Зоксан ТЗ таблетки вкриті плівковою оболонкою блістер 10шт

Фармакодинаміка. Зоксан-тз - комбінований препарат, терапевтична дія якого зумовлена фармакологічними властивостями діючих речовин, що входять до його складу.

Ципрофлоксацин пригнічує фермент ДНК-гіразу, який відіграє важливу роль в процесі сегментної деспіралізаціі та спирализации хромосоми під час фази розмноження бактерій і запобігає хромосомну транскрипцію інформації, необхідну для здійснення нормального метаболізму бактеріальної клітини, що призводить до пригнічення здатності збудника розмножуватися. Препарат чинить швидку і виражену бактерицидну дію на мікроорганізми, що знаходяться як у фазі розмноження, так і у фазі спокою. Має високу ефективність практично щодо всіх грамнегативних і грампозитивних збудників. До ципрофлоксацину чутливі Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia spp., Hafnia spp., Edwardsiella spp., Proteus (як індолпозитивні, так і індолнегативні штами), Morganella spp., Providencia spp., Yersinia, Vibrio spp., Aeromonas spp., Plesiomonas, Pasteurella, Haemophilus, Campylobacter spp., Pseudomonas spp. (В тому числі Pseudomonas aeruginosa), Legionella, Neisseria spp., Moraxella spp., Branhamella spp., Acinetobacter spp., Brucella spp., Staphylococcus spp., Listeria spp., Corynebacterium, Chlamydia, а також плазмідні форми бактерій. Різну чутливість мають Gardnerella spp., Flavobacterium spp., Alcaligenes spp., Streptococcus agalactiae, Streptococcus faecalis, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus viridans, Mycoplasma hominis, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium fortuitum. Зоксан-ТЗ не діє на анаеробні бактерії-сапрофіти, тому в кишечнику зберігається нормальна флора.

Тинідазол - антипротозойний препарат групи нітроімідазолу, активний відносно найпростіших і більшості анаеробних бактерій: Trichomonas vaginalis, Entamoeba histolitica, Giardia intestinalis, Bacteroides spp., Clostridium spp., Fusobacterium spp., Gardnerella spp., Peptococcus spp.

Механізм антипротозойної і антибактеріальної дії тинідазолу обумовлений пошкодженням структури ДНК мікроорганізмів та пригніченням її синтезу.

Фармакокінетика. Ципрофлоксацин швидко, але не повністю абсорбується в травному тракті після застосування препарату. C _max в плазмі крові досягається через 1-3 год і становить 50-85% в залежності від дози.

Найбільша концентрація досягається в жовчі, легенях, нирках, печінці, статевих органах. Він також розподіляється в кістках, шкірі, жировій тканині, лімфатичної рідини.

T _½ ципрофлоксацину з плазми крові становить 3-5 год. Виводиться в основному в незміненому вигляді, переважно з сечею та калом.

Тинідазол при пероральному прийомі швидко і повністю всмоктується. Після прийому дози 250 мг 16% препарату виділяється в незміненому вигляді з сечею. Тинідазол метаболізується в печінці, добре проникає в тканини організму. В перитонеальній рідині, маточних трубах, ендометрії, міометрії, каналі шийки матки, вагінальних виділеннях і в шкірі концентрація тинідазолу майже така ж, як і в плазмі крові.

Лікування змішаних інфекцій, спричинених чутливими до препарату аеробними та анаеробними мікроорганізмами: хронічний синусит, абсцес легенів, емпієма, внутрішньочеревні інфекції, запальні гінекологічні захворювання, післяопераційні інфекції при можливому інфікуванні аеробними та анаеробними бактеріями, хронічний остеомієліт, інфекції шкіри та м'яких тканин, виразки на « діабетичної стопи », пролежні, інфекції ротової порожнини (включаючи періодонтит і періостит).

Лікування діареї або дизентерії амебної або змішаної (амебної і бактеріальної) етіології.

Зоксан-тз приймають всередину, запиваючи достатньою кількістю води. режим дозування і тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від локалізації, ступеня тяжкості патологічного процесу, а також чутливості збудників захворювання.

Дорослим рекомендується дозування: 1 таблетка 2 рази на добу.

Максимальна добова доза Зоксан-ТЗ становить 2 таблетки.

