Седекс

З огляду на седативні, транквілізуючі та антигістамінні властивості, лікарський засіб Седекс показаний для:

• симптоматичного лікування тривожних станів у дорослих;
• симптоматичної терапії алергічного свербежу.

• гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу, до будь-якого з їхніх метаболітів, цетиризину, до інших похідних піперазину, амінофіліну або етилендіаміну;
• порфірія;
• діагностоване набуте або вроджене подовження інтервалу QT;
• наявність факторів ризику подовження інтервалу QT, включаючи діагностовані серцево-судинні захворювання, значний дисбаланс електролітів (гіпокаліємія, гіпомагніємія), раптову серцеву смерть у сімейному анамнезі, виражену брадикардію, відомі супутні застосування з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT та/або індукують поліморфну шлуночкову тахікардію типу пірует;
• період вагітності або годування груддю.

Побічні реакції в основному пов’язані з пригніченням ЦНС або парадоксальним стимулювальним впливом на ЦНС, з антихолінергічною активністю або реакцією гіперчутливості.

Неврологічні розлади: сонливість - дуже часто (13,74), головний біль - часто (1,63), седація - часто, запаморочення - нечасто, безсоння - нечасто, тремор - нечасто.

З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті - часто (1,22), нудота - нечасто, запор - рідко, блювання - рідко.

Загальні розлади: підвищена втомлюваність - часто (1,36), загальна слабкість - нечасто, гарячка - нечасто.

Дослідження: збільшення маси тіла - частота невідома.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Седекс протипоказаний у період вагітності.

Гідроксизин протипоказаний у період годування груддю. Якщо необхідно застосування Седекс, годування груддю слід припинити.

Діти

Застосування лікарського засобу Седекс дітям детально описано у розділі «Спосіб застосування та дози».

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Гідроксизин може порушити здатність реагувати і зосереджуватись. Пацієнти повинні знати про це і проявляти обережність при керуванні автомобілем та роботі з іншими механізмами.

Слід уникати одночасного застосування Седекс з алкоголем або іншими седативними лікарськими засобами, оскільки це підсилює вищезазначені ефекти.

Симптоми, що спостерігаються після значного передозування лікарського засобу, головним чином пов’язані з надмірним антихолінергічним навантаженням, пригніченням або парадоксальною стимуляцією ЦНС. Симптомами значного передозування можуть бути нудота, блювання, тахікардія, гіпертермія, сонливість, порушення зіничного рефлексу, порушення, тремор, сплутаність свідомості або галюцинації. Після цього може спостерігатися знижений рівень свідомості, пригнічення дихання, судоми, артеріальна гіпотензія або кардіоаритмія, включаючи брадикардію. Можливе збільшення ступеня тяжкості коми і кардіореспіраторний колапс.

Необхідно ретельно контролювати дихальні шляхи, дихання і стан кровообігу з безперервним записом ЕКГ і забезпеченням достатнього запасу кисню. Слід підтримувати моніторинг серцевих показників та артеріального тиску впродовж 24 годин після зникнення у пацієнта симптомів.

Хворих зі змінами у психічному статусі необхідно перевірити на наявність одночасного вживання алкоголю або застосування інших лікарських засобів; у разі необхідності їм слід призначати кисень, налоксон, глюкозу, тіамін.

У разі необхідності отримання вазопресорного ефекту слід призначати норадреналін або метараменол. Адреналін не призначати.

Не призначати сироп іпекакуани пацієнтам із симптомами або схильністю до швидкого зниження рівня свідомості, розвитку коми або судом, тому що це може призвести до аспіраційної пневмонії.

У разі проковтування клінічно значущої кількості лікарського засобу можна провести промивання шлунка з попередньою ендотрахеальною інтубацією. Можна застосувати активоване вугілля, але існує незначна кількість даних, що підтверджує його ефективність. Застосування гемодіалізу або гемоперфузії недоцільне. Специфічного антидоту немає.

Протипоказані супутні застосування

Одночасне введення гідроксизину з лікарськими засобами, що подовжують QT-інтервал та/або індукують поліморфну шлуночкову тахікардію типу пірует, такими як антиаритмічні лікарські засоби класу IA (наприклад, хінідин, дизопірамід) і класу III (наприклад, аміодарон, соталол), деякі антигістамінні лікарські засоби, деякі нейролептики (наприклад, галоперидол), деякі антидепресанти (наприклад, циталопрам, есциталопрам), деякі протималярійні лікарські засоби (наприклад, мефлохін та гідроксихлорохін), деякі антибіотики (наприклад, еритроміцин, левофлоксацин, моксифлоксацин), деякі протигрибкові засоби (наприклад, пентамідин), деякі шлунково-кишкові лікарські засоби (наприклад, прукалоприд), деякі лікарські засоби, які застосовуються при лікуванні раку (наприклад, тореміфен, вандетаніб), метадон, підвищує ризик розвитку серцевої аритмії. Отже, такі комбінації протипоказані.

Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.