Рифампіцин / Ізоніазид / Піразинамід / Етамбутол

Туберкульоз (початкова фаза легеневого і позалегеневого процесу), у тому числі у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату, інших близьких за хімічною структурою лікарських засобів (етіонамід, ніацин). Токсичний медикаментозний гепатит в анамнезі, у тому числі внаслідок застосування похідних гідразину ізонікотинової кислоти (фтивазид та інші); нещодавно перенесений (менше 1 року) інфекційний гепатит, жовтяниця (у тому числі механічна), гостра печінкова та/або ниркова недостатність, тяжкі порушення функції печінки та нирок, виражений атеросклероз; тяжка легенево-серцева недостатність, подагра, безсимптомна гіперурикемія, неврит зорового нерва; катаракта; діабетична ретинопатія; запальні захворювання очей, епілепсія, схильність до судомних нападів; тяжкі психози (у т.ч. в анамнезі); поліомієліт (у т.ч. раніше перенесений); одночасне застосування саквінавіру/ритонавіру.

Прийом ізоніазиду протипоказаний у дозах понад 10 мг/кг при легенево-серцевій недостатності III ступеня, артеріальній гіпертензії ІІ-ІІІ стадії, ішемічній хворобі серця, захворюваннях нервової системи, хронічній нирковій недостатності, гепатиті у період загострення, цирозі печінки, бронхіальній астмі, псоріазі, екземі у фазі загострення, гіпотиреозі.

Прийом рифампіцину протипоказаний для лікування безсимптомних форм менінгококової інфекції та менінгіту внаслідок можливості швидкого розвитку стійкості збудника захворювання.

Прийом етамбутолу протипоказаний у ситуаціях, коли неможливо перевірити стан зору (тяжкий стан, психічні розлади).

З боку органів зору: неврит зорового нерва (одно- або двобічний), що проявляється порушеним сприйняттям червоного і зеленого кольорів, звуженням полів зору, зниженням гостроти зору аж до повної сліпоти), розвиток центральної або периферичної скотоми, крововилив у сітківку, атрофія зорового нерва.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції/анафілаксія, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, лімфаденопатія, васкуліт, ревматоїдний синдром.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання (включаючи кореподібний, макулопапульозний дерматити, пурпуру або ексфоліативний дерматит), гіперемія, кропив’янка, свербіж, дерматит, токсичний епідермальний некроліз/токсико-алергічний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, можливе загострення симптомів системного червоного вовчака або поява вовчакоподібного синдрому, припливи, пемфігоїдна (пухирчаста) реакція, акне, фотосенсибілізація.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, депресія, сплутаність свідомості, порушення орієнтації, порушення координації рухів, галюцинації, судоми, збільшення частоти нападів у хворих на епілепсію, атаксія, міастенія, периферична нейропатія, периферичні неврити, парестезії, парези, гіперрефлексія, токсична енцефалопатія, розлади пам’яті, порушення сну, зміна настрою, підвищена збудливість, роздратованість, ейфорія, безсоння, крововиливи у мозок, психотичні реакції (включаючи токсичні психози), починаючи від незначних змін особистості до значних психічних розладів, які, як правило, зникали при відміні препарату; втрата слуху та дзвін у вухах у пацієнтів з нирковою недостатністю.

З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, анемія, включаючи гемолітичну та апластичну анемії, сидеробластичну анемію, вакуолізація еритроцитів, агранулоцитоз, тромбоцитопенічна пурпура, гіперкоагуляція, синдром внутрішньосудинної коагуляції, схильність до утворення тромбів, спленомегалія, порфірія, підвищення концентрації сироваткового заліза, лімфаденопатія.

З боку органів дихання та органів середостіння: інфільтрати у легенях з або без еозинофілії, пневмоніт, утруднене дихання, задишка, сухий кашель.

Кардіальні розлади: перикардит, міокардит, артеріальна гіпертензія, зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття, тахікардія, біль за грудниною та в ділянці серця, неприємні відчуття у ділянці серця, посилення ішемії міокарда в осіб літнього віку, відчуття жару, гіперемія обличчя.

