Антарес

Антарес належить до групи препаратів для серцево-судинної системи. Лікарський засіб має протиішемічні, мембраностабілізувальні, антиоксидантні й імуностимулювальні властивості.

Активний компонент препарату гальмує окислювальні процеси в ішемізованих ділянках серцевого м'яза, запобігає пригніченню скорочувальної функції, поліпшує реологічні властивості крові.

Ліки застосовують для лікування печінки: активна речовина запобігає руйнуванню гепатоцитів і сприяє їх регенерації.

Активний компонент препарату antares — морфолінієва сіль тіазотної кислоти.

Ліки реалізують у формі таблеток, що містять 200 мг (еквівалентно 133 мг тіазотовой кистоли) активної речовини, та ампул в у контурній комірковій упаковці, вкритою плівкой, із розчином для внутрішньовенних і внутрішньом'язових ін'єкцій.

Фармакодинаміка

Фармакологічний ефект тіазотної кислоти зумовлений протиішемічною, мембраностабілізувальною, антиоксидантною та імуномодулювальною дією.

Вплив препарату реалізується за рахунок посилення компенсаторної активації анаеробного гліколізу та активації процесів окиснення у циклі Кребса зі збереженням внутрішньоклітинного фонду аденозинтрифосфату. Наявність у структурі молекули тіазотної кислоти тіолу сірки, для якої характерні окисно-відновні властивості, та третинного азоту, який зв’язує надлишок іонів водню, зумовлює активацію антиоксидантної системи. Сильні відновлювальні властивості тіольної групи спричиняють реакцію з активними формами кисню та ліпідними радикалами. Реактивація антирадикальних ферментів – супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази – запобігає ініціюванню активних форм кисню.

Тіазотна кислота гальмує процеси окиснення ліпідів в ішемізованих ділянках міокарда, знижує чутливість міокарда до катехоламінів, запобігає прогресивному пригніченню скорочувальної функції серця, стабілізує і зменшує відповідно зону некрозу та ішемії міокарда. Покращення реологічних властивостей крові здійснюється за рахунок активації фібринолітичної системи. Поліпшення процесів метаболізму міокарда, підвищення його скоротливої здатності, сприяння нормалізації серцевого ритму дає змогу рекомендувати тіазотну кислоту для лікування хворих із різними формами ішемічної хвороби серця.

Фармакокінетика

Максимальна концентрація тіазотної кислоти в плазмі крові досягається при внутрішньом’язовому введенні через 0,84 години, при внутрішньовенному – через 0,1 години. Зв’язування з білками крові не перевищує 10 %. Тіазотна кислота накопичується переважно в нирках – 31 %. У значній кількості вона накопичується у товстій кишці, серці, селезінці, найменше – у тонкій кишці і легенях (1–2 %).

Препарат запобігає руйнуванню гепатоцитів, знижує ступінь жирової інфільтрації та поширенню центролобулярних некрозів печінки, сприяє процесам репаративної регенерації гепатоцитів, нормалізує в них білковий, вуглеводний, ліпідний та пігментний обмін. Збільшує швидкість синтезу та виділення жовчі, нормалізує її хімічний склад.

Після прийому таблетки препарат швидко всмоктується, його абсолютна біодоступність становить 53%. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1,6 години після одноразового прийому в дозі 200 мг. Період напіввиведення – майже 8 годин.

Показання до застосування:

• інфаркти;
• стенокардії;
• постінфарктні стани;
• серцева аритмія;
• печінкова недостатність (гепатити зокрема і алкогольні гепатити, цироз).

У комплексному лікуванні хронічних гепатитів різної етіології, в тому числі алкогольного гепатиту; цирозу печінки.

Купити Антарес у таблетках або Антарес в ампулах можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Актуальна ціна на препарат Антарес в ампулах та в таблетках зазначена в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Антарес не призначають пацієнтам із підвищеною чутливістю до тіазотної кислоти й інших компонентів препарату, гостра ниркова небостатність.

У зв'язку з недостатністю досліджень ліки не застосовують для лікування пацієнтів молодше 18 років.

Препарат зазвичай добре переноситься. У рідкісних випадках можливі побічні реакції організму:

• з боки шкіри та підшкірної клітковини: алергія (свербіж, гіперемія, кропив'янка, анафілактичний шок), висип, ангіоневротичний набряк;
• головний біль, запаморочення;
• тахікардія;
• підвищення артеріального тиску;
• розлад ШКТ: прояви диспепсичних явищ, включаючи сухість у роті, нудоту, блювання; здуття живота;
• порушення дихальної функції, задишка, шум в вухах;
• загальна слабкість, озноб, лихоманка.

Побічна дія частіше буває у пацієнтів похилого віку, які одночасно приймають інші кардіологічні препарати.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, артеріальна гіпертензія, зниження артеріального тиску.

З боку шлунково-кишкового тракту: прояви диспепсичних явищ, включаючи сухість у роті, нудоту, здуття живота, блювання.

Якщо у хворого виникають реакції з боку центральної або периферичної нервової системи, треба проявити обережність під час роботи з точними механізмами.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

У разі виникнення побічних реакцій з боку центральної та периферичної нервової системи необхідно бути обережними при керуванні автотранспортними засобами та роботі з іншими складними механізмами.

Лікарський засіб не застосовують для терапії жінок під час вагітності або грудного вигодовування.

Під час лікування стенокардії, інфаркту міокарда й постінфарктного кардіосклерозу, печінкової недостатності ліки приймають по одній таблетці 3 рази на день. Тривалість лікування стабільної стенокардії напруги— 8 тижнів, в інших випадках— 20–30 днів.

При стенокардії спокою, інфаркті міокарда, постінфарктному кардіосклерозі, при заболеваниях печени Антарес следует назначать по 200 мг внутрь 3 раза в день в течение 20–30 дней. У разі порушення серцевого ритму ліки приймають внутрішньо або під язик 3 рази на добу.

При інфаркті міокарда та нестабільної стенокардії препарат Антарес вводити внутрішньовенно повільно по 2 мл 50 мг/мл розчину (100 мг) зі швидкістю 2 мл/хв або внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 20–30 крапель на хвилину (2 мл розчину 50 мг/мл розводять у 150–250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду), або внутрішньом'язово вводити по 2 мл 50 мг/мл розчину (100 мг) 2–3 рази на добу. Курс лікування – 14 діб. При стенокардії напруги Антарес внутрішньом'язово вводити по 4 мл 50 мг/мл розчину 2 рази на добу (добова доза – 400 мг). Курс лікування – 14 днів. Лікування ін'єкціями здійснюють упродовж 14 днів.

Інструкція повідомляє, що досвід застосування препарату дітям недостатній.

При передозуванні в сечі підвищується концентрація натрію та калію. У таких випадках препарат необхідно відмінити. Лікування симптоматичне.

Антарес як кардіопротекторний лікарський засіб можна застосовувати у комбінації з базисними засобами терапії ішемічної хвороби серця. Як гепатопротекторний засіб може поєднуватися із призначенням традиційних методів лікування гепатитів.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C у недоступному для дитини місці. Термін придатності - 3 роки.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. Великий універсальний довідник лікарських препаратів. Понад 5000 сучасних засобів та аналогів.