Нейроксон розчин для ін'єкцій 1000 мг/4 мл в ампулах по 4 мл 10 шт

Фармакодинаміка. цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджено даними магнітно-резонансної спектроскопії. завдяки цьому механізму дії цитиколін має функціонування таких мембранних механізмів, як робота іонообмінних насосів і рецепторів, модуляція яких необхідна для нормального проведення нервових імпульсів. завдяки стабілізуючій дії на мембрану нейронів цитиколін має протинабрякові властивості, що сприяють реабсорбції набряку мозку.

Результати експериментальних досліджень свідчать, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (А1, А2, С і D), зменшуючи утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем і зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.

Цитиколін зберігає запас енергії нейронів, пригнічує апоптоз і стимулює синтез ацетилхоліну.

Експериментально доведено, що цитиколін також проявляє профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.

Клінічні дослідження показали, що цитиколін достовірно підвищує показники функціонального одужання у пацієнтів з гострим ішемічним порушенням мозкового кровообігу, що збігається з уповільненням зростання ішемічного ураження головного мозку за даними нейровізуалізації.

У пацієнтів з черепно-мозковою травмою цитиколін прискорює відновлення і зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.

Цитиколін покращує рівень уваги та свідомості, зменшує вираженість когнітивних і неврологічних розладів, пов'язаних з ішемією головного мозку, сприяє зменшенню проявів амнезії.

Фармакокінетика. Цитиколін добре абсорбується при пероральному введенні. Після введення препарату спостерігається значне підвищення рівня холіну в плазмі крові. При пероральному застосуванні препарат практично повністю всмоктується. Результати досліджень свідчать, що біодоступність при пероральному та в / в шляхах введення практично однакові.

Препарат метаболізується в кишечнику і печінці з утворенням холіну та цитидину.

Після введення цитиколін широко розподіляється в структурах головного мозку зі швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди та фракції цитидину в цітідіновие нуклеотиди та нуклеїнові кислоти. У головному мозку цитиколін вбудовується в клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, беручи участь в побудові фракції фосфоліпідів.

Лише незначна кількість дози знаходять у сечі та калі (3%). Приблизно 12% дози виводиться через СО ₂ повітря, що видихається. При виділенні препарату з сечею виділяють дві фази: перша фаза - протягом 36 год, в якій швидкість виведення зменшується швидко, і друга фаза - в якій швидкість виведення зменшується набагато повільніше. Така ж фазность спостерігається при виділенні через дихальні шляхи. Швидкість виведення СО ₂ зменшується швидко протягом приблизно 15 год, потім - знижується набагато повільніше.

Інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та їх неврологічні наслідки. черепно-мозкова травма і її неврологічні наслідки. когнітивні порушення і порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних церебральних розладів.

Таблетки. рекомендована доза становить 500-2000 мг/добу (1-4 таблетки).

Дози препарату і тривалість лікування залежать від тяжкості уражень мозку та встановлюються лікарем.

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

Р-р для перорального застосування. Застосовують всередину. Рекомендована доза для дорослих становить від 500 мг (5 мл) до 2000 мг (20 мл) на добу в 2-3 прийоми.

Препарат застосовувати за допомогою дозувального шприца за наступною схемою:

• перед застосуванням слід повністю втиснути поршень дозировочного шприца;
• відтягнути поршень і набрати необхідну дозу, враховуючи, що кількість рідини в шприці повинно відповідати призначеній дозі;
• препарат приймати безпосередньо або розводити на півсклянки води (120 мл), незалежно від прийому їжі.

Необхідно промивати дозувальний шприц водою після кожного застосування.

Дози препарату і тривалість лікування залежать від тяжкості уражень мозку та встановлюються індивідуально.

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

Р-р для ін'єкцій. Рекомендована доза для дорослих становить від 500 до 2000 мг/добу, залежно від тяжкості симптомів.

Препарат призначають в / м або в / в. В / в препарат може бути введений повільно ін'єкційно (протягом 3-5 хв залежно від дози, що вводиться) або крапельно (швидкість: 40-60 крапель в хвилину).

Максимальна добова доза - 2000 мг.

