Алєндра

Алєндра — це лікарський препарат, який впливає на структуру й мінералізацію кісток. Прийом цього засобу допомагає пацієнтам боротися зі зниженням міцності кісткової тканини. Алєндра використовується з метою профілактики й лікування постменопаузального остеопорозу. Купити таблетки Алєндра (ліки Алєндра) можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю.

Алєндра – це препарат із групи бісфосфонатів, що застосовується для зниження ризику переломів у пацієнтів з остеопорозом після менопаузи та при вторинному остеопорозі, наприклад, спричиненому прийомом глюкокортикостероїдів. Препарат допомагає зменшити біль у кістках і підвищує їхню міцність, знижуючи виникнення переломів, у тому числі стегнової кістки.

При застосуванні Алєндра можливий розвиток побічних ефектів, включаючи гіпокальціємію, подразнення слизової ротової та ротової порожнини, зовнішнього стравоходу, а також дискомфорт у щелепі та слуховому проході. Пацієнтам рекомендується контролювати симптоми та своєчасно звертатися до лікаря при їх появі, щоб запобігти розвитку остеонекрозу. Актуальна ціна на таблетки Алєндра вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Лікарський засіб випускається виробником у вигляді таблеток. Вміст діючої речовини — 70 мг. В аптеці можна купити упаковку на 4 таблетки.

Діюча речовина — натрію алендронат, за хімічною структурою належить до бісфосфонатів із додатковим атомом азоту. Структурно молекули мають подібність із мінеральними компонентами кісткової тканини. Механізм дії ліків обумовлений пригніченням реакції осадження кальцію фосфату й утворення стійких сполук, перешкоджає швидкому утворенню кристалів апатиту. Відновлює баланс між процесами асиміляції та демінерализації кісткового матриксу. Алєндра 70 сприяє зниженню рівня кальцію у плазмі крові за рахунок пригнічення активності остеокластів. Пригнічення резорбції сприяє зміцненню кісткового каркаса й формуванню міцного кістяка.

На розчинення та всмоктування Алєндра таблетки у шлунково-кишковому тракті впливає вживання рідини та їжі. Біодоступність значно знижується після їди, у зв’язку із чим рекомендується прийом препарату вранці після пробудження за 30 хвилин до сніданку. 

Натрію алендронат всмоктується у шлунково-кишковому тракті на 25%. Абсолютна біодоступність таблеток (від 5 до 10 мг), прийнятих натщесерце за 2 години до їди, становить 0,64% для жінок та 0,59% для чоловіків. Біодоступність зменшується (приблизно на 40%) при прийомі алендронату натрію за півгодини-годину до звичайного сніданку. Біодоступність алендронату натрію незначна при його прийомі разом з їжею або протягом двох годин після їжі. Спільний прийом алендронату натрію з іншими напоями (у тому числі з мінеральною водою, кавою, апельсиновим соком) знижує його біодоступність на 60%. Дослідження, проведені на тваринах, показали, що при внутрішньовенному введенні дози 1 мг/кг натрію алендронат тимчасово розподіляється в м'яких тканинах, але потім швидко перерозподіляється. Половина абсорбованої дози виводиться в основному нирками в незміненому вигляді протягом 72 годин, а решта накопичується в кістковій тканині на тривалий час, виводиться дуже повільно через зв'язок з кістковою тканиною. Період напіввиведення натрію алендронату з кісток становить кілька років.

Приблизно 78% алендронату зв'язується з білками плазми та не метаболізується. Концентрація препарату в плазмі незначна (менше 5 нг/мл) і знижується на 95% протягом 6 годин після інфузії.
Після одноразового введення 10 мг алендронату нирковий кліренс становив 71 мл/хв, а системний кліренс не перевищував 200 мл/хв.

Період напіввиведення діючої речовини в незміненому вигляді із плазми крові — близько 3 діб. Активний компонент більшою мірою депонується в кістковій тканині й виводиться з кістки протягом кількох років. Екскреція відбувається переважно із сечею.

Показаннями до застосування є підвищена крихкість кісток, яка виникає після менопаузи. Згідно з інструкцією Алендри її призначають також хворим з остеопорозом унаслідок прийому глюкокортикостероїдів та інших причин, що призводять до переломів різної етіології, нетравматичного характеру.

