Гіпоманія

Гіпомания

Гіпоманія — патологічний стан, психічний розлад поведінки та настрою (афективний розлад). Симптоматично подібна до манії, але має менш виражені прояви. У міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) гіпоманії надано код F30.0.

Причини

Гіпоманія — розлад, який може розвинутись внаслідок низки зовнішніх та внутрішніх причин.

До зовнішніх причин належать:

• отруєння психотропними речовинами;
• побічний ефект після прийому ліків (найчастіше антидепресантів).

Внутрішні причини:

• генетична схильність;
• особливості нервової системи та її реакцій на зовнішні впливи;
• психічні розлади (шизофренія, циклотимія);
• патології у розвитку психіки;
• органічні ураження нервової системи;
• гормональні патології (гіпертиреоз).

Однією із найпоширеніших причин виникнення гіпоманії є біполярний афективний розлад (БАР). Це захворювання характеризується чергуванням маніакальних та депресивних періодів. Симптоми та ознаки гіпоманії проявляються на початку маніакальної фази (стадії).

Симптоми

Стан гіпоманії характеризується підвищеним настроєм, надмірною активністю, почуттям ейфорії. Зростає розумова та фізична продуктивність, збільшується сексуальний потяг. Пацієнти виявляють не властиву для себе комунікабельність, балакучість. Знижується потреба уві сні — через 4–5 годин відпочинку люди почуваються бадьорими та активними. Іноді піднесений настрій може змінюватися дратівливістю, грубістю, гнівом.

Розрізняють явну та приховану форми захворювання. Явна гіпоманія характеризується яскраво вираженою клінічною картиною, що супроводжується нападами агресії, фамільярністю. Прихована гіпоманія має легші прояви, пацієнти зазвичай неконфліктні.

Гіпоманія у дітей характеризується аналогічними симптомами: веселий настрій, гіперактивність, виражені мімічні реакції, блиск в очах, пришвидшене мовлення, неможливість сконцентруватися. Спілкування з однолітками небезпроблемне. 

Групи ризику

Гіпоманія може виникнути у людей будь-якого віку. Але є критичні періоди, пов'язані зі змінами у житті та стресом, який ці зміни можуть спричинити. Наприклад, дитячий період (вступ до школи), підлітковий, період середніх років.

Також у групі ризику люди, спадковість яких обтяжена психічними захворюваннями, і ті, хто має в анамнезі такі хвороби (зокрема, БАР).

Діагностика

Діагноз «гіпоманія» встановлюється за діагностичними критеріями згідно з МКХ-10:

• підвищення фізичної активності;
• надмірна балакучість;
• постійне відволікання, зниження концентрації уваги;
• підвищене лібідо;
• зменшення потреби уві сні;
• прояви безвідповідальної та необдуманої поведінки;
• не властиве людині підвищення комунікативних навичок.

Достатньо, щоб у пацієнтів із гіпоманією спостерігалося хоча б 3 ознаки, які тривають понад 4 дні.

При диференціальній діагностиці гіпоманію на початкових стадіях варто відрізняти від звичайного піднесеного настрою. У разі захворювання симптоми згодом стають більш вираженими. У пацієнтів виникає не властива їхньому характеру поведінка. Може з'явитися агресія, вчинки набувають ризикованого характеру.

Також гіпоманію диференціюють із БАР і маніями з психотичними проявами та без. Якщо симптоми гіпоманії змінюються періодами депресії, припускають БАР. Від маній гіпоманію відрізняє нерізка симптоматика. Пацієнти зберігають працездатність, усвідомлюють реальність, можуть давати критичну оцінку своїм діям. Також при гіпоманії не спостерігається продуктивної психосимптоматики у вигляді галюцинацій або марення.

З лабораторних методів діагностики застосовують клінічний та біохімічний аналізи крові, загальний аналіз сечі. Проводять електроенцефалографію та психодіагностичне обстеження за допомогою тестів.

Лікування

Лікування гіпоманії починають лише тоді, коли картина захворювання гранично ясна: проведено диференціальну діагностику, визначено супутні хвороби.

З методів терапії застосовують медикаментозне лікування (нормотиміки, нейролептики), фізіотерапію, психотерапію, процедури біологічного зворотного зв'язку (БОС).

Можливі випадки, коли гіпоманія минає сама по собі без лікування. Однак при перших підозрах на цю патологію слід звернутися за консультацією до лікаря, оскільки захворювання може спричинити ускладнення. Варто пам'ятати, що будь-яке психічне захворювання, зокрема таке, як гіпоманія, впливає на особистість людини.

Профілактика

Профілактика гіпоманії може бути різною. Якщо пацієнт приймає медикаменти, які можуть спричинити гіпоманію як побічний ефект, необхідно уважно спостерігати за станом здоров'я, не перевищувати дозування та дотримуватися приписів лікаря.

Серед інших заходів профілактики виділяють:

• активний спосіб життя;
• повноцінні харчування та сон;
• мінімізацію стресів;
• відмову від прийому психотропних речовин, щоб уникнути інтоксикації. За наявності діагнозу БАР зберігають період ремісії за допомогою підтримуючого лікування.

Ускладнення

Гіпоманія як психічний розлад може значно вплинути на здоров'я людини та спричинити певні наслідки. Через те, що активний стан пацієнтів не збігається з реальними можливостями організму, може значно порушитись концентрація уваги, погіршитися пам'ять. Є ризик загострення хронічних хвороб та виснаження.

За відсутності лікування гіпоманія перетворюється на хронічну форму. Постійна активність і напруга можуть спричинити:

• гіпертонію, тахікардію та інші серцево-судинні порушення;
• тремор, слабкість, порушення у роботі вегетативної нервової системи;
• надмірну тривогу, занепокоєння, панічні атаки, манії.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про Гіпомания

Що таке гіпоманія?

Гіпоманія — афективний психічний розлад поведінки та настрою. Має симптоми, подібні до манії, але менш виражені. Виявляється підвищеним настроєм та комунікабельністю, почуттям ейфорії, фізичною витривалістю, зниженням потреби у сні.

Як зрозуміти, що в мене гіпоманія?

Симптоми гіпоманії змінюють звичну поведінку людини, оскільки не властиві їй і немає видимих причин. Подібний стан триває від 4 днів до кількох місяців.

Також особливістю захворювання є відсутність галюцинацій і марень. При підозрах на гіпоманію для встановлення діагнозу необхідно звернутися до лікаря.

Що таке гіпоманіакальний стан?

Гіпоманіакальний стан характеризується підвищеним настроєм, надзвичайним зростанням продуктивності. Пацієнтам вистачає навіть 4 години сну на добу. Після нетривалого відпочинку вони бадьорі та активні. Змінюються поведінкові звички, вчинки можуть набувати ризикованого та необдуманого характеру.

Що відчуває людина із біполярним розладом?

При БАР пацієнти відчувають циклічний перехід від маніакальної до депресивної фази, які є протилежними за своєю симптоматикою. Також на початку маніакального епізоду може виникнути гіпоманія як проміжний стан.