Щоосені, щойно починається сезон застуд, багато хто з нас починає шукати перелік «продуктів для імунітету». Але чи справді їжа може допомогти імунній системі працювати краще і що варто додати до раціону в сезон застуд? Розбираємося, які продукти корисні для імунітету, які вітаміни та мікроелементи особливо важливі та чи має сенс шукати той самий «суперфуд», який захистить від ГРВІ.
Імунітет не можна «підняти» однією аскорбінкою за три дні, але це не означає, що харчування не відіграє ролі. Наші імунні клітини постійно потребують будівельного матеріалу — білків, вітамінів C, D, A, цинку, селену, заліза, корисних жирів (омега-3) тощо. Якщо раціон бідний на ці компоненти, захисні механізми страждають. Наприклад, нестача білка або вітамінів уповільнює ріст лейкоцитів, а відсутність жирних кислот погіршує роботу клітин імунітету. Головне правило — збалансоване різноманіття.
І ось тут починається найцікавіше: які продукти для імунітету дійсно мають сенс, що їсти восени та взимку, чи потрібен вітамін С у великих дозах і чому звичайні яйця, риба, бобові або овочі можуть бути не менш важливими, ніж модний імбирний шот?
Щойно хтось в офісі чхне, як на сусідніх столах з’являються апельсини, лимони та шипучі таблетки з вітаміном С. Логіка зрозуміла: якщо навколо віруси, організму терміново потрібен додатковий захист. Але є один нюанс. Імунна система — це не смартфон, який можна зарядити до 100 % однією порцією вітамінів.
Насправді імунітет — це складна система захисту, яка працює цілодобово. Причому вона має одразу дві лінії оборони:
І щоб уся ця система нормально працювала, їй потрібні ресурси. Імунні клітини повинні утворюватися, взаємодіяти між собою, виробляти захисні речовини та регулювати запалення. І значну частину необхідних для цього речовин організм отримує саме з їжі.
Білок та амінокислоти — необхідні для утворення імунних клітин, антитіл та відновлення тканин після хвороби.
Вітаміни A та C — допомагають підтримувати захисні бар’єри організму, зокрема слизові оболонки. Вітамін C також бере участь у роботі лейкоцитів та антиоксидантному захисті.
Вітамін D, вітаміни групи B та фолат — беруть участь у регуляції імунної відповіді, утворенні та нормальній роботі імунних клітин.
Цинк, залізо, селен і мідь — потрібні для безлічі процесів, від дозрівання імунних клітин до роботи ферментів, що беруть участь у захисних реакціях.
Вітамін Е та омега-3 жирні кислоти — беруть участь у захисті клітин та регуляції запальної реакції. Але це не означає, що їхнє додаткове вживання автоматично захищає від ГРВІ.
За даними Національних інститутів здоров’я США (NIH), нестача низки вітамінів і мінералів дійсно може порушувати імунну функцію та підвищувати сприйнятливість до інфекцій. Але якщо дефіциту немає, додаткові дози поживних речовин зазвичай не забезпечують того «суперзахисту», який обіцяє реклама.
Тут наука підготувала невеликий сюрприз. У огляді Cochrane, що об’єднав дані десятків клінічних досліджень, регулярне приймання вітаміну С не знижував ризик застуди у більшості людей. Зате трохи скорочував тривалість захворювання: у середньому на 8% у дорослих і на 14% у дітей.
А ось спроба почати приймати великі дози аскорбінки вже після появи симптомів не показала стабільного позитивного ефекту. Іншими словами, вітамін С дійсно потрібен імунітету, але він не перетворюється на ліки від застуди лише тому, що його стало більше.
Виходить, головне в харчуванні — не знайти один чарівний вітамін, а забезпечити організм усім необхідним. Адже навіть найкорисніший нутрієнт не зможе замінити решту.
Саме тому звичайні продукти для імунітету можуть виявитися набагато кориснішими за дорогий «імунний коктейль» із гучними обіцянками.
Коли мова заходить про харчування для імунітету, уява зазвичай малює лимон, імбир і баночку меду. Іноді до цієї компанії приєднується часник — на випадок, якщо віруси злякаються ще на підході. Але імунна система має дещо інші вподобання.