Слід уникати лікування алендронатом натрію за наявності таких станів, як:

1. Гіперчутливість до компонентів лікарського препарату.
2. Патологічні стани стравоходу, що супроводжуються порушенням пасажу харчової грудки по шлунково-кишковому тракту, гастрит, виразка шлунка.
3. Відсутність можливості перебувати не менш ніж пів години у вертикальному положенні після перорального введення ліків.
4. Зниження концентрації іонів кальцію у крові.
5. Патологія нирок, зниження клубочковой фільтрації.
6. Вагітність і лактація.
7. тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <35 мл/хв).

Рекомендовано застосування 70 мг натрію алендронату перорально 1 раз на тиждень.

Доза і тривалість курсу визначаються індивідуально після оцінки лікарем співвідношення користі та ризику для кожного пацієнта.

Таблетка випивається після пробудження, за 30 хвилин до їди. Не рекомендується набувати горизонтального положення після прийому препарату перші пів години.

З метою зниження ризику розвитку побічних реакцій необхідно враховувати особливості терапії бісфосфонатами. Таблетку не можна розжовувати. Необхідно запивати великою кількістю води. Алендру приймають у комплексі із препаратами кальцію і вітаміну Д. 

П’ють 1 раз на тиждень. У разі пропуску прийому необхідно випити таблетку наступного дня і продовжувати лікування за попередньо сформованою схемою.

Одночасне використання препаратів кальцію і антацидних засобів значно знижує абсорбцію лікарської речовини. Слід витримувати інтервал після таблетки не менш ніж 60 хвилин.

Нестероїдні протизапальні препарати для перорального застосування підсилюють подразнювальну дію на слизову шлунка.

Терапія постменопаузального остеопорозу бісфосфонатами в комплексі із замісною гормональною терапією потенціює ефект мінералізації кісткової тканини і знижує швидкість розщеплення зв’язків між мікроелементами в кістці.

Препарати, що мають гіпокальціємічний ефект, слід використовувати з обережністю. Застосування глюкокортикостероїдів, аміноглікозидів блокує всмоктування кальцієвих іонів та їх надходження у плазму крові.

При підвищеному вмісті кальцію у крові застосування тіазидних діуретиків знижує кальційзв’язувальну функцію алендронату натрію.

Всмоктування алендронату натрію може порушуватися при одночасному прийомі з їжею, напоями (включаючи мінеральну воду), препаратами кальцію (включаючи харчові добавки), антацидами та з деякими іншими препаратами для перорального застосування. Інтервал між прийомом алендронату натрію та інших лікарських засобів, які приймають внутрішньо, повинен бути не менше 30 хв (див. Розділ «Спосіб застосування та дози»).

Патологічні стани після застосування Алєндра:

1. Реакції гіперчутливості негайного типу.
2. Головний біль, запаморочення, зміна смаку.
3. Ураження органів зору у вигляді різних запальних реакцій.
4. Остеонекроз зовнішнього слухового проходу, нижньої щелепи.
5. Біль у кістках, міалгія, атиповий перелом стегнової кістки.
6. Диспепсичні явища, біль у животі, печія, виразки в ротовій порожнині, запалення стравоходу, шлунково-кишкова кровотеча, перфоративна виразка.
7. Симптоми гіпокальціємії.

Симптоми: гіпокальціємія, гіпофосфатемія та побічні реакції з боку верхніх відділів кишечника (порушення функції шлунка, печія, езофагіт, гастрит або виразка шлунка).
Для зв'язування алендронату треба випити молоко або прийняти антациди. У зв'язку з ризиком подразнення стравоходу не слід викликати блювання, пацієнт також повинен зберігати вертикальне положення.

У разі перевищення рекомендованої дози можливе виникнення симптомів із боку ШКТ — печія, езофагіт, виразки в ротовій порожнині та глотці, болі в животі, гастрит, виразка шлунка. Можуть з’явитися стани, пов’язані з гіпокальціємією і гіпофосфатемією (тетанія м’язів, спазм коронарних судин, псевдосиндром Рейно, зміни на ЕКГ).

