Алерік - протиалергічний, антигістамінний засіб.
Фармакодинаміка. Лоратадин - похідне піперидину, є сильним антигістамінним засобом пролонгованої дії другого покоління. Механізм дії лоратадину зумовлений вибірковим блокуванням гістамінових H1-рецепторів. Лоратадин, що характеризується вираженою спорідненістю до периферичних H1-рецепторів, практично не має спорідненості з гістаміновими рецепторами, локалізованими в ЦНС, а також іншими рецепторами біогенних амінів. Лоратадин погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр через розміри молекули і високу здатність до зв'язування з білками плазми крові. Все це призводить до того, що седативна дія лоратадину не завжди проявляється. Препарат також не посилює пригнічувальної дії алкоголю на ЦНС.
Алерик має антиалергічну, протиексудативну, протисвербіжну дію, зменшує проникність капілярів, усуває спазм гладких м'язів, запобігає розвитку набряку тканин.
Фармакокінетика. Після перорального застосування лоратадин швидко абсорбується із шлунково-кишкового тракту, досягаючи Cmax у плазмі крові через 1–2 години. 97–99% лоратадину зв'язується з білками плазми крові.
Після одноразового застосування терапевтичний ефект проявляється через 1-3 години, досягаючи максимуму через 8-12 годин. Тривалість антигістамінної дії - 24-48 годин. У разі тривалого застосування лоратадин досягає рівноважної концентрації в плазмі крові протягом 5 днів від початку терапії.
Метаболізується лоратадин у печінці двома шляхами за участю ензимів цитохрому P450: CYP 34A та CYP 2D6. Одночасне застосування лоратадину та інгібіторів CYP 34A або CYP 2D6 (кетоконазол, еритроміцин, циметидин) може призвести до уповільнення метаболізму лоратадину та підвищення його концентрації у плазмі крові.
Підвищення Cmax препарату не спричиняє збільшення T½ і не підвищує ризик розвитку побічних ефектів.
Декарбоетоксілоратадин (DCL) є основним активним метаболітом лоратадину. Декарбоетоксілоратадин зв'язується з неактивним гідроксильним похідним і виводиться із сечею. T½ для лоратадину становить 7,5-11 год, повна елімінація препарату з плазми крові здійснюється через 60-120 год. Близько 25% виводиться з сечею протягом 24 год, кількість, що залишилася, - з сечею і калом протягом наступних 10 днів. Фармакокінетика лоратадину та декарбоетоксілоратадину в межах добової терапевтичної дози 10-40 мг не залежить від дози і не змінюється при тривалому застосуванні.
Імовірність кумуляції препарату при добовій дозі 40 мг.
Фармакокінетичний профіль у дітей віком від 2 до 12 років не відрізняється від такого у дорослих. Прийом їжі впливає на фармакокінетику препарату, підвищуючи біодоступність лоратадину та декарбоетоксілоратадину, а також збільшуючи приблизно на 1 годину, необхідний для досягнення Cmax препарату та його активного метаболіту в плазмі крові. Лоратадин проникає у грудне молоко, досягаючи концентрації, що дорівнює вмісту препарату в плазмі крові. Лоратадин не виводиться із організму при гемодіалізі.
Для усунення симптомів, пов'язаних з алергічним ринітом, таких як чхання, виділення з носа, свербіж, набряк і закладеність носа, а також свербіж та почервоніння очей, сльозотеча, свербіж піднебіння і кашель.
Для усунення симптомів, пов'язаних з кропив'янкою, таких як свербіж і висип.
Підвищена чутливість до дезлоратадину або будь-якої допоміжної компоненту препарату або лоратадину.
