Мукосол: як колоти?

Мукосол у лікарській формі розчину для інфузій не призначений для звичайних внутрішньом’язових уколів або швидкого струминного введення у вену. Це розчин для повільної внутрішньовенної інфузії, який згідно з офіційною інструкцією застосовують у недоношених дітей і новонароджених із синдромом дихальної недостатності для посилення утворення легеневого сурфактанту. Процедуру проводять тільки медичні працівники в умовах стаціонару з використанням інфузійної помпи. На сайті МІС Аптека 9-1-1 представлений Мукосол розчин для інфузій 7,5 мг/мл, ампули по 2 мл №10

Для чого призначають Мукосол в ампулах

Діючою речовиною препарату є амброксолу гідрохлорид. В одній ампулі об’ємом 2 мл міститься 15 мг амброксолу.

Амброксол стимулює утворення легеневого сурфактанту — поверхнево-активної речовини, яка допомагає альвеолам залишатися розкритими під час дихання. Крім того, він посилює секрецію в дихальних шляхах і активність війчастого епітелію.

Однак показання саме для інфузійної форми Мукосолу обмежені: препарат застосовується для посилення вироблення сурфактанту у недоношених дітей і новонароджених із синдромом дихальної недостатності. Це не стандартний препарат для самостійного лікування кашлю у дорослих або дітей старшого віку.

Як вводять Мукосол

Згідно з інструкцією, препарат вводять тільки шляхом повільної внутрішньовенної інфузії.

Основні правила застосування:

• загальна добова доза становить 30 мг амброксолу гідрохлориду на 1 кг маси тіла;

• розраховану добову дозу розділяють на 4 окремі введення;

• кожну дозу вводять за допомогою інфузійної помпи;

• тривалість однієї інфузії повинна становити не менше 5 хвилин;

• стандартна тривалість лікування — 5 днів.

Дозу розраховує лікар з урахуванням маси тіла новонародженого, його клінічного стану, функції печінки та нирок. Самостійно розраховувати кількість ампул або проводити інфузію не можна.

Чим розводять розчин

Вміст 1–6 ампул дозволяється розводити у 250–500 мл:

• 0,9% розчину натрію хлориду;

• розчину Рінгера.

За відсутності цих розчинників як альтернатива може використовуватися 5% розчин глюкози. Розчин із глюкозою необхідно готувати безпосередньо перед введенням.

З мікробіологічної точки зору розведений препарат бажано використовувати відразу після приготування. Мукосол не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, крім розчинів, прямо перелічених в інструкції.

Чи можна вводити Мукосол внутрішньом’язово

Для представленої форми препарату офіційна інструкція вказує тільки інфузійний спосіб застосування. Тому вводити розчин внутрішньом’язово, підшкірно або струминно внутрішньовенно без відповідних вказівок виробника не можна.

Занадто швидке внутрішньовенне введення може супроводжуватися головним болем, підвищеною втомлюваністю, відчуттям слабкості або тяжкості в ногах. Саме тому препарат вводять повільно, використовуючи помповий пристрій.

Що необхідно враховувати під час лікування

Мукосол застосовують з обережністю при:

• тяжких порушеннях функції нирок;

• тяжких захворюваннях печінки;

• порушенні моторики бронхів;

• підвищеному утворенні бронхіального слизу;

• відомій алергії на амброксол або допоміжні речовини.

При тяжкій нирковій або печінковій недостатності лікар може зменшити підтримувальну дозу або збільшити інтервал між інфузіями.

Одночасне застосування амброксолу та препаратів, що пригнічують кашльовий рефлекс, може призвести до накопичення слизу в дихальних шляхах. Така комбінація допускається тільки після оцінки лікарем очікуваної користі та ризику.

Можливі побічні реакції

На тлі застосування препарату можуть виникати:

• нудота, блювання або порушення травлення;

• сухість у роті або горлі;

• підвищення температури та озноб;

• шкірний висип, свербіж або кропив’янка;

• задишка як прояв реакції гіперчутливості;

• реакції в місці введення.

Рідко можливі серйозні алергічні та шкірні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, анафілаксію, синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. При появі висипу, пухирів, пошкоджень слизових оболонок, набряку або утрудненого дихання введення препарату припиняють і негайно звертаються за медичною допомогою.

Коли необхідно звернутися до лікаря

Мукосол спочатку призначається лікарем і вводиться під наглядом медичного персоналу. Додаткова термінова оцінка стану необхідна, якщо під час інфузії або після неї з’являються:

• утруднене дихання;

• набряк обличчя, губ або язика;

• виражений висип або пошкодження слизових;

• судоми або різке погіршення стану;

• порушення сечовипускання;

• підвищення температури з ознобом.

При недостатньому ефекті лікування, зміні дихальних показників або появі небажаних реакцій схему терапії переглядає неонатолог.

Список літератури

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Ambroxol Hydrochloride / drugs.com;
• Ambroxol, the cough expectorant with neuroprotective effects / pmc.ncbi.nlm.nih.gov.