Їй потрібні не три чарівні інгредієнти, а десятки поживних речовин, які працюють разом. Одні допомагають утворювати імунні клітини, інші підтримують слизові оболонки, треті беруть участь у виробленні антитіл і регуляції запалення.
Тому відповідь на питання, які продукти корисні для імунітету, буде дещо несподіваною: чим різноманітніший ваш звичайний раціон, тим більше шансів, що організм отримає все необхідне для нормальної роботи імунної системи.
І все ж є кілька груп продуктів, на які варто звернути особливу увагу.
Почнемо з найочевиднішої групи. Але тут є цікавий момент: лимон — далеко не єдине і навіть не завжди найбагатше джерело вітаміну С.
Наприклад, за даними Національних інститутів здоров’я США (NIH) половина чашки сирого червоного солодкого перцю містить близько 95 мг вітаміну С, середній апельсин — близько 70 мг, а одне ківі — приблизно 64 мг. Броколі та звичайна капуста теж роблять помітний внесок у його надходження. Червоний солодкий перець взагалі є лідером за вмістом аскорбіну, а горезвісний лимон навіть не входить до першої двадцятки, тому що його складно вживати в достатній кількості.
Чому це важливо? Вітамін С бере участь у роботі імунних клітин, допомагає захищати їх від окислювального стресу та необхідний для синтезу колагену — білка, який підтримує цілісність шкіри та інших тканин.
Але овочі та фрукти корисні не тільки цим.
Морква та гарбуз містять бета-каротин, з якого організм може утворювати вітамін А. Він особливо важливий для нормального стану шкіри та слизових оболонок — наших природних захисних бар’єрів.
Ягоди, зелень і різнокольорові овочі додають до раціону інші антиоксиданти та рослинні сполуки. Плюс клітковина, яка стане в пригоді не лише для травлення.
Що варто частіше класти до кошика:
І не потрібно взимку шукати дорогу чорницю. Заморожені ягоди та овочі теж можуть бути хорошими джерелами корисних речовин.
Якщо овочі та фрукти забезпечують організм цілим набором вітамінів і рослинних речовин, то риба задовольняє іншу частину потреб.
Перш за все, це повноцінний білок. Амінокислоти, що містяться в ньому, необхідні для утворення імунних клітин, антитіл та відновлення тканин після інфекції. Але на цьому переваги не закінчуються.
Жирна морська риба — наприклад, лосось, сардини, оселедець або скумбрія — містить омега-3 жирні кислоти. Вони беруть участь у регуляції запальних процесів і допомагають організму підтримувати нормальну роботу клітин.
Деякі види жирної риби також є харчовими джерелами вітаміну D, який відіграє важливу роль у регуляції імунної відповіді.
А морепродукти можуть забезпечувати організм цинком, селеном і вітаміном B12.
Особливо цікавий цинк. Він необхідний для нормального розвитку та функціонування імунних клітин. При вираженому дефіциті цинку імунний захист дійсно може слабшати.
Але є нюанс: це не означає, що людині з нормальним рівнем цинку потрібно терміново їсти устриці щодня або приймати добавки «для профілактики вірусів».
Риба та морепродукти — корисна складова різноманітного харчування, а не ліки від ГРВІ.
Ось ми й дійшли до продуктів, які рідко потрапляють у рекламні добірки суперфудів.
Погодьтеся, варене яйце виглядає не так ефектно, як яскраво-зелений смузі з імбиром. Зате з погляду харчування воно має цілком серйозні переваги.
Яйця містять повноцінний білок, вітамін B12, селен та інші поживні речовини. У жовтку також є вітамін A і певна кількість вітаміну D.
М’ясо допомагає отримувати білок, залізо, цинк і вітамін B12.
І тут особливо варто зупинитися на залізі. Воно необхідне не тільки для перенесення кисню, а й для нормальної роботи імунної системи. При його нестачі можуть страждати різні процеси, зокрема пов’язані з імунною відповіддю.
Печінка — ще більш концентроване джерело деяких поживних речовин, особливо готового вітаміну А, заліза та вітаміну В12.
