Естулік таблетки по 1мг 2 блістера по 10шт

Антигіпертензивний препарат центральної дії. його гіпотензивний ефект головним чином обумовлений стимуляцією α2-адренорецепторів в стовбурі мозку, що призводить до зменшення центральної симпатичної імпульсації і відповідно до зниження ЧСС і периферичного судинного опору як в стані спокою, так і при навантаженні.

Препарат швидко і повністю всмоктується в травному тракті. Максимальна концентрація гуанфацину в плазмі крові досягається через 1-4 години після прийому всередину. Зв'язування з білками плазми крові - до 64%. Середній період напіввиведення становить в середньому 17 год (12-23 год). Метаболізм гуанфацину відбувається головним чином у печінці. Більше 80% прийнятої дози виводиться з сечею, причому близько 30% - в незміненому вигляді.

Аг, особливо есенціальна та ниркова.

Зазвичай початкова доза - 0,5-1 мг 1 раз на добу перед сном. при необхідності добову дозу можна підвищити на 0,5-1 мг/добу протягом тижня до досягнення необхідного ефекту - зниження пекло. максимальна добова доза - 3 мг.

Підвищена чутливість до Гуанфацин або інших компонентів препарату; судинні захворювання головного мозку; коронарна недостатність; недавно перенесений інфаркт міокарда; хронічні порушення функції печінки; депресія в анамнезі; період вагітності та годування груддю; дитячий вік.

Можливі сонливість, сухість у роті, запаморочення, запори, головний біль, нудота, блювота, порушення сну, стомлюваність або слабкість, кон'юнктивіт, зниження статевої функції, сплутаність свідомості, депресія.

Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні хворих з серцево-судинної або коронарною недостатністю, порушенням серцевої провідності, із захворюванням судин головного мозку, інсультом або інфарктом міокарда в анамнезі. пацієнти з порушенням функції печінки або нирок, депресією в анамнезі повинні перебувати під постійним наглядом лікаря. хворі похилого віку можуть бути більш чутливі до гіпотензивному і седативного ефекту гуанфацину, тому таким хворим препарат призначають з обережністю.

Скасовувати препарат слід поступово, оскільки при раптовому припиненні лікування препаратом можливий синдром відміни.

У хворих з тяжкою нирковою недостатністю добову дозу слід знизити.

Концентрація катехоламінів в сечі та виведення ванилилминдальной кислоти з сечею можуть бути знижені, але при раптовій відміні ЕСТУЛІКОМ можуть підвищуватися.

Протягом всього курсу лікування препаратом Естулік ® не можна вживати алкогольні напої.

Пацієнтам, які приймають препарат, слід утримуватися від всіх потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості реакції в зв'язку з можливою сонливістю.

Естулік ® не можна застосовувати в комбінації з блокаторами α2-адренорецепторів (фентоламіном, йохимбином), оскільки вони зменшують його дію.

З обережністю слід застосовувати препарат разом з симпатоміметиками (зменшують його дію); блокаторами β-адренорецепторів (може розвинутися брадикардія); нейролептиками (посилюють седативний ефект ЕСТУЛІКОМ).

Деякі блокатори β-адренорецепторів (наприклад пиндолол, окпренолол) можна безпечно застосовувати разом з ЕСТУЛІКОМ.

При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які зумовлюють пригнічення ЦНС, можливе посилення пригнічення ЦНС.

При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами активність гуанфацину може послаблюватися.

При застосуванні ЕСТУЛІКОМ разом з іншими антигіпертензивними засобами антигіпертензивний ефект може посилюватися.

При застосуванні препарату Естулік ® одночасно з естрогенами може підвищуватися артеріальний тиск внаслідок затримки рідини, обумовленої дією естрогенів.

Симптоми: сонливість, запаморочення, артеріальна гіпотензія, брадикардія, аритмія, у важких випадках - кома.

Лікування: симптоматичне; промивання шлунка, слід забезпечити ретельне моніторування функцій серцево-судинної системи. При необхідності - в / в введення ізадріна. Діаліз неефективний.

При температурі 15-25 °C.