Пацієнтам з кліренсом креатиніну 30 мл/хв і менше, пацієнтам похилого віку та пацієнтам з низькою масою тіла слід призначати половину середньої дози.

Курс лікування при гострих неускладнених інфекціях - від 1 до 7 днів, при лікуванні ускладнених і хронічних рецидивуючих інфекцій - 10-14 днів. При інфекціях, спричинених стрептококами, лікування слід продовжити як мінімум 10 днів, щоб уникнути ризику розвитку ускладнень у віддалений період. При інфекціях, викликаних Chlamydia, курс лікування також триває не менше 10 днів. При остеомієліті курс лікування може становити до 2 міс. У хворих зі зниженим імунітетом лікування слід проводити протягом всього періоду нейтропенії. Прийом Зоксан-ТЗ необхідно продовжувати протягом 2 діб після усунення симптомів захворювання.

Препарат не призначають хворим з підвищеною чутливістю до ципрофлоксацину або інших фторхінолонів, тинідазолу або інших похідних нітроімідазолу, а також до будь-якого компонента препарату в анамнезі. при органічних ураженнях нервової системи та при захворюваннях крові (або з такими в анамнезі). при одночасному застосуванні з тизанідином зважаючи клінічно значущих побічних ефектів (артеріальна гіпотензія, сонливість), пов'язаних з підвищенням концентрації тизанідину в плазмі крові.

Інфекції та інвазії: грибкові суперінфекції / кандидоз, в тому числі оральний кандидоз і вагінальний кандидоз, шкірний кандидоз, молочниця, вагініт, антибіотикоасоційований / псевдомембранознийколіт з можливим летальним результатом.

З боку кровотворної та лімфатичної систем: еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, анемія, в тому числі гемолітична анемія, агранулоцитоз, пригнічення функції кісткового мозку, панцитопенія (що загрожує життю), кровоточивість, метгемоглобінемія, моноцитоз.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк (у тому числі набряк обличчя, губ, шиї, кон'юнктиви, кистей рук), анафілактоїдні / анафілактичні реакції, анафілактичний шок (що загрожує життю), реакції, подібні до сироваткової хвороби.

Психічні розлади: психомоторна збудливість, занепокоєння, ажитація, тривожність, сплутаність свідомості, дезорієнтація, депресія, галюцинації, психози, психотичні реакції (маніакальні, фобії, деперсоналізація), делірій, дратівливість.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, розлади сну, сонливість, підвищена сонливість, безсоння, патологічні / кошмарні сновидіння, летаргія, сенсорні порушення / порушення чутливості, парестезії, дизестезії, гипестезии, гіперстезія, тремор, тик, атаксія, судоми, вертиго , мігрень, порушення координації, внутрішньочерепна гіпертензія, периферична нейропатія та полінейропатія.

З боку органу зору: порушення зору, порушення сприйняття кольорів, затуманення зору, ахроматопсія.

З боку органів чуття і лабіринтові порушення: дзвін / шум у вухах, глухота; порушення слуху, порушення смаку, порушення нюху / порушення відчуття запахів.

З боку серцево-судинної системи: порушення ритму серця (в тому числі екстрасистолія, тріпотіння передсердь, шлуночкова аритмія, тахікардія, серцебиття, двунаправленная шлуночковатахікардія), вазодилатація, припливи, зниження / підвищення артеріального тиску, непритомність; васкуліти, подовження інтервалу Q-T.

З боку дихальної системи: диспное (включаючи астматичні стани).

З боку травної системи: анорексія,, печія, нудота, блювота, діарея, запор, метеоризм, металевий присмак у роті, біль / дискомфорт в епігастрії, животі (включаючи область шлунка, кишечника), панкреатит, наліт на язиці, глосит, обкладений язик, стоматит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: порушення функції печінки, транзиторне підвищення рівня трансаміназ, гіпербілірубінемія, печінкова недостатність, жовтяниця холестатична, гепатит (неінфекційний), холестатичний; некроз печінки (дуже рідко прогресує до печінкової недостатності, що загрожує життю).

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип (включаючи макулезная, Уртикарний), почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, фотосенсибілізація, поява неспецифічних бульбашок, петехії, мультиформна еритема, вузлувата еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гіперпігментація.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: біль у кінцівках, артралгія, порушення функції суглобів, міалгії, артрити, підвищення м'язового тонусу, судоми, м'язова слабкість, міастенія, загострення симптомів міастенії, міоклонус, пошкодження сухожиль, тендиніт, розриви сухожиль (переважно ахіллове), напад подагри, біль в спині, шиї, грудей.