Але слово «концентроване» тут має важливе значення. Печінку не потрібно їсти щодня, а під час вагітності до неї слід ставитися з особливою обережністю через високий вміст готового вітаміну А.
Виходить цікава річ: звичайні яйця, риба та м’ясо можуть бути не менш важливими для повноцінного харчування, ніж продукти, які зазвичай вважають спеціальною їжею для імунітету.
Сочевиця, квасоля, нут, гречка, вівсянка, горіхи та насіння рідко стають героями статей про захист від застуди. А даремно.
Бобові містять рослинний білок, фолат, залізо та цинк. Цільнозернові продукти допомагають отримувати вітаміни групи B, мінерали та клітковину. Горіхи та насіння додають корисні жири, а деякі з них — ще й вітамін E.
Навіщо імунітету вітамін Е? Він діє як антиоксидант і допомагає захищати клітинні мембрани від пошкодження.
Фолат і вітамін В12, своєю чергою, необхідні для нормального поділу клітин. А імунна система — це саме та система, в якій клітини повинні швидко утворюватися й розмножуватися за потреби.
Є й практичний нюанс. Залізо з рослинних продуктів засвоюється гірше, ніж із м’яса. Але якщо додати до страви джерело вітаміну С, наприклад солодкий перець або трохи лимонного соку, його засвоєння може покращитися.
Тож сочевиця з овочами — не просто бюджетна вечеря, а цілком розумна комбінація поживних речовин.
На перший погляд здається, що кисломолочні продукти взагалі з іншої історії. Де йогурт, а де імунна система? Але зв’язок є.
Йогурт і кефір можуть забезпечувати організм білком, кальцієм і вітаміном B12. А продукти з живими мікроорганізмами здатні взаємодіяти з кишковою мікробіотою.
Чому це цікаво? Тому що кишківник — не просто місце, де перетравлюється сніданок. Він тісно пов’язаний з імунною системою, а мікроорганізми, які в ньому живуть, беруть участь у взаємодії з імунними клітинами.
Щоправда, тут важливо не сплутати корисний продукт із лікувальним засобом. Не кожен йогурт містить однакові живі культури, не всі ферментовані продукти мають доведений пробіотичний ефект, а обіцянка «зміцнити імунітет за тиждень» зазвичай звучить переконливіше, ніж це підтверджується дослідженнями.
Але включати несолодкий йогурт, кефір та інші відповідні ферментовані продукти в різноманітний раціон цілком розумно.
До теми кишківника ми ще повернемося — там дійсно є про що поговорити.
Після такого переліку може здатися, що для підтримки імунітету доведеться складати складне меню та рахувати кожен міліграм вітамінів. На практиці все набагато простіше.
Уявіть собі звичайний день:
Жодної екзотики. Ніяких спеціальних «імунних» продуктів. І зовсім не обов’язково з’їдати все перелічене за один день. Важлива загальна картина харчування протягом тижнів і місяців.
Продукти для імунітету — це звичайні овочі, фрукти, риба, яйця, бобові, горіхи та інші продукти, які допомагають організму регулярно отримувати необхідні поживні речовини.
І тут виникає ще одне цікаве питання. Якщо харчування впливає на імунну систему, а значна частина імунних процесів пов’язана з кишківником, чи може стан мікробіоти змінювати наш захист від інфекцій?
Ось з цим і розберемося далі.
Уявіть, що всередині вас живе ціле місто з трильйонами мешканців. Вони харчуються, розмножуються, конкурують між собою та постійно обмінюються хімічними сигналами з організмом. Приблизно так влаштована кишкова мікробіота — величезна спільнота бактерій, грибів та інших мікроорганізмів, що населяють наш травний тракт.
Але яке відношення все це має до імунітету?
Найбезпосередніше. Кишківник постійно контактує з речовинами, що надходять ззовні, тому його слизова оболонка має одночасно вирішувати два завдання: пропускати необхідні поживні речовини та не дозволяти потенційно небезпечним мікроорганізмам безконтрольно проникати в тканини.
А кишкова мікробіота допомагає підтримувати цей складний баланс. Вона взаємодіє з імунними клітинами, бере участь у формуванні захисного бар’єру та впливає на процеси, що регулюють запалення.
