Сольовий діатез

Сольовий діатез

Сольовий діатез — ураження нирок, що характеризується накопиченням надмірної кількості солей. Цей патологічний процес свідчить про порушення обміну речовин в організмі.

Причини сольового діатезу

В основі сечокислого діатезу може лежати спадкова схильність, коли певну ферментопатію спричинює якийсь генетичний фактор, але такі випадки трапляються рідко. Переважно сольовий діатез нирок є набутим, а причини можуть бути екзогенними (зовнішніми) та ендогенними (внутрішніми).

Фактори ризику набутих форм патології можна розділити на кілька груп залежно від хімічного виду осілого в нирках осаду:

• Оксалурія. Надмірне накопичення оксалатів асоційоване з токсичним впливом етандіолу (етиленгліколю), дефіцитом вітаміну B6, хірургічними операціями на кишечнику та неправильним харчуванням, а саме, зловживанням кавою, шоколадом, шпинатом та помідорами.
• Уратурія. Випадання осаду у вигляді уратів спостерігається при хронічному алкоголізмі, подагрі, нефропатії, що розвинулася внаслідок застосування нестероїдних протизапальних засобів, салуретиків (діуретиків, що знижують реабсорбцію натрію) або таких імунодепресантів, як циклоспорин А.
• Фосфатурія. Фосфати в сечі виявляються при порушенні кальцієвого обміну, патологіях центральної нервової системи, захворюваннях паращитоподібних залоз, рецидивуючих інфекціях, гіпервітамінозі D, вегетаріанському харчуванні.

До ендогенних факторів розвитку сольового діатезу належать:

• хронічні запальні хвороби сечостатевої системи;
• порушення відтоку сечі через патології розвитку сечовидільної системи;
• обтяжений сімейний анамнез щодо пієлонефриту, нефролітіазу, гломерулонефриту;
• порушення всмоктування на тлі захворювань травної системи — гастриту, гастродуоденіту, виразкової хвороби;
• порушення метаболізму.

Симптоми сольового діатезу

Нерідко сольовий діатез має абсолютно безсимптомний перебіг, люди навіть не підозрюють про наявність такої проблеми і дізнаються про неї або випадково під час обстеження з іншого приводу, або при розвитку ускладнень.

В інших випадках патологічний процес супроводжується неприємною симптоматикою. Можливі клінічні ознаки сольового діатезу:

• часті позиви до сечовипускання;
• різь та печіння в уретрі;
• біль унизу живота та в ділянці попереку;
• каламутна сеча зі специфічним запахом;
• поява осаду в сечі.

Симптоми з'являються чи посилюються після фізичної активності, вживання спиртних напоїв чи неправильного харчування. Їхня інтенсивність залежить від ступеня кристалурії.

У деяких пацієнтів виникає нічний енурез (нетримання сечі). Комусь боляче мочитися.

Сольовий діатез у дитини може проявлятися болем у животі, загальною слабкістю, підвищеною стомлюваністю.

Діагностика сольового діатезу

Для постановки діагнозу потрібні збір анамнезу пацієнта та комплексне обстеження, що включає загальний та біохімічний аналізи сечі, аналіз крові, ультразвукове дослідження сечового міхура та нирок. Також проводять тест на кальцифікацію, що дає змогу визначити рівень насичення сечі солями кальцію.

Диференціальна діагностика здійснюється з транзиторною кристалурією (тимчасовою, яка є варіантом норми), туберкульозом нирки, хронічним холециститом, тубулоінтерстиціальним нефритом, підвищеною кислотністю шлунка, сечокам'яною хворобою, панкреатитом, лейкемією.

Лікування сольового діатезу

Перший та основний етап терапії — це корекція раціону і нормалізація рівня вживаної рідини. Найчастіше цих заходів достатньо. Дієта дає змогу зменшити навантаження на нирки та запобігти утворенню каменів. Дієтотерапія передбачає виключення певних продуктів залежно від типу кристалурії.

Усім пацієнтам рекомендується дрібне харчування, вживання достатньої кількості рідини — 1,5–2 літри на добу. Виключають алкогольні та газовані напої, фаст-фуд, напівфабрикати, каву, міцний чай, наваристі та грибні бульйони, ковбасні вироби, бобові, жирні сорти риби та м'яса, субпродукти, копченості, маринади, соління, соуси, спеції, кулінарний жир, маргарин, какао, шоколад, цитрусові. Обмежують споживання солі.

Лікування сольового діатезу нирок препаратами проводять для зменшення кислотності сечі, зниження концентрації сечової кислоти в урині та запобігання утворенню кристалів. З цією метою можуть застосовуватися Уроцит, Калінор, Алопуринол, Канефрон, Урохолум.

Від концентрованої сечі допомагають позбутися діуретичні засоби.

Також рекомендується прийом антиоксидантів, вітамінів групи В, А, Е.

Ускладнення

При великій кількості солей можливий розвиток ниркової кольки. Найчастіше ускладнення сольового діатезу — сечокам'яна хвороба, яка може спричинити пієлонефрит, гідронефроз, паранефрит, піонефроз, порушення функції нирок.

Профілактика

Профілактичні заходи включають збалансоване харчування та адекватне споживання води.

Людям із генетичною схильністю рекомендується регулярно спостерігатися в уролога та нефролога.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про cольовий діатез