Акласта

Склад:

100 мл розчину для інфузій Акласта містять:

• Золедронової кислоти - 5 мг (еквівалентно 5,33 мг моногідрату золедронової кислоти);
• допоміжні компоненти: маніт (Е 421), натрію цитрат, вода для ін’єкцій.

Форма випуску:

Розчин для інфузійного введення Акласта по 100 мл у флаконах з гумовим ковпачком і кришкою, у картонній пачці 1 флакон.

Фармакодинаміка

Акласта - лікарський препарат, що містить золедронової кислоту (речовина класу азотвмісних бісфосфонатів), що робить вплив переважно на кісткову тканину. Акласта пригнічує опосередковану остеокластами резорбцію кісток. Золедроновая кислота має високу спорідненість до мінералізованої кісткової тканини та надає селективну дію.

При введенні внутрішньовенно, активний компонент препарату Акласта швидко розподіляється в тканинах кісток, локалізуючись переважно в ділянках інтенсивного обміну в кістках. Золедроновая кислота впливає переважно на фарнезілпірофосфатсінтазу в остеокластів, проте інші механізми дії також не виключені.

Тривала дія препарату Акласта обумовлено високим ступенем зв'язку золедронової кислоти з кістковими мінералами та активним центром фарнезілпірофосфатсінтази.

Лікування Акластою швидко зменшує інтенсивність метаболізму в кістковій тканині від підвищених у постклімактеричному періоді рівнів з низькою точкою для маркерів ресорбції на 7 добу та до маркерів формації на 12 тиждень. Після цього рівень маркерів стану кісткової тканини встановлювався в межах діапазону, що спостерігався до менопаузи. Не спостерігалося прогресуючого зниження рівня маркерів метаболізму у кістковій тканині під час введення повторних щорічних доз.

При застосуванні розчину Акласта у пацієнтів з остеопорозом відзначається зниження інтенсивності метаболізму в кістках (з максимально низьким рівнем для маркерів резорбції на 7 день і на 12 тижні до маркерів формації). Після зазначених періодів рівень маркерів стану кісткової тканини встановлюється на рівні, який відзначався до менопаузи. При введенні щорічних повторних доз золедронової кислоти не відзначалося прогресуючого зменшення рівня маркерів метаболізму.

Препарат Акласта достовірно знижував рівень переломів хребта (в середньому на 2%) і стегнової кістки (на 40%) незалежно від віку, раси, індексу маси тіла і географічного регіону у жінок з остеопорозом в періоді постменопаузи (дослідження проводилися протягом 3 років з застосуванням разової дози 1 раз на рік щорічно, поки не було підтверджено клінічно виражені переломи). При цьому при застосуванні препарату Акласта відзначається збільшення мінеральної щільності тканини кісток (в середньому на 3,2-6% в залежності від локалізації кісткової тканини).

У пацієнтів, які отримували препарат Акласта протягом трирічного дослідження, відзначалася менша втрата зростання в порівнянні з пацієнтами тієї ж вікової групи, які отримували плацебо.

Препарат Акласта достовірно зменшував час непрацездатності та обмеженою активності у пацієнтів з переломами.

Фармакокінетика

Після початку інфузії Акласта рівень золедронової кислоти в плазмі крові швидко зростав і через 4 години рівень становив менше 10% пікової концентрації. Через 24 години рівень золедронової кислоти становив менше 1% пікової концентрації і далі зберігався протягом тривалого часу на рівні менше 0,1% пікової концентрації.

Золедроновая кислота, введена инфузионно, виводиться нирками в 3 фази: періоди напіввиведення першої та другої фази складають 0,24 і 1,78 години відповідно. Кінцевий період напіввиведення третьої фази становить 146 годин.

Золедроновая кислота не піддається метаболізму і не акумулюється в організмі, швидко проникає в кісткову тканину, з якої поступово вивільняється в плазму.

Загальний кліренс золедронової кислоти складає близько 5,04 ± 2,5 л / год.

При збільшенні тривалості інфузії з 5 до 15 хвилин відзначається зниження концентрації золедронової кислоти наприкінці інфузії, однак зміни площі кривої залежності часу і концентрації не відзначається.

Золедроновая кислота практично не впливає на активність ферментів Р450 і не змінює фармакокінетичний профіль препаратів, які метаболізуються за участю цього ферменту. Порядку 43-45% (незалежно від концентрації) золедронової кислоти зв'язуються з білками плазми.