І ось тут з’являється несподіваний учасник історії — звичайна клітковина.
Коли ми їмо яблуко, вівсянку або квасолю, частина харчових волокон проходить через тонкий кишківник практично неперетравленою. Зате в товстому кишківнику до справи беруться бактерії, здатні використовувати деякі з цих речовин.
У процесі ферментації утворюються коротколанцюгові жирні кислоти, зокрема бутират. І це вже не просто продукти життєдіяльності бактерій.
Бутират є важливим джерелом енергії для клітин товстої кишки, допомагає підтримувати цілісність кишкового бар’єру та бере участь у регуляції імунних реакцій.
У науковому огляді, опублікованому в Nature Reviews Immunology у 2024 році, дослідники детально описали, як коротколанцюгові жирні кислоти впливають на імунні клітини та захисні бар’єри організму. Причому їхню дію вивчають не тільки в кишківнику, а й у зв’язку з імунними процесами в легенях та інших органах.
Виходить досить цікавий ланцюжок: ми споживаємо харчові волокна → бактерії переробляють частину з них → утворюються речовини, які взаємодіють з імунною системою.
Але не вся клітковина автоматично вважається пребіотиком. Згідно з науковим консенсусом ISAPP, пребіотиками називають речовини, які певні мікроорганізми використовують із доведеною користю для здоров’я людини.
Ось де можна шукати харчові волокна та речовини з пребіотичними властивостями:
І не потрібно намагатися з’їсти все це за один день. Набагато корисніше поступово збільшувати різноманітність рослинної їжі, особливо якщо раніше клітковини в раціоні було небагато.
І, до речі, ще один цікавий момент. У масштабному проєкті American Gut дослідники вивчали кишкову мікробіоту тисяч добровольців і виявили цікавий зв’язок: кількість різних рослин у раціоні була пов’язана з різноманітністю кишкових мікроорганізмів.
Особливо помітні відмінності спостерігалися при порівнянні людей, які вживали понад 30 видів рослинних продуктів на тиждень, з тими, хто їв не більше десяти.
І мова зовсім не про 30 видів екзотичних фруктів. До цього списку входять овочі, фрукти, крупи, бобові, горіхи, насіння та зелень. Навіть звичайний суп із моркви, цибулі, картоплі та квасолі вже додає різноманітності.
Звісно, це спостережне дослідження, а не доказ того, що 30 рослинних продуктів на тиждень захищають від вірусів. Але воно добре показує, чому для кишківника різноманітність їжі може бути не менш важливою, ніж кількість клітковини.
З пребіотиками ми вже розібралися. А тепер познайомимося з пробіотиками — живими мікроорганізмами, які при споживанні в достатній кількості здатні приносити доведену користь здоров’ю.
І тут виникає закономірне запитання: якщо кишкові бактерії пов’язані з імунітетом, чи може додаткове вживання корисних мікроорганізмів допомогти організму краще протистояти інфекціям?
Виявляється, дослідження дають досить цікаві результати. У систематичному огляді Cochrane 2022 року вчені проаналізували дані 23 клінічних досліджень за участю 6950 осіб. Згідно з отриманими результатами, певні пробіотичні препарати могли знижувати ймовірність хоча б одного епізоду інфекції верхніх дихальних шляхів приблизно на 24%, а середню тривалість захворювання — приблизно на 1,2 дня.
Звучить багатообіцяюче, особливо в сезон застуд. Але є важливий нюанс: впевненість у цих результатах була невисокою, а в дослідженнях використовували конкретні штами мікроорганізмів у певних дозах. Тому робити висновок, що будь-який йогурт із супермаркету знижує ризик ГРВІ на 24%, не можна.
Щобільше, ферментовані продукти та пробіотики — це не одне й те саме. Наприклад, кефір, йогурт або квашена капуста можуть містити живі мікроорганізми, але це ще не означає, що для кожного з них доведено конкретний лікувальний ефект.
Тож кисломолочні та ферментовані продукти цілком заслуговують на місце в різноманітному раціоні. Просто не варто перетворювати склянку кефіру на універсальний засіб профілактики вірусних інфекцій.