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, тубулоінтерстіціальний нефрит, ниркова недостатність, гематурія, кристалурія, поліурія, затримка сечовипускання, кровотеча з уретри, кандидурія, циліндрурія, альбумінурія, загострення сечокам'яної хвороби, забарвлення сечі в темний колір.

Репродуктивні розлади: неприємні відчуття в молочних залозах, гінекомастія.

Ендокринні порушення: гіперглікемія, гіпоглікемія.

Загальні порушення: неспецифічний больовий синдром, загальне нездужання, підвищена стомлюваність, слабкість, підвищення температури тіла; лімфаденопатія, набряки, підвищене потовиділення (гіпергідроз); порушення ходи.

Відхилення лабораторних показників: підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛФ), підвищення рівня креатиніну, сечовини в плазмі крові, зміна показників протромбіну, пролонгація або зменшення протромбінового часу, підвищення рівня амілази, ліпази, ХС і / або ТГ в плазмі крові.

Лікування препаратом Зоксан-тз необхідно проводити, постійно контролюючи гематологічні показники, оскільки, як і при прийомі будь-якого препарату з групи нітроімідазолів, може виникнути лейкопенія та нейтропенія.

Важкі інфекції та / або інфекції, спричинені грампозитивними або анаеробними бактеріями. Для лікування важких інфекцій, інфекцій, викликаних стафілококами або анаеробними бактеріями, ципрофлоксацин слід застосовувати в комбінації з відповідними антибактеріальними засобами.

Пневмококки. Ципрофлоксацин не рекомендується для лікування пневмококових інфекцій через недостатню ефективність щодо бактерій групи Streptococcus pneumoniae.

Інфекції статевих шляхів. Інфекції статевих шляхів можуть бути викликані резистентними до фторхінолонів ізолятів Neisseria gonorrhoeae. Якщо підозрюється або відомо, що інфекції статевих шляхів спричинені N. gonorrhoeae, особливо важливо отримати інформацію про ступінь резистентності до ципрофлоксацину і підтвердити чутливість до препарату на основі результатів лабораторних досліджень.

Кардіальні порушення. Ципрофлоксацин асоціюється з подовженням інтервалу Q-T на ЕКГ (див. Побічна дія). Загалом, пацієнти похилого віку можуть бути більш чутливими до впливу препарату на інтервал Q-T. Слід з обережністю застосовувати ципрофлоксацин із супутніми препаратами, які можуть викликати пролонгацію інтервалу Q-T (наприклад антиаритмічні препарати класу Ia або III), і у хворих з факторами ризику зазначених станів (наприклад пролонгація Q-T в анамнезі, Некорригированная гіпокаліємія).

Підвищена чутливість до препарату. У деяких випадках гіперчутливість та алергічні реакції можуть виникати вже після першого прийому препарату, про що слід негайно повідомити лікаря.

В поодиноких випадках анафілактичні / анафілактоїдні реакції можуть прогресувати до стану шоку, що загрожує життю пацієнта. Іноді їх відзначають вже після першого прийому ципрофлоксацину. У цих випадках прийом ципрофлоксацину необхідно призупинити та негайно провести медикаментозне лікування (лікування анафілактичного шоку).

Шлунково-кишкового тракту. При виникненні під час або після лікування тяжкої і стійкої діареї про це слід повідомити лікаря, оскільки цей симптом може маскувати тяжке шлунково-кишкове захворювання (наприклад псевдомембранозний коліт, який може загрожувати життю з можливим летальним результатом), що вимагає негайного лікування. У таких випадках прийом ципрофлоксацину необхідно припинити та розпочати застосування відповідної терапії (наприклад, призначити ванкоміцин перорально в добовій дозі 250 мг, розділених на 4 прийоми). Лікарські засоби, які пригнічують перистальтику, протипоказані.

Може спостерігатися тимчасове підвищення активності трансаміназ, ЛФ або холестатична жовтяниця, особливо у пацієнтів з попереднім ушкодженням печінки.

Зоксан-ТЗ з обережністю слід призначати пацієнтам з печінковою недостатністю і гострою порфірією.

