мг Cmax досягається за 0,5–4 години (3,1 мг/л). У рівноважному стані (400 мг/добу) Cmax становить 3,2 мг/л, а Cmin — 0,6 мг/л (експозиція на 30% вища, ніж після першої дози).

Розподіл

Швидко розподіляється в екстраваскулярному просторі (AUC — 35 мкг/л, об'єм розподілу — 2 л/кг).

Зв'язування з білками плазми крові (переважно з альбуміном) становить близько 40-42% і не залежить від концентрації.

Активно проникає в тканини і рідини організму: найвищі концентрації досягаються в альвеолярних макрофагах (56,7 мг/кг), рідині епітеліальної вистілки (20,7 мг/л), жіночих статевих органах (10,24 мг/кг) та назальних поліпах (9,1 мг/кг).

Метаболізм

Підлягає біотрансформації II фази з утворенням мікробіологічно неактивних метаболітів: сульфосполук (М1) та глюкуронідів (М2).

Не задіює ферменти системи цитохрому Р450 (відсутні ознаки окиснювального метаболізму та взаємодій з препаратами фази I).

Виведення з організму

Період напіввиведення (t1/2) — приблизно 12 годин. Загальний кліренс — 179–246 мл/хв, нирковий — 24–53 мл/хв.

Виводиться нирками (близько 19% у незміненому вигляді) та через кишечник/жовч (близько 25% у незміненому вигляді) — загалом близько 96%.

Фармакокінетика у різних груп пацієнтів

Літні пацієнти та особи з низькою масою тіла: мають вищу концентрацію препарату в плазмі крові.

Ниркова недостатність: істотних змін фармакокінетики немає (при кліренсі креатиніну > 20 мл/хв/1,73 м2), проте при кліренсі < 30 мл/хв/1,73 м2 зростає рівень метаболіту М2.

Печінкова недостатність: дані обмежені (класи А–С за Чайлдом-П'ю), спостерігається підвищення рівня метаболіту М1 при порівнянній дії вихідної речовини.

Таблетовану форму моксифлоксацину можна застосовувати для закінчення курсу лікування, в якому стартова терапія парентеральною формою моксифлоксацину була ефективною і була призначена за такими показаннями:

• негоспітальна пневмонія;
• ускладнені інфекції шкіри та підшкірних структур.

Таблетована форма моксифлоксацину не рекомендується для стартового лікування будь-яких інфекцій шкіри та підшкірних структур або у разі тяжкого перебігу негоспітальної пневмонії.

Слід звернути увагу на офіційні інструкції з належного застосування антибактеріальних засобів.

• Підвищена чутливість до моксифлоксацину або до інших хінолонів чи до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
• Вагітність або період годування груддю.
• Вік до 18 років.
• Пацієнти із захворюваннями сухожиль, пов’язаними з лікуванням хінолонами, в анамнезі.

У процесі доклінічних і клінічних досліджень після застосування моксифлоксацину спостерігалися зміни в електрофізіології серця у вигляді подовження інтервалу QT. Тому з міркувань безпеки препарат протипоказано пацієнтам із:

• вродженим або діагностованим набутим подовженням інтервалу QT;
• порушеннями електролітного балансу, зокрема при нескоригованій гіпокаліємії;
• клінічно значущою брадикардією;
• клінічно значущою серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка;
• симптоматичними аритміями в анамнезі.

У зв’язку з обмеженими клінічними даними застосування препарату також протипоказано пацієнтам із порушеннями функції печінки (клас C за класифікацією Чайлда-П’ю) та пацієнтам із підвищеним рівнем трансаміназ (у 5 разів вище верхньої межі норми).

Рекомендована доза (для дорослих): 1 таблетка (400 мг) на добу. Таблетку ковтають цілою, не розжовуючи, запиваючи водою (незалежно від прийому їжі).

