Ларнамін концентрат для розчину для інфузій 500 мг/мл в ампулах по 10 мл 10 шт

Фармакодинаміка. in vivo дію l-орнитина-l-аспартату зумовлена амінокислотами орнітином і аспартатом за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини та синтезу глутаміну.

Синтез сечовини відбувається в околопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає в якості активатора двох ферментів: орнітину карбамоілтрансферази та карбамоілфосфатсінтетази, а також як субстрат для синтезу сечовини.

Синтез глутаміну відбувається в навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, при патологічних умовах аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються в клітинах і використовуються там для зв'язування аміаку у формі глутаміну.

Глутамат - амінокислота, яка пов'язує аміак як при фізіологічних, так і при патологічних умовах. Отримана амінокислота - глутамин - є не тільки не токсичною формою для виведення аміаку, але і активує важливий цикл сечовини (внутрішньоклітинний обмін глутаміну).

При фізіологічних умовах орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини.

Експериментальні дослідження на тваринах показали, що здатність L-орнітину-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях показано це поліпшення відносно розгалуженого ланцюга амінокислот / ароматичних амінокислот.

Фармакокінетика. T _½ і орнитина, і аспартату короткий - 0,3-0,4 год. Незначна частина аспартату виводиться з сечею в незміненому вигляді.

Лікування при супутніх захворюваннях і ускладненнях, викликаних порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад при цирозі печінки) з симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії, особливо порушень свідомості (прекома, кома).

Якщо не призначено інакше, можна застосовувати до 4 ампул (40 мл) на добу.

У разі прекоми або коми вводять до 8 ампул (80 мл) протягом 24 год в залежності від тяжкості стану.

Перед введенням вміст ампул додають до 500 мл інфузійного розчину, але не слід розчиняти більше 6 ампул в 500 мл інфузійного розчину.

Максимальна швидкість введення Ларнаміна становить 5 г / год (що відповідає вмісту 1 ампули).

Курс лікування регламентується клінічним станом хворого.

Гіперчутливість до l-орнітин-l-аспартату; тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну вище 3 мг / 100 мл розглядається як орієнтовна величина).

Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювота.

Зазвичай ці симптоми є короткочасними та не вимагають обов'язкового припинення лікування лікарським засобом. Вони зникають при зниженні дози або швидкості введення препарату.

Можливі алергічні реакції.

При введенні препарату ларнамін в високих дозах необхідно контролювати рівень сечовини в плазмі крові та сечі.

При істотному порушенні функції печінки швидкість інфузії необхідно відрегулювати відповідно до індивідуального станом хворого, щоб попередити нудоту і блювоту.

Особливі заходи безпеки. Ларнамін, концентрат для розчину для інфузій, не слід вводити в артерію.

Застосування в період вагітності або годування груддю. Дані про застосування L-орнітину L-аспартату в період вагітності відсутні, тому слід уникати його застосування в цей період.

Однак якщо лікування препаратом Ларнамін вважається необхідним за життєвими показаннями, необхідно уважно розглянути співвідношення ризик / користь.

Невідомо, чи потрапляє L-орнітину-L-аспартат в грудне молоко. Тому слід уникати застосування препарату в період годування груддю.

Діти. Досвід застосування у дітей обмежений, тому препарат не застосовують в педіатричній практиці.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Внаслідок захворювання здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами може бути погіршена під час лікування препаратом Ларнамін, тому слід уникати такого виду діяльності в період лікування.

Досліджень взаємодії не проводили. дані відсутні.

Несумісність. Оскільки досліджень на несумісність не проводили, цей препарат не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами.

Ларнамін можна змішувати зі звичайними розчинами для інфузій. Однак не слід розчиняти більше 6 ампул в 500 мл інфузійного розчину.

До теперішнього часу ознак інтоксикації внаслідок передозування l-орнитина-l-аспартату не спостерігалося. в разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.

При температурі не вище 25 °C.

діюча речовина: L -орнітин-L-аспартат;

1 мл препарату містить L-орнітину-L-аспартату у перерахуванні на 100 % речовину 500 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору.

Препарати, що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати. Код АТХ А05В А.

Фармакодинаміка

In vivo дія L-орнітину-L-аспартату зумовлена амінокислотами орнітином та аспартатом за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини і синтезу глутаміну.

