Уропрес

склад:

1 мл розчину містить десмопресину ацетату в перерахунку на десмопрессин 100% речовину 0,1 мг;

Допоміжні речовини: натрію хлорид, гліцин, бетаїну гідрохлорид, бензалконію хлорид, вода очищена.

Форма випуску:

По 2,5 мл у флакон скляний разом з листком-вкладишем, вкладений в пачку.

Придбати спрей назальний Уропрес можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Десмопрессин - синтетичний поліпептид, аналог натурального гормону задньої долі гіпофіза - аргінін-вазопресину (антидіуретичного гормону). У порівнянні з вазопресином, десмопрессин виявляє менш виражену дію на гладкі м'язи судин і внутрішніх органів при більш вираженій антидіуретичній активності, що обумовлено змінами в структурі молекули десмопресину в порівнянні з молекулою природного вазопресину - дезаминированием 1-цистеїну і заміною 8-L-аргініну на 8 -D-аргінін.

Фармакокінетика

Десмопрессин руйнується ферментами шлунково-кишкового тракту, тому його слід вводити інтраназально. Препарат виявляє антидіуретичний ефект через 60 хвилин після потрапляння в організм. Тривалість антидіуретичного ефекту варіює у різних пацієнтів і становить 8-20 годин.

Як антидіуретичний засіб: лікування нецукрового діабету центрального генезу; при посттравматичній поліурії та полідипсії при наявності транзиторної недостатності або відсутності антидіуретичного гормону після гіпофізектомії, операції в галузі гіпофіза або черепно-мозкової травми.

Як діагностичний засіб: для експрес-тесту для визначення концентраційної спроможності нирок; для диференціальної діагностики нецукрового діабету

Інтраназально. При неможливості інтраназального введення (пошкодження слизової носа, тампонада носових ходів) можливо сублінгвальне застосування. Дозу встановлюють індивідуально для кожного пацієнта залежно від чутливості до препарату.

1 краплі міститься 5 мкг лікарської речовини та відповідає одному натисканню.

Середня добова доза:

дорослі та діти старше 12 років - 10 - 40мкг (2 - 8 спрей-дози) десмопресину;

діти від 3 міс. до 12 років - від 10 до 30 мкг (2 - 6 спрей-дози).

Добова доза приймається в 1 - 3 прийоми.

У разі відсутності ефекту від прийому десмопресину протягом 1 тижня, добова доза збільшується на 1 спрей-дозу. Процес підбору дози (до30-40 мкг на добу) продовжується до появи ефектів терапії. Рішення про продовження лікування приймається через 3 місяці безперервної терапії на підставі клінічної картини, яка буде спостерігатися протягом 1 тижня після скасування десмопрессина.

Дослідження концентраційної здатності нирок:

рекомендована доза - 3 крапель (близько 15 мкг десмопресину), а для дітей старше 1 року - від 2 до 3 крапель (близько 10 - 15 мкг десмопресину).

Після прийому десмопресину пацієнту необхідно звільнити сечовий міхур. Протягом наступних 4 годин після прийому десмопресину кожну годину збирають зразки сечі пацієнта для визначення осмолярності. Протягом часу проведення тесту і 4 годин після його закінчення (загалом протягом 8 годин після прийому десмопресину) необхідно обмежити прийом рідини. Дітям до 1 року дослідження концентраційної здатності нирок за допомогою десмопресину проводять тільки у виняткових випадках, оскільки в цьому віці концентраційна здатність нирок знижена порівняно з такою у більш старших дітей.

Дослідження концентраційної здатності нирок повинен виконувати дитячий нефролог. У разі проведення тесту дітям віком 1 року, протягом часу збору сечі слід повністю виключити прийом рідини.

Якщо в результаті тесту встановлено зниження концентраційної здатності нирок - випробування слід повторити.

До початку проведення тесту слід визначити осмоляльність сечі. Після введення десмопресину взяти 2 проби сечі (бажано через 2 та 4 години). Сечу, отриману протягом першої години, слід зібрати окремо та вилити. В обох пробах сечі визначається осмоляльність. Для визначення концентраційної здатності нирок найвище досягнуте значення осмоляльності порівняти зі значенням перед дослідженням або референтним значенням, що відповідає віку пацієнта (для дорослих 800-1000 мОсм/кг). Низькі значення, відсутність збільшення чи невелике збільшення осмоляльності сечі свідчить про порушення концентраційної здатності нирок. Якщо осмоляльність сечі значно зростає, а обсяг сечі значно зменшується, це означає, що поліурія пов'язана з нецукровим діабетом центрального генезу.