Маркери ремоделювання кісткової тканини

Специфічна для кісткової тканини ЛФ (BSAP), сироватковий N-кінцевий пропептид колагену I типу (P1NP) та сироваткові бета-С-телопептиди (b-CTx) визначалися в підгрупах від 517 до 1246 пацієнтів з періодичними інтервалами протягом усього дослідження. На фоні лікування Акластою в щорічній дозі 5 мг спостерігалося статистично значуще зниження рівня специфічної для кісткової тканини лужної фосфатази на 30% щодо вихідного показника за 12 місяців, зберігалося на рівні на 28% нижче за вихідний показник за 36 місяців. Рівень N-кінцевого пропептиду був статистично значущий (на 61%) нижче за вихідний показник за 12 місяців зберігався на рівні на 52% нижче від вихідного показника за 36 місяців. Рівень бета-С-телопептиду був статистично значущий (на 61%) нижче за вихідний показник за 12 місяців зберігався на рівні на 55% нижче за вихідний показник за 36 місяців. Протягом усього періоду лікування значення маркерів ремоделювання кістки перебували в межах передменопаузного діапазону наприкінці кожного року. Повторне введення препарату не призводило до додаткового зменшення рівнів маркерів ремоделювання кістки.

Клінічна ефективність при лікуванні хвороби Педжету з ураженням кісток

Ефективність Акласти вивчалася у пацієнтів чоловічої та жіночої статі старше 30 років з первинною легкою або помірною хворобою Педжету з ураженням кісток (медіана рівня сироваткової лужної фосфатази в 2,6-3,0 рази вище верхньої межі визначеного для даного віку нормального діапазону значень на момент у дослідження), підтвердженої рентгенологічно.

Ефективність однієї інфузії 5 мг золедронової кислоти порівняно з щоденним прийомом 30 мг різедронової кислоти протягом 2 місяців була доведена у двох 6-місячних порівняльних дослідженнях. Через 6 місяців у групі Акласти відповідь та нормалізація рівня сироваткової лужної фосфатази (СЛФ) спостерігалася у 96% (169/176) та 89% (156/176) пацієнтів порівняно з 74% (127/171) та 58% (99/ 171) пацієнтами, які приймали ризедронат (для всіх показників р<0,001).

Вплив на мінеральну густину кісткової тканини (МПКТ)

На фоні лікування Акластою спостерігалося статистично значуще підвищення МПКТ поперекових хребців, кісток стегна та дистального відділу променевої кістки щодо лікування плацебо у всіх тимчасових точках (6, 12, 24 та 36 місяців). Лікування Акластою зумовило зростання на 6,7% МПКТ поперекових хребців, на 6,0% - усіх кісток стегна, на 5,1% - шийки стегнової кістки та на 3,2% - дистального відділу променевої кістки порівняно з плацебо протягом 3 років.

Ліки Акласта застосовують в лікуванні жінок з остеопорозом в період постменопаузи, а також чоловіків з остеопорозом для зниження частоти випадків переломів хребта, стегна і переломів іншої локалізації.

Акласта призначають з метою підвищення мінеральної щільності кісткової тканини.

Препарат Акласта застосовують для попередження повторних переломів берда у жінок і чоловіків.

Розчин для інфузійного введення Акласта може бути призначений для попередження розвитку і для лікування остеопорозу, пов'язаного з довгостроковою системною глюкокортикоїдною терапією.

Препарат Акласта призначають пацієнтам з деформуючим остеіту (хворобою Педжета).

Часто застосовують Акласта при артрозі.

Препарат Акласта не призначають пацієнтам з гіперчутливістю до інгредієнтів розчину, а також бісфосфонатів.

Протипоказано призначення препарату Акласта пацієнтам з гипокальциемией (призначення золедронової кислоти можливо тільки після компенсації дефіциту кальцію).

Протипоказано призначення препарату Акласта пацієнтам, які отримують препарат Зомета (застосовуваний для лікування онкологічних захворювань), оскільки ці препарати містять одну діючу речовину.

Пацієнтам з тяжкими порушеннями функцій нирок препарат Акласта не призначають.

У педіатрії використання препарату Акласта заборонено.

Дослідження взаємодій золедронової кислоти не проводилися. Препарат Акласта не метаболізується системно і не впливає на ферменти системи цитохрому Р450 (in vitro).

Необхідно дотримуватися обережності, застосовуючи препарат Акласта одночасно з лікарськими засобами, які можуть значно впливати на функцію нирок.

Слід з особливою обережністю призначати препарат Акласта пацієнтам з порушеннями мінерального обміну (наприклад, зменшенням паращитовидной залози або порушенням абсорбції кальцію). Таким пацієнтам необхідно призначення адекватної терапії бажано до початку терапії препаратом Акласта.

