Зниження рівня тестостерону

Ліки, які призначають для лікування:

Прегніл Товарів: немає Аналогів: немає

Хорагон Товарів: немає Аналогів: немає

Редакторська група
Дата створення: 27.10.2021       Дата оновлення: 09.05.2024

Зниження тестостерону

Тестостерон — андрогенний статевий гормон, який синтезується з холестерину клітинами сім'яників у чоловіків, яєчниками — у жінок, корою наднирників — у обох статей. Процес утворення гормонів контролюється гіпофізом.

У чоловіків тестостерон відповідає за розвиток статевих органів, формування вторинних статевих ознак (ріст волосся, характерне оволосіння на лобку, огрубіння голосу), ерекцію, сексуальну поведінку, лібідо.

Так чи інакше андрогенні гормони впливають на функції усіх систем організму — сечовидільну (зокрема, на стан передміхурової залози), серцево-судинну, центральну нервову.

У 35 років приблизно у 20% чоловіків знижується рівень цього андрогенного гормону, в 40 років — у 55%. У 50 років незначне вікове зниження тестостерону відзначається у 85% чоловіків, але 15% мають різкі зміни і виражену андрогенну недостатність.

Зниження тестостерону у жінок може призводити до депресій, дефіциту енергії, зниження статевого потягу.

Стан, при якому виробляється недостатня кількість гормону, називається гіпогонадизмом.

Причини зниження тестостерону

Основна причина дефіциту гормону — гонадна недостатність або проблеми з гіпофізом.

Гіпогонадизм може виникати на тлі деяких захворювань:

  • надниркових залоз;
  • крипторхізм;
  • міотонічна дистрофія;
  • цукровий діабет 2 типу;
  • автоімунні хвороби;
  • ожиріння;
  • артеріальна гіпертензія;
  • ішемічна хвороба серця;
  • ниркова недостатність;
  • хронічний алкоголізм;
  • цироз печінки;
  • бронхіальна астма;
  • вірус імунодефіциту людини.

Зниження тестостерону у чоловіків і жінок може відбуватися під впливом деяких препаратів, що приймаються при різних захворюваннях.

Факторами ризику є:

  • неправильне харчування, вегетаріанство;
  • високі фізичні навантаження, зокрема у професійних спортсменів, або малорухливий спосіб життя;
  • недостатній сон;
  • зайва вага;
  • травми органів мошонки;
  • надмірний прийом стероїдів;
  • зловживання алкоголем;
  • куріння;
  • часті стреси.

У жінок причинами гіпогонадизму можуть бути пухлини або полікістоз яєчників.

Симптоми низького тестостерону

Дефіцит гормону у кожної людини може проявлятися по-різному, але найчастіше спостерігаються такі ознаки зниження тестостерону:

  • порушення ерекції;
  • зменшення об’єму і якості сперми;
  • аноргазмія (відсутність оргазму);
  • зменшення розмірів яєчок і передміхурової залози;
  • зниження сексуального потягу;
  • безпліддя;
  • підвищена стомлюваність;
  • перепади настрою, депресія;
  • рідке волосся на тілі;
  • порушення концентрації уваги;
  • припливи;
  • зменшення м'язової маси;
  • остеопороз;
  • порушення сну;
  • зменшення загальної енергії.

У чоловіків нерідко виникає хибна гінекомастія, коли в області грудей відкладається жирова тканина за жіночим типом.

Діагностика

Попередній діагноз ставлять на підставі скарг пацієнта.

Підтвердити зниження рівня тестостерону дає змогу аналіз венозної крові.

Норма гормону у дівчаток 6–10 років становить 0,07–0,69 нмоль/л (наномоль на літр), у жінок 18–50 років — 0,29–1,67 нмоль/л, старше 50 років — 0,1–1,42 нмоль/л.

Норма у хлопчиків до 13 років становить 0,42–2,37 нмоль/л, у підлітків 13–18 років — 0,98–38,5 нмоль/л, чоловіків 18–50 років — 8,64–29 нмоль/л , старше 50 років — 6,68–25,7 нмоль/л.