Для підтримки імунітету зовсім не обов’язково купувати дорогі пробіотичні комплекси. Різноманітні рослинні продукти, достатня кількість клітковини та відповідні ферментовані продукти — це вже хороша основа.
А тепер повернемося до головних народних улюбленців сезону застуд. Адже якщо часник, імбир і мед роками вважаються майже обов’язковими продуктами для імунітету, наука напевно має що сказати й про цю трійцю.
Тільки-но починається сезон застуд, як на кухні з’являється цілий противірусний арсенал. Часник додають у салати, імбир заварюють літрами, а мед додають у чай з такою впевненістю, ніби це офіційно затверджений рецепт захисту від ГРВІ. І найцікавіше, що кожен із цих продуктів дійсно містить біологічно активні речовини. Але чи здатні вони запобігти інфекції або допомогти швидше одужати?
Подивімося, що про це кажуть дослідження.
У часнику є одна цікава особливість. Коли ми розрізаємо або роздавлюємо зубчик, запускаються хімічні реакції, в результаті яких утворюється алліцин — сполука, з якою пов’язують частину його антимікробних властивостей.
У лабораторних умовах деякі речовини часнику дійсно виявляють активність проти мікроорганізмів. Але одна справа — експеримент у пробірці, і зовсім інша — людина, яка з’їла бутерброд із часником і вирушила в переповнений автобус.
І все ж дослідники отримали цікавий результат. У систематичному огляді Cochrane описано дослідження за участю 146 добровольців, які протягом 12 тижнів приймали або капсули з компонентами часнику, або плацебо. Результати виглядали вражаюче: у групі часнику зареєстрували всього 24 випадки застуди, а в групі плацебо — 65.
Здавалося б, ось воно — наукове підтвердження бабусиних порад! Але є нюанс. З восьми потенційно відповідних досліджень критеріям огляду відповідало лише одне. До того ж учасники приймали спеціальний препарат із компонентами часнику, а не просто додавали пару зубчиків у борщ.
Тому автори Cochrane зробили набагато обережніший висновок: переконливих клінічних доказів того, що часник запобігає або лікує застуду, поки що недостатньо.
Тож часник можна спокійно залишати в раціоні. Він робить страви смачнішими та містить корисні рослинні сполуки. Але розраховувати, що кілька зубчиків створять непробивний захист від вірусів, все-таки не варто.
З імбиром історія не менш цікава. Цей корінь давно став майже символом здорового способу життя. Його додають у чай, лимонади, смузі та знамениті імбирні шоти, після яких іноді здається, що імунітет справді прокинувся. Хоча, можливо, це просто реакція на дуже гострий напій.
Імбир містить біологічно активні сполуки, зокрема гінгероли та шогаоли. Їхні протизапальні та інші властивості активно вивчають вчені.
Наприклад, у дослідженні, опублікованому в Journal of Ethnopharmacology, вчені вивчали дію свіжого імбиру на респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ), який здатний викликати інфекції дихальних шляхів.
І виявили цікавий ефект: екстракт свіжого імбиру пригнічував розмноження вірусу в культурах клітин дихальних шляхів. При цьому висушений імбир у тих самих умовах не продемонстрував аналогічної дозозалежної активності.
Звучить як чудова новина для шанувальників імбирного чаю. Але тут важливо не пропустити головне: дослідження проводили на клітинах у лабораторії, а не на людях.
Вчені не перевіряли, чи допомагає імбирний чай рідше хворіти, чи скорочує він тривалість ГРВІ та чи здатний взагалі забезпечити необхідну концентрацію активних речовин у дихальних шляхах.
Тому поки що імбир залишається цікавим продуктом із біологічними властивостями, що вивчаються, але не доведеним засобом профілактики застуди.
Втім, це не привід відмовлятися від улюбленого напою. Теплий чай з імбиром може бути приємним способом зігрітися й отримати додаткову рідину, особливо коли самопочуття залишає бажати кращого. Просто не варто плутати комфорт із противірусним лікуванням.