Тривалість лікування залежно від показань:

• Загострення хронічного обструктивного захворювання легень (включно з бронхітом): 5–10 днів.
• Негоспітальна пневмонія: 10 днів (при ступінчастій терапії загалом 7–14 днів).
• Гострий бактеріальний синусит: 7 днів.
• Запальні захворювання органів малого таза (помірного/середнього ступеня): 14 днів.
• Ускладнені інфекції шкіри та підшкірних тканин (при ступінчастій терапії): загалом 7–21 день.
• Заборонено перевищувати рекомендовану дозу (400 мг на добу) та тривалість лікування.

Корекція дози для спеціальних груп пацієнтів:

• Ниркова або печінкова недостатність / гемодіаліз: корекція дози при помірній/середній нирковій недостатності чи діалізі не потрібна; щодо печінкової недостатності дані відсутні.
• Літні пацієнти та особи з низькою масою тіла: корекція дози не потрібна.

Діти: протипоказано особам віком до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

Загальна характеристика: Більшість реакцій виникають з частотою менше 3% (окрім частих симптомів з боку ШКТ — нудоти та діареї). Можливі дуже рідкісні довготривалі, інвалідизуючі та потенційно незворотні серйозні реакції (суглоби, сухожилля, нервова система, психіка, органи чуття), а також аневризма/розшарування аорти чи проблеми з клапанами серця.

Інфекції та інвазії:

• Часті: суперінфекції (оральний або вагінальний кандидоз).
• Кров та імунна система:
• Нечасті: анемія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, алергічні реакції.
• Поодинокі: анафілаксія (в т.ч. шок), ангіоневротичний набряк, гіпер/гіпопротромбінемія, панцитопенія, агранулоцитоз.

Метаболізм та ендокринна система:

• Нечасті: гіперліпідемія.
• Поодинокі: гіперглікемія, гіперурикемія, SIADH.
• Рідкісні: гіпоглікемія, гіпоглікемічна кома.

Психічні розлади та нервова система:

• Часті: головний біль, запаморочення.
• Нечасті: тривожність, збудження, парестезії, порушення смаку, сплутаність свідомості, розлади сну (безсоння), тремор, вертиго, сонливість.
• Поодинокі: депресія (з можливими суїцидальними думками), галюцинації, делірій, судоми, порушення координації, пам'яті, мовлення, периферична нейропатія.
• Рідкісні: деперсоналізація, психотичні реакції, гіперестезія.

Органи зору та слуху:

• Нечасті: порушення зору (диплопія, нечіткість).
• Поодинокі: світлобоязнь, дзвін у вухах, порушення слуху (глухота).
• Рідкісні: транзиторна втрата зору, увеїт, гостра білатеральна трансілюмінація райдужки.

Серцево-судинна система:

• Часті: подовження QT-інтервалу у хворих із гіпокаліємією.
• Нечасті: подовження QT, тахікардія, серцебиття, фібриляція передсердь, стенокардія, вазодилатація.
• Поодинокі: шлуночкові тахіаритмії, непритомність, артеріальна гіпертензія/гіпотензія.
• Рідкісні: піруетна шлуночкова тахікардія (torsade de pointes), зупинка серця, васкуліт.

Дихальна та травна системи:

• Часті (ШКТ): нудота, блювання, біль у животі, діарея.
• Нечасті: задишка, зниження апетиту, закреп, диспепсія, флатуленція, гастрит, підвищення рівня амілази.
• Поодинокі: дисфагія, стоматит, коліт (включаючи псевдомембранозний).

Гепатобіліарні порушення:

• Часті: підвищення рівня трансаміназ.
• Нечасті: порушення функції печінки, підвищення білірубіну та лужної фосфатази.
• Поодинокі: жовтяниця, гепатит (холестатичний).
• Рідкісні: фульмінантний гепатит (з потенційно летальним наслідком).

Шкіра, опорно-рухова система та нирки:

• Нечасті (шкіра): свербіж, висипання, кропив'янка, сухість шкіри.
• Рідкісні (шкіра): синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, DRESS-синдром, фоточутливість.
• Нечасті / Поодинокі (опорно-рухова): артралгія, міалгія, тендиніт, розрив сухожиль, судоми, артрит, загострення міастенії.
• Рідкісні (опорно-рухова): рабдоміоліз.
• Поодинокі (нирки): порушення функції нирок, ниркова недостатність.

