Мотоприд таблетки вкриті плівковою оболонкою по 50 мг 4 блістера по 10 шт

Діюча речовина - ітопріда гідрохлорид (одна таблетка містить 50 мг ітопріда гідрохлориду).

Допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; кальцію кармеллоза (кальцію карбоксиметилцелюлоза); кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.

Оболонка: суміш для плівкового покриття Opadray II White: лактоза, моногідрат; гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза); поліетиленгліколь; титану діоксид (Е 171) триацетин.

• підвищена чутливість до ітопріду гідрохлориду та інших компонентів лікарського засобу;
• стану, при яких підвищення скорочувальної активності шлунково-кишкового тракту може бути шкідливим, наприклад шлунково-кишковій кровотечі, механічній обструкції або перфорації.

Для дорослих рекомендована доза становить 150 мг на добу (по одній таблетці (50 мг) 3 рази на добу перед їдою). Зазначену дозу можна знизити з урахуванням віку пацієнта і симптомів.

Відомо, що під час клінічних досліджень тривалість застосування ітопріда гідрохлориду становила до 8-ми тижнів.

Вагітні

Даних про вплив ітопріда на фертильність людини немає; відомо, що дослідження на тваринах не виявили шкідливого впливу ітопріда.

Дані про застосування ітопріда вагітним жінкам відсутні або обмежені (менш 300 випадків наслідків вагітності). Дослідження на тваринах не виявили ніякого прямого чи непрямого шкідливого токсичного ефекту на репродуктивну функцію. Як профілактичний захід бажано відмовитися від застосування ітопріда в період вагітності.

Ітопрід проникає в грудне молоко у тварин, але по проникненню ітопріда в грудне молоко у людини даних недостатньо. Ризик для дитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні, не може бути виключений. Рішення про припинення грудного вигодовування або припинення / призупинення прийому ітопріда слід приймати з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини та користі лікування для жінки.

Діти

Безпека застосування ітопріда гідрохлориду дітям у віці до 16-ти років не встановлена.

Водії

Інформація про можливий вплив на швидкість реакції відсутній, але при вирішенні питання про управління автотранспортом або роботи з іншими механізмами необхідно врахувати можливість виникнення запаморочення.

У разі надмірного передозування необхідно прийняти звичайні заходи з промивання шлунка і провести симптоматичне лікування.

З боку імунної системи: гіперчутливість, включаючи анафілактоїдні реакції.

З боку ендокринної системи: підвищений рівень пролактину в крові.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль в животі, діарея, запор; підвищене слиновиділення, нудота.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, тремор.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: висип, еритема і свербіж.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія.

Лабораторні дослідження: підвищення рівня АСТ (аспартатамінотрансферази), АЛТ (аланінамінотрансферази), ГГТ (гамма-глутамілтранферази), лужної фосфатази, білірубіну в крові, підвищений рівень амінотрансферази, знижена кількість білих кров'яних тілець.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.

діюча речовина: ітоприду гідрохлорид;

1 таблетка містить 50 мг ітоприду гідрохлориду;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; кальцію кармелоза (кальцію карбоксиметилцелюлоза); кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат;

оболонка: суміш для плівкового покриття Opadray II White: лактоза, моногідрат; гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза); поліетиленгліколь; титану діоксид (Е 171); триацетин.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого кольору.

Стимулятори перистальтики. Код АТX А03F A07.

Фармакодинаміка

Ітоприду гідрохлорид активує пропульсивну моторику шлунково-кишкового тракту завдяки антагонізму з допаміновими D2-рецепторами та інгібуючій активності ацетилхолінестерази. Ітоприду гідрохлорид активує вивільнення ацетилхоліну та інгібує його розпад. Ітоприду гідрохлорид також чинить протиблювальну дію завдяки взаємодії з D2-рецепторами, локалізованими у хеморецепторній тригерній зоні, що було продемонстровано дозозалежним інгібуванням апоморфініндукованого блювання у тварин. Дія ітоприду гідрохлориду є високоспецифічною відносно верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Ітоприду гідрохлорид не впливає на рівень гастрину в сироватці крові.

Фармакокінетика

Абсорбція. Ітоприду гідрохлорид швидко та практично повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Його відносна біодоступність становить 60 %, що пов’язано з ефектом «першого проходження» через печінку. Їжа не впливає на біодоступність. Після застосування 50 мг ітоприду гідрохлориду Сmax досягається через 0,5 – 0,75 години та становить 0,28 мкг/мл. При подальшому застосуванні лікарського засобу в дозах від 50 до 200 мг 3 рази на добу впродовж 7 днів фармакокінетика ітоприду гідрохлориду та його метаболітів була лінійною з мінімальною кумуляцією.

Розподіл. Приблизно 96 % ітоприду гідрохлориду зв’язується з білками плазми (переважно з альбуміном). Зв’язування з α1-кислим глікопротеїном становить менше 15 %.

Метаболізм. Ітоприду гідрохлорид активно біотрансформується в печінці. Ідентифіковано три метаболіти, тільки один з яких проявляє незначну активність, що не має фармакологічного значення (приблизно 2 – 3 % ітоприду гідрохлориду). Первинним метаболітом є N-оксид, що утворюється у результаті окиснення четвертинної аміно-N-диметильної групи.

Ітоприду гідрохлорид метаболізується під дією флавінзалежної монооксигенази (FMO3). Кількість та ефективність ізоферментів FMO у людини може відрізнятися залежно від генетичного поліморфізму, який інколи призводить до розвитку аутосомно-рецесивного стану, відомого під назвою триметиламінурія (синдром «рибного запаху»). У пацієнтів, хворих на триметиламінурію, Т1/2 збільшується.