В ході досліджень застосування дезлоратадину за показаннями, які включали алергічний риніт і хронічну ідіопатичну кропив'янку, побічні ефекти у пацієнтів, які отримували дозу 5 мг на добу, спостерігалися на 5% частіше, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. Найчастіше, в порівнянні з плацебо, повідомлялося про такі побічні ефекти, як втомлюваність (1,2%), сухість у роті (0,8%) і головний біль (0,6%). Під час досліджень застосування дезлоратадину дітям у віці від 2 до 11 років кількість випадків побічних реакцій була однакова як в групі, де застосовували сироп дезлоратадину, так і в групі плацебо. У віці від 6 до 23 місяців найбільш частими (у порівнянні з плацебо) небажаними явищами були діарея (3,7%), підвищення температури (2,3%) і безсоння (2,3%).
Існує ризик психомоторной гіперактивності (аномального поведінки), пов'язаної із застосуванням дезлоратадина (що може проявлятися у вигляді злості та агресії, а також порушення).
З боку імунної системи: Анафілаксія.
З боку нервової системи: запаморочення.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, серцебиття.
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, сухість у роті, гастрит.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функцій печінки.
З боку шкіри: висипання, алопеція.
Загальні порушення: втома.
У постреєстраційних періоді спостерігалися (частота невідома): подовження інтервалу QT, аритмії і брадикардії.
У хворих з нирковою недостатністю тяжкого ступеня прийом препарату АЛЕРІК Нео слід здійснювати під контролем лікаря. Лікарський засіб містить сорбіт, тому його не слід застосовувати пацієнтам з уродженою непереносимістю фруктози.
Пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки слід призначати меншу початкову дозу через можливе зниження кліренсу лоратадину (рекомендована початкова доза – 10 мг через день). Таблетки Алерик містять лактозу, тому препарат не призначають пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактази, Lapp-лактазною недостатністю або глюкозо-галактозною мальабсорбцією. Прийом препарату необхідно припинити не пізніше ніж за 48 годин до проведення шкірних діагностичних алергопроб для запобігання хибним результатам.
Дезлоратадин слід призначати з обережністю хворим, які мали напад судом в анамнезі. Діти можуть бути більш чутливими до розвитку нового нападу судом при лікуванні дезлоратадину. Лікар повинен прийняти рішення про припинення лікування дезлоратадину хворих, у яких при застосуванні препарату спостерігався напад судом.
Безпека застосування препарату АЛЕРІК Нео вагітним не встановлена, тому не рекомендується його застосовувати під час вагітності.
Дезлоратадин проникає в грудне молоко, тому жінкам, які годують груддю, застосовувати препарат не рекомендується.
Ефективність та безпечність застосування препарату АЛЕРІК Нео дітям до 6 місяців не встановлені.
Препарат не рекомендується призначати дітям до 6 місяців для лікування хронічної ідіопатичної кропив'янки та дітям до 12 місяців для лікування алергічного риніту.
Пацієнти повинні бути проінформовані, що в дуже рідкісних випадках можливе виникнення сонливості, що може вплинути на їх здатність керувати автомобілем і складною технікою.
У разі передозування приймають стандартні заходи, спрямовані на видалення неабсорбованої активної речовини, застосовують симптоматичне лікування.
При застосуванні дезлоратадину в дозі до 45 мг (що в 9 разів перевищує рекомендовані) в ході досліджень клінічно значущих ефектів не спостерігалося.
Дезлоратадин не видаляється шляхом гемодіалізу; можливість його видалення шляхом перитонеального діалізу не встановлена.
Не потребує спеціальних температурних умов зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Купити Алерік можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.
Опис лікарського засобу/медичного виробу Алерік на цій сторінці підготовлений на підставі інструкції про його застосування та надається виключно на виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Перед застосуванням лікарського засобу/медичного виробу слід ознайомитись з інструкцією про його застосування та проконсультуватись з лікарем. Пам’ятайте, самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я.
Форма випуску: таблетки по 10 мг, по 7 або по 30 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці
Склад: 1 таблетка містить лоратадину 10 мг
Производитель: Польща
Форма випуску: розчин оральний 0,5 мг/мл по 60 мл і 150 мл у пляшці; у комплекті з мірною ложечкою або з мірним шприцом в картонній коробці
Склад: 1 мл розчину містить 0,5 мг дезлоратадину
Производитель: Греція