При призначенні препарату пацієнтам з тяжкою хворобою печінки може виникнути необхідність в корекції дози.

Пацієнтам з порушенням функції нирок потрібна зміна схеми дозування.

Кістково-м'язова система. При будь-яких ознаках тендиніту (наприклад болюча припухлість, запалення) про це слід повідомити лікаря і припинити лікування антибіотиком. При цьому слід тримати уражену кінцівку у спокої і уникати невідповідною фізичного навантаження (оскільки може підвищитися ризик розриву сухожилля).

Розрив сухожилля (переважно ахілового) відзначають переважно при застосуванні препарату в осіб похилого віку на тлі попереднього лікування глюкокортикоїдами.

Ципрофлоксацин слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з патологічними процесами в сухожиллях в анамнезі, асоційованими з лікуванням хінолонами.

Нервова система. Хворі на епілепсію і пацієнти, які мають в анамнезі порушення функції центральної нервової системи (наприклад зниження судомного порога, судоми в анамнезі, зниження інтенсивності церебрального кровообігу, зміни в структурі головного мозку або інсульт), можуть приймати ципрофлоксацин, тільки якщо очікувана користь переважає можливий ризик, оскільки такі хворі відносяться до групи ризику можливих побічних реакції з боку центральної нервової системи.

У деяких випадках побічні реакції з боку ЦНС відзначають вже після першого прийому ципрофлоксацину. У рідкісних випадках депресія або психоз можуть прогресувати до загрозливого життю пацієнта стану. У таких випадках прийом препарату необхідно припинити та негайно повідомити лікаря.

Препарати з подібною тинідазолу хімічною структурою також викликають різні неврологічні порушення, такі як запаморочення, порушення координації, атаксія. Якщо під час застосування препарату Зоксан-ТЗ виникають ознаки порушень з боку нервової системи, лікування слід припинити.

Шкіра і підшкірна клітковина. Доведено, що ципрофлоксацин спричиняє реакції фоточутливості, тому пацієнти, які приймають препарат Зоксан-ТЗ, повинні уникати інтенсивного сонячного світла або ультрафіолетового опромінення. При виникненні реакцій фоточутливості (наприклад подібних до сонячних опіків) терапію препаратом Зоксан-ТЗ слід припинити.

Цитохром Р450. Відомо, що ципрофлоксацин є інгібітором помірної дії ферментів 1А2 цитохрому Р450. Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і препаратів, які метаболізуються аналогічним ферментним шляхом (таких як теофілін, метилксантин, кофеїн, дулоксетин, клозапін). Підвищення концентрації цих препаратів в плазмі крові пов'язано з пригніченням їх метаболічного кліренсу ципрофлоксацином, що може викликати специфічні побічні ефекти.

Вплив на результати лабораторних досліджень. Ципрофлоксацин in vitro може впливати на результати посіву на Mycobacterium spp. шляхом пригнічення росту культури мікобактерій, що може привести до хибнонегативних результатів аналізу посіву у пацієнтів, що приймають ципрофлоксацин.

Протягом лікування препаратом можливі зміни деяких лабораторних показників: поява осаду в сечі; тимчасове підвищення концентрації сечовини, креатиніну, білірубіну, печінкових трансаміназ у плазмі крові; в окремих випадках - гіперглікемія, кристалурія або гематурія, зміна показників протромбіну. У хворих з порушеннями функції печінки та / або нирок рекомендується контролювати концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові.

Хворим, які приймають Зоксан-ТЗ, необхідно вживати достатню кількість рідини, щоб уникнути кристалурії.

Препарат не показаний для лікування гострого тонзиліту (тонзиллярной ангіни).

При одночасному лікуванні препаратом Зоксан-ТЗ з барбітуратами необхідно контролювати ЧСС, АТ і показники ЕКГ.

При наявності у пацієнта анамнестичних даних щодо відмічених випадків дефектів активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в родині, одним з проявів яких може бути гемолітична реакція на хіноліни, препарат слід застосовувати з обережністю.

Як і при застосуванні інших подібних препаратів, не слід вживати алкогольні напої в період прийому препарату Зоксан-ТЗ. Через можливий розвиток дисульфірамоподібної реакції (припливи крові до обличчя, спазми в животі, блювота, тахікардія) не слід вживати алкоголь протягом 72 годин після припинення прийому препарату Зоксан-ТЗ.