Загальні застереження: Слід уникати призначення пацієнтам із важкими побічними реакціями на хінолони/фторхінолони в анамнезі (терапію починають лише за відсутності альтернатив).

Серцево-судинна система (QT-інтервал та аорта):

Можливе подовження інтервалу QT (підвищений ризик у жінок, літніх пацієнтів та при гіпокаліємії), що загрожує тяжкими аритміями (torsade de pointes). Препарат не слід перевищувати у дозах.

Підвищений ризик аневризми та розшарування аорти, а також регургітації клапанів серця (особливо при супутньому прийомі кортикостероїдів чи наявності факторів ризику/хвороб сполучної тканини). При болях у грудях, спині чи животі, а також раптовій задишці потрібна негайна допомога.

Серйозні системні реакції:

Реакції з боку ЦНС та психіки: можливі судоми, депресія або психотичні реакції з ризиком суїцидальних думок; периферична нейропатія.

Довготривалі/інвалідизуючі реакції: дуже рідко можливі незворотні серйозні ефекти (суглоби, сухожилля, нервова система, органи чуття), які вимагають негайного припинення прийому.

Печінка та шкіра: ризик фульмінантного гепатиту (з летальним наслідком); тяжкі шкірні реакції (синдром Стівенса-Johnson, ТЕН, DRESS-синдром, ГГЕП).

Опорно-рухова система: можливі тендиніти та розриви сухожиль (особливо ахіллового), ризик вищий у літніх осіб та при прийомі кортикостероїдів (слід уникати їх комбінації).

Інші застереження:

ШКТ: ризик антибіотикоасоційованої діареї та коліту (включаючи псевдомембранозний).

Дисглікемія: коливання рівня цукру в крові (особливо у пацієнтів із цукровим діабетом на інсуліні або сульфонілсечовині).

Специфічні інфекції: не застосовують при тазових абсцесах (у таблетках), при підозрі на резистентність до гонококів чи МРЗС потрібні інші антибіотики.

Зовнішні фактори: уникати УФ-опромінення/сонця (ризик фотосенсибілізації).

Лабораторні тести / Особливі групи: може давати хибнонегативні результати на Mycobacterium spp.; з обережністю при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та нирковій недостатності у літніх людей (ризик дегідратації).

Діти: протипоказано пацієнтам віком до 18 років через ризик ураження хрящів.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Безпека застосування моксифлоксацину у період вагітності не встановлена. Інструкція повідомляє, що результати досліджень на тваринах вказують на репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини не відомий.

Враховуючи відсутність даних щодо людей і наявність експериментальних даних щодо ризику пошкодження опорних хрящів у статево незрілих тварин грудне вигодовування протипоказане під час терапії моксифлоксацином.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Досліджень впливу моксифлоксацину на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами не проводили. Однак фторхінолони, включаючи моксифлоксацин, можуть погіршувати здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами через виникнення реакцій з боку ЦНС, наприклад запаморочення, гостра тимчасова втрата зору або гостра короткотривала втрата свідомості, непритомність (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід рекомендувати спостерігати за своєю реакцією на моксифлоксацин перед тим, як керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

У разі випадкового передозування жодні специфічні заходи не потрібні. У разі передозування слід орієнтуватися на клінічну картину і проводити симптоматичну підтримувальну терапію та ЕКГ-моніторинг, зважаючи на можливість подовження інтервалу QT.

Одночасне застосування активованого вугілля з дозою моксифлоксацину 400 мг перорально призведе до скорочення системної доступності лікарського засобу більше ніж на 80 %. У разі передозування в результаті перорального прийому лікарського засобу застосування активованого вугілля на початковій стадії абсорбції може бути ефективним для запобігання збільшенню системної дії моксифлоксацину.

Зберігати при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Moxifloxacin (oral route) / mayoclinic.org;
• Moxifloxacin / ncbi.nlm.nih.gov.