Аналіз рекомендується здавати до 11 години ранку, оскільки до вечора концентрація гормону знижується. Протягом доби до дослідження слід виключити фізичне та емоційне перенапруження, тому що навантаження сприяють підвищенню рівня гормону.

Зниження тестостерону часто є симптомом іншого захворювання, тому важливо провести комплексне обстеження, що дає змогу встановити причину: МРТ, КТ, УЗД, рентген.

Лікування

Терапевтичну схему розробляє лікар для кожного пацієнта індивідуально залежно від віку та причини, що призвела до зниження вироблення тестостерону.

Для усунення дефіциту гормону проводять замісну гормональну терапію (ЗГТ). Препарати тестостерону випускаються у вигляді розчинів для ін'єкцій. Також застосовуються пластирі, що наклеюються на шкіру, і трансдермальні гелі, що містять тестостерон.

Для підвищення ефективності терапії рекомендується корекція способу життя: нормалізація режиму праці та відпочинку, повноцінний сон, правильне харчування, багате на вітаміни і мікроелементи.

У раціоні рекомендується збільшити кількість червоного м'яса, гранатів, морепродуктів, шпинату, броколі, селери, мигдалю, арахісу, насіння вівса і соняшника. Бажано виключити продукти, що містять багато холестерину, сою і кофеїн. Обмежити кількість солі і цукру.

Вироблення тестостерону підвищують помірні заняття спортом.

Хороші результати показують біологічно активні добавки до їжі, що сприяють підвищенню рівня тестостерону. До їхнього складу входять вітаміни В6, К2 і D3, магній, цинк, D-аспарагінова кислота.

Ускладнення

Зниження рівня тестостерону викликає порушення у вигляді еректильної дисфункції, простатиту, аноргазмії, відсутності лібідо, остеопорозу, серцевої аритмії, депресії, нервових розладів.

На тлі патології зменшуються об’єм сперми і рухливість сперматозоїдів, що загрожує чоловічим безпліддям.

Профілактика

Профілактичні заходи включають правильне харчування, нормальну фізичну активність, відмову від шкідливих звичок, помірне споживання алкоголю, повноцінний сон, контроль маси тіла, своєчасне лікування захворювань, які можуть призвести до зниження рівня тестостерону.

Чоловікам не рекомендується дотримуватися строгих дієт і голодувати, варто захищати себе від стресових ситуацій, регулярно відвідувати лікаря, особливо після 35–40 років.

Список використаної літератури

  1. Компендіум — лікарські препарати;
  2. ВООЗ;
  3. JAMA.

Поширені запитання про зниження тестостерону

Як визначити зниження тестостерону?

Самостійно за симптомами можна тільки припустити зниження рівня тестостерону. Точно діагностувати проблему допоможе лабораторне дослідження крові.

Чи існує взаємозв'язок між тестостероном і раком простати?

У численних дослідженнях не виявлено зв'язку між рівнем тестостерону та розміром передміхурової залози (ПЖ). Введення гормону здоровим добровольцям протягом 9 місяців не викликало зміни об’єму ПЖ. Не виявлено і взаємозв'язку з ризиком розвитку раку передміхурової залози. Проте багато фахівців, як і раніше, обережно ставляться до замісної терапії тестостероном, побоюючись викликати у чоловіків із дефіцитом цього гормону прогресування або рецидив раку.

Як довго відновлюється рівень гормону?

Залежно від ступеня дефіциту курс лікування може становити 3–6 місяців. У разі незворотного гіпогонадизму проводиться довічна ЗГТ.

Які бувають ускладнення?

Можливі різні проблеми зі здоров'ям: зниження статевого потягу і м'язової маси, порушення ерекції, відсутність оргазму, безпліддя, остеопороз.

Увага! Карта симптомів призначена виключно для освітніх цілей. Не займайтеся самолікуванням; з усіх питань, які стосуються визначення захворювання і способів його лікування, звертайтеся до лікаря. Наш сайт не несе відповідальності за наслідки, спричинені використанням розміщеної на ньому інформації.

Промокод скопійовано!
Завантаження