Застосування в період вагітності та годування груддю. Не слід призначати препарат в період вагітності та годування груддю.

Діти. Чи не призначати дітям.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Пацієнтам, які приймають Зоксан-ТЗ, слід утримуватися від діяльності, що потребує підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій, а також від керування транспортними засобами.

ципрофлоксацин

Антиаритмічні препарати класу ІА та III. Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні ципрофлоксацину і антиаритмічних препаратів класу Ia або III, оскільки ципрофлоксацин має адитивний ефект щодо подовження інтервалу Q-T (див. Особливості застосування).

Формування хелатного комплексу. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину (перорально) і лікарських засобів, що містять многовалентние катіони, а також мінеральних добавок (наприклад кальцію, магнію, алюмінію, заліза), фосфатсвязивающіх полімерів (наприклад севеламер, лантану карбонат), сукральфат або антацидів і препаратів з великою буферною ємністю ( наприклад таблетки диданозину), що містять магній, алюміній або кальцій, абсорбція ципрофлоксацину знижується. У зв'язку з цим ципрофлоксацин слід приймати або за 1-2 год до або, принаймні, через 4 години після прийому цих препаратів.

Дане обмеження не стосується антацидів, що належать до класу блокаторів H ₂ -рецепторів.

Харчові та молочні продукти. Слід уникати одночасного прийому ципрофлоксацину і молочних або збагачених мінералами продуктів (наприклад молоко, йогурт, апельсиновий сік з підвищеним вмістом кальцію). Решта продукти з вмістом кальцію значною мірою не впливають на всмоктування ципрофлоксацину.

Пробенецид. Пробенецид уповільнює виведення ципрофлоксацину з жовчю. Одночасне застосування лікарських засобів, що містять пробенецид, і ципрофлоксацину призводить до підвищення концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові.

Урикозурические препарати (алопуринол) сприяють уповільненню елімінації ципрофлоксацину на 50% і підвищення його концентрації в плазмі крові.

Метоклопрамід. Метоклопрамід прискорює всмоктування ципрофлоксацину (при пероральному прийомі), що призводить до скорочення часу до досягнення C _max препарату в плазмі крові. На біодоступність ципрофлоксацину жодного впливу не відмічено.

Омепразол. Одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять омепразол, призводить до незначного зниження C _max і AUC ципрофлоксацину.

Тизанідин. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та тизанідину виявлено підвищення концентрації тизанідину в плазмі крові (підвищення С _max в 7 разів, діапазон - 4-21 разів, підвищення показника AUC в 10 разів, діапазон - 6-24 рази). З підвищенням концентрації тизанідину в плазмі крові асоціюються гіпотензивні та седативні побічні реакції. Тому одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять тизанидин, протипоказано (див. Побічна дія).

Теофілін. Одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять теофілін, може привести до небажаного підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові, що в свою чергу може сприяти розвитку побічних реакцій. У рідкісних випадках такі побічні реакції можуть загрожувати життю або мати летальний результат. Якщо одночасного застосування цих препаратів уникнути неможливо, слід контролювати концентрацію теофіліну в плазмі крові та відповідно знижувати його дозу (див. Особливості застосування).

Інші похідні ксантину. Після одночасного застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять кофеїн або пентоксифілін (окспентіфіллін), повідомлялося про підвищення концентрації цих ксантинів в плазмі крові.

Метотрексат. При одночасному призначенні ципрофлоксацину можливе уповільнення тубулярного транспорту (нирковий метаболізм) метотрексату, що може призводити до збільшення концентрації цього препарату в плазмі крові. При цьому може зрости ймовірність виникнення побічних токсичних реакцій, викликаних метотрексатом. У зв'язку з цим слід здійснювати ретельне спостереження за пацієнтами, які отримують комбіновану терапію метотрексатом і ципрофлоксацином.

НПЗП. Комбіноване застосування хінолонів в дуже високих дозах (інгібітори гірази) і деяких нестероїдних протизапальних засобів (крім ацетилсаліцилової кислоти) може провокувати судоми.

Циклоспорин. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та циклоспорину відзначали транзиторне підвищення концентрації плазмового креатиніну. Тому таким пацієнтам необхідний частий контроль показника концентрації плазмового креатиніну (2 рази на тиждень).