Для лікування в разі передозування необхідно випити антацидний засіб або молоко. Не рекомендується викликати блювоту у зв’язку з вираженою подразнювальною дією речовини на слизову.

Літній вік пацієнта не впливає на дозу лікарського засобу.

Зафіксовано біль у кістках, суглобах та/або м'язах у хворих, які отримували бісфосфонати. У поодиноких випадках ці симптоми були важкими та/або впливали на здатність виконувати повсякденну роботу. Час від початку лікування бісфосфонат до появи симптомів коливався від одного дня до декількох місяців. Більшість хворих полегшення симптомів наступало після припинення лікування. Відновлення симптомів виникало при повторному застосуванні того ж препарату чи іншого бісфосфонату.

Корекції вимагають пацієнти з нирковою недостатністю. Швидкість клубочкової фільтрації до 35 мл/хв є протипоказанням до призначення амінобісфосфонату.

У віці до 18 років препарат цієї групи не рекомендується.

Період вагітності й годування грудьми є протипоказанням до призначення натрію алендронату.

Остеонекроз щелепи
В цілому остеонекроз щелепи був пов'язаний з видаленням зуба та/або наявністю місцевої інфекції (у тому числі остеомієліту), у онкологічних хворих, які отримували бісфосфонати внутрішньовенно. Більшість із цих хворих отримували хіміотерапевтичне лікування та застосовували кортикостероїди. Випадки остеонекрозу щелепи також реєструвалися у пацієнтів з остеопорозом, які отримували бісфосфонати внутрішньо.
При оцінці індивідуального ризику виникнення остеонекрозу щелепи слід враховувати такі фактори ризику:
Сила дії бісфосфонатів (вища у золедроновій кислоті), шлях введення (див. вище) та кумулятивна доза;
онкологічне захворювання, хіміотерапія, радіотерапія, кортикостероїди, інгібітори ангіогенезу, куріння;
обтяжений стоматологічний анамнез, невідповідна гігієна ротової порожнини, інвазивні стоматологічні процедури, недостатньо щільне прилягання зубних протезів.

У хворих, у яких розвивається остеонекроз щелепи під час проведення лікування бісфосфонатами, стоматологічні хірургічні втручання можуть лише погіршити стан. Немає додаткових даних щодо зменшення ризику остеонекрозу щелепи при відміні бісфосфонатів у хворих, яким необхідне стоматологічне втручання. Клінічний висновок лікування пацієнта робиться на підставі індивідуальної оцінки співвідношення користь / ризик.

Атипові переломи стегнової кістки
Повідомлялося про атипові переломи стегнової кістки (підвертлюговий та діафізарний) у пацієнтів, які отримували бісфосфонати, особливо при тривалому лікуванні остеопорозу.
Дані переломи можуть виникати в будь-якому місці вздовж стегнової кістки (на ділянці від малого рожна до надвиростків) після мінімальної травми або без неї. Деяких пацієнтів до виявлення перелому може протягом певного часу (від кількох тижнів до декількох місяців) турбувати болючі відчуття в ділянці стегна або в пахвинній ділянці. Часто переломи є двосторонніми. Тому при виявленні у пацієнта, який отримує бісфосфанати, діафізарного перелому в одній кінцівці необхідно оглянути іншу його виключення. Слід зважати на те, що такі переломи погано зростаються. Тому рішення про припинення застосування бісфосфонатів у пацієнтів з підозрою на атипові переломи стегнової кістки приймає лікар на підставі індивідуальної оцінки співвідношення користь/ризик. Крім того, слід рекомендувати пацієнтам, які отримують бісфосфонати, відразу повідомляти лікаря про біль у ділянці паху, стегна або кульшового суглоба. При появі таких симптомів пацієнт повинен бути обстежений за переломом стегнової кістки.

Алєндра доступна до замовлення в таблетках у дозуванні 70 мг, 4 штуки у блістері. Слід зберігати при температурі до 25 °С у недоступному для дітей місці. Термін придатності — 3 роки. Придбати препарат можливо тільки за рецептом.

На сайті МІС Аптека 9-1-1 є цілодобовий доступ до необхідної інформації: можна підібрати лікування, визначити ціну і проконсультуватися з лікарем.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.