Цепім

Склад

діюча речовина: cefepime;

1 флакон містить цефепіму гідрохлориду у кількості, еквівалентній 1 г цефепіму;

допоміжні речовини: L-аргінін.

Форма випуску

Порошок для приготування розчину для ін'єкцій (у флаконі, що містить 1 г порошку для приготування розчину для ін'єкцій, в картонній пачці №1, 5 таких пачок у картонній коробці №5).

Основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до світло-жовтого кольору, без видимих домішок, добре розчинний у воді, розчин прозорий, від безбарвного до світло-жовтого кольору, має рН 4-6.

Фармакодинаміка

Цефепім пригнічує синтез ферментів стінки бактеріальної клітини та має широкий спектр дії щодо різних грампозитивних і грамнегативних бактерій. Цефепім високостійкий до гідролізу більшістю β-лактамаз і малу спорідненість відносно β-лактамаз, що кодуються хромосомними генами, і швидко проникає в грамнегативні бактеріальні клітини.

Цефепім активний відносно:

• грампозитивних аеробів: Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis (включаючи штами, що продукують β-лактамазу), Staphylococcushominis, Staphylococcussaprophyticus, Streptococcus pyogenes (групи А), Streptococcus agalactiae (групи В), Streptococcus pneumoniae (включаючи штами із середньою стійкістю до пеніциліну – МПК від 0,1 до 0,3 мкг/мл), інші β-гемолітичні стрептококи (групи С, G, F), Streptococcus bovis (група D), Streptococcus viridans;
• грамнегативних аеробів: Pseudomonas sрр., включаючи Р. aeruginosa, Р. putida, Р. stutzeri; Escherichia соli, Klebsiella sрр., включаючи К. pneumoniae, К. охуtоса,К. ozaenae; Enterobacter sрр., включаючи Е. сlоасае, Е. aerogenes, E. agglomerans, Е. sakazakii; Рroteus sрр.;
• анаеробів: Bacteroides sрр., включаючи Ст. melaninogenicus та інші мікроорганізми ротової порожнини, що належать до Bacteroides; Clostridium perfringens; Fusobacterium sрр.; Моbiluncus sрр.; Рертоstreptococcus sрр.; Veillonella срр.

Цефепім неактивний щодо деяких штамів Xanthomonas (Pseudomonas) maltophilia, Bacteroides fragilis та Clostridium difficile.

Фармакокінетика

Цефепім повністю всмоктується після введення. Середні концентрації Цефепіму в плазмі крові у дорослих здорових людей після одноразового (в / в) і внутрішньом'язового (в / м) введення наведені в таблиці.

У хворих з нирковою недостатністю період напіввиведення Цефепіму збільшується, при цьому спостерігається лінійна залежність між загальним кліренсом препарату та кліренсом креатиніну. Період напіввиведення у хворих з тяжкими порушеннями функції нирок, які потребують гемодіалізу, становить 13 годин, а при безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі - 19 годин. Для хворих з аномальною функцією нирок дозу слід підбирати індивідуально.

Для пацієнтів віком від 65 років з нормальною функцією нирок непотрібне коригування дози цефепіму, незважаючи на меншу величину ниркового кліренсу порівняно з таким у молодих пацієнтів.

Фармакокінетика Цефепіму у хворих з порушеною функцією печінки суттєво не змінюється, тому корекція дози для таких хворих не потрібно.

Дорослі.

Інфекції, спричинені чутливими до Цефепіму мікроорганізмами:

• інфекції дихальних шляхів (включаючи госпітальну та негоспітальну пневмонію, гострий бронхіт і загострення хронічного бронхіту);
• інфекції шкіри і м'яких тканин;
• інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт та інфекції жовчовивідних шляхів);
• гінекологічні інфекції;
• септицемія.

Емпірична терапія хворих нейтропенической лихоманки.

Профілактика післяопераційних ускладнень у интраабдоминальной хірургії.

Діти.

• пневмонія;
• інфекції сечовивідних шляхів (як ускладнені, наприклад, пієлонефрит, так і без ускладнень);
• інфекції шкіри та м'яких тканин;
• септицемія,
• емпірична терапія хворих з нейтропенической лихоманкою;
• бактеріальний менінгіт.

Підвищена чутливість до цефепіму або L-аргініну, а також до антибіотиків цефалоспоринового ряду, пеніцилінів та інших β-лактамних антибіотиків.

Застосовуючи одночасно високі дози аміноглікозидів, слід ретельно контролювати функцію нирок через потенційну нефротоксичність та ототоксичність аміноглікозидних антибіотиків.

Нефротоксичность відзначалася при одночасному застосуванні з діуретиками типу фуросемід.

Щоб уникнути можливої лікарської взаємодії не слід одночасно вводити препарат з розчинами метронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату і нетилміцину сульфату. У разі спільного застосування з цими препаратами слід вводити кожний антибіотик окремо.

Цефепім в концентрації 1-40 мг/мл сумісний з такими парентеральними розчинами 0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій, 5% і 10% розчини глюкози для ін'єкцій, розчин 6М натрію лактату для ін'єкцій, розчин 5% глюкози та 0,9% натрію хлориду для ін'єкцій, розчин Рінгера з лактатом і 5% розчином глюкози для ін'єкцій.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Адекватних і добре контрольованих досліджень по застосуванню препарату вагітним жінкам не проводилося. Препарат можна застосовувати в період вагітності лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик, під наглядом лікаря. Цефепім проникає в грудне молоко в дуже низьких концентраціях, під час лікування годування груддю слід припинити.