Антагоністи вітаміну K. При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та антагоніста вітаміну К може посилюватися антикоагулянтна дія ципрофлоксацину. Ступінь ризику може варіювати в залежності від виду інфекції, віку, загального стану хворого, тому точно оцінити вплив ципрофлоксацину на підвищення значення міжнародного нормалізованого відношення складно. Слід проводити частий контроль міжнародного нормалізованого відношення під час і відразу після одночасного введення ципрофлоксацину і антагоніста вітаміну К (наприклад варфарином, аценокумаролу, фенпрокумону або флуіндіона).

Глібенкламід. В окремих випадках одночасне застосування ципрофлоксацину і лікарських засобів, що містять глібенкламід, може підвищити інтенсивність дії глібенкламіду (гіпоглікемія).

Дулоксетин. Спільне використання дулоксетину і потужних інгібіторів ензиму CYP 1A2 (таких як флувоксамін) може привести до підвищення AUC і С _max дулоксетину. Незважаючи на відсутність клінічних даних про взаємодію з ципрофлоксацином, можна передбачити можливість взаємодії при одночасному застосуванні ципрофлоксацину та дулоксетину (див. Особливості застосування).

Ропінірол. Одночасне застосування ропініролу з ципрофлоксацином, інгібітором ізоензіма CYP 1A2 помірної дії, призводить до підвищення AUC і С _max ропініролу на 60 і 84% відповідно. Моніторинг побічних ефектів ропініролу і відповідна корекція дози рекомендуються під час і відразу після одночасного введення з ципрофлоксацином (див. Особливості застосування).

Лідокаїн. Одночасне застосування лікарських засобів, що містять лідокаїн, і ципрофлоксацину, інгібітору ізоензіма CYP 1A2 помірної дії, призводить до зниження кліренсу лідокаїну, який був введений в / в, на 22%. Хоча лідокаїн добре переноситься, після його одночасного застосування з ципрофлоксацином може спостерігатися певна взаємодія, яке може супроводжуватися побічними реакціями.

Клозапин. Після одночасного застосування 250 мг ципрофлоксацину з клозапином протягом 7 днів плазмові концентрації клозапіну і N-десметілклозапіна були підвищені на 29 і 31% відповідно. Клінічне спостереження і відповідна корекція дози клозапіну рекомендуються під час і відразу після одночасного застосування з ципрофлоксацином (див. Особливості застосування).

Силденафіл. Після перорального застосування 50 мг силденафілу одночасно з 500 мг ципрофлоксацину C _max і AUC силденафілу підвищуються приблизно вдвічі. Тому слід з обережністю призначати ципрофлоксацин одночасно з силденафілом, ретельно оцінюючи співвідношення ризик / користь.

Ципрофлоксацин можна застосовувати в комбінаціях з азлоциліном і цефтазидимом при інфекціях, викликаних Pseudomonas; з мезлоциліном, азлоциліном і іншими ефективними бета-лактамними антибіотиками - при стрептококових інфекціях; з ізоксазолпеніціллінамі, ванкоміцином - при стафілококових інфекціях; з метронідазолом, кліндаміцином - при анаеробних інфекціях.

Тинідазол

Алкоголь. Одночасний прийом тинідазолу та алкоголю може призводити до дисульфірамоподібної реакції, тому такої комбінації слід уникати.

Антикоагулянти. Препарати з подібною хімічною структурою потенціюють ефекти антикоагулянтів для перорального застосування. Слід часто перевіряти показники протромбінового часу і, при необхідності, коригувати дозу антикоагулянту.

Внаслідок передозування при пероральному застосуванні ципрофлоксацину в деяких випадках повідомлялося про оборотне токсичний вплив на паренхіму нирок. повідомлялося про несерйозні випадки передозування у пацієнтів, які отримували тинидазол, але вони не дають повного уявлення про симптоми передозування.

Лікування. У разі передозування, крім проведення звичайних заходів (промивання шлунка, застосування засобів, що викликають блювоту, введення великої кількості рідини, створення кислої реакції сечі), рекомендується також контролювати стан функції нирок і приймати антациди, що містять магній і кальцій, які знижують абсорбцію препарату. За допомогою гемодіалізу виводиться тільки невелика кількість ципрофлоксацину (10%), тинідазол легко виводиться під час гемодіалізу.

При температурі не вище 25 °C.