Під час лікування препаратом Акласта рекомендується додатковий прийом кальцієвих добавок та вітаміну D для підтримання нормального рівня мінералізації кісток.

Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату Акласта пацієнтам з порушеннями функцій нирок або високим ризиком розвитку таких патологій (особистий анамнез, дегідратація, прийом діуретиків та нефротоксичних засобів).

Остеонекроз щелепи

У постмаркетингових дослідженнях повідомлялося про остеонекроз щелепи у пацієнтів, які отримують Акласту (Золедронова кислота) у зв'язку з остеопорозом.

Початок лікування або новий курс лікування слід відкласти у пацієнтів з незагоєними відкритими ураженнями м'яких тканин у ротовій порожнині. До початку лікування Акластою у пацієнтів із супутніми факторами ризику рекомендується попередньо провести стоматологічний огляд з відповідним профілактичним стоматологічним лікуванням та індивідуальною оцінкою користі та ризику.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У період вагітності та годування дитини груддю застосування препарату Акласта строго протипоказано. Дослідження препарату Акласта на вагітних жінках не проводилися, досліди на тваринах показали токсичний вплив золедронової кислоти на репродуктивну функцію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Небажані реакції, такі як запаморочення можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

Розчин Акласта вводять інфузійно. Розчин Акласта вводять внутрішньовенно, використовуючи системи з постійною швидкістю введення (необхідно використовувати тільки стерильні системи, введення різних препаратів разом з розчином Акласта через одну систему не допускається). Час проведення інфузії (крапельного введення 100 мл розчину Акласта) повинна становити не менше 1/4 години (15 хвилин). Розчин Акласта, який вводиться пацієнтові, повинен бути кімнатної температури, якщо препарат охолоджений, необхідно дочекатися поки температура розчину досягне кімнатної. При приготуванні та введенні розчину необхідно дотримуватися правил асептики.

При терапії препаратом Акласта обов'язковою умовою є адекватна гідратація пацієнта (дотримання цієї умови особливо важливо для осіб, які отримують діуретичні препарати, і пацієнтів старше 65 років).

Розчин з флакона необхідно використовувати відразу після відкриття флакона, невикористаний розчин утилізують (у виняткових випадках, розчин зберігають не більше 24 годин при підтримуваної температурі 2-8 градусів Цельсія).

Схему застосування препарату Акласта визначає лікар.

При остеопорозі в період постменопаузи, остеопорозі у чоловіків, а також для профілактики повторних переломів стегна, профілактики та лікування остеопорозу, обумовленого глюкокортикостероидами, середня рекомендована доза становить 1 укол Акласта 5 мг золедронової кислоти (100 мл готового розчину Акласта) 1 раз на рік.

При остеопорозі у жінок і чоловіків, а також при остеопорозі, зумовленому глюкокортикостероидами, рекомендується додатково призначати пацієнтам кальцій і вітамін D, якщо їх вміст в їжі недостатньо.

При хворобі Педжета середня рекомендована доза становить 1 інфузію 5 мг золедронової кислоти (100 мл готового розчину Акласта) одноразово. Призначати препарат Акласта можуть тільки лікарі, які мають досвід лікування хвороби Педжета.

Пацієнтам, що страждають на хворобу Педжета, необхідно забезпечувати адекватне надходження кальцію і вітаміну D в організм протягом 10 днів після проведення інфузії препарату Акласта.

Інформація про повторні застосуваннях золедронової кислоти відсутній, після одноразового застосування препарату Акласта у пацієнтів, які страждають на хворобу Педжета, зазначалося розвиток тривалої ремісії. При рецидив захворювання, обумовленому підвищенням лужної фосфатази в плазмі крові, низьку ефективність попереднього введення (в разі, коли не було досягнуто нормальний рівень лужної фосфатази в плазмі), а також при симптомах, що зберігаються понад 12 місяців після початку терапії препарат Акласта може бути введений повторно .

Корекція дози препарату Акласта:

Пацієнтам з тяжкою формою ниркової недостатності (при рівні кліренсу креатиніну менше 35 мл/хв) препарат Акласта не призначають. Пацієнтам з показниками ниркової фільтрації більше 35 мл/хв корекція дози препарату Акласта не проводять.

Пацієнтам з недостатністю функції печінки не потрібна корекція дози розчину Акласта.

Пацієнтам старше 65 років зміна дози золедронової кислоти не проводять (фармакокінетика препарату Акласта у пацієнтів похилого віку подібна до такої у молодих пацієнтів).

