Пересихання слизової оболонки ока

Синдром сухого ока, асоційований з пролонгованим носінням контактних лінз, особливо високогідрофільних, ефективно нівелюється застосуванням спеціалізованих офтальмологічних розчинів, що забезпечують адекватне зволоження та підвищують комфорт експлуатації.

Основним підходом у терапії синдрому сухого ока є застосування офтальмологічних розчинів-замінників слізної рідини, дія яких спрямована на поповнення дефіциту зволоження, формування протективного шару на поверхні рогівки та стабілізацію об'єму ендогенних сліз.

Різноманіття етіологічних факторів свербежу очей, що включають алергічні реакції, подразники зовнішнього середовища, інфекційні ураження та синдром сухого ока, зумовлює імперативну необхідність кваліфікованої офтальмологічної діагностики для доцільного та персоналізованого підбору фармакологічних засобів.

Терапевтична стратегія при синдромі сухого ока охоплює спектр інтервенцій, починаючи від застосування екзогенних лубрикантів та стимуляції ендогенної секреції спеціалізованими засобами, до механічної оклюзії слізних точок та хірургічної корекції для забезпечення адекватної гідратації очної поверхні.