Синтез сечовини відбувається в навколопортальних гепатоцитах, де орнітин виступає як активатор двох ферментів: орнітину карбамоїлтрансферази й карбамоїлфосфатсинтетази, а також як субстрат для синтезу сечовини.

Синтез глутаміну відбувається в навколовенозних гепатоцитах. Зокрема, за патологічних умов аспартат і дикарбоксилат, включаючи продукти метаболізму орнітину, абсорбуються в клітинах і використовуються там для зв’язування аміаку у формі глутаміну.

Глутамат – це амінокислота, яка зв’язує аміак як за фізіологічних, так і за патологічних умов. Отримана амінокислота – глутамін – є не лише не токсичною формою для виведення аміаку, але й активує важливий цикл сечовини (внутрішньоклітинний обмін глутаміну).

За фізіологічних умов орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини.

Експериментальні дослідження на тваринах показали, що властивість L-орнітину-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях було показано це поліпшення щодо розгалуженого ланцюга амінокислот/ароматичних амінокислот.

Фармакокінетика

Період напіввиведення і орнітину, і аспартату короткий – 0,3-0,4 години. Незначна частина аспартату виводиться із сечею у незміненому вигляді.

Лікування супутніх захворювань і ускладнень, спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад, при цирозі печінки) з симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії, особливо порушень свідомості (прекома, кома).

Підвищена чутливість до L-орнітину-L-аспартату або до інших компонентів препарату.

Тяжка ниркова недостатність (рівень креатиніну вище 3 мг/100 мл розглядається як орієнтовна величина).

Дослідження щодо взаємодії не проводилися. Дотепер взаємодія невідома.

Ларнамін®, концентрат для розчину для інфузій, не слід вводити в артерію.

При введенні високих доз препарату Ларнамін^® необхідно контролювати рівень сечовини у плазмі крові і сечі.

При порушенні функції печінки швидкість інфузії необхідно відрегулювати відповідно до індивідуального стану хворого, щоб запобігти нудоті та блюванню.

Дані щодо застосування препарату Ларнамін^® у період вагітності відсутні. Дослідження на тваринах із застосуванням Ларнаміну^® для вивчення його токсичного впливу на репродуктивну функцію не проводилися. Отже, застосування препарату Ларнамін® у період вагітності слід уникати.

Однак, якщо лікування препаратом Ларнамін^® у період вагітності вважається необхідним за життєвими показаннями, лікарю слід ретельно зважити співвідношення можливий ризик для плода/дитини – очікувана користь для матері.

Невідомо, чи проникає Ларнамін^® у грудне молоко, тому слід уникати застосування препарату у період годування груддю.

Внаслідок захворювання здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами може погіршитися під час лікування Ларнаміном^®, тому слід уникати такого виду діяльності у період лікування.

Застосовувати внутрішньовенно.

Зазвичай доза становить до 4 ампул (40 мл) на добу.

У разі прекоми або коми вводити до 8 ампул (80 мл) протягом 24 годин, залежно від тяжкості стану.

Перед введенням вміст ампул додати до 500 мл інфузійного розчину, але не слід розчиняти більше 6 ампул у 500 мл інфузійного розчину.

Максимальна швидкість введення Ларнамін®у становить 5 г/год (що відповідає вмісту 1 ампули).

Курс лікування визначає лікар залежно від клінічного стану хворого.

Діти. Досвід застосування дітям обмежений, тому препарат не слід застосовувати у педіатричній практиці.

Дотепер ознак інтоксикації внаслідок передозування Ларнаміну^® не спостерігалося. Можливе посилення побічних ефектів. У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування.

З боку шлунково-кишкового тракту

Дуже рідко (

Рідко (>1/10000,

Загалом ці симптоми є короткочасними і не потребують обов’язкового припинення застосування лікарського засобу. Вони зникають при зменшенні дози або швидкості введення препарату.

Можливі алергічні реакції.

2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Оскільки дослідження на несумісність не проводилися, цей препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.

Ларнамін^® можна змішувати зі звичайними розчинами для інфузій. Проте не слід розчиняти більше 6 ампул у 500 мл інфузійного розчину.

По 10 мл в ампулі.

По 5 або 10 ампул у пачці.

По 5 ампул у блістері. По 1 або 2 блістери у пачці.

За рецептом.

АТ «Фармак».

Адреса

Україна, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 74.