Стоперан

Капсули Стоперан по 8 штук в упаковці.

1 капсула препарату Стоперан містить:

• Лопераміду гідрохлориду - 2 мг;
• Додаткові речовини, включаючи лактозимоногідрат.

Стоперан - антидіарейний лікарський препарат. Лоперамід - активний компонент препарату - володіє високою спорідненістю до опіатних рецепторів кишечника, викликає зниження виділення простагландинів і ацетилхоліну і знижує пропульсивную перистальтику кишечника.

Стоперан збільшує час проходження кишкового вмісту і підвищує абсорбцію рідини в кишечнику.

Лоперамід також збільшує тонус анального сфінктера і зменшує позиви до дефекації. Стоперан не робить дії на центральну нервову систему, оскільки має високу селективність до опіатних рецепторів стінок кишечника і не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.

У пацієнтів з гострою діареєю терапевтичний ефект розвивається протягом 1 години та триває протягом 2-3 діб.

Лоперамід добре абсорбується в кишечнику, близько 95% зв'язується з альбумінами плазми. Стоперан метаболізується в печінці та виводиться з жовчю. Період напіввиведення лопераміду досягає 11 годин.

Стоперан призначений для симптоматичної терапії хронічної і гострої діареї, в тому числі у пацієнтів з синдромом подразненого кишечника, запальними захворюваннями кишечника і функціональними порушеннями травлення.

Стоперан також застосовують у пацієнтів з діареєю "мандрівника" (слід враховувати, що при появі крові в випорожненнях лоперамід скасовують до з'ясування точного діагнозу).

Стоперан призначений для перорального застосування. Ковтати капсулу слід цілою, запиваючи достатньою кількістю питної води. Тривалість терапії та дози лопераміду визначає лікуючий лікар індивідуально.

• Дорослим при гострій діареї рекомендується призначати прийом 4мг лопераміду, після чого переходять на прийом 2мг лопераміду після кожної рідкої дефекації.
• Дітям старше 6 років при гострій діареї рекомендується призначати прийом 2мг лопераміду, після чого переходять на прийом 2мг лопераміду після кожної рідкої дефекації.
• Для дорослих при хронічній діареї рекомендована початкова доза становить 4 мг лопераміду в добу.
• Для дітей старше 6 років при хронічній діареї рекомендована початкова доза становить 2 мг лопераміду в добу.
• Дітям і дорослим при хронічній діареї дозу слід коригувати до досягнення необхідного терапевтичного ефекту (зазвичай підтримуюча доза становить 2-12мг лопераміду).
• Максимальна рекомендована добова доза для дорослих становить 16мг лоперамида.
• Максимальна рекомендована добова доза для дітей становить 6 мг / 20кг маси тіла.

У разі якщо у пацієнтів з гострою діареєю протягом 48 годин після початку терапії лоперамідом не відзначається поліпшення стану, прийом препарату Стоперан слід припинити та звернутися до лікаря.

Пацієнтам похилого віку з нормальною функцією печінки та пацієнтам з порушеннями функції нирок корекція дози лопераміду не потрібно.

Прийом препарату Стоперан може супроводжуватися розвитком таких небажаних ефектів, викликаних лоперамідом:

• З боку шлунково-кишкового тракту: запор, сухість слизової оболонки рота, кишкова колька, спастичний біль в животі, мегаколон, нудота, блювота, метеоризм. Можливо також розвиток кишкової непрохідності.
• З боків центральної нервової системи: вертиго, втрата свідомості, головний біль, тремор кінцівок.
• Алергічні реакції: набряк Квінке, кропив'янка, свербіж шкіри, синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона, анафілактичний шок.
• Інші: затримка сечі.

При розвитку метеоризму або кишкової непрохідності прийом лопераміду слід скасувати та звернутися до лікаря.

Стоперан не призначають пацієнтам з індивідуальною непереносимістю лопераміду або інших компонентів препарату.

Стоперан заборонено призначати в якості первинної терапії пацієнтам, що страждають псевдомембранозний коліт, який пов'язаний із застосуванням лікарських засобів, гострий виразковий коліт, ентероколіт бактеріальної етіології, який викликаний штамами Salmonella, Shigella, Campylobacter, і на гостру форму дизентерії (при гіпертермії і наявності крові в випорожненнях) .

Стоперан не застосовують для терапії пацієнтів з порушеннями функції печінки, кишкової непрохідності.

Протипоказаннями до застосування лопераміду також є мегаколон та токсичний мегаколон.

Стоперан не призначають дітям до 6 років.

Строго заборонено застосовувати лоперамід в першому триместрі вагітності.

Обережність слід дотримувати, призначаючи лоперамід пацієнтам, що страждають на синдром набутого імунодефіциту, а також пацієнтам, робота яких пов'язана з водінням автомобіля та управлінням потенційно небезпечними механізмами.

Стоперан призначають в період вагітності тільки в тому випадку, якщо користь для матері значно перевищує потенційні ризики для плода. Слід уникати прийому препарату Стоперан в першому триместрі вагітності.

У період терапії препаратом рекомендується перервати грудне вигодовування. Проконсультувавшись з лікарем, відновлювати грудне вигодовування можна після закінчення лікування.

Одночасне застосування препарату Стоперан з хінідином, ритонавіром та іншими інгібіторами Р-глікопротеїнів відзначалося значне підвищення плазмових концентрацій лопераміду. Однак при застосуванні лопераміду в дозі 2-16мг значимість даної взаємодії не встановлена.

Препарат Стоперан не слід призначати сочетано з лікарськими засобами, які стимулюють перистальтику кишечника.

Заборонено поєднане призначення дітям лопераміду з препаратами, які пригнічують центральну нервову систему.

Передозування:

При прийомі високих доз лопераміду, а також при прийомі стандартних доз лопераміду пацієнтами з порушенням функції печінки, можливий розвиток симптомів впливу препарату на центральну нервову систему. Зокрема у пацієнтів відзначається пригнічення центральної нервової системи, що виявляється розвитком ступору, порушень координації, напруження м'язів, сонливості, миоза і пригнічення дихання. Крім того, при передозуванні лопераміду у пацієнтів відзначали розвиток нудоти, затримки сечовипускання і симптомів кишкової непрохідності.

Симптоми пригнічення центральної нервової системи при передозуванні лопераміду були більш виражені у дітей.

Специфічним антидот лопераміду - налоксон. При передозуванні лопераміду пацієнт повинен перебувати під ретельним контролем медичного персоналу протягом не менше 48 годин. У зв'язку з різною тривалістю терапевтичного ефекту лопераміду і налоксону може знадобитися повторне введення антидоту. У разі якщо після прийому завищеною дози лопераміду пройшло не більше 2 годин проводять промивання шлунка і призначають ентеросорбенти.

Умови зберігання:

Стоперан слід зберігати не більше 2 років після випуску при температурі, яка не перевищує 25 градусів Цельсія.

Синоніми:

Лоперамід, Имодиум, Лопедіум.