Згідно з даними фармакокінетичних досліджень in vivo ітоприду гідрохлорид не чинить інгібуючої або індукуючої дії відносно CYP2C19 та CYP2E1. Застосування ітоприду гідрохлориду не впливає на вміст CYP або активність уридиндифосфатглюкуронізил-трансферази.

Виведення. Ітоприду гідрохлорид та його метаболіти виводяться переважно з сечею. Ниркова екскреція ітоприду гідрохлориду та його N-оксиду становила 3,7 % та 75,4 % відповідно після одноразового внутрішнього застосування лікарського засобу здоровим добровольцям у терапевтичній дозі.

Термінальний період напіввиведення (Т1/2) ітоприду гідрохлориду становив приблизно 6 годин.

Купірування шлунково-кишкових симптомів функціональної невиразкової диспепсії (хронічного гастриту), а саме:

– здуття живота;

– відчуття швидкого насичення;

– біль та дискомфорт у верхній частині живота;

– анорексія;

– печія;

– нудота;

– блювання.

Підвищена чутливість до ітоприду гідрохлориду та інших компонентів лікарського засобу.

Стани, при яких підвищення скорочувальної активності шлунково-кишкового тракту може бути шкідливим, наприклад при шлунково-кишковій кровотечі, механічній обструкції або перфорації.

Метаболічні взаємодії не очікуються у зв’язку з тим, що ітоприду гідрохлорид первинно метаболізується флавінмонооксигеназою, а не ізоферментами системи цитохрому Р450. Ніяких змін щодо зв’язування з білками при одночасному застосуванні з варфарином, діазепамом, диклофенаком натрію, тиклопідину гідрохлоридом, ніфедипіном та нікардипіну гідрохлоридом не спостерігалося. У зв’язку з тим, що ітоприду гідрохлорид має гастрокінетичний ефект, він може впливати на всмоктування інших лікарських засобів, які застосовують одночасно перорально.

З особливою обережністю слід застосовувати лікарські засоби з вузьким терапевтичним індексом, уповільненим вивільненням або з кишковорозчинною оболонкою.

Противиразкові лікарські засоби, такі як циметидин, ранітидин, тепренон та цетраксат, не впливають на прокінетичну дію ітоприду гідрохлориду.

Антихолінергічні лікарські засоби можуть знижувати дію ітоприду гідрохлориду.

Ітоприду гідрохлорид посилює дію ацетилхоліну та може призвести до холінергічних побічних ефектів. Дані про довготривале застосування відсутні.

Загалом, ітоприду гідрохлорид пацієнтам літнього віку слід призначати з доцільною обережністю та подальшим спостереженням, враховуючи підвищену частоту погіршеної функції нирок, печінки, супутніх захворювань або супутню терапію іншими лікарськими засобами у таких пацієнтів.

Лікарський засіб містить лактозу, тому пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати даний лікарський засіб.

Фертильність. Даних щодо впливу ітоприду на фертильність людини немає; відомо, що дослідження на тваринах не виявили шкідливого впливу ітоприду.

Вагітність. Дані про застосування ітоприду вагітним жінкам відсутні або обмежені (менше 300 випадків результатів вагітності). Дослідження на тваринах не виявили ніякого прямого чи непрямого шкідливого токсичного ефекту на репродуктивну функцію. Як профілактичний захід бажано відмовитися від застосування ітоприду у період вагітності.

Годування груддю. Ітоприд проникає з грудним молоком у тварин, але щодо проникнення ітоприду у грудне молоко у людини даних недостатньо. Ризик для дитини, що перебуває на грудному годуванні, не може бути виключений. Рішення про припинення грудного годування або припинення/призупинення прийому ітоприду слід приймати з огляду на користь грудного вигодовування для дитини і користь лікування для жінки.

Інформація щодо можливого впливу на швидкість реакції відсутня, але під час вирішення питання щодо керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами необхідно врахувати можливість виникнення запаморочення.

Для дорослих рекомендована доза становить150 мг на добу (по 1 таблетці (50 мг) 3 рази на добу перед прийомом їжі). Зазначену дозу можна знизити з урахуванням віку пацієнта та симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).

Відомо, що під час клінічних досліджень тривалість застосування ітоприду гідрохлориду становила до 8 тижнів.

Діти.

Безпека застосування ітоприду гідрохлориду дітям віком до 16 років не встановлена.

Лікування. У разі надмірного передозування необхідно вжити звичайних заходів щодо промивання шлунка та провести симптоматичне лікування.

З боку імунної системи: гіперчутливість, включаючи анафілактоїдну реакцію;

з боку ендокринної системи: підвищений рівень пролактину в крові;

з боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, тромбоцитопенія;

з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, діарея, запор; підвищене слиновиділення, нудота;

з боку нервової системи: запаморочення, головний біль, тремор;

з боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, еритема і свербіж;

з боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця;

з боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія.

Лабораторні дослідження: підвищення рівнів АСТ (аспартатамінотрансферази), АЛТ (аланінамінотрансферази), ГГТ (гама-глутамілтранферази), лужної фосфатази, білірубіну в крові, підвищений рівень амінотрансферази, знижена кількість білих кров’яних тілець.

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в пачці.

По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери в пачці.

По 10 таблеток у блістері; по 4 блістери в пачці.

За рецептом.

АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.

Web-сайт: www.vitamin.com.ua.