Щоб уникнути змішування та взаємодії діючих речовин, інтервал між закапуванням в очі різних крапель повинен становити 15 хвилин.
У разі необхідності індометацин у вигляді очних крапель можна комбінувати з очними краплями, що містять кортикостероїди.
Хоча після закапування крапель в очі в системний кровотік потрапляє лише незначна кількість індометацину, взаємодія лікарських засобів відбувається. Тому бажано враховувати взаємодію, яка спостерігається при системному застосуванні НПЗЗ.
Комбінації, що не рекомендуються
Пероральні антикоагулянти: підвищений ризик кровотечі, спричиненої застосуванням пероральних антикоагулянтів (пригнічення функції тромбоцитів і ушкодження слизової оболонки шлунка НПЗЗ).
Якщо така комбінація необхідна, слід проводити пильне клінічне і лабораторне спостереження.
Інші НПЗЗ (включаючи саліцилати в дозі більше 3 г/добу для дорослих): підвищений ризик утворення виразок у шлунково-кишковому тракті і кровотеча (синергізм).
Дифлунізал: летальна кровотеча з травного тракту, що супроводжується підвищеною концентрацією індометацину у плазмі крові (конкурентна взаємодія з глюкуронідзвʼязуючими ферментами).
Гепарини: підвищений ризик кровотечі (пригнічення функції тромбоцитів та ушкодження слизової оболонки шлунка НПЗЗ).
Якщо така комбінація необхідна, слід здійснювати пильне клінічне спостереження (і лабораторний контроль нефракціонованих гепаринів).
Літій: рівні літію в крові можуть підвищуватися до токсичних рівнів (зменшення виділення
літію нирками). Якщо така комбінація необхідна, слід проводити пильний контроль рівнів літію в крові та корегувати дози протягом комбінованого лікування і потім після відміни індометацину.
Метотрексат у дозах 15 мг на тиждень і більше: токсичний вплив метотрексату на
систему крові посилюється, оскільки його нирковий кліренс під впливом
протизапальних засобів зменшується.
Тиклопідин: підвищений ризик кровотечі (синергізм антитромбоцитарної активності).
Якщо така комбінація необхідна, слід проводити ретельний контроль клінічних і
лабораторних показників, включаючи час кровотечі.
Комбінації, що потребують обережності
Діуретики, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Гостра ниркова недостатність у пацієнтів, у яких зафіксовано зневоднення організму (зменшення
клубочкової фільтрації шляхом пригнічення судинорозширювальних простагландинів
нестероїдними протизапальними засобами). Крім того, ослаблення антигіпертензивного ефекту.
Необхідна гідратація пацієнтів та контроль функції нирок на початку лікування.
Метотрексат у дозах менше 15 мг на тиждень. Токсичний вплив метотрексату на систему крові посилюється, оскільки його нирковий кліренс під впливом протизапальних засобів зменшується. Протягом перших декількох тижнів комбінованого лікування потрібно щотижнево проводити загальний аналіз крові. Навіть при незначних змінах функції нирок необхідне пильне спостереження за станом пацієнтів, насамперед пацієнтів літнього віку.
Пентоксифілін. Підвищений ризик кровотечі. Потрібне посилення контролю за клінічними показниками та більш часта перевірка часу кровотечі.
Шлунково-кишкові засоби місцевої дії (солі, оксиди та гідроксиди магнію, алюмінію та кальцію). Зменшення шлунково-кишкової абсорбції індометацину. Будь-які антациди слід застосовувати окремо від індометацину (якщо можливо, з інтервалом не менше 2 годин).
Зидовудин. Підвищення ризику токсичності еритроцитів (дія на ретикулоцити), що супроводжується тяжкою анемією, через 8 днів після початку застосування НПЗЗ.
Необхідний підрахунок формених елементів крові та ретикулоцитів через 8 і 15 днів після початку лікування НПЗЗ.
Комбінації, щодо яких є застереження
Бета-блокатори. Зменшення антигіпертензивного ефекту (НПЗЗ пригнічують дію судинорозширювальних простагландинів).
Циклоспорин. Ризик посилення нефротоксичності, зокрема у пацієнтів літнього віку.
Десмопресин. Потенціювання антидіуретичної активності.
Внутрішньоматкові протизаплідні засоби. Ризик зменшення ефективності ВПЗ (зв’язок не доведено).
Тромболітики. Підвищений ризик кровотечі.