З боку травного тракту: відсутність апетиту, зниження апетиту, металевий присмак у роті, диспептичні явища, печія, сухість у роті, нудота, блювання, діарея, запор, біль/дискомфорт у ділянці живота/епігастрії, шлунку, загострення пептичної виразки, гострий панкреатит, ерозивний гастрит, псевдомембранозний коліт.

Гепатобіліарні розлади: порушення функції печінки/ушкодження печінки, підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну, тимолової проби; гепатит, дискомфорт у правому підребер’ї, жовтяниця, фулмінантна печінкова недостатність, що може призвести до розвитку некрозу (особливо у віці від 35 років), білірубінурія, гепатомегалія; у поодиноких випадках – виникнення гострої атрофії печінки, що залежить від дози.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: інтерстиціальний нефрит, утруднене сечовипускання, гостра ниркова недостатність, підвищення рівня сечовини та креатиніну, нефронекроз, дизурія, біль при сечовипусканні, у поодиноких випадках – міоглобінурична ниркова недостатність внаслідок рабдоміолізу.

Метаболічні розлади: сечокислий діатез, загострення подагри; гіперурикемія, дефіцит піридоксину, що впливає на перетворення триптофану у нікотинову кислоту, пелагра, ацидоз, порфірія.

Ендокринні розлади: гінекомастія у чоловіків, менорагії у жінок, синдром Кушинга, порушення менструального циклу, недостатність надниркових залоз у хворих із порушенням функції надниркових залоз, гіперглікемія.

З боку кістково-м’язової системи: артралгія, припухлість суглобів, скутість у суглобах, міалгія, рабдоміоліз, подагричні напади.

Загальні розлади: підвищення температури тіла, медикаментозна гарячка, нездужання, озноб, грипоподібний симптом, слабкість, набряки, нездужання, схильність до кровотеч і крововиливів, пелагра, герпес, сльозотеча, забарвлення в оранжево-червоний колір сечі, калу, слини, мокротиння, поту, слизу, синдром відміни, який може виникнути при припиненні прийому препарату, що включає головний біль, безсоння, дратівливість, нервозність.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю. Під час лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Діти

Безпека та ефективність застосування препарату дітям не вивчені, тому не рекомендується його призначати пацієнтам цієї вікової категорії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами.

Можливі такі симптоми: запаморочення, головний біль, збудження, підвищена стомлюваність, сонливість, поліневрит, неврит зорового нерва (можливе виникнення сліпоти), погіршення гостроти зору, нечіткість зору, розвиток неврологічних порушень, судоми, сплутаність свідомості, ступор, галюцинації (у т.ч. зорові), в’ялість, дизартрія, невиразне мовлення, дезорієнтація, гіперрефлексія, периферична полінейропатія, диспептичні явища, втрата апетиту, нудота, блювання, діарея, біль у ділянці живота, пригнічення дихання, задишка, асистолія, збільшення печінки, жовтяниця, порушення функції печінки, підвищення рівня білірубіну і печінкових трансаміназ у плазмі крові, забарвлення у коричнево-червоний або оранжевий колір шкіри, слизової оболонки порожнини рота, склер, сечі, слини, поту, слизу і фекалій пропорційно до прийнятої дози препарату, алергічні реакції, підвищення температури тіла, лейкопенія, тромбоцитопенія, гостра гемолітична анемія, ниркова недостатність, набряк у ділянці очей або обличчя, свербіж, набряк легень, метаболічний ацидоз, гіперглікемія, глюкозурія, кетонурія, кома, з часом може розвинутися респіраторний дистрес-синдром або посилення проявів інших побічних реакцій.

Лікування: специфічного антидоту немає, препарат слід відмінити, викликати блювання або промити шлунок, а також призначити ентеросорбенти, внутрішньовенно краплинно вводити розчин Рінгера, сорбілакт, реосорбілакт, проводити форсований діурез. Призначати вітаміни групи В. Рекомендовано проведення моніторингу функції печінки та визначення рівня уратів у сироватці крові. Здійснювати контроль і вживати заходи щодо підтримки життєво важливих функцій організму, у разі необхідності проводити реанімаційні заходи.

Показані форсований діурез, перитонеальний діаліз або гемодіаліз. При загрозливих станах показане обмінне переливання крові.

Зберігати при температурі не вище 25ºС в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.