Період лікування залежить від перебігу хвороби та визначається лікарем.

Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.

Р-р для ін'єкцій призначений тільки для одноразового застосування. Препарат застосовувати відразу після відкриття ампули. Залишки препарату необхідно знищити. Препарат можна змішувати з усіма ізотонічними розчинами для в / в введення, а також з гіпертонічним розчином глюкози.

При необхідності лікування продовжувати препаратом у формі розчину для прийому всередину.

Підвищена чутливість до цитиколін або інших компонентів препарату. підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Виникають дуже рідко (1/10 000), включаючи поодинокі випадки.

З боку психіки: галюцинації.

З боку нервової системи: виражений головний біль, запаморочення.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, тахікардія.

З боку дихальної системи: диспное.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювота, епізодична діарея.

Алергічні реакції, включаючи висип, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, почервоніння, кропив'янку, екзантему, пурпуру.

Загальні порушення: озноб, набряк, зміни в місці введення.

У разі в / в застосування препарат слід вводити повільно (протягом 3-5 хв залежно від дози, що вводиться).

У разі застосування в / в крапельно, швидкість вливання повинна складати 40-60 крапель в хвилину.

У разі стійкого внутрішньочерепного крововиливу не слід перевищувати дозу 1000 мг/добу і швидкість в / в вливання (30 крапель на хвилину).

Пацієнтам зі спадковим порушенням толерантності до фруктози не слід приймати Нейроксон, р-р для перорального застосування, оскільки він містить сорбіт. Метилпарабен і пропілпарагідроксибензоат, що містяться в складі препарату, можуть викликати алергічні реакції (зазвичай сповільненого типу).

Застосування в період вагітності та годування груддю. Достатніх даних про застосування цитиколіну у вагітних немає. Цитиколін не слід застосовувати, крім випадків крайньої необхідності. У період вагітності препарат призначають тільки тоді, коли очікувана терапевтична користь переважає потенційний ризик. Дані про проникнення цитиколіну в грудне молоко та його дії на плід невідомі.

Діти. Досвід застосування препарату у дітей обмежений, тому препарат призначають тільки тоді, коли очікувана користь перевищує будь-який потенційний ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. В індивідуальних випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами та роботі з механізмами.

Цитиколін посилює ефект леводопи. не слід призначати одночасно з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.

Випадки передозування не відмічені.

Таблетки - в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Р-р для перорального застосування - в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °C. Чи не заморожувати та не охолоджувати. У процесі зберігання можливе виникнення легкої опалесценції, яка зникає при дотриманні препарату при кімнатній температурі (≈20 °C).

Р-р для ін'єкцій - в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °C.

діюча речовина: citicoline;

1 ампула містить цитиколіну натрію в перерахуванні на цитиколін 1000 мг або 500 мг;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Психостимулятори, засоби, що застосовуються при синдромі дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), ноотропні засоби. Інші психостимулюючі та ноотропні засоби.

Код АТХ N06В Х06.

Фармакодинаміка

Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів мембран нейронів, що підтверджено даними магнітно-резонансної спектроскопії. Завдяки такому механізму дії цитиколін покращує функціонування таких мембранних механізмів як робота іонообмінних насосів та рецепторів, модуляція яких необхідна для нормального проведення нервових імпульсів.

Завдяки стабілізуючій дії на мембрану нейронів цитиколін проявляє протинабрякові властивості, які сприяють зменшенню набряку мозку.

Експериментальні дослідження показали, що цитиколін інгібує активацію деяких фосфоліпаз (А1, А2, С та D), зменшує утворення вільних радикалів, запобігає руйнуванню мембранних систем і зберігає антиоксидантні захисні системи, такі як глутатіон.

Цитиколін зберігає запас енергії нейронів, інгібує апоптоз та стимулює синтез ацетилхоліну.

Експериментально доведено, що цитиколін також проявляє профілактичну нейропротекторну дію при фокальній ішемії головного мозку.

Клінічні дослідження показали, що цитиколін достовірно збільшує функціональне відновлення у пацієнтів із гострим ішемічним порушенням мозкового кровообігу, що збігається з уповільненням зростання об'єму ішемічного пошкодження головного мозку за даними нейровізуалізації.