Купити укол від остеопорозу Акласта (золедронова кислота Акласта), купити Акласта в Україні можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Скільки коштує Акласта? Вартість Акласту вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Не повідомлялося про випадки передозування препарату Акласта.

При клінічно значущої передозуванні, яка може стати причиною розвитку гіпокальціємії, компенсацію стану проводять додатковим призначенням перорального або інфузійного кальцію глюконату.

В ході клінічних досліджень препарату Акласта у жінок з остеопорозом в період постменопаузи найбільш частими побічними ефектами були гіпертермія (18,1%), біль в м'язах (9,4%) і суглобах (6,8%), грипоподібні симптоми (7,8 %), а також головний біль (6,5%). Як правило, ці побічні ефекти розвивалися протягом перших 3 днів після проведення інфузії і були слабкими або помірними (небажані явища зникали самостійно протягом 3 днів). Ризик даних побічних ефектів значно зростав при повторному введенні золедронової кислоти. Зниження тяжкості побічних дій ефективно досягалося призначенням нестероїдних протизапальних засобів відразу після інфузії.

Крім того, у пацієнтів різних груп в деяких випадках відзначали розвиток такого небажаного впливу золедронової кислоти:

На травну систему: зміна смакових відчуттів, зниження апетиту, блювота, нудота, диспепсія, порушення стільця, біль в епігастральній і абдомінальної області, гастроезофагеальний рефлюкс, езофагіт, сухість слизової оболонки рота і зубний біль.

На нервову систему: тривожність, порушення режиму сну і неспання, головний біль, летаргія, запаморочення, парестезії, тремор кінцівок, синкопе і гіпестезія.

На органи чуття: гіперемія очей, біль в очах, кон'юнктивіт, зниження гостроти зору, увеїт, запалення райдужної оболонки, епісклерит, вертиго.

На серце і судини: посилене серцебиття, фібриляція передсердь, артеріальна гіпертензія, гіперемія обличчя.

На кістково-м'язову систему і сполучну тканину: біль в суглобах, м'язах і кістках, біль у спині, шиї і кінцівках, м'язово-скелетна скутість, набряклість і скутість суглобів, м'язові спазми, м'язово-скелетна біль в грудях, біль у плечі та щелепи , міастенія, артрит.

На сечостатеву систему: протеїнурія, поллакиурия, гіперкреатинінемія.

Алергічні реакції: шкірний висип, гіпергідроз, еритема, свербіж шкіри, бронхоспазм, кропив'янка, анафілактичний шок, набряк Квінке.

Інші побічні ефекти: ринофарингіт, грипоподібні симптоми, анемія, гіпокальціємія, кашель, задишка, нічна пітливість. Крім того, можливий розвиток гіпертермії, грипоподібних симптомів, астенії, больового синдрому, стомлюваності та спраги.

У деяких випадках при застосуванні розчину Акласта відзначали розвиток периферичних набряків, реакцій в місці введення, гастриту, болю в грудях, підвищення рівня С-реактивного білка.

При застосуванні бісфосфонатів, у тому числі золедронової кислоти, у пацієнтів можливий розвиток порушення функцій нирок і гострої ниркової недостатності. Ризик розвитку небажаного впливу на нирки вище у пацієнтів із захворюваннями нирок в анамнезі, а також при наявності додаткових факторів ризику (хіміотерапії, важкоїдегідратації і прийому нефротоксичних препаратів). В ході трирічних досліджень підвищення рівня креатиніну в плазмі протягом 10 днів після інфузії зазначалося у 1,8% пацієнтів, які отримували препарат Акласта і 0,8% пацієнтів, які отримували плацебо.

Випадки розвитку некрозу (в тому числі некрозу щелепи) відзначалися переважно у пацієнтів, хворих на рак, які отримували бісфосфонати, в тому числі Золедронова кислоту (у багатьох пацієнтів також були присутні ознаки місцевих інфекцій або проводилися стоматологічні втручання (наприклад, видалення зуба)).

Розчин для інфузій Акласта необхідно зберігати подалі від дітей при підтримуваної температурі від 15 до 25 градусів Цельсія.

Термін придатності розчину для інфузій Акласта - 3 роки.

Після відкриття флакона розчин Акласта дозволяється зберігати при температурному режимі від 2 до 8 градусів Цельсія протягом не більше 24 годин.

Невикористаний розчин необхідно утилізувати.

Актуальна на ліки від остеопорозу Акласта ціна вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1. Ціна препарату Акласта може відрізнятися в залежності від регіону та аптеки.