Діти

Застосовують дітям старше 1 місяця.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Чи не вивчали.

Перед застосуванням препарату необхідно зробити шкірну пробу на переносимість.

Звичайне дозування для дорослих становить 1 г внутрішньовенно або внутрішньом'язово кожні 12.00. Звичайна тривалість лікування становить 7-10 днів. При важких і загрозливих для життя інфекціях призначають по 2 г через 8-12 годин, і тривалість лікування може тривати.

Однак дозування і шлях введення варіюють залежно від чутливості мікроорганізмів-збудників, ступеня тяжкості інфекції, а також функціонального стану нирок хворого.

Діти від 2 місяців. Максимальна доза для дітей не повинна перевищувати рекомендовану дозу для дорослих. Рекомендована доза для дітей з масою тіла до 40 кг при ускладнених або неускладнених інфекцій сечових шляхів (включаючи пієлонефрит), неускладнених інфекцій шкіри, пневмонії, а також у разі емпіричного лікування фебрильної нейтропенії становить 50 мг/кг через 12:00 (хворим з фебрильною нейтропенією та бактеріальний менінгіт через 8:00). Звичайна тривалість лікування становить 7-10 днів, важкі інфекції можуть вимагати більш тривалого лікування.

Дітям з масою тіла понад 40 кілограм призначають такі ж дози, як і дорослим.

Введення препарату. Цефепім можна вводити внутрішньовенно або за допомогою глибокої внутрішньом'язової ін'єкції у сідничний м'яз.

Вступ. Внутрішньовенно шлях введення кращий для хворих з тяжкими або загрозливими для життя інфекціями. При внутрішньовенному способі введення препарат розчиняють у 10 мл води для ін'єкцій, в 5% розчині глюкози для ін'єкцій або 0,9% розчині натрію хлориду, як зазначено в наведеній нижче таблиці. Вводять внутрішньовенно повільно протягом 3-5 хвилин або через систему для внутрішньовенного введення.

Для ідентифікації збудників і визначення чутливості до цефепіму слід зробити відповідні мікробіологічні дослідження. Однак цефепим можна застосовувати у формі монотерапії ще до ідентифікації збудника, оскільки він володіє широким спектром антибактеріальної дії щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. У хворих із ризиком змішаної аеробно / анаеробної (включаючи Bacteroides fragilis) інфекції до ідентифікації збудника можна почати терапію Цефепімом в поєднанні з антіанаеробним препаратом.

Купити Цепім можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю. Актуальна ціна на антибіотик Цепім вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Симптоми: у випадках значного перевищення рекомендованих доз, особливо у хворих з порушеною функцією нирок посилюються прояви побічної дії. Симптоми передозування включають енцефалопатію, що супроводжується галюцинаціями, порушенням свідомості, ступором, комою, міоклонію, епілептиформними нападами, нейро ¢ м'язової збудливістю.

Лікування слід припинити введення препарату, провести симптоматичну терапію. Застосування гемодіалізу прискорює видалення цефепіму з організму перитонеальний діаліз малоефективний. Важкі алергічні реакції негайного типу потребують застосування адреналіну та інших форм інтенсивної терапії.

Цефепім звичайно добре переноситься, побічні ефекти зустрічаються з частотою 0,1-1%. Можливі такі побічні ефекти:

гіперчутливість: свербіж, кропив'янку ¢ Кам'янка;

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, кандидоз ротової порожнини, діарея, коліт (у тому числі псевдомембранозний)

З боку центральної нервової системи: головний біль

Інші: лихоманка, вагініт, еритема.

З частотою від 0,05% до 0,1%: біль у животі, запор, вазодилатація, розлади дихання, запаморочення, парестезії, генітальний свербіж, кандидоз.

З частотою менше 0,05% спостерігалися анафілаксія та епілептиформні припадки.

Локальні реакції у місці введення препарату: при внутрішньовенному - флебіт та запалення; при в ¢ м'язовому - біль, запалення.

Постмаркетингові дослідження:

• енцефалопатії (втрата свідомості, галюцинації, ступор, кома), епілептиформні припадки, міоклонія та / або порушення функції нирок були відмічені у пацієнтів з нирковою недостатністю, які отримували некоректні дози Цефепіму;
• анафілаксія, в тому числі анафілактичний шок, транзиторна лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз і тромбоцитопенія.

Лабораторні показники: збільшення рівня АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази, загального білірубіну, анемія, еозинофілія, збільшення протромбіну часу або часткового тромбопластинового часу (ПТТ) і позитивний результат тесту Кумбса без гемолізу. Тимчасове збільшення азоту сечовини крові та / або креатиніну сироватки та транзиторна тромбоцитопенія відзначалися в менш 0,5% хворих. Також відзначалися транзиторна лейкопенія і нейтропенія.

Зберігати в оригінальній упаковці, в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C. Приготовлені розчини препарату для в / м і в / в введення можна зберігати протягом 24 годин при кімнатній температурі або 7 днів в холодильнику (2-8 °C).

Термін придатності - 2 роки.