У пацієнтів із черепно-мозковою травмою цитиколін пришвидшує відновлення і зменшує тривалість та інтенсивність посттравматичного синдрому.

Цитиколін поліпшує рівень уваги та свідомості, когнітивні та неврологічні розлади, пов'язані з ішемією головного мозку, сприяє зменшенню проявів амнезії.

Фармакокінетика

Після введення препарату спостерігається значне підвищення рівня холінів у плазмі крові. Препарат метаболізується у кишечнику та печінці з утворенням холіну та цитидину.

Після введення цитиколін широко розподіляється у структурах головного мозку зі швидким включенням фракції холіну в структурні фосфоліпіди та фракції цитидину у цитидинові нуклеотиди і нуклеїнові кислоти. У головному мозку цитиколін вбудовується у клітинні, цитоплазматичні та мітохондріальні мембрани, інтегруючись у структуру фосфоліпідної фракції.

Лише незначна кількість дози виявляється у сечі і фекаліях (менше 3 %). Приблизно 12 % дози виводиться через СО₂, що видихається. Під час виведення препарату з сечею виділяють дві фази: перша фаза – протягом 36 годин, у якій швидкість виведення зменшується швидко, і друга фаза – в якій швидкість виведення зменшується набагато повільніше. Така ж сама фазність спостерігається при виведенні через дихальні шляхи. Швидкість виведення СО₂ зменшується швидко, приблизно протягом 15 годин, потім – знижується набагато повільніше.

Інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу, лікування ускладнень і наслідків порушень мозкового кровообігу.

Черепно-мозкова травма та її неврологічні наслідки.

Когнітивні порушення та порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних церебральних розладів.

Підвищена чутливість до цитиколіну або до інших компонентів препарату.

Підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Цитиколін підсилює ефект леводопи. Не слід призначати одночасно з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.

У випадку внутрішньовенного застосування препарат слід вводити повільно (протягом 3-5 хвилин залежно від дози, що вводиться).

У разі застосування внутрішньовенно краплинно, швидкість вливання повинна становити 40-60 крапель на хвилину.

У випадку стійкого внутрішньочерепного крововиливу не слід перевищувати дозу 1000 мг на добу та швидкість внутрішньовенного вливання (30 крапель на хвилину).

Достатні дані про застосування цитиколіну вагітним жінкам відсутні. Дані щодо екскреції цитиколіну у грудне молоко та його дія на плід невідомі. У період вагітності або годування груддю лікарський засіб можна призначати тільки тоді, коли очікувана терапевтична користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

В індивідуальних випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.

Рекомендована доза для дорослих становить від 500 мг до 2000 мг на добу залежно від тяжкості симптомів.

Препарат призначати для внутрішньом'язового або внутрішньовенного застосування. Внутрішньовенно препарат може бути введений повільно ін'єкційно (протягом 3-5 хвилин залежно від дози, що вводиться) або крапельно (швидкість: 40-60 крапель на хвилину).

Максимальна добова доза – 2000 мг.

Термін лікування залежить від перебігу хвороби та визначається лікарем.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Розчин для ін'єкцій призначений тільки для одноразового застосування. Препарат застосовувати одразу після відкриття ампули. Залишки препарату необхідно знищити. Препарат можна змішувати з усіма ізотонічними розчинами для внутрішньовенного введення, а також із гіпертонічним розчином глюкози.

При необхідності лікування продовжувати препаратом у формі розчину для перорального застосування.

Діти.

Досвід застосування препарату дітям обмежений.

Про випадки передозування не повідомлялось.

Побічні реакції виникають дуже рідко (< 1/10000), включаючи поодинокі випадки.

З боку центральної і периферичної нервової систем: сильний головний біль, вертиго, галюцинації.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, тахікардія.

З боку дихальної системи: задишка.

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея.

З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі: висипання, гіперемія, екзантема, кропив'янка, пурпура, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

Загальні реакції: озноб, зміни у місці введення.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 4 мл в ампулі, по 5 ампул у блістері, по 2 блістери у пачці.

За рецептом.

ПАТ «Галичфарм».

Україна, 79024, м. Львів, вул. Опришківська, 6/8.