Аллергофрі

Діюча речовина: левоцетиризин.
1 таблетка містить левоцетиризину дигідрохлориду 5 мг.
Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, повідон (К-30), кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Лікарська форма — таблетки овальні, від білого до майже білого кольору.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній упаковці.

Левоцетиризин — активний стабільний R-енантіомер цетиризину, який належить до групи конкурентних антагоністів гістаміну. Його фармакологічна дія зумовлена блокуванням Н1-гістамінових рецепторів.

Левоцетиризин впливає на гістамінзалежну стадію розвитку алергічної реакції, зменшує міграцію еозинофілів і проникність судин, обмежує вивільнення медіаторів запалення. Препарат сприяє попередженню розвитку та полегшенню перебігу алергічних реакцій, чинить антиексудативну, протисвербіжну та протизапальну дію. У терапевтичних дозах практично не виявляє седативного ефекту.

Симптоматичне лікування алергічного риніту (у тому числі цілорічного алергічного риніту) та кропив’янки.

Підвищена чутливість до левоцетиризину, цетиризину, гідроксизину, будь-яких інших похідних піперазину або будь-якої допоміжної речовини препарату.

Тяжка форма хронічної ниркової недостатності (кліренс креатиніну <15 мл/хв). Необхідність гемодіалізу.

Спеціальних досліджень взаємодії левоцетиризину з іншими лікарськими засобами не проводили. При одночасному застосуванні теофіліну у дозі 400 мг на добу загальний кліренс цетиризину знижується на 16 %. При багаторазовому застосуванні ритонавіру разом із цетиризином ступінь експозиції цетиризину збільшувався приблизно на 40 %.

Одночасне застосування цетиризину або левоцетиризину з алкоголем чи іншими депресантами центральної нервової системи у чутливих пацієнтів може спричинити додаткове зниження пильності та здатності до виконання роботи.

З боку нервової системи: сонливість, головний біль, підвищена стомлюваність, слабкість, астенія, судоми, парестезії, запаморочення, непритомність, тремор, дисгевзія.

З боку психіки: порушення сну, збудження, галюцинації, депресія, агресія, безсоння, суїцидальні думки.

З боку серця: тахікардія.

З боку органу зору: порушення зору, нечіткість зору.

З боку органів слуху та рівноваги: вертиго.

З боку травної системи: гепатит.

З боку сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі.

З боку імунної системи: гіперчутливість, у тому числі анафілаксія.

З боку дихальної системи: задишка.

Шлунково-кишковий тракт: діарея, блювання, запор, сухість у роті, нудота, біль у животі.

З боку шкіри та підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, стійкі медикаментозні висипання, свербіж, кропив'янка.

З боку кістково-м'язової системи: міалгія, артралгія.

Лабораторні показники: збільшення маси тіла, відхилення функції печінки від норми.

З боку обміну речовин: підвищений апетит.

Загальні порушення і стан в місці введення: набряк.

Повідомлялося про свербіж після припинення застосування левоцетиризину.

З обережністю застосовувати пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю (потрібна корекція режиму дозування) і пацієнтам похилого віку з нирковою недостатністю (можливе зниження клубочкової фільтрації).

Під час застосування препарату слід утримуватися від вживання алкоголю.

Призначаючи препарат при наявності у пацієнтів певних факторів, що провокують затримку сечі (наприклад, травми спинного мозку, гіперплазія передміхурової залози), необхідно брати до уваги, що левоцетиризин збільшує ризик затримки сечі.

Антигістамінні препарати пригнічують відповідь на шкірну алергічну пробу, тому перед її проведенням прийом препарату необхідно припинити за 3 дні до дослідження (період виведення).

Свербіж може з’явитися після припинення застосування левоцетиризину, навіть якщо його не було до початку лікування. Симптоми можуть зникнути самостійно. У деяких випадках свербіж може бути інтенсивним і може знадобитися повторне лікування. Після початку повторного лікування симптоми повинні зникнути.

Левоцетиризин слід з обережністю застосовувати пацієнтам з епілепсією та ризиком виникнення судом, оскільки його застосування може призвести до посилення нападу.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Даних щодо застосування левоцетиризину вагітним жінкам немає або їх кількість обмежена. У разі необхідності можна розглянути можливість застосування левоцетиризину у період вагітності.

Цетиризин, рацемат левоцетиризину, проникає у грудне молоко, тому можливе також проникнення левоцетиризину у грудне молоко. Побічні реакції, пов’язані з левоцетиризином, можуть спостерігатися у немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні. Тому левоцетиризин у період годування груддю слід застосовувати з обережністю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Порівняльні клінічні дослідження не виявили доказів того, що левоцетиризин у рекомендованій дозі погіршує психічну пильність, швидкість реакції або здатність керувати транспортними засобами. Однак у деяких пацієнтів під час лікування можуть виникати сонливість, втомлюваність та астенія. Тому перед керуванням автомобілем або виконанням потенційно небезпечної роботи слід враховувати індивідуальну реакцію на препарат.

Аллергофрі застосовують дорослим та дітям віком від 6 років внутрішньо у добовій дозі 5 мг (1 таблетка) 1 раз на добу. Таблетку приймають незалежно від їжі, ковтають цілою, запиваючи невеликою кількістю води.

Пацієнтам літнього віку з нормальною функцією нирок корекція дози не потрібна. При порушенні функції нирок режим дозування необхідно коригувати залежно від кліренсу креатиніну.

Пацієнтам тільки з печінковою недостатністю корекція режиму дозування не потрібна. При одночасній печінковій та нирковій недостатності дозу коригують відповідно до функції нирок.

Діти

Препарат у вигляді таблеток не застосовувати дітям віком до 6 років, оскільки ця лікарська форма не дає змоги проводити необхідну корекцію режиму дозування. Таким пацієнтам рекомендується застосовувати левоцетиризин у лікарській формі, придатній для використання у педіатрії.

Симптоми. Симптоми передозування можуть включати сонливість у дорослих та початкове збудження і підвищену дратівливість з подальшою сонливістю у дітей.

Лікування. Специфічного антидоту до левоцетиризину немає. У разі появи симптомів передозування рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Слід розглянути необхідність промивання шлунка через короткий час після застосування препарату. Гемодіаліз для виведення левоцетиризину з організму неефективний.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності — 2 роки.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Levocetirizine (oral route) / mayoclinic.org;
• Levocetirizine / drugs.com.