діюча речовина: гуанфацин;

1 таблетка містить 1 мг гуанфацину (що відповідає 1,15 мг гуанфацину гідрохлориду);

допоміжні речовини: кислота стеаринова, повідон, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або жовтувато-білі, круглі, пласкі таблетки з фаскою, з рискою з одного боку та гравіюванням стилізованої літери «Е» з іншого боку, без або майже без запаху.

Антигіпертензивні засоби. Антиадренергічні агенти центральної дії. Агоністи імідазольних рецепторів. Гуанфацин. Код АТХ С02А С02.

Фармакодинаміка

Гуанфацин, діюча речовина таблеток Естуліку®, є перш за все агоністом a2-рецепторів центральної дії, антигіпертензивним засобом завдяки своїй здатності зменшувати симпатичну активність. Його агоністичний вплив на периферичні пресинаптичні a2-рецептори може сприяти антигіпертензивному ефекту, однак перш за все гуанфацин має властивість індукувати брадикардію. Гуанфацин зменшує вивільнення норадреналіну як у центральних, так і в периферичних синапсах, завдяки чому зменшується загальний периферичний опір і частота серцевих скорочень. Серцевий викид не змінюється, оскільки зменшення частоти серцевих скорочень супроводжується збільшенням ударного об’єму серця. Гуанфацин не впливає на регулювання артеріального тиску ні у стані спокою, ні під час фізичних навантажень. Він практично не впливає на швидкість клубочкової фільтрації. Гуанфацин зменшує активність реніну плазми, а також рівень норадреналіну у плазмі крові, однак ці ефекти не мають тісного зв’язку зі ступенем антигіпертензивного ефекту. Гуанфацин не впливає на обіг допаміну. Завдяки своїм фармакологічним властивостям гуанфацин не чинить шкідливого впливу на основне захворювання у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легенів, серцевою або нирковою недостатністю, атріовентрикулярною блокадою І ступеня, цукровим діабетом, подагрою або гіперліпідемією, які страждають на артеріальну гіпертензію.

Фармакокінетика

Після перорального прийому гуанфацин швидко і майже повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Його метаболізм першого проходження не має клінічної значущості.

Біодоступність становить приблизно 80 %. Зв’язування з білками плазми крові – 60–70 %.

Уявний об’єм розподілу – 6,3 л/кг. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 1–4 години після прийому препарату. Фармакокінетичні параметри гуанфацину мають лінійний характер. Він метаболізується частково у печінці (сульфатна і глюкуронідна кон’югація). При нормальній функції нирок майже 80 % прийнятої дози виводиться нирками, шляхом клубочкової фільтрації і тубулярної секреції. Майже 50 % (40–75 %) кількості, що виводиться нирками, виявляється у сечі у незміненому вигляді, тоді як решта виводиться у вигляді метаболітів. Період напіввиведення – 17–18 годин, у середньому – 10–30 годин. Тривалість дії препарату – більше 24 годин при прийомі препарату 1 раз на добу.

Гуанфацин може проникати через плаценту та у грудне молоко.

Окремі групи пацієнтів

Період напіввиведення гуанфацину у пацієнтів літнього віку знаходиться біля верхньої межі нормального діапазону, але зазвичай регулювання дози не потрібне.

При нирковій недостатності кліренс гуанфацину знижується, однак, очевидно, через збільшений метаболізм його у печінці, рівень гуанфацину у плазмі крові підвищується, але незначною мірою, тому зазвичай регулювання дози не потрібне.

Пацієнтам, які знаходяться на діалізі, додаткова доза гуанфацину не потрібна, оскільки гуанфацин практично не видаляється з організму за допомогою діалізу (приблизно 2,4 % абсорбованої кількості може бути видалено шляхом діалізу).

У пацієнтів з печінковою недостатністю гуанфацин не накопичується в організмі.

Артеріальна гіпертензія (особливо есенціальна та реноваскулярна) – лікарський засіб застосовують, як правило, у комбінації з іншими антигіпертензивними засобами, якщо відповідь на лікування препаратами першої лінії незадовільна або якщо вони протипоказані.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини; кардіогенний шок, колапс, артеріальна гіпотензія; одночасне застосування з антагоністами α2-адренорецепторів (наприклад, йохімбін, фентоламін).