А ось із медом ситуація дещо інша. Його часто називають продуктом для зміцнення імунітету, додають у гаряче молоко, чай з лимоном і всілякі домашні суміші «від застуди». Але якщо шукати реальні докази користі, то найцікавіше вони виглядають не в профілактиці інфекцій, а в полегшенні кашлю.
У систематичному огляді Cochrane вчені об’єднали результати шести клінічних досліджень за участю 899 дітей. Виявилося, що мед, ймовірно, допомагає зменшувати частоту кашлю краще, ніж відсутність лікування або плацебо. У деяких дослідженнях діти також менше кашляли вночі, а батьки відзначали поліпшення сну.
Щоправда, якість доказів оцінювалася як низька або помірна, а більшість досліджень були невеликими.
І все ж результат виявився достатньо цікавим, щоб британський Національний інститут охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги (NICE) включив мед до переліку можливих домашніх засобів для полегшення гострого кашлю у людей старше одного року.
Але зверніть увагу: мова йде саме про полегшення симптомів, а не про запобігання зараженню вірусами.
Виходить, мед дійсно може стати в пригоді під час застуди. Тільки не як засіб для «підвищення імунітету», а як один зі способів трохи полегшити неприємний кашель.
То чи варто включати часник, імбир та мед у раціон?
Звісно. Якщо вони вам подобаються і немає протипоказань, зовсім не обов’язково відмовлятися від улюблених домашніх рецептів.
Часник чудово поєднується з овочами та м’ясом, імбир додає напоям аромату, а ложка меду може допомогти пом’якшити кашель. Але жоден із цих продуктів не здатний замінити повноцінне харчування, вакцинацію або необхідне лікування.
І ось головний висновок: ці 3 продукти для імунітету набагато цікавіші, ніж здається, але називати їх природними противірусними ліками було б перебільшенням. Щодо часнику є цікаві, але поки що недостатні клінічні дані, щодо імбиру — перспективні лабораторні результати, а щодо меду — певні докази полегшення кашлю.
Тому нехай вони залишаються на кухні. Просто не варто покладати на них усю відповідальність за захист організму від інфекцій.
Якщо вірити рекламі, імунітет — досить примхлива система. Йому постійно потрібні спеціальні напої, вітамінні цукерки, екзотичні ягоди та порошки з написом «Immunity Boost». Причому бажано все одразу, інакше захисні сили організму, мабуть, відмовляться виходити на роботу.
Але наука має щодо цього кілька заперечень.
Перш за все, корисний склад продукту ще не означає, що він здатний запобігати інфекціям. Вітамін С дійсно потрібен імунним клітинам, цинк бере участь в імунній відповіді, а антиоксиданти допомагають захищати клітини від пошкоджень. Але з цього зовсім не випливає, що додаткова порція цих речовин зробить імунітет сильнішим.
Наприклад, у матеріалах Національних інститутів здоров’я США (NIH) прямо зазначено: якщо у людини немає дефіциту вітамінів і мінералів, їхнє додаткове вживання в більшості випадків не допомагає запобігати інфекціям або швидше одужувати.
Тому особливо обережно варто ставитися до таких категорій «їжі для імунітету»:
Це не означає, що харчові добавки взагалі марні. При підтвердженому дефіциті або певних медичних показаннях вони дійсно можуть бути необхідними. Але призначати їх собі просто тому, що настав жовтень, — не найкраща стратегія.
Уявіть: ви їсте броколі, купуєте жирну рибу, додаєте в кашу ягоди, а в чай — імбир. Одним словом, робите все, щоб підтримати імунітет. Але є одна маленька деталь: спите по п’ять годин, бо ввечері обов’язково треба додивитися серіал, відповісти на повідомлення та ще трохи погортати телефон.
І ось тут у імунної системи можуть виникнути питання.
У 2015 році вчені з Каліфорнійського університету та Університету Карнегі-Меллона провели незвичайне дослідження, опубліковане в журналі Sleep. Спочатку вони протягом тижня відстежували сон 164 здорових добровольців за допомогою спеціальних пристроїв. А потім у контрольованих умовах вводили учасникам риновірус — один із поширених збудників застуди — і спостерігали, хто захворіє.