• Побічні дії рідкісні, слабо виражені та зникають при зниженні дози.
• З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення.
• З боку травної системи: нудота, болі в області живота.
• З боку дихальної системи: риніт, набряк слизової оболонки носа, носова кровотеча.
• Інші: набряк кон'юнктиви, порушення слиновиділення, посилення болю при менструації (альгодисменорея); шкірні прояви алергічних реакцій на компоненти препарату.

Педіатрична популяція: гіпонатріємія є оборотним станом, у дітей часто спостерігається у зв'язку із змінами у розпорядку дня, які впливають на вживання води та/або потовиділення.

Інші особливі групи пацієнтів: у дітей молодшого віку, пацієнтів похилого віку, у яких концентрація натрію в сироватці крові знаходиться на нижній межі норми, може спостерігатись підвищений ризик гіпонатріємії.

Гіперчутливість до компонентів препарату, анурія, набряки різної етіології, гіпоосмолярність плазми крові, гіпонатріємія, психогенна або звична полідипсія, декомпенсована серцева недостатність та інші стани, які потребують застосування діуретиків.

Симптоми передозування: головний біль, біль в животі спастичного характеру, ознаки гіпергідратації, анасарка. Передозування призводить до підвищення ризику затримки рідини в організмі та гіпонатріємії.

Використання занадто великих доз у дітей у віці близько 1 року може супроводжуватися розвитком судом, внаслідок подразнення нервової системи. У разі виникнення симптомів передозування необхідно зменшити дозу або припинити лікування залежно від стану пацієнта.

Для лікування безсимптомної гіпонатріємії не слід переривати лікування десмопресином і додатково обмежувати прийом рідини.

У разі появи симптомів, пов'язаних з гіпонатріємією необхідно виконати внутрішньовенне введення (ізо-) або гіпертонічного розчину хлориду натрію; у важких випадках затримки рідини в організмі, що проявляються в судомах і / або втраті свідомості, необхідно призначити діуретики (фуросемід).

При призначенні препарату необхідний особливий контроль за наступними групами пацієнтів: діти та підлітки, люди похилого віку, з порушенням водного і / або електролітного балансу, з ризиком підвищення внутрішньочерепного тиску. Препарат з обережністю призначають при порушеннях функції нирок і / або серцево-судинних захворюваннях, фіброзі сечового міхура.

Під час терапії десмопресином слід контролювати обсяг сечовиділення і використовувати лабораторні тести для визначення осмолярності сечі. У деяких випадках потрібні дослідження осмолярності плазми крові. У пацієнтів у віці 65 років і старше слід контролювати рівень натрію в крові до початку лікування, через 3 прийоми десмопресину та після збільшення дози. У разі нічного енурезу і при дослідженні концентраційної здатності нирок, прийом рідини повинен бути обмежений - тільки щоб задовольнити спрагу - за 1 годину до прийому та протягом 8 годин після прийому десмопресину. Якщо з'являється спрага, дозволяється прийняти не більше 200 мл протягом всього зазначеного вище періоду часу.

Лікування без обмеження рідини може привести до гіпонатріємії і затримки рідини в організмі безсимптомній або проявляється головним болем, нудотою / блюванням, збільшенні маси тіла і, в важких випадках, судомах. При необхідності збільшення споживання рідини (наприклад, в разі лихоманки) слід перервати терапію і звернутись до лікаря.

У разі розвитку симптомів затримки рідини та / або гіпонатріємії лікування слід негайно припинити до повного відновлення стану пацієнта. При відновленні лікування необхідно ретельно стежити за обмеженням прийому рідини.

У разі використання десмопресину у вигляді крапель в ніс, слід врахувати, що всі зміни слизової оболонки носа, включаючи гострі та хронічні запалення, можуть викликати коливання кількості надходить в кров. У таких випадках слід змінювати кількість крапель, що водиться. Можливе призначення крапель сублінгвально.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Дані про клінічні дослідження із застосуванням препарату в період вагітності та лактації відсутні. Лікар повинен враховувати можливий терапевтичний ефект і потенційний ризик.

Вплив на здатність керувати автомобілем або іншими механічними засобами

Вживання десмопресину не має негативного впливу на здатність керувати автомобілем.

Уропрес може підсилювати дію гіпертензивних засобів.

Послаблює дію десмопресину глібурид.

Антидіуретичний ефект препарату посилюють клофібрат, хлорпропамід та індометацин, карбамазепін, трициклічні антидепресанти.

Можливий розвиток адитивної дії, що призводить до підвищення ризику затримки рідини в організмі.

Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі від 2 ºС до 8 ºС.

Термін придатності - 2 роки. Термін зберігання після відкриття флакона 28 діб.