З обережністю застосовувати гуанфацин у комбінації з лікарськими засобами, які можуть зменшувати антигіпертензивний ефект Естуліку®:

· із симпатоміметиками (збільшують пресорну реакцію);

· із трициклічними антидепресантами;

· із барбітуратами та іншими індукторами ферментів (знижують рівні гуанфацину у сироватці крові, що призводить до зменшення ефективності гуанфацину внаслідок збільшеного метаболізму).

При одночасному застосуванні Естуліку® із бета-адреноблокаторами без внутрішньої симпатоміметичної активності підвищуюється ризик розвитку брадикардії.

При одночасному застосуванні гуанфацину з іншими антигіпертензивними засобами можуть збільшуватися ефекти обох препаратів.

При одночасному застосуванні Естуліку® із седативними засобами, снодійними, нейролептиками можуть виникати адитивні седативні ефекти.

Гуанфацин не впливає на ефекти пероральних антикоагулянтів.

Заспокійливий ефект гуанфацину може посилюватися при одночасному вживанні алкоголю, тому під час лікування препаратом вживання спиртних напоїв заборонено. Також етанол та лікарські засоби, що пригнічують центральну нервову систему, підсилюють седативний ефект. Гіпотензивний ефект знижують нестероїдні протизапальні лікарські засоби (у результаті пригнічення Pg у нирках та затримки Na+ та рідини в організмі), естрогени (внаслідок затримки рідини в організмі), а також симпатоміметичні лікарські засоби.

Призначення таблеток Естуліку® повинно ґрунтуватися на ретельній оцінці співвідношення ризик/користь, а застосування потребує пильного медичного контролю у таких випадках:

· при атріовентрикулярній блокаді II або III ступенів (блокада може прогресувати до більш високого ступеня);

· при синусовій брадикардії (симптоматична брадикардія може посилюватися);

· при тяжкій коронарній недостатності;

· при нещодавно перенесеному інфаркті міокарда;

· при недостатності мозкового кровообігу;

· при нещодавно перенесеному інсульті;

· при хронічній нирковій і печінковій недостатності, що розвиваються одночасно.

Дуже рідко «рикошетна» гіпертензія може розвинутися після раптової відміни препарату або якщо пацієнт забуває прийняти звичайну дозу. Тому лікування препаратом слід припиняти, поступово зменшуючи дозу. Якщо хворий забув прийняти звичайну дозу, її слід прийняти якнайшвидше. Слід бути особливо обережними при відміні комбінації Естуліку® і неселективного блокатора бета-рецепторів.

Відміна Естуліку® призводить до значного підвищення артеріального тиску, оскільки дія катехоламінів на судинозвужувальні α1-рецептори буде домінувати над блокадою судинорозширювальних β2-рецепторів. Щоб уникнути цього, лікування комбінацією цих препаратів слід припиняти, поступово відміняючи спочатку блокатор β-рецепторів, а потім, через 2–4 дні, гуанфацин (також поступово). Це явище менш імовірне у разі застосування кардіоселективних блокаторів β-рецепторів, однак у цих випадках також рекомендується поступова відміна препарату (через неповну селективність β1-рецепторів).

У деяких випадках під час застосування гуанфацину спостерігалося підвищення рівня печінкових ферментів. Тому протягом лікування препаратом рекомендується регулярний контроль рівня печінкових ферментів, а якщо буде виявлено істотне його підвищення, слід припинити лікування.

Як і інші агоністи центральної дії α2-рецепторів, гуанфацин може спричинити сонливість і седативний ефект, особливо на початку лікування. Ці симптоми дозозалежні. Слід бути особливо обережними при сумісному застосуванні гуанфацину та інших заспокійливих засобів (барбітурати, бензодіазепіни, фенотіазини) через адитивний седативний ефект.

1 таблетка містить 91,15 мг лактози моногідрату. Ця кількість повинна враховуватися при дефіциті лактази, галактоземії або синдромі мальабсорбції глюкози/галактози.

Пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, а також синдромом Лаппа або з глюкозо-галактозною мальабсобцією препарат не слід призначати.

З обережністю застосовувати при вираженому атеросклерозі судин головного мозку, облітеруючих захворюваннях периферичних артерій.