Результат виявився досить показовим: у людей, які спали по 5-6 годин на добу, шанси захворіти на застуду були приблизно в 4,2 рази вищими, ніж у тих, хто спав понад сім годин.
Звісно, це одне порівняно невелике дослідження, і воно не означає, що кожен недосип обов’язково закінчиться ГРВІ. Але воно добре показує, наскільки тісно пов’язані сон і сприйнятливість до інфекцій.
І справа не лише у сні. Хронічний стрес, куріння, надмірне вживання алкоголю та брак фізичної активності теж можуть несприятливо впливати на здоров’я та роботу захисних механізмів організму. А вакцинація допомагає формувати специфічний імунний захист від певних інфекцій — те, чого не зможе забезпечити жоден продукт.
Тому підтримка імунітету в сезон застуд — це не змагання за найкорисніший сніданок. Це поєднання повноцінного харчування, достатнього сну, руху та інших звичок, які допомагають організму нормально функціонувати.
Тож лимон можна залишити. Імбирний чай — теж. І часник, якщо домашні не протестуватимуть. Просто не варто покладати на них роботу всієї імунної системи.
Для імунітету набагато корисніший повноцінний сон і різноманітна тарілка, де регулярно з’являються овочі та фрукти, білкові продукти, риба, цільнозернові, бобові, горіхи та інші джерела необхідних поживних речовин. І ось це дійсно робить організм сильнішим.
Який продукт найкорисніший для імунітету?
Такого «чемпіона» не існує. Імунній системі потрібні різні поживні речовини, тому звичайний різноманітний раціон з овочами, фруктами, рибою, яйцями, бобовими та цільнозерновими продуктами корисніший, ніж ставка на один «суперфуд».
Який фрукт швидко підвищує імунітет?
Жоден. Навіть ківі та цитрусові, багаті на вітамін С, не здатні «підвищити імунітет» за кілька годин. Але вони допомагають отримувати речовини, необхідні для нормальної роботи імунної системи.
Який найголовніший вітамін для імунітету?
Вибрати один неможливо. Вітаміни A, C, D, E та групи B беруть участь у різних імунних процесах. Як пояснюють фахівці NIH, особливо важливо не допускати дефіциту необхідних поживних речовин, а не вживати їх у максимальних дозах.
Який чай пити для підвищення імунітету?
Той, який вам подобається: зелений, чорний, з імбиром або лимоном. Жоден чай не довів здатності швидко посилювати імунний захист, зате теплий напій допомагає поповнювати запаси рідини й може трохи полегшувати дискомфорт у горлі.
Чи можна зміцнити імунітет лише за допомогою харчування?
Повноцінне харчування дійсно важливе, але однією тарілкою броколі всіх проблем не вирішити. Імунна система залежить також від сну, фізичної активності, загального стану здоров’я та інших факторів. А специфічний захист від низки інфекцій допомагає формувати вакцинація.
Також читайте наш повний огляд, як саме підвищити імунітет у дитини та дорослого. Ми з’ясували, що дійсно допомагає рідше хворіти, що все-таки можна купити в аптеці, а на що не варто витрачати гроші.
А ще читайте докладний матеріал про пробіотики для імунітету у дітей. Втім, і для дорослих це теж актуально. Ви дізнаєтеся, які саме штами пробіотиків потрібно приймати для гармонізації осі «кишківник-імунітет».
apteka911.ua — інформаційна медична платформа, яка завжди поруч із вами!
Ми публікуємо достовірну та актуальну інформацію на сайті (інструкції, описи, статті). Але навіть ретельне вивчення інструкції не є підставою замінити візит до лікаря самолікуванням. Адміністрація сайту apteka911.ua не несе відповідальності за можливі наслідки, що виникли в результаті використання інформації на сайті. Пам'ятайте, що САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я.
УВАГА! Ціни актуальні лише в разі оформлення замовлення в електронній медичній інформаційній системі Аптека 9-1-1. Ціни на товари в разі купівлі безпосередньо в аптечних закладах-партнерах можуть відрізнятися від тих, що зазначені на сайті!
{{docMaster.documentName}}
{{docVisa.documentName}}