За відсутності достатніх клінічних даних не рекомендується застосовувати лікарський засіб у період вагітності, якщо користь від його застосування для матері не перевищує можливий ризик для плода.

Естулік® не рекомендується застосовувати для лікування гіпертензії, пов’язаної з токсикозом вагітних.

Гуанфацин проникає у грудне молоко, тому у період годування груддю слід уникати застосування препарату.

На початку лікування – протягом періоду, визначеного індивідуально, – керування автотранспортом і робота зі складними механізмами повинні бути заборонені.

Пізніше ступінь обмежень може бути переглянуто у кожному конкретному випадку.

Щоб уникнути можливих седативних ефектів, добову дозу Естуліку® (1 мг) рекомендується приймати у вигляді одноразової дози перед сном.

Початкова доза зазвичай становить 0,5–1 мг на добу. Якщо терапевтичний ефект незадовільний, дозу можна збільшувати на 1 мг через кожні 2–3 тижні до максимальної добової дози 2–3 мг. Залежно від денних змін артеріального тиску (підвищення артеріального тиску за кілька годин до прийому наступної дози) вищевказану добову дозу можна розподілити на два прийоми, однак загальна добова доза не повинна перевищувати 3 мг.

Особливі групи пацієнтів

Лікарський засіб можна безпечно застосовувати пацієнтам літнього віку.

Пацієнтам із порушенням функції нирок корекція дози не потрібна (можливо, через надмірне виведення препарату через печінку).

Гуанфацин не накопичується у печінці, навіть при порушенні її функції, тому зазвичай у таких випадках корекція дози не потрібна.

Однак пацієнтам із порушенням функції печінки і нирок одночасно може бути потрібним зниження дози, а також пильний медичний контроль.

Діти.

Через відсутність клінічного досвіду Естулік® не слід застосовувати дітям.

Cимптоми передозування – сонливість, летаргія, брадикардія та артеріальна гіпотензія. При тяжкій інтоксикації необхідне промивання шлунка, призначення активованого вугілля і в деяких випадках інфузія ізупрелу. За пацієнтом слід встановити пильний контроль.

Гуанфацин практично не видаляється із плазми крові за допомогою діалізу (приблизно 2,4 % від абсорбованої кількості може виводитися за допомогою діалізу).

Частота побічних ефектів під час терапії Естуліком® помірна. Частота та інтенсивність появи побічних ефектів дозозалежна. У добових дозах ,5–1 мг препарат добре переноситься, однак при застосуванні вищих доз частота побічних ефектів збільшується.

Найчастіше спостерігалися сухість у роті, седативний ефект, запаморочення, запор, помірна брадикардія, сонливість, порушення свідомості, нервозність, збудження, тремор, ортостатична гіпотензія.

Нечасто спостерігалися такі побічні ефекти, як головний біль, безсоння, слабкість і постуральна гіпотензія, слабкість/астенія, втома, підвищена пітливість, відхилення від норми печінкових ферментів.

Рідко відзначалися зазначені нижче побічні ефекти.

З боку центральної нервової системи: амнезія, занепокоєння, депресія, парестезії, парез.

З боку органів чуття: порушення смаку, дзвін у вухах, кон’юнктивіт, запалення райдужної оболонки, зорові порушення.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, посилене серцебиття, загрудинний біль, задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, утруднене ковтання, нудота, відсутність апетиту, абдомінальний біль.

З боку сечостатевої системи: зниження лібідо, імпотенція, нетримання сечі.

З боку скелетно-м’язової системи: судоми м’язів, біль у суглобах.

Шкірні реакції: дерматит, свербіж, пурпура.

З боку дихальної системи: риніти.

При тривалому лікуванні кількість побічних ефектів зменшується. Побічні ефекти, при виникненні яких потрібне припинення лікування або які погано переносяться пацієнтами, зазвичай розвиваються при застосуванні вищих доз.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

За рецептом.

ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина/ EGIS Pharmaceuticals PLC, Hungary.

Адреса

1165, м. Будапешт, вул. Бекеньфелді, 118-120, Угорщина/

1165, Budapest, Bokenyfoldi ut. 118-120, Hungary.